Вирок № 139261980, 27.08.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6030/25

Провадження № 1-кп/466/376/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120251400000000643 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львов, українця, громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України,

встановив :

У відповідності до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №9 від 02.01.2024 створено позаштатну постійно діючу військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Наказом KHП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» №1154 від 30.12.2024 , затверджено основний та резервний склад ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 на 2025 рік.

У відповідності до вказаного наказу ОСОБА_5 призначено на посаду голови резервного складу ВЛК Шевченківського РТЦК та CП м. Львова.

Водночас, 02.11.2024 , у відповідності до наказу генерального директора KHП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» №957 від 30.10.2024 , у зв`язку з виробничою необхідністю ОСОБА_5 переміщено у ВЛК для виконання обов`язків голови ВЛК.

Позаштатна постійно діюча військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_4 у своїй діяльності керується «Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 (із внесеними змінами).

Відповідно до n.1.1 глави 1 розділу I «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 (в редакції від 18.03.2021 №70, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призов військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність i умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до п.1.3 глави 1 розділу I Положення (в редакції від 18.03.2021 №70) основними завданнями військово-лікарської експертизи є: добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом , придатним до військової служби за станом здоров`я; контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів i розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи; контроль за організацією, проведенням i результатами лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, лікувальним закладам Міністерства оборони України визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров`я України i Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров`я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання ix на військовій службі; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з ix звільненням; проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи; підготовка кадрів для військово-лікарських комісій.

Згідно п.2.1 глави 2 розділу I Положення (в редакції від 18.03.2021 №70) для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії , штатні та позаштатні (постійно i тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно i тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно п.2.6.l. глави 2 розділу I Положення (в редакції від 18.03.2021 №70) до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) , серед інших, належать ВЛК територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п.2.6.2 глави 2 розділу I Положення (в редакції від 18.03.2021 № 70) позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються в складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії ),членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК, ВЛК ТЦК та CП не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК i ЛЛК терапевта, хірурга, невропатолога, окуліста, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) i секретаря з середньою медичною освітою.

Пункт 2.6.3 глави 2 розділу I Положення (в редакції від 18.03.2021 №70) передбачає, що до складу ВЛК (ЛЛК), що створюються у військовому комісаріаті, TЦК, лікарі i секретар комісії залучаються з місцевих лікувально-профілактичних закладів рішенням голови районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради) за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону. До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

Згідно п.1.2 глави 1 розділу II Положення (в редакції від 18.03.2021 №70) постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, пояснень щодо застосування статей та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я.

Відповідно до п.3.1 глави 3 розділу II Положення медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та CП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації , на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, ВЛК при ТЦK та CП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та CП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та CП.

Відповідно до п.20.3 глави 20 розділу II Положення при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: а) «Придатний», 6) «Непридатний»; в) «Потребує»; г) «Тимчасово непридатний».

У відповідності до абзацу 5 п.3.8. глави 3 розділу II Положення під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та CП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та CП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.

Згідно абзацу 6 п. 3.8. глави 3 Розділу II Положення інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та CП, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії (додаток 4 до цього Положення) у трьох примірниках.

Постанови ВЛК ТЦК та CП у формулюванні «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)» не пізніше п`ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду, направляються з метою контролю до ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та CП.

У відповідності до пп.«г» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голови, ix заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських i лікарсько-льотних комісій, прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Таким чином, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді голови резервного складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії Шевченківського PTЦК та CП м. Львова, відповідно до ч.3 ст.18 KK України, пп.«г» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», є службовою особою, оскільки наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (зі змінами та доповненнями) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

ОСОБА_5 , маючи умисел на вчинення протиправної діяльності , з корисливих мотивів , з метою власного протиправного збагачення, яка полягала у отриманні неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 30.12.2024 , приблизно о 08 год. 18 хв., у службовому кабінеті KHП «Львівське TMO №2», що за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 28, до виконуючого обов`язки голови ВЛК при Шевченківському РТЦК та CП м. Львова ОСОБА_5 звернувся військовозобов`язаний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо сприяння у видачі йому довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо визнання його тимчасово непридатним до військової служби, що в подальшому стало би підставою для оформлення ОСОБА_7 відтермінування від призову на військову службу під час дії на території України воєнного стану та оголошення загальної мобілізації в Україні.

В подальшому, ОСОБА_5 , виконуючи обов`язки голови основного складу ВЛК при Шевченківському РТЦК та CП м. Львова та будучи головою резервного складу ВЛК при Шевченківському РТЦК та CП м. Львова, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, погодився посприяти ОСОБА_7 у видачі останньому довідки ВЛК при Шевченківському РТЦК та CП м. Львова щодо визнання його тимчасово непридатним до військової служби.

Продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_5 , 07.01.2025 , приблизно о 08 год. 00хв., перебуваючи у службовому кабінеті, що знаходиться у адміністративній будівлі КHП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги», що за адресою: м. Львів вул. Лемківська, 28, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, прийняв пропозицію ОСОБА_7 про надання неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США за видачу останньому довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо визнання його тимчасово непридатним до військової служби, що в подальшому стало б підставою відтермінування від призову ОСОБА_7 на військову службу під час дії на території України воєнного стану та оголошення загальної мобілізації в Україні.

