Ухвала суду № 139269472, 24.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 серпня 2026 рокуСправа № 160/16944/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі питання про залишення без розгляду позову в адміністративній справі №160/16944/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКТАР» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/16944/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКТАР» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/16944/26 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

07 липня 2026 року до суду від відповідача надійшов відзив, поданий в системі "Електронний суд".

При цьому, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 одночасно також витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКТАР» засвідчені належним чином копії документів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів повідомлення про початок виконання будівельних робіт, разом з доказами його направлення (подання).

На дату постановлення даної ухвали витребувані документи до суду не надано.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Відповідно до ч. 6-9 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Положення статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України містять альтернативні варіанти дій суду першої інстанції в разі ухилення від виконання позивачем вимог щодо надання доказів. Поряд з залишенням позову без розгляду, суд залежно від того, яке витребувані докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними у ній доказами.

Тобто, залишення позову без розгляду у випадку неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин неподання доказів може бути застосовано у випадку, якщо за результатами з`ясування питання щодо того, яке значення мають витребувані докази, суд дійде висновку про неможливості здійснення судом розгляду справи та вирішення її по суті за відсутності таких доказів.

Відтак, необхідною передумовою для залишення позову без розгляду у випадку неподання позивачем з неповажних причин або без повідомлення причин неподання доказів є з`ясування судом питання щодо того, яким чином неподання позивачем витребуваних судом документів перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності витребуваних документів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.10.2025 року у справі №120/8169/24.

Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В даній справі 21 травня 2026 року відповідачем складено Акт №00000000017 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі Акт перевірки).

Згідно Акту перевірки (розділ VI) будівельні роботи виконуються НЕ після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт (п. 1.3.) та без проєктної документації (п. 2.1., 2.2.), а також без авторського та технічного нагляду (4.4.-4.10.). Також не виконано вимоги ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 року №687-XIV (далі - №687-XIV).

Виявлені порушення мають наступний характер: «Замовником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Нектар» на об`єкті будівництва за адресою: м. Дніпро, вул. М. Грушевського, буд. 1, підвальне приміщення без отримання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) …».

Таким чином, в основі спору твердження відповідача про те, що позивач проводив будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

На це позивач у позовній заяві (сторінка 4, 4-ий абзац) вказав, що «позивач повідомляв про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі за адресою: м. Дніпро, вул. М. Грушевського, 1».

Разом з цим, до позовної заяви не було долучено відповідного повідомлення.

В зв`язку з цим суд витребував копію такого повідомлення у позивача ухвалою від 22 червня 2026 року.

Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду отримана представником позивача 23.06.2026 року о 19:34 год.

Згідно ч. 7 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Таким чином, протягом двох місяців як позивач, так і його представник обізнані про витребування у позивача доказів у справі.

Окрім цього, суд зауважує, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Сторона зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України. Тому у позивача та/або його представника існувала можливість ознайомитись із ухвалою.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 16.05.2023 року у справі №640/15818/21.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії ) (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") (Application no. 11681/85).

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 41 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України", Заява №3236/03, п. 27 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Шевченко проти України», заява №8371/02).

Разом з цим, повідомлень про неможливість подання доказів або про припинення повноважень представника до суду не надходило ані від адвоката, ані від позивача.

Отже, в наявності наступна хронологія подій:

1) позивачу ще при складанні Акту перевірки поставлено в провину проведення будівельних робіт без подання повідомлення про початок будівельних робіт;

2) оскарживши штраф відповідача за такі дії позивач стверджував, що повідомлення існує, однак до суду його не надав;

3) однак навіть на наступне витребування судом у позивача відповідного повідомлення воно так і не було надано до суду без будь-яких пояснень та без реагування на ухвалу суду;

4) відповідь на відзив у справі також не подавалася.

В свою чергу щодо значущості спірного повідомлення суд зазначає, що йдеться фактично про визначальний доказ у справі, адже штраф накладено за неподання повідомлення, а позивач стверджував, що подавав таке повідомлення. Відповідач у відзиві лише повторив, що повідомлення не було. Як наслідок, єдиний суб`єкт, який стверджує про наявність повідомлення про початок будівельних робіт, не надав його до суду ані самостійно, ані на вимогу суду.

З цих підстав суд констатує неможливість здійснення судом розгляду справи та вирішення її по суті за відсутності такого доказу. Зазначене законодавством (п. 9 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України) передбачено як обов`язкова, імперативна підстава для залишення позову без розгляду. Адже не можливо вирішити спір про те, чи правомірно накладено штраф за відсутність повідомлення про початок будівельних робіт, якщо єдине та головне спірне питання факту (наявність такого повідомлення) суд не може встановити через фактично протидію зі сторони позивача. Надання такого доказу після судового розгляду (наприклад, разом з апеляційною скаргою) повністю змінить фактичну складову спору та нівелює суть судового розгляду в суді першої інстанції. Наразі ж предмет доказування неможливо встановити з огляду на недостатність доказів, що і унеможливлює здійснення судового розгляду (ч. 2 ст. 73, ч. 1 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд також враховує, що позивач користувався професійною правничою допомогою, в зв`язку з чим не можливо припускати неповноту розуміння наслідків допущеної поведінки стороною позивача. Повторює суд і те, що позивач взагалі не відреагував на витребування у нього доказів (ч. 7, 8 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву належить залишити без розгляду, на підставі п.9 ч.1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКТАР» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без розгляду.

Роз`яснити, що згідно з ч. 4 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко