Ухвала суду № 139265520, 26.08.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/8536/25

Провадження № 1-кс/202/6257/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

26 серпня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора відділу обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження №42025040000000335, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор відділу обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся з клопотанням про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження №42025040000000335, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.

В обґрунтування свого клопотання посилається на те, що в ході досудового розслідування встановлено, що починаючи з 2025 року, однак не пізніше вересня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи організаторські здібності та лідерські якості, з метою вчинення особливо тяжких корисливих кримінальних правопорушень, пов`язаних із заволодінням грошовими коштами осіб похилого віку з числа громадян Держави Ізраїль, шляхом обману з використанням електронно-обчислювальної техніки, прийняла рішення про створення організованої групи.

Розробивши план вчинення кримінальних правопорушень, ОСОБА_6 , не пізніше вересня 2025 року, перебуваючи у місті Кам`янському Дніпропетровської області, ОСОБА_6 ознайомила ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі своїм злочинним планом, довівши до їх відома його зміст, способи реалізації та розподіл функцій між учасниками, які надали добровільну згоду на участь кримінальних правопорушень, та у свою чергу підшукали та запропонували ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 увійти до складу організованої групи та виконувати визначені їм функції і доручення керівників, спрямовані на безпосереднє вчинення шахрайських дій.

Крім того, як організатори розгалуженої мережі «call-центрів» на території України, діяльність яких направлена на шахрайській дії відносно громадян Держави Ізраїлю, встановлені ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , які відповідають за пересилання, конвертування грошових коштів з Держави Ізраїль до України, забезпечують наявність баз даних з анкетними даними та контактними номерами осіб похилого віку з числа громадян Держави Ізраїль, які розуміють російську мову, забезпечують безпеку учасників організованої групи, розподіляють грошові кошти, отримані злочинним шляхом між «call-центрами».

Так, у період із вересня 2025 року до моменту припинення злочинної діяльності працівниками поліції зазначені особи, діючи у складі злочинної організації, вчинили не менше 5 встановлених кримінальних правопорушень.

11.08.2026 слідчим у кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_12 за адресою: АДРЕСА_1 . У ході обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Самсунг; банківська картка Ощадбанк НОМЕР_1 ; планшет марки Самсунг s/n НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки Самсунг, синього кольору; ноутбук марки Асус, модель S5507Q, s/n S5507Q_65W, S/N SCNORDO1441852B; флеш-накопичувач марки Kingston, 32 Gb.

Постановою слідчого від 11.08.2026 вказані речі визнані речовими доказами, а томувиникає необхідність у дотриманні п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме мети забезпечення збереження речових доказів.

Окрім того, вказане майно підпадає під критерії можливої подальшої спеціальної конфіскації, в порядку ст. 96-2 КПК України.

В обґрунтування свого клопотання прокурор посилається на п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України та зазначає, що накладання арешту на визначене в клопотанні майно, є необхідним для цілей кримінального провадження, зокрема запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.

Представник ОСОБА_19 адвокат ОСОБА_22 надав письмові заперечення в яких зазначає, що ОСОБА_19 не є підозрюваним у кримінальному провадженні, а його причетність, за твердженням самого прокурора, лише перевіряється. Клопотання не містить конкретних доказів участі ОСОБА_19 у зазначених у ньому епізодах. Слідчий в клопотанні формально зазначав, що вилучені речі є речовими доказами, а клопотання не містить індивідуального обґрунтування доказового значення вилученого майна. Слідчим не доведено зв`язку банківської картки із коштами потерпілих або інкримінованими фінансовими операціями. Також звертав увагу слідчого судді, що частина вилучених речей взагалі не індивідуалізована належним чином. Формальним є також посилання щодо підстав для спеціальної конфіскації вилучених речей.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до таких висновків.

