Рішення № 139267571, 26.08.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/736/26

номер провадження 2/546/732/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Романенко О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 546/736/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

26.06.2026 до Решетилівського районного суду Полтавської області через електронний кабінет Електронного суду надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №010/0964/82/0152204 від 10.02.2015 року в загальному розмірі 16485,82 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 8000,00 грн.

Позовні вимогу обґрунтовані тим, що 10.02.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (надалі - Банк) та ОСОБА_1 (надалі -Відповідач) було укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/0964/82/0152204, відповідно до умов з Дати початку кредитування Клієнт має право отримати, а Банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) грошових коштів на КР надати Клієнту в межах Поточного ліміту грошові кошти (надалі - Кредит) у розмірі та на умовах, встановлених Договором.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

Отже, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 16485,82 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 16133,1 грн.; заборгованість за процентами - 352,72 грн.; заборгованість за штрафом - 0 грн.;

Щодо відступлення права вимоги: 13.12.2022 року АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення права вимоги №114/2-55.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Райффайзен Банк», включно і ОСОБА_1 за кредитним договором №010/0964/82/0152204 від 10.02.2015 року.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 26.06.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

У порядку визначеному ч. 6 ст.187 ЦПК України судом 29.06.2026 направлено запит до органу реєстрації з метою з`ясування зареєстрованого місця проживання відповідача та вирішення питання щодо належної підсудності даного спору суду, відповідь на який отримано 06.07.2026.

Ухвалою судді від 08.07.2026 позовну заяву залишено без руху.

16.07.2026 представником позивача було виконано вимоги ухвали суду від 08.07.2026 про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою судді від 22.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, призначено розгляд справи за наявними у ній матеріалами на 08:10 год 26.08.2026.

Копія ухвали 22.07.2026 направлялася відповідачеві за встановленим місцем реєстрації особи, та відповідно до рекомендованого поштового повідомлення отримана 28.07.2026 (а.с. 65). Заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду не надходило. У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористався.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 10.02.2015 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено заяву на отримання кредиту за програмою «Кредитна картка», згідно умов якої Кредитор зобов`язався надавати позичальнику кредитну картку Прозора, кредитні кошти на умовах кредитного договору в межах поточного ліміту 3 900 грн 00 коп строком на 48 місяці. Заява містить підписи працівника банку та відповідача (а.с.7).

Також, 10.02.2015 між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0964/82/0152204 за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредитний ліміт в сумі 3900,00 грн, строком користування з 10.02.2015 до 10.02.2019, зі сплатою відсотків 39,9 % річних (п.п.1.3-1.6 договору). Заява містить підписи працівника банку та відповідача (а.с.8-9).

Додатком № 1 до Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0964/82/0152204 від 10.02.2015визначено, що сума кредиту 3900,00 грн, строк кредитування 48 місяців, процентна ставка 39,9 % річних, розмір щомісячного нарахування по відсотках - 132,16 грн, розмір щомісячного платежу - в межах пільгового періоду 195,00 грн та поза його межами 459,16 грн, страховий щомісячний платіж - 15,60 грн, штраф - 1%. Додаток містить підписи працівника банку та відповідача (а.с.8-9).

Також, позивачем надано копію Довідки про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту по продукту «Кредитна картка Прозора», відомості в якій відповідають зазначеним в заяві на отримання кредиту за програмою «Кредитна картка» та Договорі про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування. Довідка містить власноручний підпис ОСОБА_1 (а.с.11).

Копією розписки підтверджується, що 10.02.2015 ОСОБА_1 отримав карту АТ «Райффайзен Банк Аваль» (а.с. 12).

Судом встановлено, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, що підтверджується наданою випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 10.02.2015 по 16.12.2022. З даної виписка встановлено, що відповідач систематично використовував кредитні кошти з частковим нерегулярним погашенням виниклої заборгованості (а.с.14-19).

Окрім цього, позивачем надано копії паспорту та довідки про присвоєння РНОКПП ОСОБА_1 (а.с.20-21).

Відповідно до розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 за договором № 010/0964/82/0152204 від 10.02.2015, здійсненого АТ «Райффайзен Банк Аваль», станом на 16.12.2022 заборгованість за кредитом становить в загальному розмірі 16485,82 грн з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15000,00 грн (дозволеного овердрафту) та 1133,10 грн (недозволеного овердрафту); заборгованості за процентами - 352,72 грн. нарахування відсотків здійснювалося за річною відсотковою ставкою 39,9 %, дата закінчення угоди ( з урахуванням пролонгацій) 10.02.2023, сума кредитного ліміту - 15000,00 грн. Відповідачем здійснювалися погашення заборгованості (а.с.52-55).

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ " Райффайзен Банк Аваль ").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Банк надав відповідачу ОСОБА_1 кошти за кредитним договором на умовах строковості і платності, однак такі кошти не були повернуті відповідачем та банком в подальшому було відступлено право вимоги для позивача.

З матеріалів справи також слідує, що сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки, строк кредитування, дані обставини не заперечуються відповідачем.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Згідно з п.7.1. договору № 010/0964/82/0152204 від 10.02.2015, банк має право без згоди клієнта відступити свої права вимоги за кредитом будь-якій особі.

Судом встановлено, що 13.12.2022 року АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення права вимоги №114/2-55 (а.с.21-25).

