Рішення № 139264474, 26.08.2026, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/813/26

Провадження 2/732/523/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді Бойко А. О.,

у присутності секретаря судового засідання Пінчук С. М.,

розглянувши в залі суду в м. Городня за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» (вул. Оленівська, 23, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Універсал Банк» через свого представника Мєшніка Костянтина Ігоровича звернулося до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому представник позивача просив стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 08.06.2022 у розмірі 117718,61 грн станом на 06.04.2026, у тому числі: загальний залишок за наданим кредитом (тілом кредиту) 104560,47 грн; заборгованість за пенею 13158,14 грн. Також ОСОБА_2 просив стягнути з відповідачки судові витрати у розмірі 3328,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 08 червня 2022 року ОСОБА_1 встановила мобільний додаток monobank. Відповідно до п. 1 Розділу 1 «Терміни та визначення» Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», мобільний додаток monobank сервіс банку, що дозволяє надавати клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку (далі Мобільний додаток). «Monobank» це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Онбординг встановлення ділових відносин з клієнтом, починаючи з травня 2020 року відбувається в тому числі дистанційно шляхом: відеоверифікації працівником банку дистанційно; ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через бюро кредитних історій, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом. Пройти віддалену ідентифікацію можна за такими документами: id карта та РНОКПП (за наявності); паспорт у формі книжечки та РНОКПП (за наявності); закордонний паспорт та РНОКПП; посвідки на постійне проживання (для іноземних громадян) та РНОКПП (за наявності). Пройшовши реєстрацію та надавши один із пакетів документів, відповідачка підписала анкету-заяву клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (MONOBANK | Universal Bank), Таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms та тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг (далі Договір). Підписавши анкету-заяву клієнт ознайомилася та погодилася, з наступним: що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank» з підписанням якого 08.06.2022 в мобільному додатку договір набуває чинність.

Позивач стверджував, що на підставі укладеного договору, відповідачка отримала кредит у розмірі 80000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_2 . За твердженням позивача, банк свої зобов`язання за укладеним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідачка, всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на неї обов`язки перед банком не виконала, істотно порушила умови кредитного договору, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка становить 117718,61 грн, з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 104560,47 грн; заборгованість за пенею 13158,14 грн. Оскільки відповідачка продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Універсал Банк», позивач звернувся до суду.

Ухвалою судді Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О. від 28 травня 2026 року справу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи позивач повідомлений належним чином. У додатках до позовної заяви наявне письмове клопотання представника позивача, у якому останній просив справу розглянути за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення (а. с. 7).

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, судова повістка про виклик до суду на 26.08.2026 та ухвала про закриття підготовчого судового засідання доставлені в електронний кабінет відповідачки 02.07.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (том 2, а. с. 32).

