Рішення № 139259683, 25.08.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 25.08.2026Справа № 554/5002/26 Провадження № 2/554/3332/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року м.Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

Головуючого судді - Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Давидовської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом адвоката Ядрової Лесі Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області про відшкодування майнової та моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року адвокат Ядрова Леся Олександрівна звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області про відшкодування шкоди.

Позов обгрунтований тим, що 16.01.2026 року о 18 год. 05 хв. позивач разом зі своєю дружиною рухався на автомобілі Zeekr 007, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 по а/д М03 Київ-Харків-Довжанський 163км+650м. Несподівано відчув, як лівою частиною керованого автомобіля, (переднім лівим та заднім лівим колесом) потрапив до неогородженої глибокої ями на асфальтованій проїзній частині. Внаслідок наїзду машину підкинуло і винесло на узбіччя. В результаті наїзду на яму автомобіль отримав механічні пошкодження.

Вважає, що внаслідок неналежного утримання дорожньої мережі по даному відрізку шляху відповідачем, позивач в`їхав у вибоїну (довжина-220см, ширина-90см, глибина-17см) та вибоїну (довжина-60см, ширина-60см, глибина-15см), в результаті ДТП автомобіль Zeekr 007, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 зазнав численних пошкоджень, а саме:порушення цілісності у вигляді бокового пориву покришки колеса переднього лівого; порушення цілісності у вигляді бокового пориву покришки колеса заднього лівого; деформація обода, зчоси, задири, пошкодження ЛФП диску колеса переднього лівого; деформація обода, зчоси, задири, пошкодження ЛФП диску колеса заднього лівого.

Після ДТП, позивач вимушений був скористатись послугами евакуатора з транспортування автомобіля Zeekr 007, днз НОМЕР_1 з місця ДТП (а/д М03 Київ-Харків-Довжанський 163км+650м) до шиномонтажу в місті Кременчуці Полтавської області (за місцем проживання Позивача). За послуги евакуатора з транспортування автомобіля Zeekr 007 Позивачем було сплачено ФО-П ОСОБА_2 9 875,00 грн.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу було завдано матеріальну шкоду в розмірі 45 173,09 грн., на підтвердження якої ним до позовної заяви долучено Висновок експерта №6 від 26.02.2026 року за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження та оплату послуг експерта в сумі 4 000,00 грн.

Таким чином, позивач вважає, що йому спричинено матеріальну шкоду в розмірі 59 048,09грн.та моральну в розмірі 15000 грн.

Ухвалою судді від 16 квітня 2026 рокувідкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом (повідомленням) сторін.

22.05.2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.Вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вини Відповідача у дорожньо-транспортній пригоді, а також не встановлюють причинно наслідкового зв`язку між діями чи бездіяльністю Відповідача та дорожньо-транспортною пригодою і завданою власнику транспортного засобу шкодою.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, направивши до суду заяву про розгляд без його участі.

Представник відповідача Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області в судове засідання не з`явився, направивши відзив на позовну заяву.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 16.01.2026 року о 18 год. 05 хв. позивач рухався на автомобілі Zeekr 007, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 по а/д М03 Київ-Харків-Довжанський 163км+650м та переднім лівим та заднім лівим колесом керованого автомобіляпотрапив до неогородженої глибокої ями на асфальтованій проїзній частині.В результаті наїзду на яму автомобіль отримав механічні пошкодження.Викликані працівники патрульної поліції УПП в Полтавській області оглянули місце пригоди та пошкоджений автомобіль позивача, після чого ними було складено схему огляду місця ДТПвід 16.01.2016 року, відібрано пояснення та складено Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 16.01.2026 року.

Згідно Акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 16.01.2026 року, експлуатаційний стан обстеженої ділянки а/д М03 Київ-Харків-Довжанський 163км+650м не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху, Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану.» Недоліки дорожнього покриття: вибоїна (довжина-220см, ширина-90см, глибина-17см) та вибоїна (довжина-60см, ширина-60см, глибина-15см).

