Рішення № 139262832, 24.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/15119/25 2/760/1305/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі

головуючої судді Усатової І.А.,

за участю:

секратаря Омельяненко С.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ФІНАНСІВ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення простроченої заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду міста Києва звернувся позивач до відповідачів з вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 10653,60 доларів США і сплаченого судового збору в розмірі 6627,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.09.2008 між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 327/П/73/2008-840, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти на умовах кредитного договору в повному обсязі.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 204351 доларів США в порядку та на умовах визначених цим договором.

Пунктом 1.2. Кредитного договору встановлено цільове використання кредиту, а саме: проведення розрахунку по договору купівлі-продажу нерухомого майна: земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № 3221281601:01:001:0012.

Підпункт 1.3.1. Кредитного договору передбачає, що відсотки за користування кредитом розраховуються Банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 14,59 % річних.

Згідно з п. 1.4. Кредитного договору строк на який Позичальнику надано кредит - до 04 вересня 2028 року.

Відповідно до п. 3.3.1. Кредитного договору, щомісячна сума мінімального необхідного платежу складає 2 663,40 доларів США.

Згідно п. 3.3.2. Кредитного договору Позичальник повертає кредит та сплачує Банку передбачені п.п. 1.3.1. цього договору платежі безготівковим перерахуванням або внесенням грошових коштів на поточний рахунок шляхом сплати мінімально необхідного платежу у валюті Кредиту.

Відповідно до п.п. 3.3.3. та 3.3.4. Кредитного договору Позичальник вносить мінімально необхідний платіж по кредиту, визначений у п. 3.3.1. цього договору, щомісячно до 04 числа поточного місяця. Кінцевий термін повернення кредиту - 04.09.2028 року.

Згідно з п. 8.4. Кредитного договору цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання Позичальником прийнятих на себе зобов?язань.

Позичальник отримав кредит у сумі 204 351,00 дол. США, що підтверджується заявою на видачу готівки № 408 від 05 вересня 2008 року, враховуючи комісію за розрахунки 3,6% від суми виданих коштів.

У забезпечення виконання зобов?язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_3 (надалі - Поручитель, Боржник-2, Відповідач-2) укладено Договір поруки № б/н від 05 вересня 2008 року (надалі - Договір поруки), за умовами якого Поручитель зобов?язується перед Кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором у повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право вимагати виконання зобов?язань, вказаних в п. 1.1. цього договору, повністю (чи у будь-якій його частині), як від Позичальника та Поручителя разом, так і від кожного окремо.

Також, у забезпечення виконання зобов?язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 (надалі - Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки, посвідчений 05 вересня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковенко Л.А. за реєстровим № 5058 (надалі - Договір іпотеки), згідно умов якого Іпотекодавець передає в іпотеку Банку предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,1835 га, що розташована на території Київської області, с. Гоголів, кадастровий номер 3221281601:01:001:0012, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку.

Щодо заміни кредитора у зобов`язанні позивач зазначає наступне. Враховуючи ті обставини, що ПАТ «КБ «НАДРА» (надалі - Первісний кредитор) перебувало на стадії ліквідації і діяло відповідно до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу права вимоги переможцем аукціону став учасник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів» (надалі - ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ», Новий кредитор).

На підставі вищенаведеного, 09 січня 2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» був укладений Договір № GL3N212458 про відступлення (купівлі-продажу прав вимоги (надалі - Договір відступлення прав вимоги за кредитними договорами) та Договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідчений 10 січня 2020 року Михайленком С.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстрований в реєстрі за № 9 (надалі - Договір відступлення прав вимоги за іпотечними договорами), в результаті чого ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» набуло права вимоги до ОСОБА_2 за Кредитним договором та договорами забезпечення, в тому числі до ОСОБА_3 за Договором поруки.

Згідно п. 2.1. Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Банку до позичальників, заставодавців, поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов?язки Боржників або які зобов?язані виконати обов?язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту), договорами поруки, договорами застави, договорами про надання гарантії (гарантіями), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - Основні договори, надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Сторони домовились, що відступлення Банком Новому кредитору прав вимоги за договорами іпотеки (застави), що були укладені в забезпечення виконання зобов?язань

Боржників за Основними договорами та були посвідчені нотаріально, відбувається за окремим договором, який укладається між сторонами одночасно із укладенням цього договору та підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно п. 2.2. Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами за цим договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1. цього договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у Додатку 1 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов?язань, тощо. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на у умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

Відповідно до п. 4.1. Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 21 310 728,88 грн. без ПДВ, надалі за текстом - Ціна договору. Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 6.5. цього договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.

Згідно п. 6.5. Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.

Будь-які зміни та доповнення до цього договору є чинними за умови підписання їх сторонами і скріплення відтисками печаток сторін. На виконання п. 4.1. Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами додаємо Платіжну інструкцію в національній валюті від 08 січня 2020 року № 1384 про оплату за лот № GL3N212458.

Окрім того, за змістом пункту 4.1. Договору відступлення прав вимоги за іпотечними договорами вартість відступлення прав вимоги за договорами іпотеки сплачена Новим іпотекодержателем в межах оплати вартості відступлення прав вимоги за основними зобов?язаннями (кредитними договорами), права вимоги по яким відступлені Банком Новому іпотекодержателю відповідно до Договору № GL3N212458 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 09 січня 2020 року та протоколу електронного аукціону № UA-EA-2019-11-05-00О012-а від 09 грудня 2019 року, складеного ТБ «Аукціоніст» у сумі 21 407 306,11 грн., без ПДВ, та згідно пункту 6.5. якого цей Договір набуває чинності з дати підписання його Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін.

Таким чином, ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» підписанням та скріпленням зазначених Договорів відтисками печаток визнали та підтвердили всі умови, визначені цими Договорами, в тому числі й щодо проведення оплати ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» за лот № GL3N212458 та отримання ПАТ «КБ «НАДРА» відповідної суми коштів.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кредитор у зобов?язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов?язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов?язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов?язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1-2 ст. 513 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов?язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов?язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Статтею 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов?язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов?язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов?язку первісному кредиторові є належним виконанням. Тобто обов?язку повідомлення боржника новим кредитором про відступлення права вимоги законодавством не передбачено, натомість останній самостійно несе ризик настання для нього несприятливих наслідків у разі виконання боржником свого обов?язку первісному кредиторові.

Таким чином, на підставі зазначених Договорів відступлення прав вимоги до ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» перейшли як всі права Кредитора за Основним договором, так і всі права Іпотекодержателя за договором забезпечення Основного договору, а ПАТ «КБ «НАДРА» вибуло із зобов?язання як Кредитор та не має жодних повноважень щодо предмету спору.

Отже, у Позичальника та Поручителя виникає солідарна відповідальність перед Новим кредитором - ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ». Відповідно до розрахунку заборгованості від 16 травня 2025 року, станом на дату звернення з цим позовом прострочена заборгованість за Кредитним договором (основний борг) за період з 04.04.2022 по 04.07.2022 р. становить - 10 653,60 дол. США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 16.05.2025 р. складає - 441 814,38 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідачів солідарно вказану заборгованість та понесені судові витрати.

04.06.2025 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями обрано суддю Усатову І.А.

10.07.2025 ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

07.09.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив по вказаній справі від ОСОБА_2 ..

У своєму відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що позовна заява, на його думку, подана з порушенням вимог процесуального законодавства.

Відповідач зазначив, що ухвалою суду від 10 липня 2025 року у справі відкрито провадження та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву з дня отримання ухвали. Посилався на те, що матеріали справи йому та його представнику для ознайомлення не надсилалися, у зв`язку з чим представником відповідача 15 та 28 липня 2025 року подавалися заяви про вступ у справу, надання доступу до її матеріалів та ознайомлення з ними. Зазначив, що матеріали справи фактично були отримані представником 1 вересня 2025 року, після чого подано відзив, у зв`язку з чим просив прийняти його до розгляду.

Щодо територіальної юрисдикції відповідач послався на умови кредитного договору, якими, за його твердженням, сторони погодили договірну підсудність спору за місцезнаходженням банку, та зазначив, що позов подано з порушенням правил територіальної юрисдикції. Також відповідач посилався на недотримання позивачем досудового порядку врегулювання спору та зазначив про відсутність доказів відповідного врегулювання.

Крім того, відповідач заперечував щодо дотримання позивачем строку позовної давності, посилаючись на те, що кредитний договір укладено у 2008 році, а право вимоги перейшло до позивача у 2020 році. Вказував, що протягом тривалого часу позивач не звертався до суду із вимогами про стягнення заборгованості або із вимогами щодо предмета іпотеки.

Також відповідач зазначив про відсутність, на його думку, належних доказів фактичного отримання кредитних коштів. Зокрема, посилався на те, що надана позивачем заява на видачу готівки не підтверджує факту отримання коштів, а також зазначив, що земельна ділянка, для придбання якої, відповідно до умов кредитного договору, надавалися кредитні кошти, відповідачем придбана не була.

Відповідач також заперечував щодо розміру заявленої до стягнення заборгованості, зазначивши, що позивачем, на його думку, її розраховано неправильно.

Щодо поруки відповідач послався на положення статті 559 ЦК України та правові висновки Верховного Суду щодо строку чинності поруки, зазначивши, що порука є строковим зобов`язанням, а у разі не пред`явлення кредитором вимоги до поручителя у встановлений законом строк порука припиняється.

Крім того, відповідач посилався на відсутність повідомлень про необхідність погашення заборгованості та про зміну кредитора, а також щодо необхідності направлення позичальнику вимоги про дострокове повернення кредиту за споживчим кредитуванням.

З огляду на викладене відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

15.09.2025 до суду надійшла від позивача відповідь на відзив. У відповіді на відзив позивач зазначив, що доводи відповідача-1 проти задоволення позовних вимог є необґрунтованими та не спростовують обставин, на яких ґрунтується позов.

Зокрема, позивач звернув увагу на недотримання представником відповідача-1 вимог частин четвертої-п`ятої статті 178 ЦПК України, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення копії відзиву та доданих до нього документів відповідачу-2 як іншому учаснику справи.

Щодо доводів про порушення правил територіальної юрисдикції позивач зазначив, що посилання відповідача-1 на положення статті 112 ЦПК України є безпідставним, оскільки зазначену норму виключено з ЦПК України ще у 2010 році. На думку позивача, при визначенні територіальної юрисдикції у цій справі підлягають застосуванню положення чинного на момент пред`явлення позову процесуального законодавства. З огляду на те, що зареєстрованим місцем проживання відповідача-1 є адреса, розташована у Солом`янському районі міста Києва, позивач вважає справу підсудною Солом`янському районному суду міста Києва.

Стосовно доводів про недотримання досудового порядку врегулювання спору позивач зазначив, що вимога про направлення позичальнику повідомлення про дострокове повернення кредиту, на яку посилається представник відповідача-1, містилася у частині десятій статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, яка втратила чинність 10 червня 2017 року. Тому, на думку позивача, наведені у відзиві висновки Верховного Суду щодо необхідності такого повідомлення не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Щодо позовної давності позивач зазначив, що предметом позову є не вимога про дострокове повернення всієї суми кредиту, а вимога про стягнення заборгованості за окремими щомісячними платежами за період з 04 квітня 2022 року по 04 липня 2022 року. Посилаючись на умови кредитного договору, за якими позичальник зобов`язаний щомісячно до 04 числа вносити мінімально необхідний платіж, позивач вважав, що кожне таке зобов`язання є самостійним, а перебіг позовної давності щодо нього починається окремо з наступного дня після спливу встановленого договором строку виконання відповідного платежу.

На підтвердження зазначеного позивач послався, зокрема, на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц, відповідно до якого за кредитним договором, що передбачає внесення боргу частинами та встановлює самостійну відповідальність за невиконання кожного такого обов`язку, позовна давність за вимогами кредитодавця обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

За твердженням позивача, право вимоги щодо платежу, строк виконання якого настав 04 квітня 2022 року, виникло 05 квітня 2022 року, щодо платежу, строк виконання якого настав 04 травня 2022 року, - 05 травня 2022 року, щодо платежу, строк виконання якого настав 04 червня 2022 року, - 05 червня 2022 року, а щодо платежу, строк виконання якого настав 04 липня 2022 року, - 05 липня 2022 року. Враховуючи дату звернення до суду - 02 червня 2025 року, позивач вважав, що загальний трирічний строк позовної давності щодо заявлених платежів не сплив.

Заперечуючи проти доводів відповідача-1 про відсутність доказів отримання кредитних коштів, позивач послався на умови кредитного договору та заяву на видачу готівки № 408 від 05 вересня 2008 року, відповідно до якої відповідач-1 отримала 197 250,00 доларів США, а також на наявність її підпису у графі «зазначену суму одержав». Позивач вважав зазначений касовий документ належним та допустимим доказом фактичного отримання позичальником кредитних коштів та послався на положення статей 76-80 ЦПК України, статей 1046-1047 ЦК України, а також на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, щодо необхідності підтвердження видачі кредитних коштів первинними документами.

Щодо доводів відповідача-1 про відсутність доказів придбання земельної ділянки, для придбання якої, відповідно до умов кредитного договору, надавалися кредитні кошти, позивач зазначив, що 05 вересня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковенко Л.А. за реєстровим № 5055. Позивач також послався на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якою власником земельної ділянки з кадастровим номером 3221281601:01:001:0012 є ОСОБА_2 .

При цьому позивач зазначив, що обставини цільового чи нецільового використання кредитних коштів не входять до предмета доказування у цій справі, оскільки заявлені позовні вимоги стосуються стягнення заборгованості за кредитним договором, а не відповідальності за порушення умов щодо цільового використання кредиту.

Щодо заперечень відповідача-1 стосовно розміру заборгованості позивач зазначив, що у відзиві не наведено конкретних розрахунків чи інших доказів, які б свідчили про неправильність визначення заборгованості. Позивач наголосив, що заявлена до стягнення сума 10 653,60 доларів США складається із заборгованості за чотири щомісячні платежі за період з 04 квітня 2022 року по 04 липня 2022 року, розмір кожного з яких визначено відповідно до умов кредитного договору.

Стосовно заперечень відповідача-1 щодо припинення поруки позивач зазначив, що представником відповідача-1 помилково застосовано положення частини четвертої статті 559 ЦК України у редакції, яка передбачала припинення поруки у разі непред`явлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.

Позивач вказав, що чинна редакція частини четвертої статті 559 ЦК України передбачає для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, обчислення строку поруки окремо за кожною частиною зобов`язання - з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Посилаючись на умови договору поруки, відповідно до яких поручитель поручився за належне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором та відповідає перед кредитором у повному обсязі як солідарний боржник, позивач вважав, що строк поруки щодо кожного простроченого щомісячного платежу має обчислюватися окремо.

На підтвердження своєї позиції позивач послався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/12, від 20 червня 2018 року у справі № 758/6863/14-ц та від 05 червня 2019 року у справі № 523/3082/14, відповідно до яких у разі виконання основного зобов`язання частинами строк поруки обчислюється окремо щодо кожної частини такого зобов`язання.

З огляду на викладене позивач вважав, що позов до позичальника та поручителя пред`явлено у межах передбаченого законом строку, а підстави для припинення поруки відсутні.

За результатами викладеного позивач просив долучити відповідь на відзив до матеріалів справи, врахувати наведені у ній доводи під час розгляду справи по суті та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

21.09.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач зазначив, що не погоджується з доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив, та вважає, що вони не спростовують доводів, наведених у відзиві.

Відповідач зазначив, що відповідь на відзив отримана його представником 17 вересня 2025 року, а тому заперечення подано у встановлений судом строк.

Щодо доводів позивача про порушення вимог статті 178 ЦПК України відповідач зазначив, що йому не відоме місце перебування чи знаходження іншого відповідача, а процесуальні документи були направлені учасникам справи, які мають зареєстровані електронні кабінети в ЄСІТС. Посилався на те, що не може нести відповідальність за дії чи бездіяльність іншого відповідача та вважав, що зазначені обставини не можуть бути підставою для неприйняття поданих ним документів.

Щодо територіальної юрисдикції та досудового врегулювання спору відповідач підтримав доводи, викладені у відзиві, та зазначив, що позивачем не надано доказів досудового врегулювання спору. Також відповідач послався на те, що з моменту укладення кредитного договору не отримував повідомлень від попереднього чи нового кредитора про зміну кредитора або умов договору, у зв`язку з чим, на його думку, умови договору підлягають застосуванню у редакції, погодженій сторонами при його укладенні. У зв`язку з цим відповідач також послався на передбачену договором територіальну підсудність.

Щодо позовної давності відповідач зазначив, що позивачем у відповіді на відзив не спростовано доводів про пропуск строку позовної давності. Зазначив, що право вимоги перейшло до позивача у 2020 році, тоді як позов подано 4 червня 2025 року. Окремо відповідач послався на те, що заявлена до стягнення сума 441 814,38 грн нарахована за період, початок якого позивач визначив 4 квітня 2022 року. Також відповідач зазначив про застосування статті 261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності.

Відповідач також заперечував щодо посилань позивача на практику Верховного Суду, зазначивши, що обставини справ, на які посилається позивач, не є подібними до обставин цієї справи.

Крім того, відповідач підтримав наведені у відзиві доводи щодо необхідності направлення позичальнику повідомлення про дострокове повернення кредиту та щодо припинення поруки, повторно пославшись на відповідні правові висновки Верховного Суду.

Щодо доводів позивача стосовно наміру відповідача запобігти у майбутньому примусовому зверненню стягнення відповідач зазначив, що право власності на земельну ділянку може бути оформлене ним до закінчення строку дії кредитного договору, а наявність іпотеки, на його думку, не позбавляє позивача відповідних прав.

Також відповідач заперечував проти заявленого позивачем способу стягнення заборгованості, посилаючись на те, що кредитним договором, договором іпотеки та договором поруки визначено кінцевий строк виконання основного зобов`язання - 4 вересня 2028 року. Відповідач зазначив, що умовами договорів не передбачено стягнення основного зобов`язання частинами до настання зазначеного строку, а тому вважав заявлене позивачем стягнення частини основного боргу таким, що може призвести до подвійного стягнення за одним зобов`язанням.

З огляду на викладене відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог та покласти судові витрати на позивача.

У судове засідання представник позивача на з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року № 1519/2-5034/11 (№ 61-175сво21) порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того, чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.

З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Відтак, суд зазначає датою виготовлення рішення дату складання повного його тексту, незважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.

Суд, заслухавши думку учасника, дослідивши матеріали позовної заяви та додатки, додані до неї, відзив, відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 05 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 327/П/73/2008-840.

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору банк надав ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у розмірі 204 351,00 доларів США у порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору кредит надано на цільове використання, а саме для проведення розрахунку за договором купівлі-продажу нерухомого майна - земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221281601:01:001:0012.

Підпунктом 1.3.1 кредитного договору визначено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 14,59 % річних.

Відповідно до пункту 1.4 кредитного договору строк, на який надано кредит, визначено до 04 вересня 2028 року.

