Рішення № 139260373, 13.08.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/18026/25

Номер провадження2/205/1838/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Курбанової Н. М.,

за участю секретаря судового засідання Коваленко Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіна Ліана Леонідівна, про скасування заборони відчуження нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 , треті особи Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіна Л. Л., в якому просив суд скасувати заборону відчуження нерухомого майна, а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану 04.05.2007 за №4908261.

Заявлені позовні вимоги обґрунтував тим, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.10.1991. У вересні 2025 року йому стало відомо про те, що 16.07.1997 його дружина відповідач ОСОБА_2 уклала кредитний договір з АКБ «Завод Банк» на забезпечення якого було укладено договір застави майна квартири за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений за №4279. 24 грудня 1997 року умови кредитного договору були повністю виконані, кредит погашено. Однак, згідно з інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, заборона на підставі договору застави №4279 від 05.08.1997 зареєстрована 04.05.2007 за №4908261 Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області. Як повідомив Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області, ними будь-які записи про реєстрацію заборон відчуження об`єктів нерухомого майна не вносились ані в 1997, ані в 2007 році. Позивач звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіної Л. Л. із заявою про зняття заборони на належний йому житловий будинок. Постановою від 13.11.2025 йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії (знятті заборони відчуження нерухомого майна), оскільки позивач не був стороною договору застави майна та належний йому житловий будинок не був предметом застави, а повідомлення про накладення на нього заборони нотаріусом не направлялось. 20.11.2025 позивач звернувся до Другої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про зняття арешту. Листом від 26.11.2025 його повідомлено, що друга державна нотаріальна контора не має на зберіганні документи, які б підтверджували укладання договору застави та факт реєстрації внесення заборони (архівного запису). Позивач не має боргу перед АКБ «Завод Банк», жодних договорів із цим банком не укладав, не є боржником, щодо нього відсутні виконавчі провадження, отже відсутні невиконані зобов`язання відповідача, які б підтверджували обґрунтованість існування заборони відчуження належного йому нерухомого майна. В той же час, наявність заборони відчуження належного йому житлового будинку обмежує права позивача та створює йому перешкоди у здійсненні його права власності на вказаний житловий будинок. Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 02 лютого 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

24 лютого 2026 року відповідач ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому виклала обставини, аналогічні викладеним у позові, а також зазначила, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить її чоловікові позивачу по справі. Вона ніколи не була власником цього будинку. Про існування заборони відчуження ані їй, ані її чоловікові нічого не було відомо. Вважає, що заборона відчуження виникла помилково, оскільки її фактично ніхто не накладав. Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 вона визнає та просить суд їх задовольнити.

Ухвалою суду від 01 червня 2026 витребувано докази від КП «ДМБТІ» ДМР та приватного нотаріуса Вдовіної Л. Л.

Представник позивача адвокат Кротенко І. В. надала суду заяву про розгляд справи за наявними матеріалами та доказами без технічної фіксації судового процесу, в якій також зазначила, що просить суд заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити та скасувати заборону відчуження нерухомого майна. (а.с. 115)

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, однак в матеріалах справи наявна її заява про розгляд справи без її участі, в якій також зазначено, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 вона визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення. (а.с. 44)

Треті особи в судове засідання явку своїх представників не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлені своєчасно та належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи, заперечень чи будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надходило.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 17 лютого 1990 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 . (а.с. 8)

Позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори Вороної В. В. від 05.10.1991 реєстровий №3-4708, належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 7)

Право власності позивача на вказаний будинок зареєстровано у Дніпропетровському МБТІ 21.10.1991, про що видано відповідне реєстраційне посвідчення. (а.с. 6)

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна № 442262087 від 04.09.2025 в єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна наявний запис про обтяження будинку за адресою: АДРЕСА_1 , тип обтяження заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 4908261, зареєстровано 04.05.2007 Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області на підставі договору застави № 4279 від 05.08.1997, посвідченого приватним нотаріусом Вдовіною, архівна дата виникнення 13.08.1997. (а.с. 9)

Відповідно до листа приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіної Л. Л. від 08.09.2024, 16.07.1997 нею було посвідчено договір застави майна за р.4279 між АКБ «Завод Банк» та ОСОБА_2 . Майно що закладалось квартира за адресою: АДРЕСА_2 . 24.12.1997 згідно повідомлення АКБ «Завод Банк» умови кредитного договору від 16.07.1997 №4279 повністю виконані ОСОБА_2 , кредит погашено. (а.с. 10)