26.06.2026 до початку судового засідання, від відповідачки надійшов відзив на позов, в якому вона позовні вимоги визнає частково, та заперечує в частині стягненні пені, а також щодо розміру заборгованості за тілом кредиту. Просила відмовити відповідачу у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені в розмірі 13158,14 грн як такої, що договором не передбачена (ст. 549, 551 ЦК України) та підпадає під мораторій, установлений Законом № 2120-IX, або ж на випадок відхилення зазначених підстав зменшити розмір неустойки (пені) на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України; з`ясувати дійсний склад заборгованості за тілом кредиту та виключити з нього будь-які штрафні санкції (неустойки), включені позивачем до складу заборгованості; судові витрати у справі розподілити пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ЦПК України). У відзиві відповідачка вказує про те, що договором стягнення пені не передбачено. У паспорті споживчого кредиту Чорної картки monobank, який позивач сам додав до позовної заяви, у розділі 6 «Наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит» прямо зазначено: «пеня не передбачено». Тарифи (також додаток позивача) серед наслідків прострочення встановлюють лише штрафи та відповідальність у вигляді підвищеної процентної ставки, але не пеню. Натомість, у власному розрахунку заборгованості позивач нараховує «суму пені» в розмірі 13158,14 грн, тобто заявляє до стягнення пеню, яку його ж підписані документи прямо не передбачають. Оскільки договором пеню не встановлено, а закон обов`язкової пені для цих правовідносин не передбачає, вимога про стягнення пені в розмірі 13158,14 грн задоволенню не підлягає. Відповідачка вказує, що навіть якщо суд розцінить заявлену суму як штрафну санкцію за прострочення (незалежно від її назви у позові), її стягнення є неможливим з огляду на мораторій, установлений Законом України від 15.03.2022 № 2120- IX, яким внесено зміни до Цивільного кодексу України та до Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII. Згідно з ними, починаючи з 24 лютого 2022 року та в період дії в Україні воєнного стану і протягом тридцяти днів після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем; до позичальника не можуть бути застосовані штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня), а нараховані з 24 лютого 2022 року штрафні санкції підлягають списанню кредитодавцем. Прострочення, на яке посилається позивач, мало місце виключно в період дії воєнного стану, тому будь-які штрафні санкції за нього, нараховані з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню, а не стягненню. Відповідачка зауважила, що згідно з власним розрахунком заборгованості позивача заявлена «пеня» обчислена за ставкою 74,4% річних, тобто за своєю суттю є відповідальністю за порушення грошового зобов`язання у розумінні ст. 625 ЦК України. Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (у редакції Закону № 2120- IX) на період дії воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення. Отже, незалежно від того, як саме позивач іменує заявлену суму пенею, неустойкою чи відповідальністю за статтею 625 ЦК України, - її стягнення під час дії воєнного стану є неможливим. Також відповідачка заявлений позивачем розмір тіла кредиту 104560,47 грн не визнає, оскільки додані позивачем документи не дають змоги вважати цю суму достовірно підтвердженою. По-перше, позивач подає дві суперечливі структури однієї й тієї самої суми 117718,61 грн. У поясненні до виписки про рух коштів позивач зазначає, що ця сума складається з 80000 грн використаного кредитного ліміту та 37718,61 грн овердрафту, тоді як у позові та сама сума поділена інакше 104 560,47 грн тіла кредиту та 13 158,14 грн пені. Таке протиріччя в розрахунках самого позивача ставить під сумнів достовірність заявленого розміру тіла кредиту. По-друге, у тому ж поясненні до виписки позивач прямо зазначає, що до заборгованості він включав «неустойки за прострочені платежі», тобто до складу суми, яку позивач стягує як тіло кредиту, можуть бути включені штрафні санкції за прострочення, які з огляду на наведений вище мораторій підлягають списанню та не можуть бути стягнені, у зв`язку з чим відповідачка просить з`ясувати дійсний склад заборгованості за тілом кредиту та виключити з нього будь-які штрафні складові (том 1, а. с. 58-61).

29.06.2026 до початку судового засідання від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він з посиланням на норми чинного законодавства, на документи, які додані до позовної заяви та обізнаність відповідачки з усіма істотними умовами кредитного договору, зазначив, що остання взяла на себе зобов`язання щодо виконання зобов`язань. В доповнення позивачем надано Умови і правила обслуговування фізичних осіб в редакції від 01.06.2022, що діяли на момент підписання договору. Представник позивача вказав, що відповідно до виписки про рух коштів на рахунку кредитний ліміт боржника складає 80000,00 грн, баланс складає 37718,61 грн, тобто заборгованість складає 117718,61 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 80000,00 грн та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить - (мінус) 37718,61 грн. У зв`язку з тим, що відповідачка лише частково здійснювала операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла заборгованість. Також зауважив, що із деталізованої виписки про рух коштів по картці, відповідачкою було оформлено 3 заяви послуги «Розстрочка на карту». Крім того, вважає, що нарахування та стягнення пені є правомірним, оскільки ґрунтується на вимогах Закону, і ця пеня не відноситься до штрафних санкцій, заборонених до нарахування та стягнення у період дії воєнного стану. Сама по собі наявність воєнного стану не звільняє боржника від виконання договірних зобов`язань та не позбавляє кредитора права на реалізацію договірних заходів забезпечення. У зв`язку з викладеним, представник позивача просив задовольнити заявлені позивачем вимоги в повному обсязі (том 1, а. с. 65-78).

Інших заяв чи клопотань від сторін не надходило.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась за відсутності всіх учасників справи, а тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, з`ясувавши позицію сторін з приводу заявлених позовних вимог, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.

У жовтні 2017 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» запустило новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках Мonobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Судом встановлено, що 08 червня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (том 1, а. с. 20).

Положеннями анкети-заяви визначено, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms та тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг.

Підписуючи анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному додатку monobank відповідачка просила відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні; встановити кредитний ліміт на суму, визначену у мобільному додатку, та погодила, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає 62 календарні дні, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом (п. 2 анкети-заяви).

У Запевненні клієнта до договору про надання банківських послуг зазначено, що підписуючи власним УЕП у мобільному застосунку це запевнення для клієнта, що є невід`ємною частиною анкети-заяви до договору, клієнт підтверджує отримання примірника договору у мобільному додатку monobank, підтверджує своє ознайомлення з угодою та умовами договору за якими буде здійснюватися відкриття та обслуговування її рахунків, розміщення нею вкладів, отримання споживчого кредиту тощо, підтверджує укладення нею договору та зобов`язується виконувати умови договору. Підтверджує, що інформація про заплановану та отриману клієнтом фінансову послугу, вартість цієї послуги та інша інформація, передбачена до надання, в тому числі Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Законом України «Про платіжні послуги» їй надана шляхом її розміщення у договорі на офіційному сайті банку (том 1, а. с. 23-23 зворот).

На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав копію вищевказаної анкети-заяви (том 1, а. с. 20), Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank (том 1, а. с. 28-34), витяг з тарифів Чорної картки «monobank» (том 1, а. с. 35-36), паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (том 1, а. с. 37-39) та розрахунок заборгованості (том 1, а. с. 11-14).

Відповідно до підрозділу 1 «Терміни та визначення» розділу І «Загальні умови» Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/UniversalBank, договір про надання банківських послуг «Monobank» - це укладений між банком та клієнтом договір про відкриття рахунку, випуск і обслуговування платіжної картки з можливістю встановлення ліміту кредитування, що складається з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank / UniversalBank, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, анкети-заяви до договору про надання банківських послуг «Monobank», паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, інформації щодо відкриття поточного рахунку та випуску електронного платіжного засобу (в разі наявності) та тарифів.

Анкета-заява до договору про надання банківських послуг Monobank/UniversalBank це письмове або електронне звернення клієнта до банку із проханням відкрити йому банківський рахунок та/або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених договором. Підписана клієнтом анкета-заява є підтвердженням укладеного договору.

Мобільний додаток Monobank сервіс банку, в рамках банківського продукту Monobank/UniversalBank, що дозволяє надавати клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Розділу І Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов договору в тому числі, платіжної системи MasterCard/Visa, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно із п.п. 2.3. п. 2 Розділу І Умов, відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунку; депозитного договору; договору про надання кредиту. До відносин між сторонами (у тому числі з питань внесення змін до договору) застосовуються у відповідних частинах положення законодавства щодо договорів, елементи яких містяться у договорі.

Відповідно до пунктів 5.3., 5.8.1. п. 5 Розділу І Умов клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.

Як визначено у п.п. 2.1, 2.3 підрозділу 2 Розділу ІІ «Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток» зазначених Умов для надання послуг, банк видає клієнту картку. Підписанням анкети-заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг «Monobank». Датою укладення договору є дата підписання клієнтом анкети-заяви та отримання картки. Картка передається клієнту у віртуальному вигляді у мобільному додатку або особисто уповноваженим співробітником, або доставляється рекомендованою поштою, кур`єрською службою за адресою, вказаною клієнтом в анкеті-заяві, або іншим способом, що дозволяє однозначно встановити, що платіжна картка була отримана клієнтом.

Пунктом 5 Розділу ІІ Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» обумовлено надання і обслуговування кредиту.

Ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов зазначених в цьому договорі.

