Ухвала суду № 139268093, 27.08.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/3277/2026 Справа № 641/4220/26

У Х В А Л А

27 серпня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Кожихової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Собченко В.С. ,

представника відповідача Москаля Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача Москаля Р.Б. про витребування оригіналів письмових доказів у цивільній справі № 641/4220/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Слобідського районного суду міста Харкова перебуває цивільна справа № 641/4220/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

02 липня 2026 року представник відповідача Москаль Р.Б. звернувся до суду з клопотанням про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» оригіналів письмових доказів, доданих до позовної заяви, для їх огляду у судовому засіданні.

В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що під час ознайомлення з матеріалами справи встановив, що копії документів, наданих позивачем до позовної заяви, є чорно-білими, а печатки на документах, на його думку, мають ознаки імітації їх накладення, що може свідчити про підроблення документів або їх створення за допомогою технічних засобів. Посилаючись на частину шосту статті 95 ЦПК України, відповідач просить витребувати у позивача оригінали письмових доказів, доданих до позовної заяви, для їх огляду в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та доводи клопотання, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 2 частини другої статті 76 ЦПК України ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими та електронними доказами.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, крім електронних документів, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з частиною другою статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною шостою статті 95 ЦПК України передбачено, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Водночас процесуальним законом окремо врегульовано порядок подання та дослідження електронних доказів.

Згідно з частиною першою статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи, в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо, вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі.

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу.

Таким чином, положення статей 95 та 100 ЦПК України розмежовують письмові та електронні докази. Документ, первісно створений в електронній формі, є електронним доказом, а його візуальне відображення на паперовому носії є паперовою копією електронного доказу та не набуває статусу письмового доказу у розумінні статті 95 ЦПК України.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Верховний Суд у постанові від 04.02.2026 у справі № 758/14925/23 зазначив, що подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим, а суд може не взяти до уваги копію електронного доказу у випадку, якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу.

Верховний Суд також звернув увагу, що паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, а є однією з форм подання електронного доказу; аналогічні процесуальні положення закріплені у частині третій статті 100 ЦПК України.

При цьому Верховний Суд наголосив, що питання достовірності, цілісності та незмінюваності змісту електронного кредитного договору має значення для вирішення питання про те, чи може цей договір уважатися укладеним у письмовій формі.

Разом із тим зі змісту поданого у цій справі клопотання вбачається, що представник відповідача просить суд витребувати саме оригінали письмових доказів, доданих до позовної заяви.

Вимоги про витребування оригіналу конкретного електронного доказу, у тому числі електронного примірника кредитного договору, клопотання не містить.

Представник відповідача також не зазначив, що просить витребувати оригінали як письмових, так і електронних доказів, не визначив, які саме документи з числа доданих до позовної заяви він вважає письмовими доказами, а які паперовими копіями електронних доказів.

Крім того,представник відповідача не індивідуалізував письмові докази, оригінали яких просить витребувати, не зазначив дати, номера або інших реквізитів, не навів, щодо копії якого конкретного письмового доказу виникли сумніви у її відповідності оригіналу та у чому саме полягає така невідповідність.

Посилання преставника на чорно-білий спосіб відтворення документів та зовнішній вигляд печаток без зазначення конкретного документа та ознак невідповідності його копії оригіналу саме по собі не є достатньою підставою для витребування оригіналів усіх письмових доказів, доданих позивачем до позовної заяви.

Суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 04.02.2026 у справі № 758/14925/23 щодо необхідності перевірки достовірності, цілісності та незмінюваності електронного кредитного договору у випадку, коли відповідний електронний доказ поставлений стороною під сумнів. Верховний Суд зазначив, що у разі подання копії електронного доказу за наявності сумнівів може бути витребуваний оригінал саме електронного документа. Верховний Суд у вказаній постанові звернув увагу, що в разі використання електронного підпису, відмінного від КЕП чи УЕП, перевірка цілісності та незмінюваності електронного документа може вимагати встановлення обставин щодо направлення примірника договору стороні, форми такого направлення та можливості внесення змін до документа після його укладення.

Водночас у справі, що розглядається, представник відповідача не заявив вимоги про витребування саме оригіналу електронного доказу з посиланням на статтю 100 ЦПК України, в той час як суд не може виходити за межі заявленого клопотання.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлене представником відповідача клопотання про витребування всіх оригіналів письмових доказів, що є в матеріалах справи, у його наведеній редакції є неконкретизованим та не містить достатніх підстав для застосування положень частини шостої статті 95 ЦПК України, а тому задоволенню не підлягає.

Відмова у задоволенні цього клопотання не позбавляє сторону відповідача права повторно звернутися до суду з клопотанням про витребування оригіналу письмового доказу із зазначенням відомостей, які дозволяють його індивідуалізувати, або з клопотанням про витребування оригіналу конкретного електронного доказу відповідно до положень статті 100 ЦПК України.

Керуючись статтями 76, 81, 89, 95, 100, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Москаля Романа Богдановича про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» оригіналів письмових доказів, доданих до позовної заяви, для їх огляду у судовому засіданні відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Кожихова