Рішення № 139265221, 21.08.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 207/5014/24

Провадження № 2/209/1937/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21 серпня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Кам`янського Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Багбая Є.Д.

за участі секретаря Полухіної Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна", в інтересах якого за довіреністю діє адвокат Гусєв П.В. до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 22.02.2022 року між Акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №10/УА/026006, предмет даного Договору - майнові інтереси, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Тойота», д/н НОМЕР_1 . У відповідності до умов вказаного Договору страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування. 16.09.2022 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ДАФ» д/н НОМЕР_2 на а/д Кіровоград-Платонова 172 км+300м допустив зіткнення з транспортним засобом «Тойота», д/н « НОМЕР_1 ». Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Відповідно до постанови суду, відповідача було визнано винним вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся Страхувальник,на підставі якої були складеноі страхові акти. На підставі страхового акту АТ «СК «Країна» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 957 685,37 грн. Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована за полісом обов`язкового страхування, то АТ «СК «Країна» було відшкодовано шкоду у розмірі 158 500,00 грн. Проте виплачених коштів виявилось недостатнім на покриття збитків і різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить: 799 185,37 грн. Просить суд сягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Страхова компанія "Країна" завдані збитки в порядку регресу у розмірі 799 185,37 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 11 987,79 грн.

Ухвалою суду від 27 серпня 2024 року справу було прийнято до свого провадження та відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи.

21 лютого 2025 року прийнято рішення по справі, яким позовні вимоги позивача були задоволенні в повному обсязі.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2025 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишено без задоволення та рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 лютого 2025 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 березня 2026 року касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково та рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 лютого 2025 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2025 року було скасовано та передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року справа прийнято до розгляду та призначено проведення підготовчого судового засідання в порядку загального провадження та витребувано від Криничанського районного суду Дніпропетровської області матеріали адміністративної справи, які надійшли до суду.

Ухвалою суду від 21 липня 2026 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди до судового розгляду по суті.

