Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 199/6830/19
(2/199/131/26)
РІШЕННЯ
Іменем України
08.07.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра
у складі:
головуючого судді Якименко Л.Г.
за участю секретаря Попружко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа Управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, про звернення стягнення на майно, передане спадкоємцям в натурі,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно, передане спадкоємцям в натурі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10.07.2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк», після зміни найменування ПАТ «МАРФІН БАНК», правонаступником якого є ПАТ «МТБ БАНК», та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір № 00249/RD про надання кредиту у вигляді непоновлюваної кредитної лінії на суму 66 966,00 доларів США на наступні цілі: 55 000,00 доларів США на придбання нерухомості, 5 916, 00 доларів США і 6 050,00 доларів США на сплату страхових платежів відповідно до умов Кредитного договору, із терміном погашення 07 липня 2028 року включно, зі сплатою 11,9 % річних за фактичний період користування кредитними коштами на суму залишку заборгованості за кредитом.
Видача коштів за кредитом відбулася на підставі письмових повідомлень (заявок), отриманих від позичальника, що є невід`ємними частинами Кредитного договору. Періодом сплати вважається період з «26» по останній робочий день кожного місяця.
Із метою забезпечення виконання зобов`язань, передбачених кредитним договором, позивач та ОСОБА_4 уклали договір іпотеки № 00272rd від «10» липня 2008 року, за яким позичальник надав банку в іпотеку будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 10 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевичем Є.В., за реєстровим № 8238, реєстраційний номер майна 14977244.
Окрім того, забезпеченням виконання зобов`язань за Кредитним договором № 00249/RD виступили порука ОСОБА_5 та порука ОСОБА_6 ..
У порушення умов Кредитного договору позичальник від своєчасного виконання зобов`язань ухилявся, погашення заборгованості та процентів згідно з графіком щомісячних платежів за договором не виконував.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2013 року у справі N? 2-410/5335/12 задоволено позов ПАТ «МАРФІН БАНК» до позичальника ОСОБА_4 та поручителів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК» борг за кредитом і процентами в сумі 60 757,21 дол. США.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2014 року зазначене рішення суду залишено без змін.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник-іпотекодавець ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 27 липня 2017 року виконавчим комітетом Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, актовий запис № 87.
У зв`язку з відсутністю інформації про місце відкриття спадщини та заведення спадкової після смерті ОСОБА_4 , позивачем у порядку ст. 1281 ЦК України 09.10.2017 року за вих. № 576/08 були направлені вимоги (претензії) про обов`язок спадкодавця до всіх нотаріальних контор, що могли відкрити спадкову справу, у тому числі до Дніпровської районної державної нотаріальної контори та Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори.
Разом із цим, потенційним спадкоємцям першої черги, які є відповідачами за цим позовом, позивачем було направлено претензію від 11.10.2017 року за вих. №584/08, яка залишена без задоволення.
Четвертою дніпровською державною нотаріальною конторою повідомлено позивача листом за вих. №4278/02-14 до с/с 929/2017 від 18 жовтня 2017 року, що після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведено спадкову справу № 929/2017 (реєстраційний номер у Спадковому реєстрі 61402213).
У подальшому, Четвертою дніпровською державною нотаріальною конторою спадкову справу № 929/2017 було передано приватному нотаріусу Дніпровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л..
31 жовтня 2018 року банком на адресу приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л. було направлено запит за вих. № 478/08 щодо осіб, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 .
Приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л. листом від 01.12.2018 за вих.№ 1085/01-16, повідомлено позивача про отримання від Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори спадкової справи № 9/2018, відкритої після смерті ОСОБА_4 . Спадкоємці ОСОБА_4 наявні. Про наявність у спадковій справі заяви кредитора спадкоємцям померлого відомо. Спадкоємці з питання оформлення своїх спадкових прав не звертались. Інша запитувана Банком інформація не підлягає розголошенню згідно чинного законодавства.
Позивач зазначає, що є всі підстави вважати, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як спадкоємці першої черги ОСОБА_4 , прийняли спадщину, що відкрилась після його смерті, до складу якої ввійшли зокрема: борг перед ПАТ «МТБ БАНК» за рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2013 р. у справі № 2-410/5335/12; належне ОСОБА_4 нерухоме майно, у тому числі наданий позивачу в іпотеку будинок за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 53,9 кв.м., та земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0675 га, кадастровий помер 1210100000:01:387:0015, що належить на праві приватної власності спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 10 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевичем Є.В., за реєстровим № 8238, реєстраційний помер майна 14977244
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , перед ПАТ «МТБ БАНК» за кредитним договором № 00249/RD від 10 липня 2008 року у розмірі 60757,21 дол. США, з яких: 52092,22 дол. США кредитні кошти; 8664,99 дол. США проценти за користування кредитними коштами, та 35769,86 гри., з яких: 14221,91 грн. пеня за несплачену суму кредиту, 21547,96 грн. пеня за несплачені проценти за користування кредитом, а також заборгованості за штрафом у розмірі 178987,00 грн. за невиконання зобов`язань за договором іпотеки № 00272/rd від 10 липня 2008 року, звернути стягнення на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 53,9 кв.м та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0675 га, кадастровий номер 1210100000:01:387:0015, яке було передане спадкоємцям ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в межах вартості їх часток на спадщину, визначивши спосіб реалізації спадкового нерухомого майна шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Відповідачка ОСОБА_2 надала до суду відзив, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог просила відмовити у повному обсязі. Також зазначила, що позивач у позовних вимогах посилається на наявну заборгованість у розмірі 60757,21 доларів США. За змістом ч. 2 ст. 533 ЦК України сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Водночас при стягненні судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти за курсом НБУ на день виконання рішення, в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним/приватним виконавцем на моменті здійснення боржником платежу під час виконання судового рішення, що узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанова ВП ВС від 11 вересня 2024 року у справі № 500/5194/ц (провадження № 14-81цс24). У даному випадку, сума боргу визначена у гривні як у рішенні суду, так і державним виконавцем. Разом із цим, позивач у позовних вимогах зазначає, суму боргу в іноземній валюті, а з урахуванням норм чинного законодавства та судової практики, сума боргу в національній валюті буде визначена або рішення суду, або виконавцем під час виконання рішення, що фактично збільшить розмір наявного боргу (т.1, а.с.155).
Також вказує, що у матеріалах справи наявна інформація щодо відкритих виконавчих проваджень у рамках солідарного стягнення боргу з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .. Однак, у матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо стягнення в рамках виконавчого провадження із боржників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , коли та в якому розмірі здійснені такі стягнення, у зв`язку із чим сторона відповідача зазначає про відсутність відомостей щодо «непогашених» вимог кредитора. Більш того, на даний час виконавчі провадження відкриті, здійснюється стягнення боргу. При цьому, одночасне стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно законом не передбачено та призведе до подвійного стягнення, що узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові ВС України від 29.12.2012 року у справі №34/547.
Окремо зазначає, що обов`язок задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця покладається лише на тих спадкоємців, які прийняли спадщину у порядку та строки, визначені цивільним законодавством. Оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які документи щодо прийняття відповідачами спадщини, позивач фактично просить суд здійснити визначення часток між спадкоємцями.
Представник позивача Нікітіна О.В. у судове засідання не з`явилась, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила проводити розгляд справи за її відсутності, про що надала до суду письмову заяву.
Представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Ляшенко М.Г. у судове засідання не з`явилась, заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, надала пояснення по справі (т.3, а.с.186-188), просила проводити розгляд справи за її відсутності, про що надала до суду письмову заяву.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до суду не з`явились, про дату та час розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ВАТ «Морський транспортний банк» (після зміни найменування ПАТ «МАРФІН БАНК» та у подальшому його правонаступником став ПАТ «МТБ Банк»), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005267027 від 19.04.2019 року (т.1, а.с.130-135), та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір № 00249/RD про надання кредиту у вигляді непоновлюваної кредитної лінії на суму 66 966,00 доларів США на наступні цілі: 55 000,00 доларів США на придбання нерухомості, 5 916, 00 доларів США і 6 050,00 доларів США на сплату страхових платежів відповідно до умов Кредитного договору, із терміном погашення 07 липня 2028 року включно, зі сплатою 11,9 % річних за фактичний період користування кредитними коштами на суму залишку заборгованості за кредитом (т. 1, а.с. 22-23).
26.07.2008 року між ВАТ «МТБ» та ОСОБА_4 було укладено Додаткову угоду № 1 із встановленим графіком погашення кредиту (т. 1, а.с. 26-30).
10.07.2008 між ВАТ «МТБ БАНК» та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .
10.07.2008 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 37-38).
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2013 року по справі N? 2-410/5335/12 задоволено позов ПАТ «МАРФІН БАНК» (який є правонаступником ВАТ «МТБ БАНК») до позичальника ОСОБА_4 та поручителів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за Кредитним договором та стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Марфін Банк» борг за кредитом і процентами у сумі 60 757,21 доларів США (т. 1, а.с. 43-45).