У відповідності до Схеми місця ДТП від 16.01.2016 рокуу автомобіля Zeekr 007, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 у результаті ДТП були пошкоджені переднє ліве колесо (диск та шина), заднє ліве колесо (диск та шина).

Після дорожньо-транспортної пригоди позивач замовляв послуги евакуатора з транспортування автомобіля Zeekr 007, днз НОМЕР_1 з місця ДТП (а/д М03 Київ-Харків-Довжанський 163км+650м) до шиномонтажу в місті Кременчуці Полтавської області (за місцем проживання позивача), за що ним були сплачені послуги евакуатора ФО-П ОСОБА_2 в розмірі 9 875,00 грн.

Відповідно до Висновку №6 про визначення вартості матеріального збитку, складеного 26.02.2026 року,вартість відновлювального ремонту становить 45 173,09 грн.

Як встановлено в судовому засіданні,ділянка дороги, на якій скоїлася дорожньо-транспортна пригода, знаходиться на балансі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області.

Відповідно до п.1.1. Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області (далі - Служба) - це державна неприбуткова організація, яка заснована на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (далі - Уповноважений орган управління), що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 р. № 29 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» перейменовано з Державного агентства автомобільних доріг України на Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, та яке відповідно до Указу Президента України від 13 квітня 2011 р. № 456 «Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України» є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України.

Пунктом 2.1 Положення на Службу покладено обов`язки щодо забезпечення розвитку та функціонування автомобільних доріг у Полтавській області шляхом їх нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонтів та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг.

Основним предметом діяльності Служби відповідно до п.п 2.2.1. Положення є виконання в межах визначених повноважень функцій замовника робіт та послуг з: нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонту та утримання автомобільних дорігта іншого державного майна.

Отже, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області є балансоутримувачем дороги, на якій сталась ДТП.

Судом встановлено, що відповідно до Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області на відповідача покладено повноваження та обов`язки щодо забезпечення належного стану автомобільних доріг і безпеки дорожнього руху.

Згідно з пунктом 2.1.2 Положення Служба здійснює в межах визначених повноважень заходи з будівництва, ремонту, модернізації та утримання об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, зокрема автомобільних доріг загального користування.

Відповідно до пункту 2.1.5 Положення до повноважень Служби належить здійснення заходів у сфері безпеки автомобільних доріг.

Пунктом 2.3.29 Положення передбачено обов`язок Служби забезпечувати проведення аудиту та перевірки безпеки автомобільних доріг відповідно до вимог законодавства та вживати необхідних заходів за результатами таких перевірок.

Згідно з пунктом 2.3.35 Положення Служба забезпечує збір, аналіз та оцінку інформації про стан автомобільних доріг та безпеку дорожнього руху, організовує проведення діагностики та оцінки транспортно-експлуатаційної якості автомобільних доріг, а також розробляє та реалізує заходи щодо поліпшення їх якості та експлуатаційних властивостей.

Відповідно до пункту 2.3.37 Положення Служба зобов`язана розробляти та здійснювати у взаємодії з уповноваженими підрозділами Національної поліції України заходи з питань безпечної експлуатації автомобільних доріг.

Пунктом 2.3.46 Положення встановлено обов`язок Служби забезпечувати впровадження та функціонування автоматизованих систем управління, зв`язку та інформаційного забезпечення на автомобільних дорогах.

Крім того, відповідно до пункту 6.2.1 Положення Служба зобов`язана організовувати будівництво, ремонт, облаштування, модернізацію та утримання інфраструктури й об`єктів, щодо яких вона виконує функції замовника, відповідно до державних будівельних норм, стандартів та інших нормативно-правових актів.

Аналіз наведених положень свідчить, що саме на Службу покладено обов`язок щодо контролю за технічним станом автомобільних доріг, виявлення небезпечних дефектів дорожнього покриття, організації їх усунення, забезпечення безпечних умов дорожнього руху та вжиття заходів для недопущення виникнення аварійно небезпечних ситуацій.

Суд також враховує, що відповідно до пункту 3.10 Положення Служба має право укладати угоди, набувати майнові та немайнові права, нести відповідальність, а також бути позивачем і відповідачем у суді відповідно до законодавства. Згідно з пунктом 3.13 Положення Служба несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного їй майна.

Положеннями пунктів 4.1-4.3 визначено джерела фінансового забезпечення діяльності та утримання Служби, зокрема за рахунок коштів, передбачених у вартості робіт з будівництва, ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг. Отже, Служба є належним суб`єктом, на якого покладено організацію фінансування та виконання заходів щодо утримання автомобільних доріг у безпечному для дорожнього руху стані.

Оцінюючи доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, суд зазначає таке.

Відповідач посилається на те, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області та ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ», яке на підставі укладеного договору здійснює експлуатаційне утримання автомобільної дороги загального користування державного значення М-03 Київ - Харків - Довжанський у межах Полтавської області, у своїй діяльності керуються вимогами ДСТУ 9185:2022 «Настанова щодо зимового утримування автомобільних доріг», ДСТУ 3587:2022 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану» та іншими нормативними документами. Але вказаний договір Відповідачем до матеріалів справи не наданий.

Суд також враховує, що відповідач посилається на положення таблиці 3 ДСТУ 3587:2022, якими встановлено граничні строки усунення дефектів дорожнього покриття. Зокрема, для автомобільних доріг першого рівня вимог у зимовий період строк ліквідації виявлених дефектів не повинен перевищувати двох діб з моменту їх виявлення. Таким чином, на відповідача покладено обов`язок забезпечити своєчасне виявлення таких дефектів, контроль за станом дорожнього покриття та організацію їх усунення у визначені нормативними документами строки.

З наявних у справі доказів вбачається, що на ділянці дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, існували численні дефекти дорожнього покриття у вигляді вибоїн значних розмірів. При цьому представник відповідача в судовому засіданні не заперечував наявності зазначених недоліків дорожнього покриття. Характер та розміри виявлених дефектів свідчать про те, що вони не могли виникнути миттєво або протягом нетривалого часу, а отже існували протягом певного періоду до настання дорожньо-транспортної пригоди.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем не доведено належного виконання покладених на нього обов`язків щодо своєчасного виявлення та усунення небезпечних дефектів дорожнього покриття або вжиття заходів щодо їх належного позначення. Тривале існування вибоїн на проїзній частині створювало небезпеку для учасників дорожнього руху та свідчить про неналежне виконання обов`язків щодо експлуатаційного утримання автомобільної дороги. Відсутність на ділянці а/д М03 Київ-Харків-Довжанський 163км+650м вуличного освітлення також підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника відповідача.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що представники Відповідача та підрядної організації не були залучені до огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та не отримували окремих вимог від органів Національної поліції щодо усунення недоліків дорожнього покриття.

Обов`язок щодо забезпечення належного технічного стану автомобільної дороги, проведення її систематичного обстеження, контролю за експлуатаційним станом та своєчасного усунення небезпечних дефектів покладається на відповідача безпосередньо законом та нормативними актами і не залежить від надходження звернень, скарг чи вимог від інших органів або осіб.

Відсутність представників відповідача під час оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди сама по собі не спростовує встановлених обставин справи та не звільняє його від виконання покладених законом обов`язків. Так само ненадходження окремої вимоги від органів поліції не виключає обов`язку відповідача самостійно забезпечувати безпечний експлуатаційний стан автомобільної дороги.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що неналежне виконання відповідачем обов`язків щодо експлуатаційного утримання автомобільної дороги перебуває у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та завданням шкоди позивачу, а тому доводи відповідача про відсутність підстав для покладення на нього відповідальності є необґрунтованими та підлягають відхиленню.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області є належним відповідачем у даній справі, оскільки саме на неї законодавством та Положенням про Службу покладено обов`язки щодо організації утримання автомобільних доріг загального користування, контролю за їх технічним станом та забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до покладених на Відповідача повноважень він зобов`язаний забезпечувати належний експлуатаційний стан автомобільних доріг, здійснювати постійний моніторинг їх технічного стану, своєчасно виявляти та усувати дефекти дорожнього покриття, які можуть створювати небезпеку для учасників дорожнього руху, а в разі неможливості їх негайного усунення - вживати заходів щодо належного позначення таких небезпечних ділянок та організації безпечного руху транспортних засобів.

Суд вважає, що невиконання або неналежне виконання зазначених обов`язків є протиправною бездіяльністю особи, відповідальної за експлуатаційне утримання автомобільної дороги. Якщо така бездіяльність перебуває у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та заподіянням майнової шкоди, на відповідний орган покладається обов`язок з її відшкодування у порядку, встановленому цивільним законодавством.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, характер покладених на відповідача повноважень та обов`язків, а також наявність причинного зв`язку між неналежним утриманням автомобільної дороги та настанням шкідливих наслідків, суд доходить висновку про наявність правових підстав для покладення на Відповідача цивільно-правової відповідальності за завдану позивачу шкоду.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що сама по собі наявність вибоїн на проїзній частині не свідчить про порушення строків їх ліквідації, встановлених вимогами ДСТУ 3587:2022.

Такі доводи не узгоджуються зі змістом покладених на відповідача обов`язків щодо забезпечення належного експлуатаційного стану автомобільної дороги та безпеки дорожнього руху. Обов`язок балансоутримувача дороги полягає не лише у ліквідації вже виявлених дефектів, а й у здійсненні постійного контролю за станом дорожнього покриття, своєчасному виявленні небезпечних недоліків та вжитті заходів щодо їх усунення або належного позначення.

Суд бере до уваги, що виявлені на місці дорожньо-транспортної пригоди вибоїни мали значні розміри та характер, що свідчить про їх поступове утворення протягом певного часу. За таких обставин твердження про відсутність можливості своєчасного виявлення зазначених дефектів не знаходить свого підтвердження матеріалами справи.

Посилання відповідача на те, що строки ліквідації дефектів дорожнього покриття обчислюються з моменту їх виявлення, саме по собі не звільняє його від обов`язку забезпечувати належний моніторинг та регулярне обстеження автомобільної дороги. Невиявлення небезпечних дефектів дорожнього покриття не може розглядатися як підстава для звільнення від відповідальності, оскільки свідчить про неналежне виконання обов`язків щодо організації експлуатаційного утримання дороги.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували здійснення відповідачем належного контролю за станом дорожнього покриття на відповідній ділянці дороги, своєчасне виявлення небезпечних дефектів або вжиття необхідних заходів щодо їх усунення чи належного позначення. Водночас наявними доказами підтверджується існування небезпечних вибоїн на проїзній частині у момент настання дорожньо-транспортної пригоди.

Оцінюючи доводи відзиву в цілому, суд доходить висновку, що вони не спростовують встановлених у справі обставин та не підтверджуються належними доказами. Відповідач фактично не заперечує наявності дефектів дорожнього покриття, однак пов`язує настання негативних наслідків переважно з діями водія транспортного засобу. До посилань Відповідача про відсутність у Позивача практики керування автомобілемZeekr 007, суд ставиться критично.

Суд також відхиляє доводи щодо значення технічних характеристик транспортного засобу для вирішення даного спору. Наявність у транспортному засобі сучасних систем активної чи пасивної безпеки сама по собі не усуває обов`язку відповідальних осіб забезпечувати належний стан автомобільних доріг та не виключає можливості пошкодження транспортного засобу внаслідок наїзду на значні дефекти дорожнього покриття.

За змістом законодавства у сфері дорожнього господарства та безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний дотримуватися Правил дорожнього руху та вживати заходів для безпечного керування транспортним засобом. Водночас обов`язок щодо утримання автомобільної дороги у належному технічному стані, усунення дефектів дорожнього покриття або їх належного позначення покладається не на водія, а на балансоутримувача дороги та осіб, відповідальних за її експлуатаційне утримання.

Таким чином, суд доходить висновку, що наведені відповідачем заперечення не спростовують обґрунтованості позовних вимог та не виключають його відповідальності за наслідки неналежного утримання автомобільної дороги. Натомість встановлені судом обставини свідчать про те, що саме неналежне виконання відповідачем покладених на нього обов`язків щодо забезпечення належного експлуатаційного стану автомобільної дороги перебуває у прямому причинному зв`язку із заподіянням шкоди позивачу та є підставою для її відшкодування у встановленому законом порядку.

Відповідно дост.1166 ЦК Українимайнова шкода,завдана неправомірними рішеннями, діями чибездіяльністюособистимнемайновим правам фізичної або юридичної особи,а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа,яка завдалашкоди,звільняєтьсявідїї відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зіст.1172 ЦК України, шкоду, завдану працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, відшкодовує юридична особа.

Заст.22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її явного права, має право на їх відшкодування. Зазначеною вище нормою закону визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 та ст. 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з наведених вище законодавчих норм, суд приходить до висновку, що саме Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області має нести відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних позивачу, а тому на користь ОСОБА_1 з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області підлягає стягненню відшкодування матеріального шкоди в розмірі 45 173,09 грн.,витрати на проведення експертизи з визначення вартості матеріальної збитку в розмірі 4000 грн. та послуги евакуатора з транспортування автомобіля Zeekr 007, днз НОМЕР_1 з місця ДТП (а/д М03 Київ-Харків-Довжанський 163км+650м) до шиномонтажу в місті Кременчуці Полтавської області (за місцем проживання позивача) в розмірі 9 875,00 грн.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Вирішуючи вимогу про відшкодування моральної шкоди, суд виходить із того, що одним із ефективних способів захисту порушених прав є надання особі справедливої компенсації моральних страждань, яких вона зазнала внаслідок протиправних дій або бездіяльності іншої особи.

Судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 16 січня 2026 року, перебуває у причинному зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язків щодо забезпечення належного експлуатаційного стану автомобільної дороги. Внаслідок зазначеної пригоди позивачу було завдано не лише майнової, а й моральної шкоди.

Матеріалами справи підтверджується, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено належний позивачу автомобіль, який на момент події фактично був новим та мав незначний пробіг. Пошкодження транспортного засобу за таких обставин об`єктивно спричинило для позивача негативні емоційні переживання, пов`язані із втратою можливості безперешкодно користуватися майном, необхідністю його відновлення та непередбаченими витратами часу і зусиль для усунення наслідків пригоди.

Суд бере до уваги, що під час дорожньо-транспортної пригоди позивач зазнав значного емоційного напруження та стресу, пов`язаного як із самою подією, так і з побоюваннями за власне життя та здоров`я, а також життя і здоров`я дружини, яка перебувала разом із ним у транспортному засобі.

Крім того, після настання дорожньо-транспортної пригоди позивач був змушений вживати додаткових заходів для оформлення матеріалів ДТП, організації евакуації пошкодженого транспортного засобу, проведення його огляду, оцінки пошкоджень та подальшого ремонту. Також суд враховує, що подія сталася у нічний час, у зв`язку з чим позивач та члени його сім`ї були змушені самостійно вирішувати питання повернення до місця проживання після оформлення дорожньо-транспортної пригоди.

Судом також враховано, що пошкоджений автомобіль використовувався для забезпечення повсякденних потреб сім`ї позивача. Тимчасове обмеження можливості користування транспортним засобом створило для позивача додаткові незручності у побуті та негативно вплинуло на звичний спосіб його життя.

Оцінюючи характер та обсяг моральних страждань, суд враховує характер правопорушення, тривалість та інтенсивність душевних переживань позивача, ступінь порушення його звичного способу життя, необхідність витрачання додаткового часу та зусиль для усунення наслідків дорожньо-транспортної пригоди, а також засади розумності, виваженості та справедливості.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивач дійсно зазнав моральної шкоди, яка перебуває у прямому причинному зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язків щодо утримання автомобільної дороги. Враховуючи характер і обсяг завданих позивачу моральних страждань, а також принципи розумності та справедливості, суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 15 000 грн, оскільки зазначений розмір є співмірним характеру порушення та наслідкам, яких зазнав позивач.

