Рішення № 139265596, 17.08.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/6024/26

Номер провадження2/205/4331/26

Справа № 205/6024/26

Провадження № 2/205/4331/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Федотової В.М.,

при секретарі Волошенко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року представник позивача звернувся до Новокодацького районного суду міста Дніпра із вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування позову зазначив, що 31.01.2024 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № М75.00400.010707279. Відповідно до вимог договору банк надає ОСОБА_1 кредит у сумі 71 502 грн. з процентною ставкою в розмірі 79,99% річних, а відповідач зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені договором. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит. Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками. Таким чином, відповідач зобов`язання за Договором не виконав.

У зв`язку з зазначеними порушеннями умов Договору виникла заборгованість у розмірі 93 893,75 грн. з яких: 58 808,23 грн. прострочений борг, 35 085,52 грн. прострочені проценти.

На підставі викладеного представник позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 3 328 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, проти розгляду справи за його відсутності не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 з`явилася до суду та письмово повідомила, що нею було частково сплачено заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 10 000 грн., на підтвердження чого надала копію квитанції. Також відповідач просила судове засідання проводити за її відсутності та врахувати сплачену нею заборгованість у розмірі 10 000 грн. боргу під час ухвалення рішення по вказаній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 31.01.2024 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № М75.00400.010707279.

Відповідно до вимог договору банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 71 502 грн. з процентною ставкою в розмірі 79,99% річних, а відповідач зобов`язалася належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, згідно умов договору.

Підписання відповідачем вказаного кредитного договору не заперечувалось.

Матеріали справи містять докази перерахування позивачем грошових коштів відповідачу ОСОБА_1 у розмірі 71502,00 грн. 31.01.2024 року.

Згідно наданої представником позивача довідки-розрахунку заборгованості, відповідач має заборгованість за кредитним договором № М75.00400.010707279 від 31.01.2024 року у розмірі 93 893,75 грн. з яких: 58 808,23 грн. прострочений борг, 35 085,52 грн. прострочені проценти.

Надаючи правову оцінку обставинам, які склалися між сторонами у вказаній справі, суд зазначає наступне.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання його сторонами.

Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому, відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) надає другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк, відповідно до вимог договору та вимог закону.

За загальним правилом, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються.

У статті 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється його належним виконанням.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Положеннями ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Факт виконання позивачем умов кредитного договору підтверджується матеріалами справи. Таким чином, судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за даним кредитним договором виконав в повному обсязі.

Враховуючи вищевказані положення закону та існуючі обставини справи, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов кредитного договору відносно строків повернення кредитної заборгованості та визнає право позивача на стягнення її в судовому порядку.

Також, суд погоджується із правильністю розрахунку позивачем основної суми заборгованості, які містяться в позовній заяві та письмовому розрахунку до позову.

Суд звертає увагу, що відповідачем ОСОБА_1 було частково сплачено на користь позивача заборгованість у розмірі 10 000 грн., на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копію квитанції від 29.06.2026 року.

Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2 передбачено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач, всупереч положенням статті 81 ЦПК України, не надала суду жодних доказів, які б спростовували факт існування вказаної заборгованості, натомість, під час розгляду справи у суді, відповідач частково сплачувала заборгованість за вказаним кредитним договором згідно гарантійного листа.

Враховуючи викладене, суд приймає до уваги часткову сплату заборгованості відповідачем у розмірі 10 000 грн., у зв`язку з чим заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором становить 83 893,75 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи зазначені обставини та надані суду докази, а також те, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими, у повному обсязі доведеними з його боку, приймаючи до уваги часткову сплату відповідачем заборгованості перед позивачем за вказаним кредитним договором, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Ат «Ідея Банк» заборгованості у розмірі 83 893,75 грн. В іншій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити через їх необґрунтованість.

При вирішенні питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 973,56 грн. (83 893,75 грн. * 3 328 грн. / 93 893,75 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 202, 207, 512, 514, 525, 526, 527, 530, 549, 599, 610, 612, 614, 615, 625, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 19390819, юридична адреса: м. Львів, вул. Валова, буд. 11) заборгованість за кредитним договором № М75.00400.010707279 від 31.01.2024 року в розмірі 83 893,75 грн. (вісімдесят три тисячі вісімсот дев`яносто три) гривні 75 копійок, з яких: 58 808,23 грн. прострочений борг, 25 085,52 грн. прострочені проценти.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 19390819, юридична адреса: м. Львів, вул. Валова, буд. 11) судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 973,56 грн. (дві тисячі дев`ятсот сімдесят три) гривні 56 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Сторони по справі:

позивач Акціонерне товариство «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, юридична адреса: м. Львів, вул. Валова, буд. 11;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 27 серпня 2026 року.

Суддя: Федотова В.М.