Представник відповідача адвокат Фесюк Ю.О. в судове засідання не з`явився, надав відзив на позовну заяву /а.с.11-13 Т.2 /, згідно якої зазначив, що в постанові Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 року у справі №178/2966/23 наголошено, що в даному випадку, у зв`язку зі спливом строків, передбаченихстаттею 38 КУПАП, та наявністю імперативного приписуст.247 КУпАП, суд повинен тільки закрити справу, оскільки в нього відсутні повноваження щодо встановлення обставин вчинення правопорушення та наявності вини ОСОБА_1 у його вчиненні. Тобто, Криничанський районний суд Дніпропетровської області в постанові від 05.12.2023 року вказує, що ним жодних обставин дорожньо-транспортної пригоди не встановлювалося, в тому числі і не встановлювалася вина ОСОБА_1 в порушені ним Правил дорожнього руху. Таким чином, відсутність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення правопорушення, з об`єктивних причин позбавило суд можливості закрити справу за відсутності події і складу правопорушення, оскільки для того, щоб прийти до висновку про невинуватість необхідно встановлювати обставини дорожньо- транспортної пригоди. ОСОБА_1 пояснював, що він на автомобілі DAF XF 105460 днз НОМЕР_3 з н/п KRONE SD днз НОМЕР_4 рухався в правій смузі для руху зі швидкістю приблизно 60 км/год, попереду нього рухався легковий автомобіль, швидкість якого була менша, ніж його, у зв`язку з чим він вирішив його обігнати шляхом перестроювання в ліву смугу. Перед початком даного маневру він впевнився в тому, що ліва смуга, на яку я має намір перестроюватися, - є вільною та розпочав здійснювати маневр обгону. ОСОБА_1 зазначав, що перед початком обгону (перестроюванням) він належним чином виконав вимоги Правил дорожнього руху (ПДР), а саме п.10.1., тобто переконався, що його маневр безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Він також переконався в тому, що: жоден з водіїв транспортних засобів, які рухаються за ним і яким може бути створено перешкоду, не розпочав перестроювання в ліву смугу; водій транспортного засобу, який рухається попереду нього не подав сигналу про намір перестроювання ліворуч. Оцінюючи дорожньою обстановку перед початком перестроювання, ОСОБА_1 , приймав до уваги, що відповідно до п.1.4. ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила, при цьому він також враховував, що на тій ділянці дороги діє обмеження швидкості до 70 км/год, оскільки був становлений відповідний дорожній знак. Тільки після того, як він впевнився, що заплановане ним перестроювання буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, що на цій ділянці дороги діє певне обмеження швидкості, у зв`язку з чим у нього є достатній час та можливість безпечно виконати запланований ним маневру, що поблизу відсутні транспортні засоби, яким він міг би створити перешкоду або небезпеку, - він почав випереджувати автомобіль, що рухався попереду нього, здійснивши виїзд на ліву смугу руху, і вже після того, як він достатній проміжок часу рухався в лівій смузі (керований ним автомобіль разом з напівпричепом є достатньо довгим, а в правій смузі за тим автомобілем, якого він обганяв рухався ще один автомобіль, у зв`язку з чим він не мав можливості одразу повернутися в праву смугу), то він відчув потужний удар, який прийшовся в ліву задню бокову частину напівпричепу і побачив, як автомобіль TOYOTA LAND KRUIZER 200 на швидкості, яка набагато перевищує не тільки допустиму, а також і безпечну, намагається обігнати його, але внаслідок недотримання безпечного інтервалу починає контактувати не тільки з його автомобілем, а також і з відбійником, що розташований ліворуч. Тобто, він вважає, автомобіль TOYOTA LAND KRUIZER 200 просто «кидало» від його автомобіля до відбійника до тих під, поки він не втратив швидкість і не зупинився, при цьому до зупинки встигши пошкодити керований ним автомобіль від задньої лівої частини напівпричепу аж до тягача. ОСОБА_1 звертав увагу суду на те, що водій автомобіля TOYOTA LAND KRUIZER 200 значно перевищив допустиму швидкість, на переконання ОСОБА_1 він рухався зі швидкістю 110 км/год, цей висновок виходить із характеру тих пошкоджень, які отримали обидва транспортних засоби. Окремо зазначив, що сторона відповідача не заперечує, що закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності не є процесуальною перешкодою для вирішення питання про відшкодування збитків в порядку цивільного судочинства, але при цьому позивач повинен довести наявність вини відповідача належними та допустимими доказами, тобто довести наявність тих обставин, на які він посилається, як на підставу позову, а не тільки зазначити про доведеність вини відповідача, пославшись на постанову суду, в якій міститься застереження, що вина особи не встановлювалася, що мало місце в випадку, який є предметом даного розгляду. На підставі вищевикладеного, просить суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Судом допитано також в якості свідків по справі:

- ОСОБА_1 , який пояснив суду, що 16 вересня 2022 року він рухався на авто DAF з напівпричепом, н/з НОМЕР_5 в сторону Києва на трасі «Київ-Чоп», рухався із дозволеною швидкістю близько 60 км/год. Коли він почав здійснювати обгін, він почав перестроювання у відповідну полосу руху (ліву полосу) це зайняло у нього приблизно 3-4 хвилини, потім він побачив позаду себе автомобіль TOYOTA LAND KRUIZER, якого не було при початку маневру, даний автомобіль намагався проскочити між відбійником та його автомобілем, пізніше він відчув удар ззаду в ліву частину напівпричепа, після чого він зупинився.

- ОСОБА_3 , яка пояснила суду, що вона 16 вересня 2022 року їхала зі своїм чоловіком на авто DAF, н/з НОМЕР_5 в сторону Києва на трасі «Київ-Чоп», попереду рухалися два автомобіля. Чоловік почав перелаштовуватися для здійснення обгону і вони відчули удар та хруст ззаду зліва автомобіля після чого зупинилися.

Також судом досліджено докази по справі.