Згідно листа Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області від 20.10.2025 заборону на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , було накладено на підставі договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Вдовіною Л. Л. 05.08.1997 року за реєстровим №4279. Після посвідчення цього договору застави, на підставі повідомлення приватного нотаріуса Вдовіної Л. Л. про посвідчення нею договору застави, державним нотаріусом Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори було вчинено нотаріальну дію з накладання заборони та зроблено запис про накладання заборони в Реєстрі державної нотаріальної контори для реєстрації заборон жилих будинків (частин будинків) та квартир 13.08.1997 року за реєстровим № 810 ( на паперовому носії). Також, одночасно з цим, була внесена інформація про заборону відчуження будинку до Єдиного Реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна - єдину комп?ютерну базу даних України (Архівний № 20910 DNIPER1, архівна дата 13.08.1997, дата виникнення 13.08.1997, коментар: 810), який був створений на підставі Наказу Міністерства Юстиції України № 41/5 від 27.05.1997 року. Наказом Міністерства юстиції України від 18 серпня 2004 року № 85/5 «Про внесення змін та доповнень до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України, зареєстрованим в МЮ України 18.08.2004 р. за № 10210/9619, Державному підприємству «Інформаційний центр»

Міністерства юстиції України було доручено здійснити заходи щодо створення програмного забезпечення Єдиного Реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна, яке б відповідало новим сучасним стандартам збереження та захисту інформації та доручено забезпечити належне перенесення бази даних електронного Єдиного Реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна до нової бази даних. Перенесення інформації з бази даних раніше створеного прикладного програмного забезпечення Єдиного Реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна (база даних раніше створеного електронного реєстру 1997 року) до бази даних нового прикладного програмного забезпечення (база даних модернізованого реєстру) здійснювалося державними нотаріальними конторами міста Дніпропетровська та спеціалістами ДП «Державний інформаційний центр». Запис про заборону на нерухоме майно від 04.05.2007 року за реєстраційним № 4908261 - є автоматичним перенесенням (архівний запис) заборони, яка була накладена державним нотаріусом Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори на підставі договору застави від 05.08.1997 року. Наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об?єктів нерухомого майна запису від 04.05.2007 року за № 4908261 про ніби то накладання Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області заборони на нерухоме майно не відповідає дійсності. Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області будь-які записи про реєстрацію заборони до Єдиного Реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна, не вносилися ні в 1997 році, ні в 2007 році. Архівний запис - це не накладення Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області заборони відчуження на нерухоме майно, а є лише автоматичним перенесенням інформації з бази даних раніше створеного електронного Реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна до бази даних нового прикладного програмного забезпечення. Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області ніяким чином не міг здійснити запис про накладання заборони відчуження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки не мав жодної інформації про даний об?єкт нерухомості, його власників або будь-які заборони відчуження (арешти) на цей будинок. Друга дніпровська (дніпропетровська) державна нотаріальна контора на цей час є діючою нотаріальною конторою, будь-які Реєстри для реєстрації заборон (арешті) відчуження жилих будинків, квартир та іншого нерухомого майна та/або Алфавітні книги обліку про накладання заборон (арештів) на майно, а також будь-які інші документи щодо обтяжень на нерухоме та рухоме майно та внесення записів в Єдиний реєстр заборон на зберігання до Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області, не передавала. (а.с. 11-12)

Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіної Л. Л. від 13.11.2025 про відмову у вчиненні нотаріальної дії відмовлено ОСОБА_1 у знятті заборони відчуження нерухомого майна, яка накладена на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що вказана заборона нею не накладалась. (а.с. 13-14)

В обґрунтування постанови зазначено, що приватним нотаріусом Вдовіною Л. Л. дійсно 16.07.1997 було посвідчено договір застави майна між АКБ «Завод Банк» та ОСОБА_2 . Майно, що передавалось у заставу складалось з квартири за адресою: АДРЕСА_2 , про що було направлено відповідне повідомлення про накладання заборони Нотаріальній конторі Ленінського району м. Дніпропетровська. ОСОБА_1 не є стороною вищевказаного договору та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не є предметом застави та повідомлення про накладання заборони на вказаний будинок приватним нотаріусом не направлялось.