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 травня 2014 року рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2013 року по справі N? 2-410/5335/12 залишено без змін. (т. 1, а.с. 41-42).
На виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області були видані виконавчі листи про солідарне стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 заборгованості за вищезазначеним рішенням суду. (т.1, а.с. 46-50).
Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого виконавчим комітетом Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а.с. 21).
Листом від 09.10.2017 року державний нотаріус Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори повідомив ЦВ ПАТ «МАРФІН БАНК» про отримання претензії кредитора (т.1, а.с. 58).
Четвертою дніпровською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведено спадкову справу № 929/2017, реєстровий № 61402213 (т.1, а.с.180-211).
У подальшому, у зв`язку із відкриттям приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л. спадкової справи №9/2018, Четвертою дніпровською державною нотаріальною конторою спадкову справу № 929/2017 було передано приватному нотаріусу Дніпровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л. (т.1, а.с.180-211)..
31 жовтня 2018 року банком на адресу приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л. було направлено запит за вих. № 478/08 щодо осіб, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 (т.1, а.с.59).
Приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л. повідомлено позивача листом від 01.12.2018 за вих.№ 1085/01-16 про отримання від Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори спадкової справи № 9/2018, відкритої після смерті ОСОБА_4 . Спадкоємці ОСОБА_4 наявні. Про наявність у спадковій справі заяви кредитора спадкоємцям померлого відомо. Спадкоємці з питання оформлення своїх спадкових прав не звертались (т.1, а.с.60,61).
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у спосіб визначений ст. 16 даного Кодексу.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другої сторони (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Статтями 1216, 1218 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Таким чином, за змістом статей 1218, 1219 ЦК України зобов`язання боржника за кредитним договором не є таким, що нерозривно пов`язано з його особою (постанова ВС від 28.02.2018у справі №441/1647/15-ц).
Згідно ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі (ч. 2 ст. 1282 ЦК України).
Отже, спадкоємці померлого позичальника, який не виконав умови договору позики, прийнявши спадщину, в силу ст.ст. 1281, 1282 ЦК України зобов`язані у межах вартості спадщини задовольнити вимоги кредитора.
Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту не припиняються та входять до складу спадщини, то умови Кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.
Наведені норми законодавства свідчать, що спадкоємець відповідає перед кредитором тільки в межах своєї частки у спадщині, тобто у спадкоємця виникає зобов`язання задовольнити вимоги кредитора лише в межах майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
Це правило визначає загальний характер відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування та суб`єктів спадкового процесу й випливає із суті універсального характеру спадкового правонаступництва.
Борги спадкодавця - це майнові зобов`язання, які прийняв на себе спадкодавець перед фізичними або юридичними особами - кредиторами, але смерть позбавила його можливості виконати їх. Обов`язок доказувати борги померлого покладається на самого кредитора. Кредитор, який звернувся до спадкоємців, зобов`язаний надати документи, що підтверджують його вимоги.
Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч.ч. 3-5 ст. 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
При вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року (справа № 306/2000/16-ц), яку суд враховує при вирішенні цієї справи.
Як встановлено судом, після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_2 , що підтверджується її заявою до четвертої Дніпровської державної нотаріальної контори (т.1 а.с.196), наявної в матеріалах спадкової справи №9/2018 (т.1 а.с.180-211).
У той же час, відповідно до матеріалів спадкової справи, батько померлого ОСОБА_4 ОСОБА_8 26.01.2018 року надав заяву приватному нотаріусу Дніпровського нотаріального округу Юрченко Л.Л. про відмову від прийняття спадщини після смерті його сина ОСОБА_4 на користь дружини спадкодавця ОСОБА_2 , та його дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1. а.с.202).
Таким чином, станом на час відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мав статус неповнолітнього, а відповідачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , малолітньої особи, а тому відповідно до ч.2 ст.1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину.
При цьому, фактів відмови від прийняття спадщини, передбачених частинами другою - четвертою статті 1273 ЦК Кодексу, відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , матеріали спадкової справи не містять (т.1 а.с.180-211).
У той же час, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як встановлено із матеріалів спадкової справи №9/2018, місцем мешкання ОСОБА_2 зазначена адреса: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.196), тобто таж сама адреса місця мешкання, що і спадкодавця ОСОБА_4 , а тому відповідачка ОСОБА_2 , відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину.