Згідно довідки Управління патрульної поліції в м. Києві №3022262571710560 про дорожньо-транспортну пригоду, судом встановлено, що 16.09.2022 року ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом DAF, державний номерний знак НОМЕР_5 на а/д М-06-Київ-Чоп 240 км 200 м допустив зіткнення з транспортним засобом TOYOTA LAND CRUISER 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок чого транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень, а саме автомобілю DAF пошкоджено ліву бокову частину, а у автомобіля TOYOTA пошкоджено права бокова частина автомобіля /а.с.14/. За фактом порушень, які призвели до скоєння ДТП складено адміністративний протокол АДД 391524 за статтею 124 КУпАП /а.с.11-12/. Також 16.09.2022 складено схему ДТП /а.с.15/.

Внаслідок вказаної ДТП застрахованому у позивача транспортному засобу TOYOTA LAND CRUISER 200, державний номерний знак НОМЕР_6 , були спричинені механічні пошкодження, а його власнику завданий матеріальний збиток у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, який відповідно до ремонтної калькуляції №69431 від 05.10.2022, наданого позивачем з системи AUDATEX склав 1 623 111 грн. 83 коп. з ПДВ /а.с. 23-28, зведена вартість а.с. 26 зворот/.

Постановою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 року у справі №178/2966/23 за наслідками розгляду адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення - провадженням закрито, у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, що підтверджується копією матеріалів справи, витребуваної з Криничанського районного суду Дніпропетровської області.

20.09.2022 ОСОБА_2 звернувся до АТ «СК «Країна» із повідомленням про настання страхового випадку /а.с.6/.

21.10.2022 ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування вх.№11743/22, а також подав заяву вх.№11747/22, що не заперечує щодо виплати страхового відшкодування по договору №УА 264006 від 22.02.2022 власнику пошкодженого авто ОСОБА_4 /а.с.7, 8/.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_7 , власником транспортного засобу є ОСОБА_4 , дата реєстрації 11.06.2022 /а.с.9/.

Отримувач страхового відшкодування ОСОБА_4 звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування №11890/22 від 26.10.2022 /а.с.7 зворот/.

Відповідно до страхового акту № 10/69431/2.1.5.1 від 01 листопада 2022 року позивач визнав дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 957 685 грн 37 коп.. Отримувач страхового відшкодування є ОСОБА_4 . При цьому, у страховому акті вказано, що вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 1 623 111 грн. 83 коп., франшиза 135000 грн., зменшення страхового відшкодування 1 570 000 грн. (зобов`язуюча пропозиція Авто онлайн «Аудатекс Україна» від 18.10.2022 року, дійсна вартість застрахованого ТЗ на дату настання страхового випадку 2 700 000 грн /а.с.29/.

Виконуючи свої зобов`язання за договором страхування, Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», виплатило суму страхового відшкодування ОСОБА_4 у розмірі 957 685 грн 37 коп., що підтверджується платіжними інструкціями № 15899 від 01.11.2022, №16420 від 14.11.2022 та №16726 від 18.11.2022 /а.с.30-32/.

Транспортний засіб DAF, державний номерний знак НОМЕР_5 , він код НОМЕР_8 , був застрахований відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» (поліс ЕР/210073577 діючий на 16.09.2022) /а.с.34/.

30 листопада 2022 року позивачем до НАТ «НАСК «Оранта» було скеровано заяву №10347 відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якої Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» просила ОСОБА_1 здійснити виплату страхового відшкодування у 30-ти денний термін, починаючи з дня одержання претензії, на користь АТ «СК «Країна» у розмірі 957 685 грн 37 коп. на зазначений позивачем рахунок.

Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» у поданому позові вказує про те, що згідно ст.ст. 22 та 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховою компанією відповідача було відшкодовано шкоду позивачу у розмірі 158 500 грн 00 коп.

02.05.2024 року на адресу відповідача позивачем було скеровано претензію №72653/ІНС, відповідно до якої Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» просила ОСОБА_1 перерахувати 799 185 грн 37 коп. у місячний термін з моменту отримання цього листа на зазначений позивачем банківський рахунок /а.с. 35/.

