Рішення № 139267932, 27.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15337/25

Провадження № 2/638/2459/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого Невеніцина Є.В.,

за участю секретаря Лєбєдєвої А.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Десятніченко Ірина Вікторівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради про визнання поважними причини пропуску ОСОБА_2 строку для прийняття спадщини і надання їй додаткового терміну для подачі в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув чоловік ОСОБА_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті залишилась спадщина, яка складається з 42/100 житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_4 спадкодавець та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю разом за адресою: АДРЕСА_2 . Після трагічної раптової втрати рідної людини позивач тривалий час перебувала у дуже важкому психічному стані та не могла прийти до нормального стану. Крім того, позивач тривалий час не могла отримати свідоцтво про смерть. Лише 23 серпня 2023 року Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції був складений актовий запис №124 про смерть. Також, через повномасштабне вторгнення РФ в Україну, через постійну загрозу для життя та масовані ракетні обстріли території міста Харкова та всієї України ОСОБА_2 , для збереження свого життя та життя та здоров`я своїх рідних була вимушена виїхати за кордон. Потім позивач дізналася про те, що її мати захворіла на важку хворобу рак груди та потребує термінового лікування, в тому числі оперативного. Отже, мати позивача потребувала термінової та постійної допомоги своєї доньки, лікування є важким та дуже тривалим. Позивач вважала, що вона прийняла спадщину, так як фактично проживала разом з спадкодавцем на момент його смерті за адресою: АДРЕСА_2 , а також через збіг тяжких сімейних обставин, вимушену евакуацію у зв`язку із повномаштабною війною, а також, враховуючи, що позивач не є фахівцем в галузі права та спочатку отримала не вірну консультацію стосовно спадщини, у травні 2025 року через свого представника ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса з заявою щодо надання письмових роз`яснень щодо подальших дій з питання оформлення спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4 . Нотаріус відмовила їй, оскільки вони були зареєстровані за різними адресами. Позивач зазначає, що дійсно, на момент смерті спадкодавець не був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Однак, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , будучи одруженими тривалий час фактично проживали однією сім`єю за цією адресою. Збіг тяжких сімейних обставин, втрата чоловіка, важка хвороба матері, вимушена евакуація через постійні обстріли та небезпеку для життя, а також, впевненість ОСОБА_2 в тому, що вона вважається за законом такою, що фактично прийняла спадщину, так як фактично проживала разом з спадкодавцем на момент його смерті, всі ці обставини зашкодили їй вчасно подати заяву про прийняття спадщини, а тому пропуск строку для прийняття спадщини позбавляє позивача можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 10 вересня 2025 року по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

31 жовтня 2025 року представником Харківської міської ради подано відзив на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позовної заяви, який ухвалою суду від 03.11.2025 залишений без розгляду.

24 листопада 2025 року представником Харківської міської ради подано пояснення на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 01 травня 2026 року задоволено заяву представника та замінено відповідача Харківську міську раду на ОСОБА_3 .

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений вчасно та належним чином, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву або клопотань про відкладення слухання справи суду не надходило.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач повідомлений про час та місце слухання справи своєчасно та належним чином, позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 23.08.2023 складено актовий запис №124.

За інформацією з Державного реєстру речових прав житловий будинок АДРЕСА_3 частки на праві власності належить ОСОБА_2 , 42/100 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_4 .

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 21.11.1998.

Згідно наданої медичної документації та копії свідоцтва про народження № НОМЕР_3 , мати позивача страждає на тяжке онкологічне захворювання та проходить лікування з березня 2023 року.

16.05.2025 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Десятніченко І.В. відмовлено у прийнятті спадщини після померлого ОСОБА_4 .

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17. З указаним висновком погодився й Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц.

Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалим відрядженням, в тому числі закордонним; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 14 вересня 2016 року по справі № 6-1215цс16, Верховний Суд від таких висновків не відступав, про що свідчить практика застосування норм права у подібних правовідносинах, викладена у постановах від 18 січня 2018 року по справі № 198/476/16, від 01 лютого 2018 року по справі № 712/656/15, від 06 червня 2018 року по справі № 592/9058/17, від 11 липня 2018 року по справі № 381/4482/16-ц, від 25 квітня 2019 року по справі № 761/794/15-ц, від 17 червня 2020 року по справі № 520/10377/17, від 18 травня 2021 року № 615/1337/19 тощо.

Оскільки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнім днем прийняття спадщини після його смерті відповідно до вимог статті 1270 ЦК України є 24.09.2022. Позивача, як дружина померлого через свого представника звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини 16.04.2025, тобто поза межами строку визначеного ст.1270 ЦК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 681/203/17-ц, зазначив, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд мас враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій».

Велика Палата Верховного Суду постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24), вказала, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте таку необізнаність суд не повинен ототожнювати з його (спадкоємця) незнанням про його право на спадкування загалом, оскільки в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов`язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування.

З урахуванням наведених мотивів Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові дійшла висновків про наявність підстав для відступу від загального правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 06 вересня 2017 року справі № 6-496цс17, про те, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, шляхом конкретизації, зазначивши таке:

- необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права;

- втім це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини;

- спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини;

- тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування).

Правилами ч. 2 ст. 63 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Закон визначає коло осіб, яких наділяє правом на спадкування незалежно від наявності заповіту. Це, зокрема особи, які мають, згідно ст. 1241 ЦК України, право на обов`язкову частку у спадщині: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно свідоцтва про смерть № НОМЕР_4 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте актовий запис його про смерть складено лише 23.08.2023, тобто вже поза межами шестимісячного строку визначеного законом.

За повідомленням Першої Черкаської державної нотаріальної контори спадкова спадкова спарва №338/2022 на майно ОСОБА_4 була заведена на підставі заяви його сина ОСОБА_3 .

Згідно витягу зі спадкового реєстру спадкова справа №338/2022 заведена 23.08.2022 Першою Черкаською державною нотаріальною конторою.

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Враховуючи викладене, оскільки після смерті ОСОБА_4 , актовий запис про його смерть внесений лише 23.08.2023, в цей час мати позивача вже старждала на важке захворювання та проходила лікування за кордоном, в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено визначений законом строк на прийняття спадщини з поважним причин, у зв`язку із об`єктивними, непереборними труднощами, і тому вважає необхідним визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю один місяць з моменту набрання рішенням суду законної сили, що буде достатнім для подання нею заяви.

Керуючись ст.ст. 1269,1272 Цивільного кодексу України, ст.ст. 274-279, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Десятніченко Ірина Вікторівна (м. Харків, пр-т Науки, 12, оф. 3), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у один місяць з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Шевченківський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий Є.В. Невеніцин