Таким, чином, оскільки після смерті ОСОБА_4 , відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вважаються такими, що прийняли спадщину, а тому відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК України зобов`язані задовольнити вимоги кредитора - Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК», в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Разом із цим, матеріали спадкової справи №9/2018 свідчать про відсутність будь-яких заяв/клопотань спадкоємців щодо видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 .
У той же час, відповідач ОСОБА_2 маючи можливість скористатись своїм правом на отримання свідоцтва про право на спадщину, так само як і відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , від імені якої відповідно до ч.4 ст.1269 ЦК України діяла ОСОБА_2 , відповідних дій не вчинили, що на думку суду, свідчить про навмисне зволікання з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця.
Крім цього, направлення представником позивача 09.10.2017 року на адресу Четвертої Дніпровської державної нотаріальної контори претензії про виконання боргових зобов`язань за договором позики № 00249/RD від 10 липня 2008 року (т.1 а.с.190), та направлення 11.10.2017 року відповідачам вимоги про виконання боргових зобов`язань (т.1 а.с.55, 56), свідчить про дотримання кредитором положень статті 1281 ЦК України.
При цьому, вимога до спадкоємця боржника була направлена з дотриманням строку, передбаченого частиною другою статті 1281 ЦК України, а саме - не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
На думку суду, за відсутності доказів про погашення спадкоємцем боржника боргу спадкодавця та письмової відмови спадкоємця у здійсненні одноразового платежу на користь кредитора, має місце мовчазна відмова спадкоємця у здійсненні одноразового платежу, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України від 26.10.2022 року у справі №195/1369/21.
Як встановлено судом вище, відповідачі прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , проте не здійснили одноразового платежу в рахунок задоволення вимог позивача в межах вартості отриманого в спадщину майна.
Прийнявши спадщину від померлого позичальника, його спадкоємці отримали певні права та погодилась отримати певні обов`язки померлого ОСОБА_4 , які виникли з Договору позики.
Таким чином, у разі смерті спадкодавця, спадкоємці, які прийняли спадщину і не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця. При цьому, відповідальність спадкоємця обмежена вартістю отриманого у спадок майна.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 333/2129/17 (провадження № 61-2411св18).
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 липня 2018 року у справі № 495/1933/15-ц, роз`яснено: «Таким чином, стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`явлення вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса». Аналогічних висновків щодо направлення претензії кредитором нотаріусу як належний спосіб повідомлення про борг спадкоємців, дійшов Верховний Суд України і в постанові від 25 квітня 2018 року у справі №645/3265/13-ц.
Відповідно до структури та положень ЦК України, кредитор має право обирати один із усіх способів захисту, які надаються йому законом, якщо інакше правило в імперативному порядку не визначено у цивільному законі. При цьому, вибір способу захисту кредитор здійснює на власний розсуд.
Позивач, виконуючи власні зобов`язання за Договором позики, дотримувався загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, та належним чином виконав всі свої зобов`язання за цією угодою.
Отже, з урахуванням відмови відповідача від одноразового платежу з повернення боргу за Договором позики, що є підставою для звернення стягнення на майно, яке було передано їй, як спадкоємця, у натурі, позивач вважає, що належним способом захисту його порушених прав, внаслідок невиконання відповідачами умов Договору позики, є стягнення на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 53,9 кв.м. та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0675 га, кадастровий номер 1210100000:01:387:0015.
У такому разі, оскільки зобов`язання відповідачів, як спадкоємців після смерті ОСОБА_4 , залишається не виконаним, суд приходить висновку, що вимоги позивача про звернення стягнення на домоволодіння та земельну ділянку відповідно до статті 1282 ЦК України підлягають задоволенню.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 369/11454/13 (провадження № 61-15584св18) та у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 758/8325/16-ц (провадження № 61-17288св18), підстав для відступу від яких суд не вбачає.
З урахуванням наведеного, визначаючи розмір заборгованості, у рахунок якої підлягає зверненню стягнення на предмет іпотеки, слід зазначити наступне.
Відповідно до рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2013 року по справі N? 2-410/5335/12 задоволено позов ПАТ «МАРФІН БАНК» (який є правонаступником ВАТ «МТБ БАНК») до позичальника ОСОБА_4 та поручителів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за Кредитним договором та стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Марфін Банк» борг за кредитним договором №00249/RD від 10.07.2008 року у сумі 60 757,21 доларів США (т. 1, а.с. 43-45).
У той же час, у постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 751/3510/15-ц, зазначено, що наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством, а тому доводи відповідача про одночасне стягнення заборгованості та подвійного стягнення заборгованості суд відхиляє.
У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, що нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів.
За наявності судового рішення про стягнення заборгованості право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та пеню за кредитом припиняється.
