Ухвала суду № 139267083, 27.08.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/1866/16-ц

Номер провадження 4-с/404/31/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року місто Кропивницький

Суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького Людмила Дмитріївна Кулінка, розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), на дії державного виконавця Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, -

В С Т А Н О В И В :

До Фортечного районного суду міста Кропивницького надійшла скарга ОСОБА_1 (вх. № 38911 від 13.08.2026 року) на дії державного виконавця Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з коштів ОСОБА_1 , накладеного при примусовому виконанні виконавчого листа № 404/1866/16-ц у межах виконавчого провадження № 54139099, на рахунки, відкриті в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк». Зобов`язання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів на рахунках ОСОБА_1 , відкритих в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк», накладений при примусовому виконанні виконавчого листа № 404/1866/16-ц у межах виконавчого провадження № 54139099.

За змістом статті 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частинами першою й другою статті 450 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується.

Проте, заявником у скарзі не зазначено всіх учасників виконавчого провадження, зокрема стягувача.

Крім того, частиною першою статті 446 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з вимогами пункту 2 частини другої статті 183 Цивільного процесуального кодексу України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Вимога про надання доказів надіслання заяви, скарги, клопотання чи заперечення (надання) іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень (розділи VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)», VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» Цивільного процесуального кодексу України).

Такий правовий висновок сформований у постанові Верховного Суду від 05.11.2020 року у справі № 591/1581/20.

Так, відповідно Правилам надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку.

У відповідності до положень пунктів 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії заяви разом з доданими до неї документами заінтересованим особам у справі може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

Копії списків згрупованих відправлень, фіскальних чеків, не можуть бути належними доказами направлення, оскільки за даними документами неможливо встановити чи було взагалі відправлено вказані документи та яку саме кореспонденцію було направлено.

Такі висновки відповідають правовому висновку, сформованому у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 914/1955/17, відповідно до якого саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником.

При цьому, скаржником до скарги на дії державного виконавця Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції не додано належних доказів надсилання такої заяви з додатками учасникам справи, а саме: бланків опису вкладення, завірених відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

Відповідно до частини четвертої статті 183 Цивільного процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

За таких обставин, з огляду на приписи частини другої статті 183 Цивільного процесуального кодексу України до скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, застосовуються наслідки частини другої статті 183 Цивільного процесуального кодексу України, водночас, вважаю за необхідне роз`яснити, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 183, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), на дії державного виконавця Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, повернути заявнику, без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст судового рішення складено 27.08.2026 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка