Рішення № 139270823, 27.08.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 р. справа № 400/12807/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ", вул. Завгороднього, 44/8, с. Висунськ, Баштанський р-н, Миколаївська обл., 56240,

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,

провизнання протиправним та скасування рішення від 30.09.2025 р. № 8593, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області від 30.09.2025 за № 8593.

- зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку ризикових платників податків.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що не відповідає нормам матеріального права. В оскаржуваному рішенні контролюючий орган не зазначив конкретну господарську операцію або конкретну податкову накладну, за результатами моніторингу якої відповідач зробив припущення, що позивач відповідає критеріям ризиковості платнику податку. Тобто, оскаржуване рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, тому підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 03.12.2025 залишено позовну заяву без руху.

Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що підставою для ухвалення рішення стало виявлення обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, відповідно до якого наявні наступні коди податкової інформації: «01» постачання/вивезення за межі митної території України товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання, якщо постачальник не є виробником такого товару; « 14» - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару/послуг, що постачається. Відтак, комісією було прийняте правомірне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості податкова інформація.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в які заперечив обґрунтування відповідача та повністю підтримав позовні вимоги. Зглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ» є суб`єктом господарювання, який здійснює діяльність з вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

В рамках здійснюваної діяльності, в ТОВ "АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ" виникла господарська необхідність з відновлення складського приміщення за адресою с. Висунськ, вул. Завгороднього, 44/8, Миколаївської області, яке було пошкоджене в результаті військової агресії російської федерації проти України. Вказане зумовило необхідність здійснити відновлення складського приміщення шляхом його відбудови, про що 30 листопада 2024 року ТОВ "АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ" було видано Наказ 30/11 про проведення відновлювальних робіт у складському приміщенні. З цією метою, ТОВ "АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ" уклало ряд договорів на постачання будівельних матеріалів, зокрема наступні договори:

25 березня 2025 року між ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙС ІТ» та ТОВ "АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ" був укладений договір поставки №25/03/25-2, відповідно до якого ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙС ІТ» зобов`язалося передати у власність ТОВ "АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ" будівельні матеріали. 22.04.2025 року компанія ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙС ІТ» поставило на користь ТОВ "АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ" газобетонні блоки Д400, Д500 та клей для кладки блоків на суму 178 635,52 грн. з ПДВ., про що складено видаткову накладну №195 від 22.04.2025 року. 30.06.2025 року компанія ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙС ІТ» поставило на користь ТОВ "АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ" газобетонні блоки Д400 в кількості 19,883 метри кубічних на суму 73 298,68 грн. з ПДВ., про що складено видаткову накладну №325 від 30.06.2025 року.

28 квітня 2025 року між ТОВ «ЛДМ Україна» та ТОВ "АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ" був укладений договір поставки №28/04/25, відповідно до якого ТОВ «ЛДМ Україна» зобов`язалося передати у власність ТОВ "АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ" будівельні матеріали. 29.04.2025 року компанія ТОВ «ЛДМ Україна» поставило на користь ТОВ "АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ" цемент в мішках загальною масою 23,8 тони на суму 130 362,12 грн. з ПДВ., про що складено видаткову накладну №133 від 29.04.2025 року.

Також, 22.04.2025 року компанія ПП «АЛЬФА ЛЮКС» (код 37351098) поставило на користь ТОВ "АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ" газобетонний блок Д400 в кількості 152,544 метри кубічних на суму 499 962,96 грн. з ПДВ., про що складено видаткову накладну №BU-4204 від 22.04.2025 р.

Крім того, 30.04.2025 року компанія ПП «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «АЛЬФА-ГРАНТ» (код 36344509) поставило на користь ТОВ "АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ" керамічний блок 380 та керамічний блок 440 в загальній кількості 10232 штук на суму 400 020,53 грн. з ПДВ., про що складено видаткову накладну №AG-322 від 30.04.2025 року.

На підтвердження вказаних поставок у позивача наяні відповідні видаткові накладні та докази здійснення оплати вказаних будівельних матеріалів.

Також, з метою оброблення земель, ТОВ "АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ" використовує спеціальну автомобільну техніку та вантажні автомобілі, які необхідно оснастити автомобільною резиною (шинами), яка зношується в процесі її експлуатації.

25 березня 2025 року компанія ТОВ «О-ШИНА СЕРВІС» поставило на користь ТОВ "АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ" автомобільні шини для вантажних транспортних засобів та спеціальної техніки в кількості 18 штук на загальну суму 507 184,80 грн. з ПДВ, про що складено видаткову накладну №1 від 25 березня 2025 року.