Пунктом 3.3.1 кредитного договору передбачено, що щомісячна сума мінімального необхідного платежу становить 2 663,40 доларів США. Відповідно до пункту 3.3.2 договору позичальник повертає кредит та сплачує передбачені договором платежі шляхом безготівкового перерахування або внесення грошових коштів на поточний рахунок у валюті кредиту. Згідно з пунктами 3.3.3, 3.3.4 кредитного договору мінімальний необхідний платіж вноситься щомісячно до 04 числа поточного місяця, а кінцевим терміном повернення кредиту визначено 04 вересня 2028 року.

Пунктом 8.4 кредитного договору передбачено, що договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання позичальником прийнятих на себе зобов`язань.

Факт отримання ОСОБА_2 кредитних коштів у розмірі 204 351,00 доларів США підтверджується заявою на видачу готівки № 408 від 05 вересня 2008 року, з урахуванням комісії за розрахунки у розмірі 3,6 % від суми виданих коштів.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 05 вересня 2008 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки без номера.

Відповідно до пункту 1.1 договору поруки поручитель зобов`язалася перед кредитором відповідати за повне та своєчасне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором. Згідно з пунктом 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі, а позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Договором передбачено право кредитора вимагати виконання зобов`язань як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

Також на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 05 вересня 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковенко Л.А. за реєстровим № 5058.

Відповідно до умов договору іпотеки ОСОБА_2 передала в іпотеку банку земельну ділянку площею 0,1835 га, розташовану на території Київської області, с. Гоголів, кадастровий номер 3221281601:01:001:0012, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку.

Судом також встановлено, що ПАТ «КБ «Надра», яке перебувало на стадії ліквідації, здійснило відступлення права вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення.

Так, 09 січня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» укладено договір № GL3N212458 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого банк відступив, а ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» набуло права вимоги до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку № 1 до договору, за відповідними кредитними договорами та договорами забезпечення.

Згідно з пунктом 2.1 зазначеного договору до нового кредитора переходять права вимоги банку, зокрема, до позичальників та поручителів за кредитними договорами, договорами поруки, застави та іншими договорами забезпечення, зазначеними у відповідному реєстрі.

Відповідно до пункту 2.2 договору відступлення прав вимоги новий кредитор набуває права кредитора за основними договорами, у тому числі право вимагати від боржників належного виконання зобов`язань, сплати грошових коштів, процентів, штрафних санкцій та неустойки, а також передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань. Права кредитора переходять до нового кредитора в повному обсязі та на умовах, що існували на момент відступлення права вимоги.

Вартість відступлення прав вимоги за кредитними договорами відповідно до пункту 4.1 договору визначена у розмірі 21 310 728,88 грн без ПДВ. На підтвердження виконання умов договору щодо оплати до матеріалів справи долучено платіжну інструкцію в національній валюті від 08 січня 2020 року № 1384 про оплату за лот № GL3N212458.

Крім того, 10 січня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим № 9.

Відповідно до пункту 4.1 цього договору вартість відступлення прав вимоги за договорами іпотеки сплачена новим іпотекодержателем у межах оплати вартості прав вимоги за основними зобов`язаннями (кредитними договорами), права вимоги за якими були відступлені банком новому іпотекодержателю відповідно до договору № GL3N212458 від 09 січня 2020 року та протоколу електронного аукціону № UA-EA-2019-11-05-000012-а від 09 грудня 2019 року.

Таким чином, відповідно до укладених договорів відступлення прав вимоги ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» набуло права вимоги за кредитним договором № 327/П/73/2008-840 від 05 вересня 2008 року, договором поруки від 05 вересня 2008 року та договором іпотеки від 05 вересня 2008 року.

Згідно з розрахунком заборгованості від 16 травня 2025 року позивач визначив заборгованість за кредитним договором за період з 04 квітня 2022 року по 04 липня 2022 року у розмірі 10 653,60 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 16 травня 2025 року становить 441 814,38 грн.

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам кредитного договору, суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.

При цьому, ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Забезпечення зобов`язання створює між кредитором у цьому зобов`язанні та особою, що забезпечує зобов`язання, особливий вид відносин - акцесорне (додаткове) зобов`язання по відношенню до основного зобов`язання (стаття 548 ЦК України).