В подальшому, завершуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, 07.01.2025 , приблизно о 08 год. 38 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у службовому кабінеті, що знаходиться у адміністративній будівлі KHП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги», що за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 28, та виконуючи обов`язки голови ВЛК при Шевченківському РТЦК та CП м. Львова, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, отримав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.01.2025 становило 84 39l, 80 грн.), за видачу ОСОБА_7 довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо визнання його тимчасово непридатним до військової служби, що в подальшому стало б підставою для оформлення ОСОБА_7 відтермінування від призову на військову службу під час дії на території України воєнного стану та оголошення загальної мобілізації в Україні.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 частково визнав свою винуватість , зокрема у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 368 КК України. Пояснив, що працює у ТМО № 2 завідувачем хірургічного відділення та на період грудня 2024 року за сумісництвом обіймав посаду голови резервного складу ВЛК Шевченківського району. У грудні 2024 р. до нього звернуся ОСОБА_7 . На той час він приймав вказаного пацієнта як лікар-хірург. ОСОБА_7 , який до цього вже двічі був у нього на прийомі та мав відтермінування, як тимчасово непридатний до проходження служби, прийшов зі скаргами на болі в спині. Пацієнт надав йому документи з результатами свіжих обстежень у медичних закладах. По всіх показниках були підстави для скерування хворого на додаткове лікування по неврології. При цьому саме ОСОБА_7 почав натякати, що бажав би уникнути мобілізації та може надати грошову винагороду за сприяння у вирішенні питання про отримання відстрочки на проходження військової служби у зв`язку з незадовільним станом здоров`я. Не заперечуючи можливості отримання неправомірної вигоди , обвинувачений почав так-би мовити набивати собі ціну та сказав, що 1 000 дол. США він повинен віддати на Орлика. При цьому він не мав ні можливості ні наміру звертатись до ОСОБА_8 голови обласної ВЛК. Ніколи з приводу ОСОБА_7 чи інших осіб він не звертався ні до членів Шевченківської , ні обласної ВЛК, адже рішення про відстрочку чи обмежену придатність від служби приймає лише комісія. Зокрема, при наявності підстав особа може бути скерована на стаціонарне лікування , за підсумками якого ВЛК може прийняти рішення про відтермінування призову , проте таке має бути затверджене ще комісійним рішенням обласного ВЛК. Одноособова думка як члена ВЛК , так і голови в даному питанні жодного значення не мають. Яку саме суму коштів йому передав ОСОБА_7 , йому не відомо, бо гроші були в конверті, які останній залишив в столі в кабінеті обвинуваченого. Він же особисто жодної суми пацієнту не обумовлював . Цей конверт він не відкривав. Враховуючи здобуті у провадженні докази його винуватості, просив суворо його не карати , оскільки він щиро кається у вчиненому, жодні кошти у ОСОБА_7 не вимагав за сприяння у отриманні відстрочки від проходження військової служби, а все що відбулось, було ініціативою лише пацієнта, на яку обвинувачений пристав , спокусившись на матеріальне благо. Крім того, до жодного з членів ВЛК , ні районного, ні обласного рівня він не підходив та не просив прийняти конкретне рішення відносно ОСОБА_7 , що надавало б останньому право на відстрочку від призову.

Заслухавши доводи учасників судового провадження, показання свідків , перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення за ч. 3 ст. 368 КК України за правовою кваліфікацією прийняття пропозиції та одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні наряду з іншим підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Відповідно до змісту статті 92 КПК України, обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна встановити об`єктивну істину та на неї покладається обов`язок доказування, доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

Допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_7 повідомив, що на даний час він проходить службу у в/ч НОМЕР_1 . Станом на грудень 2024 року він дійсно шукав можливість для уникнення від походження служби в ЗСУ, так як йому вже приходили повістки. Він спершу вирішив порадитись з лікарем, чи згідно наявних у нього медичних документів та наявних проблем зі здоров`ям , має він право на відтермінування від служби в армії. З цією метою він пішов у поліклініку, що на вул. Лемківській, 28 у м. Львові , де відбувались засідання ВЛК. Почекавши під кабінетом, як йому пояснили, голови ВЛК , він зайшов на прийом, де попросив лікаря, як згодом дізнався, ОСОБА_5 , переглянути його документи та проконсультувати. Спершу лікар уникав будь-якої розмови, проте свідок був налаштований вирішити свою проблему, тому сам настирно натякнув, що буде вдячний за сприяння в отриманні довідки, яка б дала підставу для відтермінування від проходження служби . При цьому він завуальовано сам озвучив розмір коштів, які згідний передати для вирішення його питання. При їхніх розмовах більше нікого в кабінеті не було і лікар в його присутності нікому не телефонував з приводу розгляду даного питання . Коли ж обвинувачений пристав на його пропозицію і згадував про розгляд питання , то свідок зрозумів, що ВЛК буде відбуватись на вул. Орлика у м. Львові, де знаходиться лікарня. Кошти в розмірі 2000 дол. США, які сам свідок обумовив в якості подяки для передачі обвинуваченому , він не передавав в руки, а поклав на поличку під стіл в кабінеті лікаря 07.01.25 при черговій розмові. Йому здалось, що ОСОБА_5 був цим шокований, а свідок відразу вийшов з його кабінету. З врахуванням наявних у нього захворювань , вже в процесі проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке було порушено щодо нього, ВЛК визнала його обмежено придатним для проходження служби в лавах ЗСУ. Також свідок зазначив, що ініціатором передачі коштів обвинуваченому за сприяння у отриманні відтермінування від служби був саме він, а лікар ОСОБА_5 не вимагав у нього жодної матеріальної подяки.

З досліджених в ході судового розгляду письмових доказів вбачається наступне.

01.01.2025 на адресу Начальника управління стратегічних розслідувань у Львівській області ДСР НП України надійшов рапорт ст. оперуповноваженого УСР , зі змісту якого вбачалося, що в ході виконання доручення слідчого СУ ГУНП у Львівській області за матеріалами кримінального № 42023142410000061 від 17.08.23 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України було встановлено, що головний спеціаліст Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області, ОСОБА_7 , отримавши повістку від ІНФОРМАЦІЯ_6 , з метою ухилення від явки по повістці, оформив фіктивні медичні документи , на підставі яких , з метою оформлення для себе відтермінування від військової служби, використовуючи свій суспільний статус та коло знайомих, неправомірно впливає на голову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 ( а.с. 119 т. 1 ). Вказаний рапорт став підставою для внесення 02.01.2025 відомостей до ЄРДР за № 120251400000000005 з правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 368 КК України, про те, що службова особа, що займає відповідальне становище , вимагає неправомірну вигоду в особи за вчинення дій з використанням наданої їй влади чи службового становища ( т. 1 а.с. 120 ). В цей же день були внесені відомості до ЄРДР за № 120251400000000004 з правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 369 КК України про те, що особа пропонує неправомірну вигоду службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення нею дій з використанням наданої влади чи службового становища ( т. 1 , а.с. 121).

Постановою прокурора від 02.01.25 зазначені кримінальні провадження були об`єднані з матеріалами досудового розслідування за № 42023142410000061 від 17.08.23 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України ( т. 1 а.с. 122-123 ).

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню, що врегульовано ст. 84 КПК України.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Витяг з ЄРДР є електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, що використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру. Тобто, витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів у розумінні ст. 84 КПК України , а лише підтверджує свідчення фіксації правоохоронним органом фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінального правопорушення.

Не є доказами, в розумінні ст. 84 КПК України і зазначені вище рапорт та постанова. Вказані процесуальні документи були предметом дослідження суду за клопотанням прокурора щодо обсягу дослідження доказів , що міститься у т. 1 а.с. 42-43 .

На підставі ухвал слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 07.01.2025, за матеріалами об`єднаного кримінального провадження було надано дозволи на проведення обшуку за місцем проживання як ОСОБА_7 , так і ОСОБА_5 ( т. 1 а.с. 150-152 та а.с.163-164 ).

Зокрема, за місцем проживання ОСОБА_7 було виявлено та вилучено медичну документацію на його ім`я, грошові кошти та інші предмети, що не мають доказового значення у даному провадженні. Наведене відображено у копії протоколу обшуку від 08.01.2025 ( т. 1 а.с. 153-162), що також був предметом дослідження суду. Згідно копії постанови від 08.01.25 вилучене майно було визнано речовими доказами у іншому на даний час провадженні , матеріали якого були виділені відносно ОСОБА_7 ( т. 2 а.с. 7-13) та ухвалою слідчого судді Галицького райсуду м. Львова від 09.01.25, копія якого долучена до даного судового провадження, ( т. 2 а.с. 14-19) згадані речові докази арештовано.

За місцем проживання обвинуваченого , 08.01.2025, за результатами проведення обшуку ( т. 1 а.с. 165-175), було виявлено та вилучено : у гаманці, що належить обвинуваченому знаходилось 9 купюр номіналом по 100 дол. США, на загальну суму 900 дол. США, 2 купюри номіналом по 1 000 грн. , 8 купюр номіналом по 500 грн, на загальну суму 4 000 грн.; грошові кошти номіналом по 200 грн., в кількості 5 купюр, на загальну суму 1 000 грн. ; та 1 купюра номіналом 100 грн. Загальна сума вилучених коштів в гривневому еквіваленті становила 7 100 грн. Також були вилучені : банківська картка» Приватбанк» із реквізитами НОМЕР_2 ; печатка « лікар ОСОБА_5 . У квартирі були вилучені : зубна щітка та бритва для гоління марки «Gilette», що належали обвинуваченому ; грошові кошти на суму 15 500 дол. США( 155 купюр номіналом по 100 дол. США) ; мобільний телефон» Redmi Note 13», ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМУІ 2: НОМЕР_4 , з карткою мобільного оператора НОМЕР_5 . За клопотанням прокурора згідно списку доказів, які досліджувались в ході судового розгляду було долучено також письмове доповнення до заперечень на протокол обшуку від 08.01.25 з додатками , яке подавав захисник ОСОБА_9 на досудовому розслідуванні. В судовому засіданні сторона захисту не висловлювала своїх застережень чи заперечень на процедуру проведення вказаної слідчої дії, між тим як обвинувачений так і його захисник просили суд врахувати відомості, які містяться в копії декларації про доходи, яку ОСОБА_5 подавав як голова позаштатної ВЛК 14.08.2024 , та копія якої долучалась до згаданих заперечень ( т. 1 а.с. 176-185) . Так кошти, які були вилучені за місцем проживання обвинуваченого задекларовані ним ще станом на 14.08.24, відтак не мають жодного відношення до подій, що мали місце 07.01.25. Крім того ідентифікувати , що грошові кошти, вилучені за місцем проживання обвинуваченого є саме тими грошовими купюрами та в тому обсязі, які йому були передані ОСОБА_7 07.01.25 не видається можливим.

Згідно ухвали слідчого судді Галицького райсуду м. Львова від 09.01.25 ( т. 2 а.с. 20-25 ) на майно, вилучене за місцем проживання обвинуваченого, зокрема на грошові кошти в розмірі 15 500 дол. США, , грошові кошти в сумі 7 100 грн. , а також на автомобіль марки Renault Megane, 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_7 , було накладено арешт.

Крім того, ухвалою слідчого судді Галицького райсуду м. Львова від 07.01.25 ( т. 1 а.с. 186-187) було надано дозвіл на проведення обшуку в приміщенні службових кабінетів, де здійснював свою професійну діяльність ОСОБА_5 . Вказана слідча дія була проведена з дотримання вимог ст. ст.208, 233-236 КПК України та її результати, як і врегульовано ст. 104 КПК України, відображені у протоколі обшуку від 08.01.2025 , що міститься у т. 1 а.с. 188-201 судового провадження. Зокрема, органом досудового розслідування було виявлено та вилучено : копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 № 9 від 02.01. 24 « Про створення позаштатної пості йно діючої ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 із додатками на 5 арк ; копію наказу № 10 від 02.01.24 « Про ВЛК» КНП» Львівське ТМО» на 7 арк.; скерування № 13 від 03.01.25 на ім`я ОСОБА_7 на 1 арк .; картку обстеження та медичного огляду на ім`я ОСОБА_7 на 2 арк. ; протокол дослідження на ім`я ОСОБА_7 на 1 арк. із додатком - кардіограмою на 1 арк. ; копію виписки з медкарти амбулаторного ( стаціонарного ) хворого ОСОБА_7 на 1 арк. ; копію ультразвукового обстеження серця на ім`я ОСОБА_7 на 1 арк. ; копію запису щодо консультації лікарів на 1 арк. ; копію ультразвукового обстеження гілок дуги аорти на ім`я ОСОБА_7 від 12.12.24 на 1 арк. ; копію двох аркушів із журналу реєстрації для проходження ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 , де наявний запис щодо ОСОБА_7 на 2 арк . ; витяг з електронного протоколу засідань ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 на 1 арк. ; копію графіку обліку використання робочого часу за січень 2025 на 1 арк. ; копію наказу № 544 від 27.07.2023 « Про роботу позаштатних постійно діючих ВЛК при ТЦК та СП із додатками на 5 арк .; копію списку персонального складу позаштатної постійно діючої ВЛК при ТЦК та СП на 6 арк. ; Положення про позаштатну постійно діючу комісію ІНФОРМАЦІЯ_6 від 30.01.23 на 7 арк. ; копію наказу № 957 від 30.10.24 « Про переміщення у ВЛК» на 1 арк.

Всі предмети, вилучені при проведенні обшуку як за місцем проживання, так і за місцем праці обвинуваченого постановою від 08.01.25 визнані речовими доказами ( т. 1 а.с. 243-247 ) . Крім того, ухвалами слідчого судді Галицького райсуду м. Львова від 09.01.2025 на згадані речові докази накладено арешт ( т. 1 а.с. 248-254 та т. 2 а.с. 1-6 ).

08.01.25 ОСОБА_5 було затримано по підозрі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що зафіксовано у протоколі затримання, що міститься у т. 1 а.с. 202-208 судового провадження. Ухвалою слідчого судді Галицького райсуду м. Львова від 10.01.25 обвинуваченому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням розміру застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становив 151 400 грн. ( т. 1 а.с. 209-216 ) . Згідно повідомлення ДУ « Львівська установа виконання покарань ( № 19) , 10.01.25 обвинуваченого було звільнено в зв`язку з внесенням застави у визначеному розмірі ( т. 1 а.с. 216 ).

Згадані процесуальні документи досліджено за клопотанням сторони обвинувачення, не оспорювалися стороною захисту, між тим в розумінні ст. 84 КПК України, на думку суду, такі не є доказом винуватості особи у вчиненні будь-якого правопорушення .

В судовому розгляді були також досліджені копії документів, наданих КНП» Львівське територіальне медичне об`єднання Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги « ( т. 2 а.с. 26). Зокрема, копія наказу № 130-К від 13.07.05 про прийняття ОСОБА_5 на посаду хірурга ; копія наказу № 257-к/тр про переведення обвинуваченого з 05.08.19 на посаду завідувача відділення, лікаря-хірурга ; копія наказу № 1154 від 30.12.24 Про «військово-лікарську комісію КНП « Львівське ТМО-2 ; списки основного та резервного складу лікарів позаштатної постійно діючою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 ; корпії наказів № 70 від 29.01.2024 , № 694 від 01.08.2024, № 957 від 30.10.2024 Про переміщення у військово-лікарську комісію щодо ОСОБА_5 ; копія наказу № 927 від 21.10.2024 Про відрядження обвинуваченого у ВЛК ; копія Статуту КНП» Львівське територіальне медичне об`єднання Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги « ; Положення про відокремлений підрозділ « Лікарня Князя Лева КНП» Львівське територіальне медичне об`єднання Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги»; Посадової інструкції завідувача відділення , лікаря-хірурга хірургічного відділення поліклінічного відділення № 1 ; Посадової інструкції лікаря-хірурга позаштатної постійно діючої ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 на базі відокремленого підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_9 » ; Посадової інструкції голови позаштатної постійно діючої ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 на базі відокремленого підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_9 » «; копію наказів № 02/120/к/тм від 01.07.2024 та № 02/171/к/тм від 28.08.24 щодо періоду відпусток ; копії листків непрацездатності; довідки про доходи обвинуваченого на початок 2024 р. ; копію Положення про Позаштатну постійно діючу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 на базі відокремленого підрозділу « Лікарня Князя Лева» КНП» Львівське територіальне медичне об`єднання Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги « ( т. 2 а.с. 27-106). Вказані документи досліджувались з метою підтвердження статусу ОСОБА_5 як службової особи, що наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями. Наведена обставина знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.

Ухвалою слідчого судді Львівського апеляційного суду від 23.12.24 , за матеріалами кримінального провадження № 42023142410000061 від 17.08.23 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України було надано дозвіл на проведення негласних слідчих ( розшукових) дій відносно ОСОБА_7 , терміном на 2 місяці. ( т. 1 а.с. 222). На підставі вказаної ухвали слідчий дав доручення на проведення НСРД оперативним працівникам УСР у Львівській області ДСР НП України ( т. 1.а.с. 223).

З протоколів за результатами проведення НСРД від 03.01.25 ( т. 1 а.с. 124- 125 ) ; від 08.01.2025 ( т. 1 а.с. 126- 149) та від 21.01.25( т. 1 а.с. 224-242) вбачається, що саме ОСОБА_7 був ініціатором звернення до ОСОБА_5 з приводу можливості отримання висновку ВЛК , який дав би йому підстави для відстрочки від проходження військової служби за призовом. У записах розмов, отриманих в результаті проведення НСРД відсутня інформація про те, що ОСОБА_5 звертався до будь-кого з членів ВЛК районного чи обласного рівня з метою вирішення питання відносно особи, яка запропонувала обвинуваченому неправомірну винагороду. Між тим, із змісту розмов беззаперечно встановлено факт того, що ОСОБА_5 прийняв пропозицію ОСОБА_7 щодо отримання неправомірної вигоди за сприяння в отриманні останнім документу, що дає підстави для відтермінування проходження військової служби. Зафіксовано у вказаних розмовах, що були предметом судового дослідження і факт отримання обвинуваченим, 07.01.25, у службовому кабінеті за місцем праці, неправомірної вигоди в розмірі 2 000 дол. США від ОСОБА_7 . Дана обставина не заперечувалась в ході розгляду даної справи судом і стороною захисту, що свідчить про критичне ставлення до своєї поведінки самого ОСОБА_5 .

При цьому, спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 тривало протягом кількох зустрічей у період з 30.12.24 до моменту затримання обвинуваченого, 07.01.25 і у органу досудового розслідування була можливість звернутись до слідчого судді Львівського апеляційного суду з клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих ( розшукових) дій відносно ОСОБА_5 , з метою встановлення можливої групи осіб, що могла бути причетною до даного кримінального правопорушення. В ході ж судового розгляду факт вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення за ст. 368 КК України , за попередньою змовою групою осіб не знайшов свого підтвердження, так як не було встановлено жодної особи, з якою б обвинувачений мав домовленість на вчинення дій, спрямованих на вчинення протиправних дій в інтересах ОСОБА_7 з метою отримання неправомірної вигоди.

09.01.25, за участі ОСОБА_7 , з дотриманням вимог ст.ст. 40, 104 ,223, 240 КПК України , в приміщенні кабінету № 326 ВП» Лікарня Князя Лева « КНП» ТВО № 2, було проведено слідчих експеримент, в ході якого ОСОБА_7 послідовно та чітко показав, за яких обставин були передані кошти в розмірі 2000 дол. США ОСОБА_5 . Наведені обставини відображені у протоколі проведення слідчої дії, до якого долучено відеозапис ( т. 1 а.с. 217-221) Вказаний доказ також не оспорювався в ході судового розгляду стороною захисту.

За матеріалами кримінального провадження було призначено криміналістичну експертизу відеозвукозапису. Згідно висновку експерта за № 730-Е від 06.06.2025, на досліджуваних фонограмах 1-3 зафіксоване усне мовлення ОСОБА_5 . Висловлювання обвинуваченого позначені як ОСОБА_10 в копії протоколу за результатами проведення НСРД -аудіо-контроль особи №431/55/112 /2025від 21.01.25. На досліджуваних фонограмах 1-11 ознак монтажу не виявлено. На досліджуваних фонограмах 1-11 зафіксовано усне мовлення ОСОБА_7 . Висловлювання останнього позначені як ОСОБА_11 в копії за результатами проведення НСРД -аудіо-контроль особи №431/55/112 /2025від 21.01.25.( т. 2 а.с. 107-114).

Постановою прокурора від 30.05.2025 із кримінального провадження № 42023142410000061 від 17.08.23 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 т, ч. 2 ст. 366 , ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 368 КК України були виділені матеріали кримінального провадження за підозрою 2025, на досліджуваних фонограмах 1-3 зафіксоване усне мовлення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та виділеному провадженню присвоєно № 120251400000000643, із зазначено переліку матеріалів, що підлягають виділенню ( т. 2 а.с. 115-123).

Тобто безспірно встановлено і дані обставини не оспорюються стороною захисту, що ОСОБА_5 в силу посади, яку він займав, є службовою особою , що прийняла та одержала неправомірну вигоду у розмірі 2 000 дол. США за вчинення в інтересах ОСОБА_7 дій з використанням наданого обвинуваченому службового становища.

Вирішуючи питання про наявність в діях обвинувачених такої кваліфікуючої ознаки як вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, суд враховує таке.

Визначення поняття співучасті дане у статті 26 Кримінального кодексу України . Згідно із зазначеним нормативним визначенням співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб`єктів кримінального правопорушення у вчиненні умисного кримінального правопорушення. При цьому статтею 27 КК надане визначення видів співучасників, якими є: виконавець, організатор, підбурювач та пособник. Слід зазначити, що у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» роз`яснено, що злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб`єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об`єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину.

Крім того, Верховний суд у постанові від 14.11.2019 (справа № 710/439/17) зазначив, що вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинення цього злочину декількома (двома і більше) суб`єктами злочину, які заздалегідь домовились про спільне його вчинення. Домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь - означає дійти згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об`єктивної сторони. Таким чином, ця домовленість можлива на стадії до готування злочину, а також у процесі замаху на злочин. Як випливає з частини другої статті 28 КК, домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину (узгодження об`єкта злочину, його характеру місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій тощо). Така домовленість може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій тощо. Учасники вчинення злочину такою групою діють як співвиконавці. При цьому конклюдентними вважають мовчазні дії, з яких можна зробити висновок про дійсні наміри особи. Це, наприклад, обмін жестами, мімікою, певними рухами, внаслідок чого дії співучасників стають узгодженими.

Суд також вважає за доцільне зауважити, що у постанові від 14.05.2020 (справа 405/2648/18) Верховний суд роз`яснив, що для висновку про наявність попередньої змови групи осіб на вчинення злочину досить встановлення узгодженості їхніх дій. Зокрема, як зазначив ВС у згаданій постанові, про наявність попередньої змови групи осіб на вчинення злочину вказує узгодження співучасниками предмета злочину, місця, часу, способу вчинення та змісту функцій, які будуть здійснювати співучасники. Попередня змова може мати місце не лише в усній або письмовій формах, а й за допомогою конклюдентних дій, зокрема, безпосередньо через поведінку співучасників, яка свідчить про їх намір вчинити злочин.

У постанові від 10.12.2020 (справа 464/710/18) ВС зауважив, що домовленість на спільне вчинення кримінального правопорушення не обов`язково має відбуватися в усній чи письмовій формі, а визначається і за допомогою конклюдентних дій - поведінки, що свідчить про намір діяти для досягнення спільної злочинної мети.

Тобто, кваліфікуюча ознака «за попередньою змовою групою осіб» має місце, зокрема, тоді, коли злочин спільно вчинили дві особи, які заздалегідь домовилися про його вчинення.

В даному випадку в ході судового розгляду не знайшло свого підтвердження вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за кваліфікуючою ознакою вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Так, за клопотанням сторони захисту в ході судового розгляду були допитані всі члени ВЛК, які проводили обстеження стану здоров`я ОСОБА_7 . Крім того, було допитано і в.о. голови ВЛК Львівської області, що обіймав вказану посаду на момент події правопорушення.

Зокрема, допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що він у січні 2025 року працював на посаді начальника медслужби Львівського ОТЦ ТСП та був в.о. голови ВЛК Львівської області. ОСОБА_5 займав посаду резервного голови ВЛК Шевченківського району. Свої обов`язки останній виконував у період, коли була відсутня голова ВЛК. Зокрема, у січні 2025 року голова ВЛК перебувала на лікарняному, в зв`язку з чим ОСОБА_5 і виконував обов`язки голови ВЛК Шевченківського району. Обвинувачений не звертався до свідка з питання оформлення відстрочки ОСОБА_7 та жодних коштів у зв`язку з цим не пропонував , з метою сприяння в отриманні висновку щодо непридатності особи до військової служби . Це прізвище ОСОБА_8 взагалі вперше почув від працівників правоохоронних органів в зв`язку з розслідуванням даної справи та з вказаною особою не знайомий. Крім того свідок зазначив, що всі рішення щодо придатності особи до проходження військової служби приймаються комісійно та він жодним чином не може вплинути на результат роботи такої комісії. В його повноваження входить контроль та організація роботи ВЛК Львівської області. У разі, якщо в нього виникають сумніви щодо висновку ВЛК районного рівня, він може погодити переосвідування особи на ВЛК Львівської області. Проте, таке рішення теж буде прийматись колегіально та впливу на нього він не має.

В судовому засіданні було допитано в якості свідка також ОСОБА_12 , яка повідомила, що займала посаду голови ВЛК Шевченківського району. У період з 01.11.2024 по 15.03.2025 вона перебувала на лікарняному, а ОСОБА_5 , виконував обов`язки голови ВЛК району. Їй відомо, що обвинуваченого було затримано працівниками правоохоронних органів. Про обставини вчинення правопорушення їй нічого не відомо, з ОСОБА_7 вона не знайома. У період спільної роботи з обвинуваченим він ніколи не звертався до неї з проханнями щодо ОСОБА_7 та жодних коштів не пропонував.

