Рішення № 139268918, 26.08.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 713/1069/26

Провадження № 2/727/2587/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.

при секретарі Маковійчук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 535845-КС-003 про надання кредиту від 15.09.2025 року в сумі 66 690,00 грн, а також судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 15.09.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір № 535845-КС-003 про надання кредиту, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 23 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит, що є невід`ємною частиною договору. Кредитний договір підписаний одноразовим ідентифікатором відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», після спрямування позивачем на номер телефону відповідача, вказаний ним в анкеті клієнта, одноразового ідентифікатора.

Згідно з умовами Договору плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1% за кожен день користування кредитом, а проценти нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, наявний на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» взяті на себе зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 23 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку відповідача, реквізити якої були вказані останнім при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується наявним у матеріалах справи доказом перерахування коштів.

Відповідач взятих на себе зобов`язань належним чином не виконав, кредит та проценти за користування кредитом у встановлений договором строк не повернув, здійснивши лише часткову оплату заборгованості за Договором на загальну суму 11 280,00 грн.

Таким чином, за твердженням позивача, станом на 07.04.2026 р.заборгованість ОСОБА_1 за Договором № 535845-КС-003 про надання кредиту від 15.09.2025 року становить 66 690,00 грн, з яких: 23 000,00 грн прострочені платежі по тілу кредиту; 32 200,00 грн прострочені платежі по процентах; 9 660,00 грн заборгованість по процентах відповідно до статті 625 ЦК України; 1 830,00 грн прострочені платежі за комісією.

Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2 662,40 грн, на підтвердження чого надав відповідний платіжний документ.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа. Оскільки ціна даного позову є меншою, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа обґрунтовано віднесена до категорії малозначних та підлягала розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26.05.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а також заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до довідки про причини повернення поштового відправлення, копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви разом з копіями доданих до неї документів, які направлялись за адресою місця проживання (реєстрації) відповідача: АДРЕСА_1 , повернулись до суду без вручення адресату по причині відсутності адресата за вказаною адресою.

У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзиву на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї, а також не подав заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

За даних обставин суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст.178 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємному зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 15.09.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладений Договір № 535845-КС-003 про надання кредиту, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 23 000,00 грн.

Відповідно до ч.1, 2 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Згідно зі ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч.1 ст.12 цього Закону моментом підписання електронної правової угоди є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом встановлено, що ТОВ «БІЗПОЗИКА» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір, а відповідач прийняв (акцептував) таку пропозицію шляхом введення одноразового ідентифікатора, направленого позивачем через телекомунікаційну систему на номер телефону, вказаний відповідачем у власній анкеті в особистому кабінеті, чим підтвердив свою волю на укладення Договору на визначених офертою умовах. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, відповідно до якої кредитний договір, підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора, є укладеним між сторонами, а відповідні дані є належними та допустимими доказами такого укладення.

Факт надання ТОВ «БІЗПОЗИКА» на користь ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 23 000,00 грн підтверджується наявним у матеріалах справи доказом перерахування коштів на банківську картку відповідача, реквізити якої були самостійно вказані останнім при укладенні Договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Правилами ч.1 ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, а згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за Договором № 535845-КС-003 про надання кредиту від 15.09.2025 становить 66 690,00 грн, з яких: 23 000,00 грн тіло кредиту, 32 200,00 грн проценти за користування кредитом, 9 660,00 грн проценти відповідно до ст.625 ЦК України, 1 830,00 грн комісія. При цьому судом враховано, що здійснена відповідачем часткова оплата у розмірі 11 280,00 грн вже врахована позивачем у наданому розрахунку заборгованості.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за Договором, доказів погашення заборгованості у більшому обсязі чи доказів на спростування розміру заборгованості, наведеного позивачем.

Перевіряючи розрахунок заборгованості за процентами за користування кредитом на предмет його відповідності імперативним вимогам законодавства, суд враховує таке. Частиною четвертою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсоток, що підтверджено частиною п`ятою цієї статті, доданою Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023. Оскільки Договір № 535845-КС-003 укладений 15.09.2025, тобто після завершення передбаченого п.17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасового 240-денного перехідного періоду (який тривав до 20.08.2024 включно), до спірних правовідносин застосовується загальний максимальний розмір денної процентної ставки у розмірі 1 відсоток, встановлений частиною п`ятою статті 8 зазначеного Закону. Договірна процентна ставка за Договором становить 1% за кожен день користування кредитом, тобто відповідає максимально допустимому законом розміру та не перевищує його, а тому підстав для зменшення заявленої до стягнення суми процентів за користування кредитом в порядку застосування статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» судом не встановлено.

Щодо вимоги про стягнення процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі 9 660,00 грн, суд зазначає таке. Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, доповненого Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Оскільки на території України триває правовий режим воєнного стану, введений Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжений відповідними указами Президента України, затвердженими законами України, а прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за Договором відбулося саме у цей період, відповідач звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, за таке прострочення, незалежно від дати укладення Договору. У зв`язку з цим у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 9 660,00 грн процентів відповідно до статті 625 ЦК України суд відмовляє.

Щодо вимоги про стягнення комісії у розмірі 1 830,00 грн суд враховує, що відповідно до п.4 ч.1 ст.1 та ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Умовами Договору, укладеного між сторонами, передбачено нарахування такої комісії. Зазначений правовий висновок узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, відповідно до якої встановлення комісії за надання кредиту, передбаченої умовами кредитного договору та правилами надання споживчих кредитів кредитодавцем, є правомірним. Відповідач розмір та правомірність нарахування комісії не оспорив, а тому вимога про стягнення 1 830,00 грн комісії підлягає задоволенню.

Відтак, оскільки позивачем доведено факт укладення Договору про надання кредиту, факт надання відповідачу кредитних коштів та факт невиконання відповідачем зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів та комісії, а відповідачем не надано доказів на спростування розміру заборгованості, за винятком вимоги про стягнення процентів відповідно до статті 625 ЦК України, в задоволенні якої відмовлено з підстав, наведених вище, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «БІЗПОЗИКА», а саме про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 535845-КС-003 про надання кредиту від 15.09.2025 у розмірі 57 030,00 грн, з яких: 23 000,00 грн тіло кредиту, 32 200,00 грн проценти за користування кредитом, 1 830,00 грн комісія. У задоволенні решти позовних вимог (в частині 9 660,00 грн процентів відповідно до статті 625 ЦК України) слід відмовити.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені на 85,52% від заявленої ціни позову (57 030,00 грн від 66 690,00 грн), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, пропорційно розміру задоволених вимог, що становить 2 276,75 грн (2 662,40 грн х 85,52%), сплата якого підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 174, 178, 247, 263-265, 274, 279, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 205, 526, 610-612, 625, 626, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 535845-КС-003 про надання кредиту від 15.09.2025 року в розмірі 57 030 гривень 00 копійок, з яких: 23 000,00 грн тіло кредиту, 32 200,00 грн проценти за користування кредитом, 1 830,00 грн комісія.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 276 гривень 75 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 в частині стягнення процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі 9 660 гривень 00 копійок відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя: Н.М. Танасійчук