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025040000000335 01.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 30 липня 2026 рокунадано слідчим групи слідчих, а також прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42025040000000335 від 01.09.2025 року, із залученням працівників оперативних підрозділів органів Національної поліції, визначених слідчим відповідним дорученням про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст.ст. 40, 41 КПК України, спеціалістів для надання безпосередньої технічної допомоги, дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта належить на праві власності ОСОБА_23 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, від шукання та вилучення знаряддя кримінального правопорушення, та речових доказів у кримінальному провадженні, а саме: грошові кошти, здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення або отримані від його вчинення, носії інформації, пристрої та засоби доступу до криптовалютних активів, у тому числі апаратні криптогаманці (hardwarewallets), seed-фрази, приватні ключі, паролі, QR-коди, резервні копії криптогаманців, а також записи (у паперовому чи електронному вигляді), що містять реквізити доступу до криптовалютних гаманців, облікових записів криптобірж та інших сервісів, пов`язаних із зберіганням, обігом або конвертацією віртуальних активів, засоби комп`ютерної техніки та електронні носії інформації, із подоланням системи логічного захисту (системні блоки, моноблоки, ноутбуки, планшети, мобільні телефони, серверне обладнання, зовнішні жорсткі диски, флеш накопичувачі та карти пам`яті, SIM-картки); засоби зв`язку (роутери, Wi-Fi маршрутизатори, модеми, комутатори, мережеве обладнання, IP-телефони, SIP-шлюзи, VoIP-обладнання, GSM-шлюзи, гарнітури, навушники, вебкамери, обладнання Starlink); банківські та фінансові документи (банківські картки, договори відкриття рахунків, IBAN-реквізити, чеки, квитанції, готівкові кошти, здобуті злочинними шляхом, ключі для входу до криптогаманців, QR-коди криптогаманців, бухгалтерські документи, чорнова бухгалтерія, книги обліку, відомості розподілу прибутку, записи про "зарплату", звіти керівників груп); документи щодо діяльності «call-центру» (штатні розписи, графіки роботи, списки працівників, договори оренди приміщень, чорнові записи, блокноти, записники, документи щодо реєстрації ФОП або юридичних осіб); документи щодо потерпілих (бази персональних даних, списки клієнтів, бази телефонних номерів, бази електронних адрес, таблиці з помітками про результати діяльності працівників «call-центру»), інструкції щодо шахрайської діяльності (скрипти розмов, "спічі", методички, інструкції операторів, алгоритми переконання, сценарії дзвінків тощо); документи щодо придбання мобільних телефонів, обладнання та комп`ютерної техніки для роботи «call-центру»; хромакей та LED-панелі; однострій державних органів Держави Ізраїль; ключі від офісних приміщень та будь-які інші речі та документи, які можуть містити відомості про організацію, функціонування, фінансування, координацію діяльності злочинної групи, вчинення шахрайств, рух грошових коштів, встановлення кола співучасників, потерпілих та інших обставин, що мають значення для кримінального провадження.

11.08.2026 слідчим у кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_12 за адресою: АДРЕСА_1 . У ході обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Самсунг; банківська картка Ощадбанк НОМЕР_1 ; планшет марки Самсунг s/n НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки Самсунг, синього кольору; ноутбук марки Асус, модель S5507Q, s/n S5507Q_65W, S/N SCNORDO1441852B; флеш-накопичувач марки Kingston, 32 Gb.

Постановою слідчого від 11.08.2026 вказані речі визнані речовими доказами в кримінальному провадженні.

Положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Як визначено ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Стандарт доказування під час розгляду слідчим суддею питання про арешт майна з метою збереження речових доказів є меншими ніж для повідомлення особі про підозру, висунення обвинувачення і тим більше доведеності обвинувачення в суді. Мета арешту майна є забезпечення дієвості кримінального провадження та полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для вилучення майна та його арешту.

На даному етапі досудового розслідування прокурор не зобов`язаний мати докази, достатні для повідомлення про підозру або пред`явлення обвинувачення, оскільки це завдання наступних етапів досудового розслідування.

Водночас, у випадку, якщо наявність зв`язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована або будуть проведені всі необхідні слідчі дії з таким майном, чи встановлено відсутність складу чи події злочину, а так само стороною обвинувачення у розумні строки, в значенні ст. 28 КПК, не будуть вжиті належні заходи для встановлення та перевірки відповідних обставин і прийняття рішення відповідно до ст. 283 КПК, власники або законні володільці цього майна наділені правом ініціювати, в порядку ст. 174 КПК, питання про скасування накладеного арешту.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що вказане в клопотанні слідчого майно може містити інформацію щодо розслідуваного злочину, існує необхідність проведення низки слідчих та інших процесуальних дій для встановлення обставин, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК, слідчий суддя доходить висновку, що стороною обвинувачення доведена необхідність накладання арешту на зазначене майно, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою збереження речових доказів. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора відділу обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження №42025040000000335, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України задовольнити.

Накласти арешт на: мобільний телефон марки Самсунг; банківська картка Ощадбанк НОМЕР_1 ; планшет марки Самсунг s/n НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки Самсунг, синього кольору; ноутбук марки Асус, модель S5507Q, s/n S5507Q_65W, S/N SCNORDO1441852B; флеш-накопичувач марки Kingston, 32 Gb, які вилучені за адресою: АДРЕСА_1 .

Роз`яснити, що відповідно до частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1