Ухвала суду № 139256076, 26.08.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/941/26

381/5334/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Фастів

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого дізнавача сектору дізнання Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 , погоджне прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 про надання дозволу на знищення речового доказу у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2026 за № 12026116310000153 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

установила:

На розгляд до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшло вказане клопотання.

В обґрунтування клопотання прокурор вказала про те, що сектор дізнання Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12026116310000153 від 20.08.2026 за ч. 1 ст. 249 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 20.08.2026 до чергової частини Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з лінії «102» надійшло повідомлення від заступника начальника ВРПП про те, що 20.08.2026 приблизно о 14 годині 50 хвилин у ході проведення розшукових заходів на польовій дорозі координати ( 50.076565° Пн, 30.005779° Сх) в с. Велика Снітинка Фастівського району Київської області зупинений автомобіль Volkswagen Touran номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час візуального огляду автомобіля в салоні виявлений надувний човен ПВХ зеленого кольору ВАRK B-220C, весло, насос та відро з раками в кількості 53 (п`ятдесят три) штуки, які він без належного дозволу, використовуючи заборонені знаряддя лову (раколовки закритого типу форми «книжка»), незаконно виловив у місцевій водоймі в с. Велика Снітинка Фастівського району Київської області.

20.08.2026 під час проведення огляду місця події (польової дороги, розташованої в межах с. Велика Снітинка, Фастівського району, Київської області, за координатами 50.076565 Пн, 30.005779° Сx), ОСОБА_5 добровільно, самостійно в присутності понятих, інших учасників огляду, дістав зі свого автомобіля та надав для огляду надувний човен ПВХ зеленого кольору BARK B-220C, весло, насос та відро з раками в кількості 53 (п`ятдесят три) штуки, які під час проведення вказаного огляду місця події вилучені у нього.

21.08.2026 раки в кількості 53 (п`ятдесят три) штуки визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

У письмовій заяві ОСОБА_5 зазначив, що добровільно надає для огляду раки в кількості 53 (п`ятдесят три) штуки.

Дізнавач зазначає, що предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 249 КК України, є водні живі ресурси, тобто організми, життя яких постійно або на окремих стадіях розвитку неможливе без перебування (знаходження) у воді.

Оскільки виловлені раки піддаються швидкому псуванню, прокурор вважає, що вони підлягають знищенню за письмовою згодою власника, а у разі її відсутності за рішенням слідчого судді.

Вказане стало підставою для звернення до суду з цим клопотанням.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. Разом з клопотанням подав до суду заяву, змістом якої підтримав клопотання та просить його задовольнити, здійснювати його розгляд без його участі.

Дізнавач у судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. Разом з клопотанням подав до суду заяву, змістом якої підтримав клопотання та просить його задовольнити, здійснювати його розгляд без його участі.

ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.

Для забезпечення дотримання розумних строків розгляду та вирішення клопотання, враховуючи достатність доданих матеріалів для вирішення клопотання по суті, вважаю можливим здійснити судовий розгляд без участі володільця транспортного засобу, яка належно повідомлена судом про місце, день та час судового розгляду, та не з`явилась до суду.

Дослідивши матеріали клопотання, суд встановив таке.

Фастівське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2026 за № 12026116310000153 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

20.08.2026 у ході огляду місця події вилучено раки в кількості 53 (п`ятдесят три) штуки.

21.08.2026 вказані речі визнані речовим доказом.

З огляду на це приходжу до таких висновків.

Статтею 91 КПК України визначено перелік обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК).

Відповідно до ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого.

Згідно із частинами 1, 2 статті 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Перевіряючи наявність правових підстав для надання дозволу на знищення речового доказу, враховую таке.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу, що матеріали клопотання не містять відомостей та доказів того, що орган досудового розслідування здійснив фотографування та докладний опис речових доказів у цьому кримінальному провадженні (річкових раків), відсутні відомості, які б свідчили, що орган досудового розслідування своєчасно та у передбачений законом спосіб зафіксував вид/види вилучених речових доказів та їхні індивідуальні ознаки.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

Згідно із ч. 2 цієї статті, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно із ст. 93 КПК України, з бирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Крім іншого, у кримінальному провадженні за ст. 249 КПК України підлягає доказуванню вид і розмір шкоди.

Вказані обставини у кримінальному провадженні встановлюються на підставі висновку експерта.

Водночас матеріали клопотання не містять інформацію про те, що орган досудового розслідування призначив та отримав, зокрема та не виключно, висновки товарознавчої експертизи, інженерно-екологічної експертизи тощо.

Також матеріали клопотання не містять розрахунок збитків, що здійснений відповідним суб`єктом, який має повноваження та компетенцію/кваліфікацію на вчинення цих дій.

Отже, суд констатує невчинення органом досудового розслідування усіх необхідних слідчих дій задля збирання та фіксування всіх обставин кримінального правопорушення.

Такі дії органу досудового розслідування не відповідають завданням кримінального провадження та не забезпечують повне та неупереджене розслідування.

Крім цього, суд наголошує на такому.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:

1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;

4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля.

У випадках, передбачених цією частиною, речові докази фіксуються за допомогою фотографування або відеозапису та докладно описуються. У разі необхідності може бути збережений зразок речового доказу, достатній для його експертного дослідження або інших цілей кримінального провадження.

Крім цього, процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов`язок виконувати необхідні слідчі дії своєчасно та у встановлений законом строк.

У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173цього Кодексу.

Отже, чинний кримінальний процесуальний закон передбачає повноваження суду щодо розгляду клопотання про надання дозволу на знищення. Такі повноваження суд має за певних умов та підстав, що визначені КПК України.

Проте, подане клопотання не містить інформації та доказів того, що речові докази, стосовно яких воно подане та які є водними біоресурсами, які перебувають під охороною закону, не можуть бути повернуті власнику (законному володільцю) та які причини цьому перешкоджають.

Суд враховує, що у водоймах України живуть кілька видів річкових раків, деякі з них занесені до Червоної книги України та є зникаючими видами, перебувають під суворою державною охороною.

Водночас подане до суду клопотання не містить відомостей та доказів того, якого саме виду раки є предметом цього кримінального правопорушення та які дії з метою відвернення настання більших негативних наслідків та шкоди довкіллю від вчиненого кримінального правопорушення вчинив орган досудового розслідування після вчинення усіх необхідних слідчий дій для повернення вилучених річкових раків у їхнє природне середовище з метою забезпечення їх збереження.

Також клопотання не містить докази того, що власник відмовився надати згоду на передачу цих речових доказів для реалізації чи знищення.

Крім цього, слідчий орган не надав докази здійснення фотографування чи відеозйомки та здійснення докладного опису речового доказу, збереження зразка речового доказу, достатнього для його експертного дослідження або інших цілей кримінального провадження.

Крім вказаного, слідчий орган не довів, що ці речові докази не можуть бути реалізовані.

З огляду на це доходжу висновку про те, що такі дії органу досудового розслідування не відповідають завданням та засадам кримінального провадження, правові підстави для задоволення цього клопотання відсутні.

Керуючись статтями 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя

ухвалила:

Відмовити повністю у задоволенні клопотання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повна ухвала складена 26.08.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_6