Ліміт до використання розраховується та встановлюється банком виходячи з внутрішніх процедур банку та зазначається клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування.

Сторони домовилися, що банк має право, на власний розсуд, переглядати ліміт до використання в межах суми ліміту кредитування, що зазначена в договорі. Інформація щодо зміни ліміту до використання (новий розмір ліміту та строки уведення у дію) зазначаються клієнту текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер мобільного телефону клієнта та/або у мобільному додатку.

Клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання, підтверджує факт згоди з встановленням ліміту до використання.

Форма надання кредиту: поновлюваний кредитний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги.

Клієнт повинен здійснювати операції в межах кредитного ліміту з урахуванням вартості послуг банку відповідно до тарифів.

Банк надає інформацію про кредитний ліміт платіжної картки до її активації за допомогою мобільного додатку та / або контактного центру банку.

Банк надає клієнту кредит для оплати всіх видаткових операцій, здійснених клієнтом з використанням платіжної картки або її реквізитів, а також для оплати клієнтом комісій і плат, передбачених договором.

На суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за фактично витрачені в рахунок кредиту кошти, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в тарифах. Також процентна ставка за кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується банком у мобільному додатку. Нарахування відсотків здійснюється в останній календарний день звітного місяця.

Сума щомісячного мінімального платежу визначається банком відповідно до тарифів й не може перевищувати повного розміру заборгованості за договором. Мінімальний платіж формується в перший день календарного місяця, наступного за звітним місяцем, і очікує погашення до 23:55 останнього дня місяця, наступного за звітним місяцем.

Клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного тарифами.

Згідно витягу з Тарифів за карткою monobank (чорна картка monobank): пільговий період за карткою до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); пільгова відсоткова ставка 0,00001% річних; розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 4% від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості); базова відсоткова ставка 3,1% на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості); збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,2 % на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).

Також п.п. 5.15-5.19 п. 5 Розділу II Умов визначена відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов`язання клієнтом за договором.

Відповідно до п. 5.16 Умов у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою. На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних. На період дії карантину банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту.

Згідно п.5.22. Умов кредит збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначаної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно із тарифами, якщо інше не передбачено умовами цього договору.

Розділом 6 паспорту споживчого кредиту Чорна картка monobank передбачено наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит: пеня не передбачено; штрафи: 1. санкції за порушення зобов`язань за кредитом ( в залежності від кількості днів прострочення: від 1 до 30 днів штраф у розмірі 50 грн; від 31 до 90 днів штраф у розмірі 100 грн; від 91 до 120 *(210) днів штраф, що розраховується за формулою:100 грн + 6,2% від суми загальної заборгованості, що виникла на перший день відповідного календарного місяця. При цьому діє ставка 0,00001%. Строк, після спливу якого формується фінальний розрахунок, що визначається банком в одностронньому порядку, але не менше 120 днів з моменту настання прострочення виконання зобов`язання та не більше 210 днів; 2. Претензійний штраф разовий штраф, що сплачується клієнтом у разі непогашення протягом 60 календарних днів простроченого грошового зобов`язання (обов`язковий щомісячний платіж/відсотки/комісії за кредитом за карткою із порушеним строком більше ніж 30 днів: 500 грн +5% від суми загальної заборгованості за кредитом з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків і комісій. Від 121(211) дня прострочення (до повного погашення) встановлена відповідальність за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 74,4 % річних.

Як стверджує представник позивача, на підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_2 .

На підтвердження факту видачі відповідачці картки зі встановленим лімітом позивачем надано довідку про наявність рахунку від 06.04.2026, з якої убачається, що на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , чорна картка, зі строком дії до серпня 2029 року (том 1, а. с. 25).

З довідки про розмір встановленого ліміту від 06.04.2026 убачається, що розмір встановленого кредитного ліміту клієнта ОСОБА_1 через мобільний застосунок за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 08.06.2022 за карткою НОМЕР_2 станом на 10.01.2024 становив 5000,00 грн, який у подальшому неодноразово змінювався шляхом його збільшення та зменшення. 30.09.2025 кредитний ліміт було збільшено до 80000,00 грн та зменшено до 0,00 грн (том 1, а. с. 26).

