Рішення № 139265186, 27.08.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/31/26

Провадження №2/173/826/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 серпня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Кожевник О.А., за участі секретаря Демяненко С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на те, що 25.03.2025 між AT «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 2040745713. Відповідно до умов договору кредитодавець зобов?язався надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

На виконання умов вищевказаного договору AT «ОТП БАНК» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Всупереч умов Кредитного договору Відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 15.10.2025 заборгованість за Кредитним договором № 2040745713 від 25.03.2025 становить 53684,99 грн, що складається з: непростроченого тіла кредиту - 47354,27 грн, прострочене тіло кредиту - 2735,25 грн., прострочені відсотки по договору - 3595, 47 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 53684,99 грн та витрати пов`язані з оплатою судового збору.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2026, справа передана в провадження судді Кожевник О.А.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу надсилалась позивачем позовна заява з додатками до неї та судом ухвала про відкриття провадження у справі, однак нею не вчинено дій із отримання поштової кореспонденції. Судова кореспонденція повернулась на адресу суду з позначкою «закінчення встановленого терміну зберігання». Таким чином, судом вжиті всі можливі заходи з метою повідомити відповідача про розгляд справи судом.

У постанові Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у справі № 910/1730/22 вказано, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ЦПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі № 910/8197/19, від 09 грудня 2021 року у справі № 911/3113/20).

Відповідно до вимог ст. 190, 272 ЦПК України, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов`язки, однак правом на подання відзиву, будь-якої письмової заяви або клопотання не скористався.

Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.03.2025 року між АТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2040745713.

Відповідно до розділу 1 кредитного договору відповідач надав позивачу кредит в розмірі 51700 грн. на загальні споживчі цілі, дата повернення кредиту 25.03.2030 року. Протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом використовується фіксована процентна ставка у розмірі 20,00% річних до повного виконання боргових зобов?язань за кредитним договором. Сторони досягли згоди з усіх істотних умов Кредитного договору. Додатком № 1 до Кредитного договору № 2040745713 від 25.03.2025 року є Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, який підписаний відповідачем.

Згідно з паспортом споживчого кредиту кредит відповідачу надавався строком на 60 місяців шляхом видачі суми кредиту у вигляді готівкових коштів через касу банку або безготівково шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок протягом одного банківського дня з дати укладення договору. Реальна річна процентна ставка 21,93 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк кредитування кредитом становить 82242,54 грн. Підписанням паспорту споживчого кредиту ОСОБА_1 підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних відповідачем умов кредитування.

На виконання умов договору АТ «ОТП БАНК» надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 51700,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 30015987 від 25.03.2025.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 2040745713 станом на 26.11.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором становить 53684,99 грн, з них: 50089,52 грн - заборгованість по тілу кредиту, 3595,47 грн - заборгованість по відсотках.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Згідно з положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).

Положеннями частини першої статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 208 ЦПК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до ст. 1047 договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Таким чином судом встановлено, що укладений між сторонами Договір № 2040745713 від 25.03.2025, відповідає формі, передбаченій ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір не оспорювався та не визнавався судом недійсними, тому вважається укладеним.

Згідно зі ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частино 2 ст. 6 ЦК України, передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Сторонами договорів погоджені взаємні права та обов`язки сторін. В укладених кредитних договорах, а саме, паспортах кредитів сторонами погоджені умови щодо розміру та видів відсотків за користування кредитами.

Судом встановлено, що відповідно до умов укладених договорів про надання споживчого кредиту, АТ «ОТП БАНК» взяті на себе зобов`язання виконав.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Уклавши з позивачем кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідач ОСОБА_1 порушила договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості, яка згідно з розрахунком позивача складає 53684,99 грн.

Відповідно до змісту ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

За приписами ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивач 14.11.2025 надсилав відповідача досудову вимогу про необхідність погашення заборгованості за кредитом, але вона була залишена відповідачем без реагування.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даними договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Доказів повернення кредиту на час розгляду справи судом сторонами не надано, тому суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача та відповідність з обраним ним способом захисту порушених прав, який передбачений ст. 16 ЦК Українита з яким погоджується суд, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по кредиту та відсотках. Так як така відповідальність передбачена умовами кредитних договорів і відповідач, підписавши договір про надання кредиту, тобто уклавши договір, та отримавши кредитні кошти погодився з ними.

Правильність проведення позивачем розрахунку заборгованості по кредиту відповідачем належними та допустимими доказами не спростована.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними позивачем наявними в матеріалах справи доказами, а тому з відповідача ОСОБА_1 , на користь позивача підлягає стягненню заборгованість: за кредитним договором № 2040745713 від 25.03.2025 у розмірі 53684,99 грн., що складається із: 50089,52 грн - заборгованість по тілу кредиту, 3595,47 грн - заборгованість по відсотках.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «ОТП Банк» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, ЄДРПОУ 21685166) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, ЄДРПОУ 21685166) заборгованість за договором № 2040745713 від 25.03.2025 у розмірі 53684 (п?ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 99 коп., що складається із: 50089,52 грн - заборгованість по тілу кредиту, 3595,47 грн - заборгованість по відсотках.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, ЄДРПОУ 21685166) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту.

Суддя: О.А. Кожевник