Також у матеріалах справи наявна копія Акту огляду транспортного засобу від 30.09.2022 та фототаблиця автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 200 /а.с.20-22/.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п. 3 ст. 30 Закону України «Про страхування», при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається умовами договору.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування при настанні страхового випадку.

Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За змістом ст. 979 ЦК України і ст. 16 Закону України «Про страхування», за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату в строк, встановлений договором.

Судом у даній справі встановлено, що 22.02.2022 року між Акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» та страхувальником ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №УА 264006, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом TOYOTA LAND CRUISER 200, державний номерний знак НОМЕР_6 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_7 . У відповідності до умов вказаного договору страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування

При цьому, укладаючи даний договір, сторони погодили, що відповідно до обраних умов страхувальником при укладенні договору, визначення розміру збитків та страхового відшкодування може здійснюватися страховиком на підставі калькуляції страховика (складається страховиком за допомогою програмного забезпечення продукту (Аудатекс тощо), автотоварознавчого дослідження (експертний висновок, акт, звіт тощо) щодо визначення розміру збитків, розрахунків СТО. При настанні страхового випадку відшкодуванню підлягають: за рахунок страхового відшкодування тільки реальні збитки у вигляді: витрат на проведення відновлювального ремонту, вартості ТЗ в межах страхової суми (у разі конструктивної загибелі ТЗ тощо) ( п. 18.1, 18.2 договору).

16.09.2022 року відповідач, керуючи транспортним засобом DAF, державний номерний знак НОМЕР_5 на а/д М-06-Київ-Чоп 240 км 200 м допустив зіткнення з транспортним засобом TOYOTA LAND CRUISER 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок чого транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Внаслідок вказаної ДТП застрахованому у позивача транспортному засобу TOYOTA LAND CRUISER 200, державний номерний знак НОМЕР_6 , були спричинені механічні пошкодження, а його власнику завданий матеріальний збиток у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, який відповідно до ремонтної калькуляції №69431 від 05.10.2022, наданого позивачем з системи AUDATEX склав 1 623 111 грн. 83 коп..

Постановою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 року у справі №178/2966/23 за наслідками розгляду адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення - провадженням закрито, у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Представник відповідача та ОСОБА_1 заперечуючи вину останнього у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 16.09.2022. Згідно наданий пояснень ОСОБА_1 вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він не перевищував дозволену швидкість руху, при обгоні пересвідчився в безпечності свого маневру, після чого відбулося ДТП внаслідок протиправних дій іншого водія, який намагався проїхати між його автомобілем та відбійником. Проте аналізуючи план схему ДТП, та інші докази, які міститься в матеріалах адміністративної справи вбачається наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Зокрема містяться неточності в поясненні свідка та його представника щодо місцезнаходження автомобіля DAF від місця скоєння ДТП, оскільки він проїхав ще 105 метрів після зіткнення, що відображено в план-схемі ДТП, а не одразу зупинився, як стверджує відповідач та його свідок, тобто міг усвідомлено змінити полосу свого руху. Суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , оскільки останні є зацікавленими особами в розгляді справи та їх показання нічим не підтверджені. Також суд враховуючи загальновідомі габарити автомобіля відповідача "DAF", ширину даного транспортного засобу яка становить близько 2,5 м., ширину однієї смуги двосторонньої автомобільної дороги, яка відповідно до план- схеми ДТП становить 4,7 метрів та відстань, яка залишилась від відбійника та автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 200 в розмірі 0,4 метрів суд критично ставиться до показань наданих ОСОБА_1 та його дружини, які покликані уникнути відповідальності та настання наслідків у вигляді відшкодування шкоди, заподіяні своїми протиправними діями. Також враховуючи характер пошкоджень, які були завдані транспортним засобам, а саме у автомобіля DAF з причепом пошкоджено майже всю ліву бокову частину авто починаючи від тягача до кінця причепу, що становить близько 15 метрів, а не лише ліву задню частину автомобіля, як це зазначалося відповідчем по справі, що свідчить що автомобіль відповідач як раз здійснював маневр зміни напрямку полоси руху та отримав дотичний удар в бокову частину автомобілем TOYOTA, також у автомобіля TOYOTA пошкоджено права бокова частина машини, що відображено в матеріалах справи. Все це свідчить про наявність порушення ПДР саме відповідачем та наявність причнно-слідкового зв`язку між його діями та настанням ДТП.