Суд зазначає, що у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №00249/RD від 10.07.2008 року належить визначити заборгованість у сумі 60757,21 доларів США, яка визначена рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15.11.2013 року у справі №2-410/5335/12.
Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2024 року у справі 500/5194/16 (провадження № 14-81цс24) виснував, що при стягненні судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти за курсом НБУ на день виконання рішення в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним / приватним виконавцем на момент здійснення боржником платежу під час виконання судового рішення.
Окрім цього, варто зазначити, що задовольнити вимоги позивача до відповідача можливо, звернувши стягнення на повну частку об`єкту нерухомості, однак в межах розміру грошових зобов`язань, тобто в розмірі еквівалентній 60757,21 доларів США за курсом НБУ на день виконання рішення, шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 11 вересня 2024 року у справі 500/5194/16 (провадження № 14-81цс24).
Таким чином суд вважає, що у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , перед ПАТ «МТБ БАНК» за кредитним договором № 00249/RD від 10 липня 2008 року у розмірі еквівалентній 60757,21 доларів США за курсом НБУ на день виконання рішення, з яких: 52092,22 дол. США кредитні кошти; 8664,99 дол. США проценти за користування кредитними коштами, та 35769,86 грн., з яких: 14221,91 грн. пеня за несплачену суму кредиту, 21547,96 грн. пеня за несплачені проценти за користування кредитом, а також заборгованості за штрафом у розмірі 178987,00 грн. за невиконання зобов`язань за договором іпотеки № 00272/rd від 10 липня 2008 р., звернувши стягнення на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 53,9 кв.м. та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0675 га, кадастровий номер 1210100000:01:387:0015, яке було передане спадкоємцям ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в межах вартості їх часток на спадщину, визначивши спосіб реалізації спадкового нерухомого майна шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Окремо суд зауважує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», на території України діє воєнний стан у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України.
Законом України від 02 травня 2023 року № 3057-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 01 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, який у подальшому продовжувався неодноразово, та діє до теперішнього часу.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховна Рада України постановила розділ VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» доповнити пунктом 5-2 такого змісту:
«5-2. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону».
Враховуючи, що на момент ухвалення судом рішення воєнний стан в Україні триває, виконання рішення суду зупиняється на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Суд виходить з того, що вказані норми права не втратили свою чинність, оскільки не були виключені з тексту зазначеного Закону, а спеціальним законом лише запроваджене зупинення виконання цих правил на певний період. Надалі у разі припинення запровадження воєнного стану дія згаданих правил відновить свою дію без окремого рішення та закону.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 216/23/15-ц (провадження № 61-8113св21)
Враховуючи, що на момент ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки воєнний стан в Україні триває, виконання рішення суду зупиняється на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України на користь позивачки з відповідачів підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3182 гривень 27 копійок із кожного.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 509,512, 513, 530, 533, 1046, 1049, 1281, 1282 ЦК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа Управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, про звернення стягнення на майно, передане спадкоємцям в натурі, - задовольнити.
У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , перед Публічним акціонерним товариством «МТБ БАНК» за кредитним договором № 00249/RD від 10 липня 2008 р. в розмірі еквівалентній 60757 (шістдесят тисяч сімсот п`ятдесят сім) доларів 21 центів США за курсом НБУ на день виконання рішення, з яких: 52092,22 дол. США кредитні кошти; 8664,99 дол. США проценти за користування кредитними коштами, та 35769,86 грн., з яких: 14221,91 грн. пеня за несплачену суму кредиту, 21547,96 грн. пеня за несплачені проценти за користування кредитом, а також заборгованості за штрафом у розмірі 178987,00 грн. за невиконання зобов`язань за договором іпотеки № 00272/rd від 10 липня 2008 р., звернувши стягнення на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 53,9 кв.м. та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0675 га, кадастровий номер 1210100000:01:387:0015, яке було передане спадкоємцям ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в межах вартості їх часток на спадщину, визначивши спосіб реалізації спадкового нерухомого майна шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , на корить Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» судовий збір у розмірі 3182 (три тисячі сто вісімдесят дві) гривні 27 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на корить Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» судовий збір у розмірі 3182 (три тисячі сто вісімдесят дві) гривні 27 копійок.
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , на корить Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» судовий збір у розмірі 3182 (три тисячі сто вісімдесят дві) гривні 27 копійок.
Зупинити виконання рішення суду у частині звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Л.Г. Якименко
Судове рішення № 139265072, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська) було прийнято 08.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 199/6830/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: