Рішення № 139259017, 20.08.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

справа №932/5318/26

провадження №2/932/1841/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Дніпра, в складі головуючого-судді Цитульського В.І., за участю секретаря судового засідання Підопригори Р.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал банк» про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В :

Основні процесуальні рішення та дії.

24.04.2026 позивачем подано позов, у якому він просить:

- визнати умови кредитного договору щодо нарахування відсотків та комісій недійсними з моменту укладання через їх кабальність та несправедливість;

- зобов`язати АТ «Універсал Банк» зарахувати сплачені ним кошти в сумі 327 516 грн в рахунок повного погашення тіла кредиту;

- визнати кредитні зобов`язання перед АТ «Універсал Банк» за договором від 19.06.2020 припиненими у зв`язку з повною виплатою;

- стягнути з АТ «Універсал Банк» на його користь 100 000 гривень, у якості відшкодування моральної шкоди.

08.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження.

19.06.2026 відповідачем подано відзив.

19.06.2026 позивачем подано відповідь на відзив.

25.06.2026 відповідачем подано заперечення.

Узагальнені доводи позивача.

19.06.2020 між ним та АТ «Універсал Банк» було укладено договір про відкриття кредитного рахунку НОМЕР_1 .

Протягом 5 років він сплатив в користь банку 327 516 грн, однак, через встановлення банком несправедливих, кабальних відсотків та складних механізмів нарахування пені, сума боргу у 70 000 грн не зменшилася, а продовжує зростати.

Покликаючись на ст. 18 Закону «Про захист прав споживачів», позивач вказує про несправедливість умов договору кредиту.

Крім того, у 25.09.2025 банк, використовуючи монопольне становище та технічний контроль над мобільним застосунком, фактично примусив його до переукладання договору на нових, ще більш невигідних умовах, заблокувавши доступ до рахунку, до єдиного джерела доходу.

При цьому, позивач покликається на ст.233 ЦК України та вказує про те, що є особою з інвалідністю III групи, має статус ВПО, втратив житло та майно внаслідок збройної агресії РФ. Єдиним його доходом є соціальні виплати.

Окрім цього позивач, покликаючись на приписи ст.23 ЦК України, просить стягнути моральну шкоду, яку мотивує тим, що він змушений віддавати останню пенсію банку, який ігнорує законодавство про захист ВПО та «захищених осіб». Також вказує, що постійний фінансовий тиск призвів до погіршення його самопочуття та неможливості купувати необхідні ліки.

В судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Узагальнені доводи відповідача.

19.06.2020 позивачем було особисто підписано анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, у відповідності до пункту 1 якої, позивач погодився з тим, що ця анкета-заява разом з: умовами і правилами обслуговування фіз. осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (MONOBANK/Universal Bank), таблицею вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг.

З 19.06.2020 позивач користувався банківськими послугами у межах продукту «monobank».

08.09.2025, за пропозицією банку, позивачем підписано новий договір (заяву про приєднання до кредитного договору чорна картка monobank, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та паспорт споживчого кредиту) у якому сторони погодили про припинення попереднього кредитного договору та укладення нового кредитного договору, за яким був встановлений кредитний ліміт.

Нараховані банком проценти передбачені умовами вказаних кредитних договорів.

Відтак відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

В судове засідання представник відповідача не з`явився.

Обставини, встановлені судом.

Позивачем ОСОБА_1 підписано анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 19.06.2020.

У заві, серед іншого, визначено «Прошу встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3,2% на місяць».

Позивачем також підписано також заяву про приєднання до кредитного договору «Чорна картка monobank №26201362892620» від 25.09.2025, у якій вказано - «Прошу Банк укласти зі мною новий Кредитний договір та встановити за рахунком ліміт до використання до 500 000,00 грн в межах Кредитного ліміту (в залежності від суми, погодженої Банком та відображеної у мобільному застосунку)». Також у заяві погоджено базову процентну ставку в розмірі 3,1% на місяць, збільшену процентну ставку в розмірі 6,2% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).

Із наданих відповідачем виписок по рахунку позивача вбачається, що за період з 19.06.2020 по 31.12.2022 сума витрат склала 928 228,33 грн, сума зарахувань - 830 307,92 грн, за період з 01.01.2023 по 10.06.2026 сума витрат становила 259 389,78 грн, сума зарахувань - 228 242,39 грн.