Крім того, при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають покладенню на відповідача. У зв`язку з цим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Судом встановлено, що з метою захисту своїх порушених прав та законних інтересів позивач ОСОБА_1 звернувся за отриманням професійної правничої допомоги до адвоката Ядрової Л.О.

Надана правнича допомога включала попереднє опрацювання наданих позивачем матеріалів, аналіз фактичних обставин справи, вивчення нормативно-правової бази та судової практики, формування правової позиції у справі, підготовку процесуальних документів, зокрема позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди тощо.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання професійної правничої допомоги № 4497 від 17.01.2026 року, розрахунок суми гонорару від 26.03.2026 року, акт виконаних робіт від 26.03.2026 року та платіжний документ, що підтверджує здійснення оплати за надані послуги.

Оцінюючи подані докази, а також враховуючи характер і складність спору, обсяг виконаної адвокатом роботи, необхідність аналізу значної кількості нормативно-правових актів, підготовки правової позиції та процесуальних документів, збір доказів у справі, суд вважає витрати на професійну правничу допомогу обґрунтованими та такими, що підлягають відшкодуванню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує критерії, визначені статтею 141 ЦПК України, а саме: чи пов`язані такі витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, обсяг наданих адвокатом послуг, складність справи, витрачений адвокатом час та поведінку сторін під час судового розгляду.

Відповідачем не подано клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, не наведено доводів щодо їх неспівмірності та не надано жодних доказів на підтвердження надмірності заявленої до стягнення суми.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд повинен враховувати умови договору про надання правової допомоги щодо порядку визначення та обчислення гонорару. Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що розмір гонорару визначається виключно за домовленістю адвоката та клієнта, а суд не вправі втручатися у такі договірні правовідносини. Аналогічний підхід застосовано Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 01 червня 2022 року у справі №755/12273/15-ц, де наголошено на договірній природі гонорару адвоката та неприпустимості його зміни без взаємної згоди сторін.Отже, за відсутності належних доказів неспівмірності чи необґрунтованості заявлених витрат суд не має правових підстав довільно змінювати погоджений сторонами розмір гонорару або порядок його визначення.

Окрім того, Касаційний цивільний суд Верховного Суду у своїй постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 виснував, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати в розмірі 15 000,00грн на професійну правничу допомогу фактично понесені стороною, безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи та документально підтверджені належними і допустимими доказами.

На підставі статей 133, 137, 141 ЦПК України суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в повному заявленому розмірі.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 15, 16, 22, 23, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу Україн, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути із Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області (код ЄДРПОУ 25898491)на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 )матеріального шкоди в розмірі 45 173,09 грн.,витрати на проведення експертизи з визначення вартості матеріальної збитку в розмірі 4000,00 грн. та послуги евакуатора з транспортування автомобіля Zeekr 007, днз НОМЕР_1 з місця ДТП (а/д М03 Київ-Харків-Довжанський 163км+650м) до шиномонтажу в місті Кременчуці Полтавської області (за місцем проживання позивача) в розмірі 9 875,00 грн.

Стягнути із Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області (код ЄДРПОУ 25898491)на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 )моральної шкоди у розмірі 15 000 грн.

Стягнути із Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області (код ЄДРПОУ 25898491)на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 )судовий збір у сумі 1 331,20 грн.

Стягнути із Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області (код ЄДРПОУ 25898491)на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 )витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1

адреса АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2

Представник позивача

ЯДРОВА ЛЕСЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

ел. пошта

ІНФОРМАЦІЯ_1

адреса АДРЕСА_2

РНОКПП НОМЕР_3

Відповідач

Служба відновлення та розвиткуінфраструктури у Полтавськійобластіадреса м. Полтава, вул. Вячеслава Чорновола,22-А, ЄДРПОУ 25898491

Суддя М.О.Материнко