Ухвала суду № 139259088, 25.08.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1037/25

Номер провадження1-в/173/54/2026

УХВАЛА

іменем України

25 серпня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

засудженої ОСОБА_4 ,

представника органу пробації ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області подання начальника Кам`янського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про скасування звільнення від випробування та направлення засудженої ОСОБА_4 для відбування призначеного судом покарання,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває вказана справа.

До суду звернулася начальник Кам`янського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_4 для відбування призначеного судом покарання.

Подання обґрунтоване тим, що 23.06.2025 до органу пробації надійшов вирок суду щодо ОСОБА_4 , яку цього ж дня поставлено на облік. 30.06.2025 їй під підпис роз`яснено порядок та умови відбування покарання з випробуванням, покладені судом обов`язки та наслідки їх невиконання, а також визначено день явки для реєстрації - другу п`ятницю кожного місяця.

У період іспитового строку ОСОБА_4 чотири рази не з`явилася на реєстрацію у визначені дати, а саме 08.08.2025, 09.01.2026, 12.06.2026 та 14.08.2026. Після кожної неявки вона з`являлася до органу пробації, де їй виносилися письмові попередження та відбиралися письмові пояснення, згідно з якими причини неявки визнавалися неповажними.

Представник відділу пробації в судовому засіданні подання підтримав в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення подання, вважав, що можливість виправлення засудженого без позбавлення волі не втрачена.

Засуджена ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що не могла з`являтися у призначені дати з різних причин: має дитину віком три місяці, яка хворіє або яку немає на кого залишити; проживає у віддаленому селі, з якого до органу пробації можна дістатися лише приміським електропоїздом, однак вона з`являлася до органу пробації за першої можливості в інші дати. Крім того, у зв`язку з воєнними діями рух приміських електропоїздів частково скасовується або вони затримуються. Графік руху приміського електротранспорту є таким, що вона змушена виїжджати з дому рано-вранці та повертатися пізно ввечері. Вона не може брати у такі поїздки із собою тримісячну дитину, а залишати її з кимось на такий тривалий час також не завжди має можливість. Щиро кається та запевнила суд, що більше не допустить порушень. Просить відмовити у задоволенні подання.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.

Згідно з вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2025 року ОСОБА_4 засуджено за статтею 166 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі та на підставі статей 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки. На засуджену покладено обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання та роботи, а також не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Судом встановлено, що 30 червня 2025 року із засудженою проведено бесіду, під час якої їй роз`яснено порядок та умови відбування покарання з випробуванням, покладені судом обов`язки, наслідки їх невиконання, а також визначено дні явки для реєстрації.

Із матеріалів подання вбачається, що протягом іспитового строку ОСОБА_4 чотири рази не прибула на реєстрацію у визначені графіком дати. Разом із тим після кожної неявки вона самостійно прибувала до органу пробації, надавала письмові пояснення щодо причин неявки та не ухилялася від подальшого контролю з боку уповноваженого органу з питань пробації.

Відповідно до частини другої статті 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Згідно з частиною першою статті 166 КВК України у разі невиконання засудженим покладених на нього обов`язків або систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення та свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації порушує перед судом питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням. Частина друга цієї статті передбачає направлення відповідного подання у разі систематичного невиконання засудженим покладених на нього обов`язків або систематичного вчинення адміністративних правопорушень.

При вирішенні питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням суд має враховувати не лише сам факт порушення засудженим встановлених обов`язків, а й характер такого порушення, його причини, поведінку засудженого після допущеного порушення та те, чи свідчить сукупність таких обставин про небажання особи стати на шлях виправлення.

Із пояснень засудженої вбачається, що причини її неявки були пов`язані, зокрема, з необхідністю догляду за малолітньою дитиною віком три місяці, відсутністю особи, яка могла б залишитися з дитиною на час її поїздки, значною віддаленістю місця проживання від органу пробації, необхідністю користуватися приміським електропоїздом, а також перебоями та затримками у русі приміського транспорту.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до матеріалів справи засуджена не уникала контакту з органом пробації, після неявок самостійно з`являлася до нього, надавала пояснення та не допускала інших порушень покладених на неї вироком суду обов`язків.

Крім того, судом не встановлено фактів притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, вчинення нею нових кримінальних правопорушень, порушення громадського порядку або інших обставин, які б свідчили про її небажання стати на шлях виправлення.

Таким чином, хоча допущені ОСОБА_4 неявки на реєстрацію мають неодноразовий характер, сам по собі цей факт за встановлених судом обставин не є достатнім для висновку про її умисне ухилення від виконання покладених вироком суду обов`язків та небажання стати на шлях виправлення.

Суд також враховує, що ОСОБА_4 щиро розкаялася, визнала допущені порушення та запевнила суд у недопущенні їх у подальшому.

Оцінивши сукупність досліджених доказів, суд дійшов висновку, що встановлені обставини не свідчать про стійке та свідоме ухилення ОСОБА_4 від виконання покладених на неї обов`язків та не дають достатніх підстав вважати, що вона не бажає стати на шлях виправлення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наведені у поданні обставини не є достатніми для скасування звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та направлення її для відбування призначеного вироком суду покарання.

З огляду на викладене у задоволенні подання начальника Кам`янського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про скасування звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та направлення її для відбування призначеного вироком суду покарання необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання начальника Кам`янського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про скасування звільнення від випробування та направлення засудженої ОСОБА_4 для відбування призначеного судом покарання - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1