ОСОБА_13 , що був допитаний в ході судового розгляду в якості свідка зазначив, що станом на січень 2025 року у складі ВЛК Шевченківського району працював на посаді лікаря-отоляренголога. За своїми обов`язками зобов`язаний визначати стан здоров`я призовника. Під час виконання обов`язків, оглядав ОСОБА_7 , що вбачається із висновки ВЛК, між тим особисто з цією особою не знайомий. За результатами огляду у висновку зазначив, що пацієнт « здоровий». Перед оглядом призовника ОСОБА_5 до нього не підходив та не говорив який має бути результат , жодних коштів за проведення огляду не пропонував.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні повідомив, що в січні 2025 року працював як лікар-хірург у складі ВЛК Шевченківського району. Оглядав ОСОБА_7 для визначення стану здоров`я призовника та зазначив у висновку « здоровий». Жодних підстав для скерування особи для додаткових обстежень не було. Перед оглядом призовника ОСОБА_5 до нього не підходив та не говорив який має бути результат , жодних коштів за проведення огляду не пропонував.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 пояснив, що як лікар-психіатр у січні 2025 р. працював у складі ВЛК Шевченківського району. Під час виконання обов`язків, оглядав ОСОБА_7 , що вбачається з висновку ВЛК, між тим особисто з цією особою не знайомий. За результатами огляду зробив висновок щодо стану призовника « здоровий «. ОСОБА_5 не звертався до нього та не просив зазначити щодо ОСОБА_7 конкретний діагноз, який би давав підставу для проведення дообстежень або непридатності особи до проходження військової служби.

В судовому засіданні було допитано в якості свідка також ОСОБА_16 , яка повідомила, що є членом ВЛК Шевченківського району та працює лікарем - офтальмологом. Особисто з ОСОБА_7 не знайома. Вказана особа проходила огляд на стан придатності до служби у ЗСУ та у зв`язку з відсутністю у нього вад зору, вона, як лікар, зазначила у висновку « здоровий «. Ні до , ні після проведення його огляду , лікар ОСОБА_5 до неї не підходив , не пропонував жодних коштів та не просив про здійснення запису у висновку ВЛК, що давав би право на визнання особи непридатним до проходження військової служби.

ОСОБА_17 що була допитана в ході судового розгляду в якості свідка зазначила, що працює лікарем-неврологом та входить до складу ВЛК Шевченківського району. Як лікар вона оглядала ОСОБА_7 , який скаржився на порушення ходьби, проблеми з хребтом у вигляді протрузій та грижі. При цьому він надав їй результати МРТ та КТ дослідження. Зазначив, що раніше проходив обстеження та лікування. Наведене свідчило про наявність симптомів неврологічного захворювання . Відтак , з метою перевірки стану здоров`я пацієнта, вона дала скерування на проходження ним додаткового обстеження. До моменту огляду ОСОБА_7 , ОСОБА_5 не підходив до неї та не просив скерувати вказану особу на дообстеження, не пропонував їй за це жодної винагороди. В той день вона взагалі востаннє приймала участь в роботі ВЛК та в подальшому, після додаткових обстежень ОСОБА_7 вже би оглядався іншим лікарем. Скерування, яке вона видала, є електронним . Спочатку особа, якій призначили таке додаткове обстеження йде до голови ВЛК, який також має підписати це скерування, а в подальшому пацієнта в ТМО-2 оглядає інший склад лікарів. Після призначених додаткових обстежень особа повертається на ВЛК та остаточне рішення про придатність до військової служби приймає комісія .

Всі досліджені в судовому засіданні письмові докази є належними, допустимими і достовірними, такі, що зібрані в порядку, встановленому КПК України, жодної підстави, передбаченої ст.87 КПК України для визнання вказаних доказів недопустимими, судом не встановлено.

З врахуванням згаданих вище показань свідків, досліджених в ході судового розгляду письмових доказів вбачається , що стороною обвинувачення не доведено факту вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення , передбаченого ст. 368 КК України, за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст. 337 КПК України «Визначення меж судового розгляду»: судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Під час судового розгляду суд дійшов висновку, що вчинене особою кримінальне-протиправне діяння було помилково кваліфіковане стороною обвинувачення за ч. 3 ст. 368 КК України.

Зокрема , об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст.368 КК України характеризується двома формами: 1) прийняттям службовою особою пропозиції чи обіцянки надати їй або третій особі неправомірну вигоду за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує або обіцяє неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища; 2) одержанням службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища

Відповідальність за злочин, передбачений ст. 368 КК України, настає тільки за умови, якщо службова особа прийняла пропозицію чи обіцянку надати їй неправомірну вигоду або одержала таку вигоду за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто її пропонує чи надає, або третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Злочин, передбачений ст. 368 КК України, є закінченим з моменту, коли службова особа прийняла пропозицію чи обіцянку надати їй або третій особі неправомірну вигоду і той, хто її пропонував або обіцяв, усвідомив надану йому службовою особою згоду (ч. 1), або коли службова особа одержала неправомірну вигоду чи тільки її частину (ч. 2).

Суб`єкт злочину спеціальний, а саме службова особа.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Особливо кваліфікований склад злочину (ч. 3 ст. 368 КК України) утворюють: діяння, передбачене частиною 1 або 2 цієї статті, якщо: його предметом була неправомірна вигода у великому розмірі; воно вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище , або за попередньою змовою групою осіб, повторно, було поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Водночас досліджені докази та встановлені обставини дають підстави стверджувати, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад злочину, передбачений ч. 3 вказаної статті, так як не доведено факту вчинення такого за попередньою змовою групою осіб . Натомість, міститься склад іншого кримінального правопорушення, а саме передбаченого ч. 1 ст. 368 КК. Тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК, є меншою за тяжкість інкримінованого особі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК. Отже, зміна правової кваліфікації дій особи покращує становище особи та не виходить за межі висунутого їй обвинувачення».

Правильне застосування закону України про кримінальну відповідальність під час кваліфікації кримінального правопорушення за встановленими судом фактичними обставинами є імперативно встановленим обов`язком, а не реалізацією судом повноважень диспозитивного характеру.

На підставі системного аналізу і тлумачення положень КПК щодо судового провадження, здійснюваного судом першої інстанції, завданням суду першої інстанції є оцінка доказів, зібраних слідчим і викладених слідчим чи прокурором в обвинувальному акті, на підставі якої суд вирішує питання про те, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону про кримінальну відповідальність він передбачений, та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення (пункти 1-3 ч. 1 ст. 368 КПК).

Відповідно до ст. 374 КПК у мотивувальній частині вироку зазначаються: 1) у разі визнання особи виправданою - формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; 2) у разі визнання особи винуватою - формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, статті (частини статті) закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів, мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення.

Наведені положення свідчать про те, що суд оцінює висунуте обвинувачення з позиції підтвердження (непідтвердження) доказами обставин, що за ст. 91 КПК підлягають доказуванню, і за встановленими фактичними обставинами суд застосовує закон про кримінальну відповідальність, чим підтверджує або спростовує припущення (твердження) слідчого (прокурора), викладене в обвинувальному акті щодо юридичної оцінки кримінального правопорушення.

Зміна кримінально-правової кваліфікації судом може виражатись у зміні юридичної оцінки встановлених фактичних обставин, тобто у зміні формули кваліфікації і формулювання обвинувачення.

Важливим для вирішення питання про дотримання приписів кримінального процесуального закону є виклад стороною обвинувачення саме фактичних обставин кримінального правопорушення, адже їх відображення має суттєве значення для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді, належної реалізації права на захист, а також правильної кваліфікації кримінального правопорушення.

Фактичні обставини визначають своїм змістом фабулу обвинувачення, яка віддзеркалює фактичну модель вчиненого кримінального правопорушення, а формула кваліфікації і формулювання обвинувачення є правовою оцінкою кримінального правопорушення, фактичною вказівкою на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння (постанови Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 705/623/18, від 17 квітня 2019 року у справі №472/342/16-к, від 11 лютого 2021 року у справі № 462/3062/16-к).

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

Враховуючи викладене, дії ОСОБА_5 слід вірно кваліфікувати за ч. 1 ст. 368 КК України за правовою кваліфікацією прийняття пропозиції та одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Вказаний висновок суду узгоджується з п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" (заява №1637/04), у якому зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" п. 282). Таке доведення має випливати зі сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

При цьому, обираючи конкретний вид та міру покарання за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 буде визнано винним, суд враховує загальні засади призначення покарання, а саме: призначає покарання у межах, встановлених санкцією ч. 1 ст. 368 КК України ; керується при цьому положеннями Загальної частини КК України, а саме нормами, що регламентують цілі, систему покарань (ст. ст.50,51 КК України), підстави, порядок, межі та особливості застосування окремих його видів (ст.ст. 53-64 КК України), а також регулюють інші питання, що пов`язані з призначенням покарання та здатні вплинути на вибір судом певного його виду і міри (ст.ст.52,67-72 КК України).

Також на переконання суду, характер та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, характеристика особи винного, його критичне ставлення до вчиненого, активне сприяння здійсненню досудового розслідування, зокрема надання суду правдивих показань, вказує на його бажання виправитись. Такі дії обвинуваченого розцінюється судом як щире каяття (ст. 66 КК України). Обставин, передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання, не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_5 не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався ( т.2 а.с. 128 ) , обіймає посаду завідувача хірургічного відділення поліклінічного відділення № 1 КНП » Львівське територіальне медичне об`єднання Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги « , на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває (т. 2 , а.с. 126-127), одружений.

Відтак, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкції статті , за якою кваліфіковано злочини у виді штрафу , з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в закладах охорони здоров`я державної та комунальної форм власності, а також посади у складі штатних та позаштатних (постійних та тимчасово діючих) військово-лікарських комісій, строком на 1 рік.

Також суд зобов`язаний врахувати, що відповідно до ч. 2 ст. 53 КК України за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу , розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір отриманої обвинуваченим неправомірної вигоди.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України, відноситься до корупційних злочинів. Суспільний інтерес є абстрактним оціночним поняттям і в узагальненому виді являє собою інтерес суспільства або усередненого представника цієї спільноти, пов`язаний із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку. На теперішній час корупція загрожує національній безпеці України, уповільнює економічний розвиток держави, що не сприяє надходженню іноземних інвестицій, а також нівелює довіру населення до державних органів та органів місцевого самоврядування. Крім того, масштаби корупційних проявів негативно позначаються на міжнародному іміджі України. У зв`язку з цим суспільний інтерес у здійсненні правосуддя у цій категорії справ полягає у призначенні особі покарання, запобіганні вчиненню нею та іншими особами кримінальних правопорушень, а також у викритті інших осіб, що вчинили корупційні злочини.

За матеріалами даного судового провадження, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, на думку суду , слід застосувати спецконфіскацію. Так, відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (ч. 2 ст. 96-1 КК України).

Згідно з ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України, гроші у розмірі 2 000 дол. США були предметом цього кримінального правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 96-1, 96-2 КК України, вважає за необхідне застосувати до цього майна спеціальну конфіскацію, яка полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави зазначених коштів у розмірі 2 000 дол. США.

Також з обвинуваченого слід стягнути витрати на залучення експертів, згідно ст.124 КПК України. В ході досудового розслідування кримінального правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_5 витрати на залучення експертів становлять 8 481 грн. 60 коп. ( т. 2 а.с. 114) . Відтак вказана сума підлягає до стягнення з обвинуваченого в дохід держави.

Окрім того, за приписами ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові. В даному випадку потреба в подальшому арешті майна з метою забезпечення збереження речових доказів частково відпала.

Арешти були накладені ухвалами слідчого судді Галицького райсуду м. Львова від 09.01.25 ( т. 1 а.с. 248-254 та т. 2 а.с. 20-25 ) та такі підлягають скасуванню, а вилучене майно - поверненню/залишенню їх власникам, законному володільцю, за винятком 2000 дол. США, що підлягають спецконфісації.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Викривач у кримінальному провадженні відсутній.

На даний час щодо обвинуваченого діє запобіжний захід у виді застави, який слід залишити чинним до набрання вироком законної сили. Крім того, розмір застави, що був внесений ОСОБА_18 , 10.01.25 , слід повернути заставодавцю.

Відповідно до положень ст.615 ч.15 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення у зв`язку з умовами, пов`язаними з воєнним часом: оголошення тривог, відключення електропостачання через постійні повітряні ракетні та дронові атаки внаслідок збройної агресії РФ на Україну, що триває з 24 лютого 2022р.

Тому суд, враховуючи також положення ст.376 ч.2 КПК України, згідно якої «в разі, якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді», вважає можливим, за аналогією Закону, обмежитися проголошенням резолютивної частини ухвали з врученням повного її тексту учасникам судового засідання відразу після проголошення.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд ,

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу, з застосуванням вимог ч. 2 ст. 53 КК України, в розмірі 5 000 ( п`ять тисяч ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 ( вісімдесят п`ять тисяч) гривень, із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в закладах охорони здоров`я державної та комунальної форм власності, а також посади у складі штатних та позаштатних (постійних та тимчасово діючих) військово-лікарських комісій, на строк 1 ( один) рік.

На підставі ст.96-1,ст. 96-2 КК України застосувати до засудженого ОСОБА_5 спеціальну конфіскацію : конфіскувати у власність держави 2 000 ( дві тисячі ) дол. США , арештовані на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09.01.2025.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави витрати за проведення експертного дослідження ( висновок експерта Львівського НДІ судових експертиз за № 730-Е від 06.06.2025 ), в розмірі 8 481 ( вісім тисяч чотириста вісімдесят одну ) грн. 60 коп.

Застосований відносно засудженого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Після набрання вироком відносно засудженого ОСОБА_5 законної сили заставу в розмірі 151 400 ( сто п`ятдесят одна тисяча чотириста ) грн, що була внесена на рахунок Територіального управління ДСА України у Львівській області UA598201720355219002000000757, ЄДРПОУ 26306742, відкритий в Державній казначейській службі України ( МФО 820172 ) повернути ОСОБА_18 .

Частково скасувати арешт , накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09.01.25 на грошові кошти в розмірі 15 500 ( п`ятнадцять тисяч п`ятсот ) дол. США, , грошові кошти в сумі 7 100 ( сім тисяч сто ) грн. , а також на автомобіль марки Renault Megane, 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_7 , залишивши під арештом кошти в розмірі 2 000 ( дві тисячі ) дол. США, до який застосовано спеціальну конфіскацію.

Скасувати арешт , накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09.01.25 на наступні документи : копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 № 9 від 02.01. 24 « Про створення позаштатної постійно діючої ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 із додатками на 5 арк ; копію наказу № 10 від 02.01.24 « Про ВЛК» КНП» Львівське ТМО» на 7 арк.; скерування № 13 від 03.01.25 на ім`я ОСОБА_7 на 1 арк .;картку обстеження та медичного огляду на ім`я ОСОБА_7 на 2 арк. ; протокол дослідження на ім`я ОСОБА_7 на 1 арк із додатком -кардіограмою на 1 арк. ; копію виписки із медикарти амбулаторного ( стаціонарного ) хворого ОСОБА_7 на 1 арк. ; копію ультразвукового обстеження серця на ім`я ОСОБА_7 на 1 арк. ; копію запису щодо консультації лікарів на 1 арк. ; копію ультразвукового обстеження гілок дуги аорти на ім`я ОСОБА_7 від 12.12.24 на 1 арк. ; копію двох аркушів із журналу реєстрації для проходження ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 , де наявний запис щодо ОСОБА_7 на 2 арк . ; витяг з електронного протоколу засідань ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 на 1 арк. ; копію графіку обліку використання робочого часу за січень 2025 на 1 арк. ; копію наказу № 544 від 27.07.2023 « Про роботу позаштатних постійно діючих ВЛК при ТЦК та СП із додатками на 5 арк .; копію списку персонального складу позаштатної постійно діючої ВЛК при ТЦК та СП на 6 арк. ; Положення про позаштатну постійно діючу комісію ІНФОРМАЦІЯ_6 від 30.01.23 на 7 арк. ; копію наказу № 957 від 30.10.24 « Про переміщення у ВЛК» на 1 арк.

Речові докази :

- 9 купюр номіналом по 100 дол. США, на загальну суму 900 дол. США, 2 купюри номіналом по 1 000 грн. , 8 купюр номіналом по 500 грн, на загальну суму 4 000 грн.; грошові кошти номіналом по 200 грн., в кількості 5 купюр, на загальну суму 1 000 грн. ; та 1 купюра номіналом 100 грн. (загальна сума вилучених коштів в гривневому еквіваленті 7 100 грн. ; банківську картку» Приватбанк» із реквізитами НОМЕР_2 ; печатку « лікар ОСОБА_5 ; зубну щітку та бритву для гоління марки «Gilette», що належали обвинуваченому ; грошові кошти на суму 13 500 дол. США( 135 купюр номіналом по 100 дол. США) ; мобільний телефон» Redmi Note 13», ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМУІ 2: НОМЕР_4 , з карткою мобільного оператора НОМЕР_5 - повернути ОСОБА_5 ;

- копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 № 9 від 02.01. 24 « Про створення позаштатної постійно діючої ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 із додатками на 5 арк ; копію наказу № 10 від 02.01.24 « Про ВЛК» КНП» Львівське ТМО» на 7 арк.; скерування № 13 від 03.01.25 на ім`я ОСОБА_7 на 1 арк .; картку обстеження та медичного огляду на ім`я ОСОБА_7 на 2 арк. ; протокол дослідження на ім`я ОСОБА_7 на 1 арк. із додатком -кардіограмою на 1 арк. ; копію виписки із медикарти амбулаторного ( стаціонарного ) хворого ОСОБА_7 на 1 арк. ; копію ультразвукового обстеження серця на ім`я ОСОБА_7 на 1 арк. ; копію запису щодо консультації лікарів на 1 арк. ; копію ультразвукового обстеження гілок дуги аорти на ім`я ОСОБА_7 від 12.12.24 на 1 арк. ; копію двох аркушів із журналу реєстрації для проходження ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 , де наявний запис щодо ОСОБА_7 на 2 арк . ; витяг з електронного протоколу засідань ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 на 1 арк. ; копію графіку обліку використання робочого часу за січень 2025 на 1 арк. ; копію наказу № 544 від 27.07.2023 « Про роботу позаштатних постійно діючих ВЛК при ТЦК та СП із додатками на 5 арк .; копію списку персонального складу позаштатної постійно діючої ВЛК при ТЦК та СП на 6 арк. ; Положення про позаштатну постійно діючу комісію ІНФОРМАЦІЯ_6 від 30.01.23 на 7 арк. ; копію наказу № 957 від 30.10.24 « Про переміщення у ВЛК» на 1 арк. залишити при матеріалах судового провадження.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1