Відповідно до вимог ч.1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищезазначені докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у скоєнному ДТП, яке мало місце 16 вересня 2022 року.

В подальшому, як було встановлено судом, власник транспортного засобу та Страхувальник звернулися до позивача із заявами на виплату страхового відшкодування.

Відповідно до страхового акту № 10/69431/2.1.5.1 від 01 листопада 2022 року позивач визнав дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 957 685 грн 37 коп., яке було виплачено ОСОБА_4 у розмірі 957 685 грн 37 коп..

Також, як встановлено судом, та не заперечується учасниками справи, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу DAF, державний номерний знак НОМЕР_5 була застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ПАТ «НАСК`ОРАНТА», поліс ЕР/210073577. В подальшому АТ «Страхова компанія «Країна відшкодовано шкоду позивачу у розмірі 158 500 грн 00 коп. Залишилась не відшкодованою шкода в повному обсязі, позивач, перед страхувальником виконав свої зобов`язання, виплатив йому суму страхового відшкодування у порядку та у спосіб, визначені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у встановленій страховим актом сумі 957685 грн 00 коп..

Згідно із ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків, за якими страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування при настанні цивільно-правової відповідальності страхувальника та/або особи, відповідальність якої застрахована, такий страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання взяв на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоду.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст. 993 ЦК України).

У разі наявності юридичних фактів, передбачених ст. 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну «перехід» означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

Відповідно заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією.

Суброгація (походить від латинського «subrogare» - заміщення, обрання взамін) є одним із видів уступки права, який полягає в тому, що до нового кредитора, який реально виконав зобов`язання у вигляді сплати грошей, переходить право вимагати відповідного відшкодування від особи, відповідальної за завдану шкоду.

При суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.

Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування». Право регресу регулюється ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, є суброгацією.

Аналогічну правову позицію наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 910/2603/17 та від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц; постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.01.2019 року у справі № 755/9320/15-ц.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов`язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 5 ст.1187 Цивільного кодексу України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За вимогами ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Для правильного вирішення питання щодо стягнення у порядку суброгації (відповідно до положень ст. 27 Закону, ст. 993 ЦК України) суми шкоди, завданої внаслідок ДТП, важливим є встановлення особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. Якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то у такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, у загальному порядку.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» після виплати страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту в межах фактичних витрат перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 - особи, відповідальної за шкоду, в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) сплаченою позивачу третьою особою ПАТ «НАСК «Оранта», яке здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 158 500,00 грн.

Разом з тим, доводи представника відповідача, наведені ним у відзиві, відхиляються судом як такі, що не узгоджуються із наявними у справі письмовими доказами.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем належними та обґрунтованими доказами підтверджено підставність позовних вимог щодо права отримання ним від відповідача різниці між виплаченим страховим відшкодуванням та відшкодованим розміром страховика відповідача у розмірі 799 185 грн 37 коп. (між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), завданої внаслідок зазначеної вище ДТП), з огляду на що, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно статті 141 ЦПК України витрати по сплаті судового покладаються на відповідача по справі.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 1166, 1191,1192 ЦК України, ст.13.1, 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ст.ст. 4,6,10,12,13, 81-83, 141, 247, 263-264 268, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» завдані збитки у розмірі 799 185 (сімсот дев`яносто дев`ять тисяч сто вісімдесят п`ять) гривень 37 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» судовий збір у розмірі 11 987 (одинадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) гривень 79 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 серпня 2026 року.

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Кам`янського Є.Д. Багбая