Ухвала суду № 139270060, 27.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"27" серпня 2026 р. справа № 300/9152/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ПАТ "Прикарпаттяобленерго" до Державної інспекції енергетичного нагляду України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування Висновку щодо технічної обґрунтованості вимог технічних умов на приєднання, їх відповідності чинним нормам та правилам, від 08.08.2024 № 30 в частині, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Прикарпаттяобленерго» (далі позивач, Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції енергетичного нагляду України (далі відповідач, Держенергонагляд), третя особа ОСОБА_1 , у якому просить визнати протиправним та скасувати Висновок щодо технічної обґрунтованості вимог технічних умов на приєднання, їх відповідності чинним нормам та правилам, від 08.08.2024 № 30 в частині визнання необґрунтованим підпункту 1.1.1 пункту 1 розділу І технічних умов від 20.02.2024 № 33-22/2024 (ID 15780).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 позивачу поновлено строк звернення до адміністративного суду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

На адресу суду від представника третьої особи 09.01.2026 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке мотивоване тим, що у матеріалах справи міститься лист ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» від 23.08.2024 №50014580/19, адресований Держенергонагляду, із змісту якого вбачається, що станом на 23.08.2024 позивач вже отримав спірний Висновок № 30, ознайомився з його змістом та висловив незгоду з викладеними у ньому вимогами. При цьому, факт звернення позивача до НКРЕКП чи інших органів не змінює порядку обчислення процесуальних строків, а лист НКРЕКП від листопада 2025 року є похідним документом, що стосується виконання Висновку від 08.08.2024, і не створює нового предмета спору в частині технічних вимог. Відтак, наявні у справі докази свідчать про обізнаність позивача щодо предмета спору щонайменше з 23.08.2024, що спростовує доводи про поважність причин пропуску строку, покладені в основу ухвали про відкриття провадження. За таких обставин питання поновлення строку підлягає переоцінці з урахуванням встановлених фактичних даних та вимог процесуального закону. З наведених підстав, просить суд залишити без розгляду позовну заяву, оскільки позивачем порушено строки звернення до суду.

14.01.2026 від ПАТ "Прикарпаттяобленерго" на адресу суду надійшли заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, згідно яких представник позивача зазначає, що доводи представника третьої особи про нібито триваючу пасивну поведінку позивача є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки з моменту отримання оскаржуваного висновку АТ «Прикарпаттяобленерго» не перебувало у стані тривалої бездіяльності, а навпаки - послідовно та безперервно вчиняло активні дії, спрямовані на з`ясування обставин справи та формування належної доказової бази для реалізації права на судовий захист. Так, протягом усього часу позивач здійснював комплекс правомірних та необхідних заходів, зокрема: аналізував спірний висновок, проводив внутрішні технічні та правові дослідження, здійснював офіційне листування, направляв звернення та запити, витребовував і досліджував матеріали та документи, без яких об`єктивно неможливо було оцінити правові наслідки (ризики) спірного висновку та сформувати обґрунтовану правову позицію. Таким чином, пропущений строк звернення до суду був зумовлений не безпідставною бездіяльністю позивача, а об`єктивною необхідністю зібрання, перевірки та оцінки доказів, що відповідає принципам добросовісності, розумності та змагальності сторін у судовому процесі. За таких обставин підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

Суд, розглянувши клопотання представника третьої особи, оцінивши наведені в ньому доводи у сукупності з матеріалами справи, зокрема встановленими судом обставинами і документами, поданими сторонами при розгляді справи по суті, зазначає таке.