Акцесорні (додаткові) зобов`язання охоплюються загальним поняттям зобов`язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Незалежно від підстави виникнення того чи іншого виду забезпечення виконання зобов`язання (на підставі договору чи в силу закону), акцесорне зобов`язання як вид цивільно-правового зобов`язання має ту особливість, що не може існувати самостійно: таке зобов`язання не може виникнути раніше основного; забезпеченою може бути лише дійсна вимога; недійсність основного зобов`язання тягне недійсність і додаткового.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

Згідно зі статтею 553 ЦК України, забезпечувальний механізм поруки полягає у залученні додаткового боржника, який поряд з основним відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання боржником. При укладенні договору поруки виникає множинність осіб на боці боржника, і законодавець визначає солідарні обов`язки для цих боржників.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, установлених договором або законом, зокрема в разі неподільності предмета зобов`язання.

Наслідки солідарного обов`язку боржників передбачені статтею 543 ЦК України: у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором (частина четверта статті 543 ЦК України).

Отже, суть солідарного обов`язку полягає в тому, що у випадку невиконання боржником грошового зобов`язання, забезпеченого порукою, кредитор має право вимагати виконання цього грошового зобов`язання одночасно як від боржника, так і від поручителя. Водночас солідарну відповідальність щодо заборгованості поза встановленим частиною четвертою статті 559 ЦК України строком поручитель не несе.

Порука за своєю правовою природою має додаткове (акцесорне) зобов`язання до основного (кредитного) договору та напряму залежить від його умов.

Слід також враховувати, що у пункті 62 постанови від 26 січня 2021 року у справі N 522/1528/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів незалежно від того, чи подав останній зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора, зокрема про визнання поруки припиненою.

Згідно з пунктом 2.1 договору № GL3N212458 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 09 січня 2020 року ПАТ «КБ «Надра» відступило ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» права вимоги до позичальників, поручителів та інших осіб, визначених у додатку № 1 до договору, за відповідними кредитними договорами та договорами забезпечення.

Відповідно до пункту 2.2 зазначеного договору до нового кредитора переходять права кредитора за основними договорами в обсязі та на умовах, що існували на момент відступлення права вимоги, у тому числі право вимагати виконання зобов`язань за кредитними договорами, сплати заборгованості, процентів, штрафних санкцій та неустойки, а також реалізації прав щодо предметів забезпечення.

На підтвердження виконання умов договору відступлення щодо оплати вартості прав вимоги до матеріалів справи долучено платіжну інструкцію від 08 січня 2020 року № 1384 про оплату за лот № GL3N212458.

Окрім того, 10 січня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим № 9.

За умовами зазначеного договору ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» набуло права вимоги за договорами іпотеки, укладеними на забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами, права вимоги за якими були відступлені відповідно до договору № GL3N212458 від 09 січня 2020 року.

Отже, у результаті укладення зазначених договорів ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» набуло права кредитора за кредитним договором № 327/П/73/2008-840 від 05 вересня 2008 року, права вимоги до поручителя за договором поруки від 05 вересня 2008 року, а також права іпотекодержателя за договором іпотеки від 05 вересня 2008 року.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 , суд виходить з такого.

Як встановлено судом, 05 вересня 2008 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3 укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов`язалася відповідати перед кредитором за повне та своєчасне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором. Пунктом 1.2 договору поруки передбачено солідарну відповідальність позичальника та поручителя перед кредитором.

На час виникнення спірних правовідносин частиною четвертою статті 559 ЦК України було передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Зазначений шестимісячний строк є преклюзивним, тобто його сплив має наслідком припинення поруки. При цьому у разі встановлення умовами кредитного договору виконання зобов`язань шляхом періодичних платежів строк пред`явлення вимог до поручителя обчислюється окремо щодо кожного чергового платежу з моменту настання строку його погашення. У разі пред`явлення вимоги до поручителя після спливу шести місяців від відповідної дати порука припиняється в частині такого зобов`язання. Такий правовий висновок неодноразово викладений Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язаний здійснювати погашення кредиту та сплату передбачених договором платежів щомісячно до 04 числа відповідного місяця. Отже, основне зобов`язання виконувалося позичальником шляхом внесення періодичних платежів, а тому шестимісячний строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, підлягає обчисленню окремо щодо кожного такого платежу.