Крім того, з матеріалів справи убачається, що відповідачою було оформлено заяви послуги «Розстрочка на карту» - №20.30.0008631797 від 13.01.2024 (том 1, а. с. 244-246), №20.30.0009522894 від 30.03.2024 ( том 2, а. с. 4-6) та №20.30.0013694967 від 25.12.2024 (том 2, а. с. 15-17) на суму 50000,00 грн, 25000,00 грн та 25000,00 грн відповідно. Вказані заяви підписані ОСОБА_1 за допомогою УЕП з особистим ключем.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За своєю правовою природою правовідносини, які виникли між сторонами у справі, на думку позивача, мають змішаний характер, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно: договору банківського рахунку, депозитного договору, договору про надання кредиту, і вони підпадають під правове регулювання норм чинного законодавства (п.п. 2.3 підрозділу 2 Розділу І «Основні положення» зазначених Умов).

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Позивачем зазначено, що свої зобов`язання за договором він виконав у повному обсязі та надав відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак, відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, перестала сплачувати щомісячні платежі з погашення кредиту, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Так, згідно із розрахунком позивача, заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 08.06.2022 станом на 06.04.2026 становила 117718,61 грн, з яких: 104560,47 грн загальний залишок заборгованості за тілом кредиту; 13158,14 грн заборгованість за пенею (том 1, а. с. 11-14).

З наданої позивачем виписки про рух коштів по рахунку № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , за період з 10.10.2022 по 06.04.2026 убачається, що відповідачка користувалася кредитними коштами, проводила банківські операції із використанням власної картки (зняття готівки, переказ коштів, оплата товарів та послуг, поповнення мобільного телефону), здійснювала поповнення картки та часткове погашення кредитної заборгованості (том 1, а. с. 16-19, 79-94).

Водночас із пояснень до виписки про рух коштів на рахунку убачається, що відповідно до виписки про рух коштів на рахунку ліміт боржника складає 80000,00 грн, а баланс (мінус) 37718,61 грн, тобто заборгованість складає 117718,61 грн. Вказана заборгованість складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 80000,00 грн та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить (мінус) 37718,61 грн. Овердрафт (мінус) 37718,61 грн виник наступним чином: якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами. У зв`язку з тим, що відповідачка лише частково здійснювала операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла заборгованість (том 1, а. с. 15).

Суд зауважує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц від 25.05.2021 належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Окреслені норми дають підстави для висновку, що саме банківські виписки з рахунків позичальника є належними й допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Отже, суд вважає надану позивачем виписку по картці ОСОБА_1 належним та допустимим доказом руху коштів по картці відповідачки та доказом отримання останньою кредитних коштів в межах договору і користування цими коштами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Оскільки відповідачка в добровільному порядку не повернула фактично отримані та надані позивачем грошові кошти, у зв`язку з чим порушила права позивача, та відповідно, свої зобов`язання, а тому суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) у розмірі 104560,47 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 13158,14 грн пені за невиконання ним зобов`язання, то суд дійшов такого висновку.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас суд бере до уваги, що особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина четверта статті 14 ЦК України).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами,

нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на вказані положення Закону, вимога позивача про стягнення з відповідачки 13158,14 грн пені за невиконання нею зобов`язання, задоволенню не підлягає.

Суд, вирішуючи питання про стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 3328,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 55519952866 від 11.05.2026, керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України, де вказано, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з огляду на те, що позов задоволено частково, а тому з відповідачки на користь позивача, підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2955,26 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 11, 13, 16, 525, 530, 536, 549, 610, 611, 629, 1048-1050, 1052, 1054 ЦК України та статтями 10, 12, 77, 81, 133, 211, 141, 247, 258, 264, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 08 червня 2022 року у розмірі 104560,47 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 2955,26 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення складене та підписане 26.08.2026.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк» (адреса: вул. Оленівська, 23, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 21133352).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ).

Суддя А. О. Бойко