Відповідно до частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 118 КАС України процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини 2 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас частиною 4 статті 122 КАС України передбачено скорочений тримісячний строк звернення до суду лише у випадках, коли законом передбачена можливість або обов`язковість досудового порядку вирішення спору і позивач таким порядком скористався. Суд звертає увагу, що надання Держенергоглядом висновку щодо технічної обґрунтованості вимог технічних умов за зверненням третьої особи (пункт 4.5.10 глави 4.5 розділу IV Кодексу систем розподілу) не є досудовим порядком вирішення спору між позивачем і відповідачем у розумінні частини 4 статті 122 КАС України, оскільки таке звернення було ініційоване не позивачем, а третьою особою. За таких обставин до спірних правовідносин підлягає застосуванню загальний шестимісячний строк, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний Висновок № 30 виданий Держенергоглядом 08.08.2024. Листом від 23.08.2024 № 50017580/19 позивач повідомив Держенергонагляд про часткове усунення зауважень, наведених у Висновку, шляхом викладення технічних умов у новій редакції (ID 45780), з перенесенням спірної вимоги з підпункту 1.1.1 до пункту 1.4 «Вимоги до безпеки електропостачання», що супроводжувалося проханням про повторний перегляд Висновку в оскаржуваній частині. Отже, наведений лист не містив визнання позивачем правомірності Висновку, а свідчив про продовження позивачем досудового з`ясування спору з відповідачем.

Суд встановив, що починаючи з 23.08.2024 і до звернення до суду позивач вчиняв послідовні та документально підтверджені дії, спрямовані на встановлення повного кола обставин, необхідних для формування обґрунтованої правової позиції та можливого досудового врегулювання спору, зокрема:

здійснював офіційне листування з Держенергоглядом щодо перегляду Висновку № 30 (лист від 23.08.2024 № 50017580/19);

звертався до Головного управління Державного геокадастру в Івано-Франківській області, Рудниківської сільської ради, Заболотівської селищної ради, Снятинської міської ради Коломийського району, Державної інспекції архітектури та містобудування України з метою встановлення правового режиму земельної ділянки та статусу охоронної зони повітряної лінії електропередачі 10 кВ приєднання «Прут»;

звертався до Коломийського районного відділу поліції та Коломийської окружної прокуратури у зв`язку із самовільним зайняттям третьою особою земельної ділянки та спорудженням на ній гаража в межах охоронної зони, за наслідками чого 23.10.2024 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024091230000179 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 197-1 Кримінального кодексу України, матеріали якого в подальшому скеровано до Снятинського районного суду Івано-Франківської області (провадження № 1-кп/351/135/25);

вживав заходів щодо встановлення та документального підтвердження історії спорудження повітряної лінії електропередачі 10 кВ приєднання «Прут» (1985 рік) та її правового режиму, зокрема щодо розшуку робочого проєкту 1979 року на будівництво розподільчих ЛЕП-10 кВ від ПС «Джурів» та паспорта повітряної лінії.

Суд бере до уваги, що встановлення наведених обставин вимагало звернення до кількох органів державної влади та органів місцевого самоврядування, участі позивача у формуванні доказової бази в межах кримінального провадження, розпочатого лише 23.10.2024, тобто вже після отримання Висновку № 30, а також відновлення документації понад сорокарічної давності щодо спорудження об`єкта електроенергетики. Зазначені обставини є істотними для правильного вирішення спору по суті.

За таких умов, коли встановлення і документальне підтвердження обставин, що мають значення для формування правової позиції, об`єктивно залежало від строків надання відповідей органами державної влади, місцевого самоврядування та органами досудового розслідування, і зайняло період з 23.08.2024 до звернення до суду в грудні 2025 року, суд доходить висновку, що пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду зумовлений поважними причинами, які не залежали від волі позивача та не є наслідком його недобросовісної процесуальної поведінки чи бездіяльності.

Суд також враховує, що питання поважності причин пропуску строку звернення до суду та його поновлення вже було предметом оцінки суду і вирішено ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 про відкриття провадження у справі. Лист від 23.08.2024 № 50017580/19, на який посилається представник третьої особи, не є нововиявленою обставиною, оскільки міститься в матеріалах справи та не спростовує, а, як зазначено вище, підтверджує безперервність дій позивача, спрямованих на захист порушеного права.

З огляду на викладене, клопотання представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись статтями 118, 120, 122, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 , про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 300/9152/25 відмовити.

Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується. Заперечення проти цієї ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Микитин Н.М.