11.09.2025 АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали додаткову угоду № 2 до договору відступлення права вимоги №114/2-55 від 13.12.2022 (а.с.25 оборот).

Відповідно до витягу з Додатку № 1 до Додаткової угоди № 2 до Догвору Відступлення права вимоги №114/2-55 від 13.12.2022, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги за Кредитним договором № 010/0964/82/0152204 від 10.02.2015, укладеним між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 , сума заборгованості за яким становить 16133,10 грн, з яких 16485,82 грн - сума заборгованості за кредитом, 352,72 грн - сума заборгованості за процентами(а.с. 26).

Згідно до розрахунків заборгованості та виписки по рахунку слідує, що відповідач отримував кредитні кошти та користувався ними, з частковим нерегулярним поверненням коштів. Після відступлення права вимоги, відповідачем не здійснювалися погашення заборгованості.

Відповідно до ст. ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Так, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ст. ст.610,611,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином встановлено, що взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 010/0964/82/0152204 від 10.02.2015 відповідач не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 16485,82 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 за договором № 010/0964/82/0152204 від 10.02.2015, здійсненого АТ «Райффайзен Банк Аваль», станом на 16.12.2022 заборгованість за кредитом становить в загальному розмірі 16485,82 грн з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15000,00 грн (дозволеного овердрафту) та 1133,10 грн (недозволеного овердрафту); заборгованості за процентами - 352,72 грн. нарахування відсотків здійснювалося за річною відсотковою ставкою 39,9 %, дата закінчення угоди ( з урахуванням пролонгацій) 10.02.2023, сума кредитного ліміту - 15000,00 грн. Відповідачем здійснювалися погашення заборгованості (а.с.52-55).

Відповідно до витягу з Додатку № 1 до Додаткової угоди № 2 до Догвору Відступлення права вимоги №114/2-55 від 13.12.2022, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги за Кредитним договором № 010/0964/82/0152204 від 10.02.2015, укладеним між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 , сума заборгованості за яким становить 16133,10 грн, з яких 16485,82 грн - сума заборгованості за кредитом, 352,72 грн - сума заборгованості за процентами(а.с. 26).

Згідно до розрахунків заборгованості та виписки по рахунку слідує, що відповідач отримував кредитні кошти та користувався ними, з частковим нерегулярним поверненням коштів. Після відступлення права вимоги, відповідачем не здійснювалися погашення заборгованості.

Вказані розрахунки складені відповідно до умов кредитного договору та вимог ЦК України.

Суд вважає, що позовні вимоги щодо заборгованості за кредитом доведені повністю, та відповідач має погасити заборгованість за кредитним договором № 010/0964/82/0152204 від 10.02.2015 у розмірі 16485,82 грн, що складається з: заборгованості за кредитом - 16485,82 грн, заборгованість за відсотками - 352,72 грн.

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно усім доводам. При цьому, суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.

Оскільки відповідач доказів щодо часткового чи повного погашення заборгованості за кредитним договором суду не представив, не спростував документально нарахований позивачем розмір заборгованості, з урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт невиконання ОСОБА_1 умов договору № 010/0964/82/0152204 від 10.02.2015, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 16485,82 грн, з яких сума кредиту 1613,10 грн, сума процентів за користування кредитом 352,72 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 41001 від 23.06.2026 (а.с.1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.44).

Враховуючи вищезазначене, та у зв`язку із задоволенням позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача в сумі 2662,40 грн на користь позивача.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн, суд зазначає наступне.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідний висновок викладено в постанові КЦС ВС від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, а саме, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Схожі за змістом висновки також містяться в постановах КГС ВС від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19, ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, ВС від 03 серпня 2022 року у справі № 487/4983/20, від 25 травня 2023 року у справі № 824/41/22, від 19 серпня 2024 року у справі № 713/1116/22, постановах КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, КЦС ВС від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.

Отже, у розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Відповідач заперечень щодо витрат на правову допомогу суду не подав.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем здійснено витрати на правову допомогу у сумі 8000,00 грн, що підтверджується випискою з ЄДР Адвокатського об`єднання «Апогет», договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 (а.с.29 оборот), Актом №883 від 08.06.2026 (а.с.30), детальним описом наданих послуг до акту № 883 за договором про надання правової допомоги (правничої) № 0107 від 01.07.2025 (а.с.30 оборот), ордером на надання правничої допомоги ТОВ «ФК Кредит-капітал» адвокатом Усенком М.П. (а.с.31).

Враховуючи обсяг наданих юридичних послуг, співмірність наданих адвокатом послуг та суми виплаченого гонорару, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є справедливим і співмірним.

Оскільки, вимоги позивача задоволено повністю то судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. ст. 512, 514, 526, 530, 549, 610-612, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279, ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_1 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») суму заборгованості за кредитним договором № 010/0964/82/0152204 від 10.02.2015 у загальному розмірі 16485,82 грн (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят п`ять гривень 82 копійок), що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 16133,10 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 352,72 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_1 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_1 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 серпня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів Львівського району Львівської області, 79018, ел.пошта: legal@kredyt-kapital.com.ua, телефон: +38(032)242-99-08, наявний електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС;

представник позивача - адвокат Усенко Михайло Ігорович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів Львівського району Львівської області, 79018, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , телефон: НОМЕР_3 , наявний електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_5 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутній електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС.

Суддя О.О. Романенко