Таким чином, звернення позивача до суду з вимогами до поручителя відбулося після спливу шестимісячного строку, передбаченого частиною четвертою статті 559 ЦК України, щодо кожного з періодичних платежів, за якими позивач заявив вимоги до стягнення.

Доказів пред`явлення позивачем вимоги до поручителя у межах шестимісячного строку щодо відповідних періодичних платежів матеріали справи не містять. При цьому відступлення права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» не змінює встановленого законом строку дії поруки та не поновлює його перебіг.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що порука за договором поруки від 05 вересня 2008 року припинилася в частині зобов`язань за відповідними періодичними платежами, за якими позивач пред`явив вимоги після спливу встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку. У зв`язку з цим позовні вимоги ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» до ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Вирішуючи позовні вимоги до ОСОБА_2 , суд враховує, що факт укладення кредитного договору, отримання позичальником кредитних коштів та обов`язок щодо їх повернення підтверджуються матеріалами справи.

Доводи відповідача про відсутність доказів отримання кредитних коштів спростовуються наявною у матеріалах справи заявою на видачу готівки № 408 від 05 вересня 2008 року, яка містить відомості про видачу кредитних коштів та підпис позичальника про їх отримання. Доказів повернення кредитних коштів у заявленому до стягнення розмірі або виконання відповідних щомісячних зобов`язань відповідачем суду не надано.

Посилання відповідача на відсутність доказів придбання земельної ділянки не спростовують обов`язку позичальника щодо повернення отриманих кредитних коштів, оскільки предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з розрахунком заборгованості заявлена до стягнення сума 10 653,60 доларів США складається із заборгованості за чотири щомісячні платежі, строк виконання яких настав 04 квітня, 04 травня, 04 червня та 04 липня 2022 року відповідно.

Доводи відповідача щодо пропуску позовної давності також не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки позивачем заявлено вимоги про стягнення окремих щомісячних платежів, строк виконання яких настав у період з 04 квітня 2022 року по 04 липня 2022 року, а не вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту, строк остаточного повернення якого визначений до 04 вересня 2028 року.

Так само не є підставою для відмови у позові доводи відповідача про необхідність направлення вимоги про дострокове повернення кредиту, оскільки позивач не заявляє вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту, а просить стягнути заборгованість за тими періодичними платежами, строк виконання яких настав та які не були сплачені позичальником.

Посилання відповідача на відсутність повідомлення про заміну кредитора також не спростовує права позивача на звернення до суду, оскільки відповідно до укладених договорів відступлення прав вимоги ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» набуло права кредитора за кредитним договором та договорами забезпечення.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 отримала кредитні кошти, однак належним чином не виконала передбачені кредитним договором зобов`язання щодо їх повернення та внесення щомісячних платежів, унаслідок чого утворилася заборгованість. Розмір такої заборгованості відповідачем належними доказами не спростований.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог до ОСОБА_2 та стягнення з неї на користь ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ» заборгованості за кредитним договором № 327/П/73/2008-840 від 05 вересня 2008 року у розмірі 10 653,60 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 16 травня 2025 року становить 441 814,38 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6627,22 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 509, 524-526, 530, 536, 559, 610-612, 629, 638-640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43, 64, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ФІНАНСІВ" (ЄДРПОУ 39726558, 01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 4) заборгованість 10 653,60 дол. США, в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на момент виконання рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ФІНАНСІВ" (ЄДРПОУ 39726558, 01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 4) понесені судові витрати у вигляді судового збору 6627,22 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.08.2026.

Суддя І.А. Усатова