Відповідно до довідки акту МСЕК позивачу ОСОБА_1 з 18.08.2020 до 03.09.2021 встановлено третю групу інвалідності.

Довідкою від 20.04.2022 підтверджується факт взяття позивача на облік як внутрішньо переміщеної особи.

Згідно інформації Пенсійного фонду України від 25.03.2026 позивач отримав заробіток: за 2020 рік в сумі 45 921,97 грн; за 2021 рік в сумі 78 943,23 грн; за 2022 рік в сумі 10 714,29 грн.

Законодавство та висновки Верховного Суду, що застосовані судом.

У відповідності до ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Частина 3 вказаної статті містить перелік не вичерпних умов договору, які можуть вважатися несправедливими, зокрема встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором (п.5).

Відповідно до ч.5 вказаної статті, якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

За приписами ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

У відповідності до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Разом із тим, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 в справі з подібними правовідносинами №204/224/21 зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У відповідності до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч.1). Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.233 ЦК України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Згідно приписів ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.3).

За приписами ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Висновки суду.

Щодо визнання умов кредитного договору щодо відсотків та комісій недійсними.

Позивач не наводить конкретних умов договорів, які слід визнати недійсними.

Не вказує позивач й конкретних підстав, вважати такі ставки несправедливими, зокрема про те, що такі ставки охоплюються підставами, визначеними в ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» чи суперечать умовам Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому, погоджені позивачем проценті ставки, а саме 3,2% річних в анкеті-заяві від 19.06.2020, а також 3,1% (6,2% на місяць у випадку наявності простроченої заборгованості) в заяві про приєднання до кредитного договору від 25.09.2025, не перевищують розміру денної процентної ставки, встановленої ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо комісії, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати комісію, без надання доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» та не можуть бути визнанні недійсними.

Щодо зобов`язання АТ «Універсал Банк» зарахувати всі сплачені позивачем кошти в сумі 327 516 грн в рахунок повного погашення тіла кредиту.

Із наданих відповідачем виписок по рахунку позивача вбачається, що за період з 19.06.2020 по 31.12.2022 сума витрат склала 928 228,33 грн, сума зарахувань - 830 307,92 грн, за період з 01.01.2023 по 10.06.2026 сума витрат становила 259 389,78 грн, сума зарахувань - 228 242,39 грн.

Позивачем не надано доказів сплати, визначених у позові 327 516 грн, не вказано дати оплати та інших деталей транзакції, які б дали можливість ідентифікувати відповідні платежі та перевірити куди вони були зараховані.

Також позивач не наводить мотивів того, що відповідна сума має бути зарахована саме на погашення тіла, а не на погашення процентів наприклад.

Щодо визнання кредитних зобов`язань перед АТ «Універсал Банк» за договором від 19.06.2020 припиненими у зв`язку з повною виплатою.

Позивачем не доведено факту виконання ним своїх зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення з АТ «Універсал Банк» моральної шкоди.

Позивачем не надано доказів понесення ним душевних страждань.

Щодо покликань позивача на укладення договору кредиту від 25.09.2025 під впливом тяжкої обставини.

Той факт що позивачу встановлено 3 групу інвалідності з 18.08.2020 до 03.09.2021, 20.04.2022 взято на облік як внутрішньо переміщену особу чи про відсутність заробітку (при цьому відсутні докази неможливості отримати такий заробіток) не свідчить про укладення договору позивачем під впливом тяжкої для нього обставини.

Окрім того позивачем не доведено, що договір кредиту укладено на вкрай невигідних умовах.

Висновок про те, яке рішення слід прийняти.

Аналізуючи наведене вище, суд виходить із таких засад цивільного судочинства як диспозитивність та змагальність, за якими правом визначення предмету та підстав позову наділений виключно позивач. Також на останньому лежить обов`язок довести заявлені ним вимоги, та він самостійно несе ризик настання несприятливих для себе наслідків, пов`язаних із невчиненням нею відповідних процесуальних дій.

При цьому суд зобов`язаний зберігати об`єктивність і неупередженість та не має повноважень втручатися у відповідну діяльність позивача з власної ініціативи.

З огляду на наведене суд приходить до переконання про відмову в задоволенні позову.

Розподіл судових витрат.

Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про судовий збір», інших судових витрат сторонами не заявлено, відтак відсутні підстави для їх розподілу.

На підставі наведеного, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал банк» про захист прав споживачів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В.І. Цитульський