Рішення № 139256480, 25.08.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 25.08.2026Справа № 554/3601/26 Провадження № 2/554/2906/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.08.2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Материнко М.О.

за участю секретаря судових засідань - Давидовської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту у розмірі 23 196,66 грн.

В позовній заяві посилався на те, що 04.02.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4225581, відповідно до умов якого кредитодавець надає споживачу кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Відповідно до умов вищевказаного Договору сума кредиту становить 2 000,00 грн., строк кредитування 15 днів, а термін (дата) повернення кредиту та сплати процентів визначено до 19.02.2021 року.

ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за вищевказаним договором виконало належним чином, перерахувавши грошові кошти відповідачу.

У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, в результаті чого загальний розмір заборгованості відповідно до розрахунку становить 23 196,66 грн.

30 грудня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 30-12/2021-21, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у т.ч. за Договором № 4225581 від 04.02.2021 року, що укладений між ТОВ «МІЛОАН» (правонаступником якого у даній частині виступало ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та відповідачем.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір № 10-01/2023/ про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача.

На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у загальному розмірі 23 196,66 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 13 000 грн. 00 коп.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 13.04.2026 року відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача до суду не з`явився, в позовній заяві зазначав про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, проте через систему «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву та заяву про застосування строку позовної давності. Заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, вказуючи, що остання дія за договором відбулась у 2021 році, а трирічний строк позовної давності за даним зобов`язанням сплив, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Позивач подав до суду відповідь на відзив (заперечення на заяву про застосування строку позовної давності), у якій вважає доводи відповідача необґрунтованими. Зазначив, що в силу положень пунктів 12 та 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України строки позовної давності в Україні були продовжені на період дії карантину (COVID-19) та зупинені на період дії воєнного стану, а тому позивачем строк звернення до суду не пропущено.

Відповідач подала заперечення на пояснення позивача, у яких зазначила, що остання дія за договором (пролонгація) мала місце 09.05.2021 року, після чого платежі не здійснювались. Вказала, що позивач не надав конкретного розрахунку строків, а введення воєнного стану та карантину об`єктивно не перешкоджало йому вчасно звернутися до суду, оскільки судова система працювала в штатному режимі.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 04.02.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4225581, відповідно до умов якого кредитодавець надає споживачу кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Відповідно до умов вищевказаного Договору сума кредиту становить 2 000,00 грн., строк кредитування 15 днів, а термін (дата) повернення кредиту та сплати процентів визначено до 19.02.2021 року.

ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за вищевказаним договором виконало належним чином, перерахувавши грошові кошти відповідачу.

У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, в результаті чого загальний розмір заборгованості відповідно до розрахунку становить 23 196,66 грн.

30 грудня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 30-12/2021-21, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у т.ч. за Договором № 4225581 від 04.02.2021 року, що укладений між ТОВ «МІЛОАН» (правонаступником якого у даній частині виступало ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та відповідачем.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір № 10-01/2023/ про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача.

На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у загальному розмірі 23 196,66 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 13 000 грн. 00 коп.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 13.14.2026 року відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача до суду не з`явився, в позовній заяві зазначав про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, проте через систему «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву та заяву про застосування строку позовної давності. Заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, вказуючи, що остання дія за договором відбулась у 2021 році, а трирічний строк позовної давності за даним зобов`язанням сплив, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Позивач подав до суду відповідь на відзив (заперечення на заяву про застосування строку позовної давності), у якій вважає доводи відповідача необґрунтованими. Зазначив, що в силу положень пунктів 12 та 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України строки позовної давності в Україні були продовжені на період дії карантину (COVID-19) та зупинені на період дії воєнного стану, а тому позивачем строк звернення до суду не пропущено.

Відповідач подала заперечення на пояснення позивача, у яких зазначила, що остання дія за договором (пролонгація) мала місце 09.05.2021 року, після чого платежі не здійснювались. Вказала, що позивач не надав конкретного розрахунку строків, а введення воєнного стану та карантину об`єктивно не перешкоджало йому вчасно звернутися до суду, оскільки судова система працювала в штатному режимі.

Відповідно до ч.1ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст.525-527 ЦК України).

Згідно ч.ч.1, 2ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

За приписамист.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно дост.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно зіст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно дост.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оцінюючи заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Водночас, Законом України № 540-IX від 30.03.2020 року Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтею 257 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Карантин в Україні діяв з 12.03.2020 року по 30.06.2023 року.

Окрім цього, Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 року вказаний Розділ доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного стану строки, визначені статтями 257-259 ЦК України, зупиняються на строк дії такого стану. Воєнний стан введено з 24.02.2022 року і його дія триває.

Як встановлено судом, остання дія за договором (пролонгація) відбулася 09.05.2021 року, тобто перебіг позовної давності розпочався під час дії правового режиму карантину, а згодом воєнного стану. Зазначені норми закону зупиняють та продовжують строки позовної давності в силу самого факту запровадження таких станів та є імперативними, що укладено з правовими висновками Верховного Суду.

За таких обставин строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом не сплив, у зв`язку з чим заяви відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі, оскільки відповідач порушив зобов`язання, що призвело до настання правових наслідків, встановлених договором та законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

При такому вирішенні позову, з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Щодо витрат за надання правничої допомоги.

За правилами ч. 2-4ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13000,00 грн. позивачем до позовної заяви додано копію Договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, копію Витягу з Акту № 15 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 року з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до даного акту вартість наданих послуг адвокатським об`єданням «Лігал ассістанс» складає 13000,00 грн., з яких: 4000,00 грн. надання усної консультації з вивчення документів; 9000,00 грн. складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.

Суд враховує, що при визначенні суми відшкодування витрат за надання правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч.ч. 1, 3ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2статті 137ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат. Також слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Заїченко проти України»).

Враховуючи складність справи, яка є малозначною, виконані адвокатом роботи, зміст позовної заяви, обсяг доданих документів, що не є значним, розмір задоволених позовних вимог, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 4500 гривень відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги та підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Керуючись т..ст.259,263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором № 4225581 від 04.02.2021 року в розмірі 23 196,66 грн. (двадцять три тисячі сто дев`яносто шість гривень 66 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 2 422,40 грн. понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору та 4 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926,

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя М.О. Материнко