Ухвала суду № 139264078, 24.08.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/4832/26

Провадження № 2/456/2870/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 серпня 2026 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н. М. ,вивчивши матеріали позовної заяви військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , з участю третьої особи Самбірська квартирна-експлуатаційна частина (району) про виселення, -

в с т а н о в и в:

Представник військової частини НОМЕР_1 Сікілінда О.І., скориставшись системою «Електронний суд», звернувся у Стрийський міськрайонний суд Львівської області з позовною заявою, в якій просить ухвалити рішення, яким визнати такими, що втратив право користування службовим житловим приміщенням зі зняттям з реєстрації місця проживання за адресою ( АДРЕСА_1 ) ОСОБА_1 та членів його сім`ї дружину ОСОБА_2 , та сина дружини - ОСОБА_3 .

Проаналізувавши матеріали позовної заяви вважаю, що таку слід залишити без руху, як подану без додержання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України.

Згідно вимог ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року.

Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Втім, у прохальній частині поданого позову представник позивача просить про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

В обґрунтування клопотання представник позивача зазначає, що військовою частиною НОМЕР_1 приймається активна участь в бойових діях по відбиттю агресії російської Федерації. Кошти які надходять на рахунки військової частини першочергово спрямовуються на забезпечення потреб військової частини і закупівлю бойової техніки та виплату грошового забезпечення військовослужбовців. Військова частина НОМЕР_1 не є самостійним розпорядником бюджетних коштів і отримання коштів для сплати судового збору здійснюється після подачі відповідної заявки до розпорядників бюджетних коштів вищого рівня та надходження коштів на рахунки військової частини НОМЕР_1 . З метою захисту законних прав та інтересів частини та організації сплати судового збору, командування військової частини НОМЕР_1 звернулося у порядку підпорядкування із відповідною заявкою про виділення коштів на сплату судового збору. Станом на час подання позовної заяви кошти на сплату судового збору до військової частини не надійшли.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відстрочення сплати судового збору, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Згідно з частиною першою статті 136 Цивільного процесуального кодексу України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Водночас частиною п`ятою статті 136 ЦПК України передбачено, що особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.

Отже, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не безумовним обов`язком, та застосовується з урахуванням майнового стану особи за умови належного документального підтвердження обставин, які свідчать про об`єктивну неможливість сплати судового збору на момент звернення до суду.

Разом із тим, суд вважає, що наведені представником позивача доводи самі по собі не є достатніми для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

Так, у клопотанні представник позивача посилається на те, що командування військової частини звернулося до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня із заявкою про виділення коштів для сплати судового збору, однак станом на момент звернення до суду такі кошти не надійшли. Водночас матеріали позовної заяви не містять жодного документа, який би підтверджував зазначені обставини.

Зокрема, до матеріалів справи не долучено копії відповідної заявки, звернення, рапорту чи іншого документа, адресованого розпоряднику бюджетних коштів вищого рівня, доказів його направлення чи отримання, а також будь-якої відповіді уповноваженого органу щодо результатів розгляду такого звернення або відмови у виділенні коштів. Отже, твердження позивача про вжиття заходів для отримання фінансування ґрунтуються виключно на його поясненнях та не підтверджені жодними належними доказами.

Крім того, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про його майновий стан або підтверджували об`єктивну відсутність можливості сплатити судовий збір на момент звернення до суду. Матеріали справи не містять відомостей про відсутність коштів на рахунках військової частини, довідок про залишки бюджетних асигнувань, виписок із рахунків, фінансових документів чи інших доказів, які б підтверджували недостатність або повну відсутність коштів, призначених для здійснення відповідних платежів.

Сам по собі статус військової частини як бюджетної установи та посилання на особливості фінансування її діяльності не можуть автоматично свідчити про неможливість сплати судового збору. Так само участь військової частини у виконанні бойових завдань та необхідність спрямування бюджетних коштів на забезпечення оборонних потреб держави не звільняє позивача від обов`язку довести наявність передбачених законом підстав для відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин у задоволенні клопотання позивачки про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Відтак, позивач звернувся до суду з позовною заявою, яка містить вимогу немайнового характеру виселення.

Так, відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду юридичною особою або фізичною особою підприємцем позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3328 грн.

Із урахуванням наведеного, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 3328 грн.

Такий судовий збір слід сплатити на рахунок отримувача: UA038999980313111206000013941; МФО 899998; код ЄДРПОУ 38008294; одержувач платежу ГУК у м. Львові (код платежу: 22030101), банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

З більш детальною інформацією стосовно сплати судового збору позивач може ознайомитись за вебсторінкою: https://stm.lv.court.gov.ua/sud1323/gromadyanam/tax/.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вказану позовну заяву подано без додержання вимог ст. 177 ЦПК України, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу термін для виправлення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 175, 177 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , з участю третьої особи Самбірська квартирна-експлуатаційна частина (району) про виселення, - залишити без руху та надати термін для виправлення її недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що в разі виконання вимог суду у встановлений строк, заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду, а інакше вважатися неподаною і повертається позивачу.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу, - для відома та виконання.

Ухвала судді, в силу положень ч. 2 ст. 261 та ч. 1 ст. 353 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання, оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Назар ЯНІВ