Згідно листа Другої дніпровської державної нотаріальної контори від 26.11.2025 у вказаній нотаріальній конторі відсутні на зберіганні документи, що можуть підтверджувати факт посвідчення договору застави приватним нотаріусом Вдовіною Л. Л. та факт реєстрації внесення заборони (архівного запису) Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області. (а.с. 15)

Відомості про позивача ОСОБА_1 у Єдиному реєстрі боржників та Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні. (а.с. 16-17)

Згідно листа Національного банку України від 06.05.2026 Правлінням Національного банку України 16.11.1998 прийнято постанову №481 «Про ліквідацію акціонерно-комерційного банку інвестування реконструкції і розвитку «Завод Банк», відомості про банк правонаступник у Державному реєстрі банків відсутні. В матеріалах архівному зберіганні в Національному банку України відсутня інформація стосовно кредитного договору ОСОБА_2 . Документи тимчасового зберігання, зокрема кредитні договори за 1995-1998 роки були вилучені та знищені у встановленому порядку у зв`язку із закінченням строку їх зберігання. (а.с. 63-64)

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна №480842298 від 08.06.2026 квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу №5-3116 від 03.11.2000. (а.с. 83-84)

Відомості про наявність будь-яких обтяжень чи заборон стосовно вказаного вище об`єкту нерухомого майна відсутні.

Також, на виконання ухвали суду від 01.06.2026 КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» ДМР листом від 23.07.2026 повідомило, що в інвентаризаційних справах на об`єкти нерухомого майна, що розташовані за адресами: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 , відсутні відомості/документи про накладення арештів/заборон відносно зазначених об`єктів нерухомого майна, а також відсутні відомості про перебування нерухомого майна під заставою/в іпотеці. (а.с. 106)

Крім того, на виконання ухвали суду від 01.06.2026 приватним нотаріусом Вдовіною Л. Л. надано суду копію нотаріальної справи щодо посвідчення договору застави нерухомого майна 16.07.1997 за реєстровим 4279, який укладено між АКБ «Завод-Банк» та ОСОБА_2 (а.с. 107-113)

З матеріалів вказаної нотаріальної справи вбачається, що 16.07.1997 між АКБ «ЗаводБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 57/п. (а.с. 109)

У якості забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між АКБ «ЗаводБанк» та ОСОБА_2 16.07.1997 укладено договір застави майна, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л. за реєстровим №4279. (а.с. 108)

Предметом застави, згідно умов вказаного договору, є квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

Окрім того, на вказаному договорі міститься відмітка про отримання ОСОБА_2 оригіналів правовстановлюючих документів на заставне майно, датована груднем 1997 року, що також свідчить про повне виконання договорів кредиту та застави.

Згідно довідки КП «Правовий інформаційний центр» станом на 30.07.1997 відсутні заборони на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 113)

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до п. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 41 Конституції України наголошує - кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом зазначених норм та положень ст. 16 ЦК України власник має право вимагати відновлення свого порушеного права, в даному випадку - звільнення з-під арешту майна, яке належить йому на праві власності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Станом на 13.08.1997 (дата запису про накладення заборони) процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 41/5 від 27.05.97.

Відповідно до п. 2.1 Положення підставами для внесення у Базовий реєстр відомостей про заборони на відчуження та арешти об`єктів нерухомого майна, а також записів в алфавітну книгу заборон відчуження нерухомого майна були: а) накладення державним нотаріусом заборони на об`єкт нерухомого майна; б) повідомлення посадової особи виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів про накладення заборони на об`єкт нерухомого майна; в) повідомлення судових і слідчих органів про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна; г) повідомлення приватного нотаріуса, який посвідчив угоду, що буде підставою для накладення заборони на відчуження нерухомого майна.

За змістом п. 3.1 Положення органи та особи, зазначені у підпунктах "а", "б", "в" і "г" пункту 2.1 цього Положення, надсилають реєструвальному органу повідомлення про накладені заборони чи арешти об`єктів нерухомого майна встановленого зразку не пізніше 3-х днів з моменту їх вчинення. Повідомлення надсилаються на паперових носіях, а також електронною поштою.

Наказом Міністерства юстиції України від 18 серпня 2004 року № 85/5 «Про внесення змін та доповнень до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України, зареєстрованим в МЮ України 18.08.2004 р. за № 10210/9619, Державному підприємству «Інформаційний центр»

Міністерства юстиції України було доручено здійснити заходи щодо створення програмного забезпечення Єдиного Реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна, яке б відповідало новим сучасним стандартам збереження та захисту інформації та доручено забезпечити належне перенесення бази даних електронного Єдиного Реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна до нової бази даних.

Перенесення інформації з бази даних раніше створеного прикладного програмного забезпечення Єдиного Реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна (база даних раніше створеного електронного реєстру 1997 року) до бази даних нового прикладного програмного забезпечення (база даних модернізованого реєстру) здійснювалося державними нотаріальними конторами міста Дніпропетровська та спеціалістами ДП «Державний інформаційний центр».

Судом достовірно встановлено, що наявна заборона на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 є архівним записом, перенесеним до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

При цьому, вказаний житловий будинок не був предметом договору застави, який зазначено як підставу обтяження, а єдиний власник цього будинку згідно правовстановлюючих документів позивач ОСОБА_1 , не був ані стороною кредитного договору, ані стороною договору застави.

В той же час, зобов`язання ОСОБА_2 за кредитним договором виконані у повному обсязі, а дійсний предмет договору застави квартира за адресою: АДРЕСА_2 , відчужена.

Отже, судом не встановлено жодних правових підстав наявності запису про обтяження саме на належне позивачу нерухоме майно будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ані приватним нотаріусом Вдовіною Л. Л., ані Другою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, ані Державним нотаріальним архівом Дніпропетровської області не вчинялись реєстраційні дії щодо внесення запису про обтяження будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Тож, очевидною є технічна помилка при перенесенні архівного запису до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Станом на теперішній час відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав, регулюються положеннями ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV зі змінами та доповненнями.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону державним реєстратором є, зокрема нотаріус.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються як актуальні виключно в разі, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва не внесені до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні від права власності, та/або обтяження речових прав не внесені та не припинені в Державному реєстрі прав.

Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону (ч. 3 ст. 26 Закону).

За змістом п. 1 ч. 7 ст. 37 Закону у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора (про державну реєстрацію прав, про зупинення державної реєстрації прав, про залишення заяви без руху або про відмову в державній реєстрації прав), анулювання рішення територіального органу Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 74 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно, в тому числі у зв`язку із рішенням суду.

Так, під час розгляду справи не вдалось встановити правову природу та суть договорів, інших правочинів чи юридичних фактів, на підставі яких було накладено заборону саме на належне позивачу майно, а також інформацію щодо нотаріальних дій (записів), які б свідчили про наявність підстав для припинення заборони, зокрема виконання зобов`язань за договором, припинення чи розірвання договору, згідно з яким могло бути накладене обтяження саме на належне позивачу майно.

Разом з тим, судом не встановлено будь яких правових підстав для продовження існування відповідного запису про обтяження нерухомого майна у державних реєстрах.

Наявність заборони на відчуження, а також відсутність відповідних нотаріальних записів, що знімають дану заборону, та інформації про природу накладеного обтяження, прямо впливає на право позивача, розпоряджатись нерухомим майном, що належить йому на праві особистої приватної власності, тобто порушує його права, як власника майна.

Позивач не може реалізувати право на розпорядження належним йому майном, вчинення юридично значимих дій, з якими пов`язано виникнення його особистих та майнових прав, та може усунути цю перешкоду не інакше як в судовому порядку.

У постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року в справі №203/3435/21 (провадження №61-5467св22) зазначено, що «наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном».

Відтак, не скасована заборона невизначеного майна, що належить позивачеві при відсутності будь яких майнових претензій до нього, є порушенням закріпленого Конституцією України (стаття 41) права кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності та ст.1 Першого Протоколу Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод відповідно до якої - кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року Європейський Суд з прав людини вказав, що згідно з усталеною практикою Суду при здійсненні будь-якого втручання має забезпечуватися «справедливий баланс» між необхідністю забезпечення загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основоположних прав відповідної особи. Вимога забезпечення такого балансу знаходить своє відображення у всій структурі статті 1 Першого протоколу.

Для дотримання загального правила, викладеного у першому реченні п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції, таке втручання повинно встановлювати «справедливий баланс» між потребами загального інтересу суспільства та вимогами захисту прав окремої особи. Отже, має бути забезпечено належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленими цілями.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що наявність обтяження на нерухоме майно порушує право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд, а також те, що іншого способу зняти заборону у позивача, крім судового немає, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Питання судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіна Ліана Леонідівна, про скасування заборони відчуження нерухомого майна задовольнити .

Скасувати заборону відчуження нерухомого майна, а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану 04.05.2007, реєстраційний номер обтяження 4908261.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ: 40392181, місцезнаходження: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75;

третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіна Ліана Леонідівна, місцезнаходження: АДРЕСА_3 ;

Суддя Н. М. Курбанова