11 квітня 2025 року компанія ТОВ «О-ШИНА СЕРВІС» поставило на користь ТОВ "АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ" автомобільні шини для вантажних транспортних засобів та спеціальної техніки в кількості 22 штук на загальну суму 504 640,00 грн. з ПДВ, про що складено видаткову накладну №1 від 11 квітня 2025 року.

05 березня 2025 року компанія ТОВ «ФОРМУЛА 911» поставило на користь ТОВ "АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ" автомобільні шини для легкових транспортних засобів в кількості 4 штуки на загальну суму 38 400,00 грн. з ПДВ, про що складено видаткову накладну №1955 від 05 березня 2025 року.

30.09.2025 року Рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №8593, Комісією регіонального рівня відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1165 від 11 грудня 2019 р., прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку п. 8 Критеріям, а саме п.п. 01 та п.п. 14, а саме:

Код 01 - постачання / вивезення за межі митної території України товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання, якщо постачальник не є виробником такого товару;

Код 14 - постачання товарів / послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (накл), у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не пов`язаних із господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається.

Отримавши від платника податку інформації та копій відповідних документів від 22.09.2025 №1 Комісією було встановлено відсутність інформації яка спростовує здійснення платником ризикових операцій та прийнято рішення щодо доцільності перебування позивача у переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку від 30.09.2025 № 8593.

Вважаючи прийняте відповідачем рішеннями від 30.09.2025 № 8593 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок № 1165, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків (далі - автоматизований моніторинг) - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

У свою чергу, ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пунктами 5-7 Порядку №1165 установлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів б і в підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу).

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує через електронний кабінет рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, надіслане ДПС в електронній формі за допомогою електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

З огляду на зміст указаних приписів, суд доходить висновку, що процедура розгляду документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку рішення Комісії, не є процедурою адміністративного оскарження первинного рішення Комісії.

Так, за результатами розгляду документів платника податків не ухвалюється рішення про задоволення/відмову в задоволенні скарги платника податку, а виноситься аналогічне рішення, яке додатково враховує обсяг та зміст поданих до Комісії інформації та копій документів.

Критерієм ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплений у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та застосований Комісією ГУ ДПС в Миколаївській області, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8).

З аналізу наведеної норми вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності Позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання підприємством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

З огляду на викладене, контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті відповідного рішення.

Дослідивши оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість від 30.09.2025 № 8593, суд установив, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.

Так, рішенням Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області у відношенні до Позивача було винесене рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку за кодом податкової інформації: « 01» постачання/вивезення за межі митної території України товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання, якщо постачальник не є виробником такого товару; « 14» - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару/послуг, що постачається.

Судом установлено, що позивачем до контролюючого органу були подані пояснення з наданням всіх первинних документів.

Крім того, суд зазначає, що Крім того, вказане Рішення містить таблицю з інформацією за якою встановлено відповідність Позивача критеріям ризиковості, в якій зазначено наступне: 1. Придбання з 27.12.2024 по 25.06.2025 товарів з кодом УКТЗЕД: 4011100090, 4011800000, 4011209000 (покришки автомобільні) компанією ТОВ "АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ"; 2. Придбання з 27.12.2024 по 25.06.2025 товарів з кодом УКТЗЕД: 6810, 2523 (будівельні матеріали) компанією ТОВ "АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ"; 3. Реалізація з 27.12.2024 по 25.06.2025 товарів згідно КВЕД 46.21 - Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, компанією ТОВ "АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ".

Таким чином, контролюючим органом визнані всі господарські операції Позивача такими, що відповідають критеріям ризиковості, без чіткого формулювання підстав та об`єму операцій, що за своєю суттю є абсурдним та таким, що обмежує можливість ведення господарської діяльності. При цьому, як зазначалось вище, у рішенні не зазначено, які саме операції та по яким податковим накладним були предметом дослідження контролюючого органу.

Вказане свідчить про порушення контролюючим органом встановленого порядку прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, зазначені операції належним чином відображені в бухгалтерському та податковому обліку господарства.

Таким чином, суд доходить висновку, що надані позивачем пояснення та первинні документи на їх підтвердження, в повній мірі доводять наявність у Позивача матеріально-технічних та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності для придбання сільськогосподарської продукції.

Щодо такої підстави для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку як постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару/послуг, що постачається, суд зазначає, що ні в оскаржуваному рішенні, ні протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи Відповідачем не надано пояснень та доказів, якими б було підтверджено наявність указаних підстав.

З приводу указаної підстави представником Позивача до суду були надані відповідні пояснення та підтверджуючі документи, з яких убачається, що Позивачем здійснено відновлювальний ремонт складських приміщень (на фото) де зберігається готова продукція, мінеральні добрива, техніка, а також, будівництво паркану навколо виробничого майданчику. Вказані приміщення є повністю необхідними Позивачу для забезпечення діяльності агропідприємства. Також, з метою оброблення земель, ТОВ "АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ" використовує спеціальну автомобільну техніку та вантажні автомобілі, які необхідно оснастити автомобільною резиною (шинами), яка зношується в процесі її експлуатації. Тому, шини було придбано для техніки, яка використовується в господарській діяльності позивача.

Також, суд вказує на те, враховуючи зміст оскаржуваного рішення, Позивач робив припущення, що саме контролюючий орган аналізував при ухваленні рішення, орієнтуючись на що вказані код згідно УКТЗЕД: 4011100090, 4011800000, 4011209000 (покришки автомобільні), УКТЗЕД: 6810, 2523 (будівельні матеріали), оскільки Відповідачем не вказано конкретні господарські операції, які розглядалися контролюючим органом як ризикові.

Суд звертає увагу, що в оскарженому рішенні податковим органом не зазначено ані контрагента, ані господарських взаємозв`язків Позивача із таким суб`єктом господарської діяльності, а лише міститься посилання на п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 30.11.2021 у справі № 340/1098/20 Верховний Суд дійшов висновків, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Крім того, у постанові від 06.02.2024 року у справі № 320/13271/20 Верховний Суд зазначив наступне: «відповідачем 1 у рядку «В даному випадку формування контролюючим органом висновку про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку призвело до безпосередніх негативних наслідків для позивача у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування. Податкова інформація всупереч вимогам Порядку №1165 не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, тобто оскаржувані рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку… Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття, такий акт не може вважатися правомірним».

Судом установлено, що Головним управлінням ДПС в Миколаївській області не доведено та не надано до суду документального підтвердження обставин того, що позивач дійсно був задіяний у проведенні ризикових операцій. Під час розгляду справи Відповідачем не надано належних доказів, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідач не обґрунтував, чому подані позивачем документи та пояснення не були взяті до уваги на підтвердження невідповідності платника податку критерію ризиковості платника податку, а також не вказав, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, останній мав надати на розгляд комісії, але не надав.

З дослідженого судом оскаржуваного рішення встановлено, що таке рішення не містять жодного обґрунтування підстав та причин віднесення Товариства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку та не містить доказів наявності податкової інформації, що саме свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Отже, оскаржуване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення Позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та інших осіб, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Проте, відповідачем не надано жодних доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Суд також зауважує, що у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.

Податковий орган не надав доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Суд наголошує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі № 0940/1240/18.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеному у постанові від 23 липня 2020 року у справі № 240/6806/17.

З урахуванням вищевикладеного суд доходить висновку, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, що свідчить про те, що відповідач діяв не у спосіб, визначений законодавством, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права підприємства. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач надав платіжну інструкцію про сплату судового збору в сумі 2 442,40 грн, що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Також, позивач просить суд здійснити розподіл судових витрат у вигляді правничої допомоги в сумі 5 500 грн.

До позову позивач додав ордер на надання правничої допомоги, копію протоколу погодження договірної ціни № 001 від 17.11.2025 року відповідно до умов договору про надання правової допомоги № 1711 від 17.11.2025 року.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частинами першою третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (зокрема, постанови від 20 травня 2020 р. у справі № 240/3888/19, від 31 березня 2020 р. у справі №726/549/19, від 11 грудня 2019 р. у справі №2040/6747/18), що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.04.21 р. у справі № 640/194/98/19.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 р. у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 р. у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 р. у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 р. у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Зважаючи на те, що у наданих представником позивача документах відсутні відомості про час, витрачений на правову допомогу та неможливо достеменно встановити витрати в розмірі 5 500 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальність «АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ» (вул. Завгороднього, 44/8, с. Висунськ, Баштанський р-н, Миколаївська обл., 56240, ЄДРПОУ 43622594) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 44104027) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30.09.2025 року за № 8593.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 44104027) виключити товариство з обмеженою відповідальність «АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ» (вул. Завгороднього, 44/8, с. Висунськ, Баштанський р-н, Миколаївська обл., 56240, ЄДРПОУ 43622594) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 44104027) на користь товариства з обмеженою відповідальність «АЛЬФА ГРЕЙН ПІВДЕНЬ» (вул. Завгороднього, 44/8, с. Висунськ, Баштанський р-н, Миколаївська обл., 56240, ЄДРПОУ 43622594) судовий збір в сумі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз