Рішення № 13925542, 14.02.2011, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 2-50/2011

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2011 року Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді В.О. Шульги, при секретарі Ю.В. Кириленко розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Роменського міського будинку культури, третя особа директор Роменського міського будинку культури ОСОБА_2, про поновлення на роботі і стягнення заробітку за час прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Роменського міського будинку культури, третя особа ОСОБА_2 і після уточнення позовних вимог просить: поновити її на роботі на посаді культорганізатора у Роменському міському будинку культури; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 8505,35 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 300 грн. В обґрунтування позову вказала, що з 1 червня 2006 року працювала у міському центрі культури та дозвілля на посаді культорганізатора. 5 серпня 2010 року її звільнили з роботи у зв'язку зі скороченням штату, п. 1 ст. 40 КЗпПУ. Звільнення вважає незаконним, оскільки згідно попередження про звільнення № 20 від 13 травня 2010 року, жодного скорочення чисельності чи штату працівників в організації де вона працювала не відбулося і не планувалося. Було лише змінено назву установи. Тобто звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпПУ є безпідставним та незаконним. Також, не було враховано наявність на її утриманні двох дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3. студента Харківського університету мистецтв, і те що її чоловік є безробітним. Тобто не враховане її право на переважне залишення на роботі, що визначене ст. 42 КЗпПУ. Крім цього, звільнення було проведене без згоди профспілкового комітету, що є порушенням ст. 43 КЗпПУ. ЇЇ середньоденний заробіток склав 63,95 грн., заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по 14 лютого 2011 становить 8505,35 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала і просила його задоволити. Суду пояснила, що вона працювала в Роменському міському будинку культури на посаді культорганізатора і 5 серпня 2010 року її посаду скоротили. До суду з позовом вона звернулася 3 вересня 2010 року, не пропустивши місячний строк, чому позов зареєстрований 8 вересня 2010 року їй невідомо, на її екземплярі працівник суду, який приймав позовну заяву вказав дату - 3 вересня і поставив свій підпис. Коли її звільняли, їй запропонували посади, які не відповідали рівню її освіти прибиральника та електрика, натомість посаду методиста з розвитку декоративно-прикладного мистецтва (яка на той час мала звільнитися в зв'язку з декретною відпусткою працівника) їй не пропонували і взяли на цю посаду людину з вулиці з економічною освітою. При звільненні її з посади згоду профспілкової організації директор будинку культури не отримувала. Розрахунок розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу виконаний на підставі довідок про заробіток. Витрати на правову допомогу - 300 грн. підтверджені квитанцією, угода на надання правової допомоги у неї є, але до матеріалів справи вона не додана.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги і просила задоволити, суду пояснила, що відповідач при звільненні порушив ряд вимог чинного законодавства так як, скорочення не проводилося, згода первинної профспілки на звільнення отримана не була, не враховане переважне право ОСОБА_1 на залишення на роботі, повідомлення з міського будинку культури про вивільнення працівників в центр зайнятості населення направлено не було.

В судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_2, і вона ж третя особа, суду пояснила, що позов вона не визнає і просить відмовити в його задоволенні, так як порушення вимог трудового законодавства при звільненні ОСОБА_1 не було. Скорочення штату відділ культури Роменської міської ради чи міська рада у неї не вимагали, вона сама прийняла таке рішення, так як будинок культури є юридичною особою і вона вправі самостійно приймати такі рішення. Про вивільнення працівників вона в центр зайнятості не повідомляла, так як це мав зробити відділ культури міськради. Питання необхідності скорочення штатів на обговорення загальних зборів трудового колективу чи на збори профспілкового комітету вона не виносила. До відділу культури Роменської міської ради чи самої міської ради з приводу скорочення штатів вона не зверталася. Скорочення було викликане зміною назви та скороченням фінансування будинку культури. Про скорочення фінансування вона знала коли був затверджений бюджет станом на 1 січня 2010 року, але зразу заходів до скорочення штату не вживала, так як сподівалася, що міська рада виділить якісь кошти. Згоди на звільнення ОСОБА_1 у профспілкової організації вона не отримала, так як ОСОБА_1, яка була головою первинної спілки працівників будинку культури, сказала, що необхідно звернутися до ОСОБА_3 На звернення до ОСОБА_3, як до голови первинної профспілкової організації працівників культури, щодо отримання дозволу на звільнення ОСОБА_1, вона відповіді не отримала. Ту відповідь, яка надійшла від ОСОБА_3, вона до уваги не брала, так як до голови ради голів профспілкових комітетів працівників культури вона не зверталася і що це за організація, їй не відомо. Посаду методиста з розвитку декоративно-прикладного мистецтва ОСОБА_1 вона не пропонувала, тому що молодим теж треба десь працювати. На час звільнення ОСОБА_1 її чоловік ОСОБА_4 був працевлаштований.

Заслухавши пояснення сторін, покази свідка, дослідивши докази зібрані у справі суд дійшов висновку, що між сторонами склалися спірні трудові правовідносини щодо звільнення, поновлення на роботі і стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно п.1) ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1,2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно ст. 235 КЗпПУ у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу…

Відповідно ч. 1 ст. 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний термін обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

З матеріалів справи встановлено, що 15 березня 2010 року директор міського центру культури і дозвілля видала наказ № 15, про зміну назви установи, де вказано: "на підставі рішення сорокової сесії міської ради п'ятого скликання та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи А01 № 596216 від 15.03.2010 року Роменський міський центр культури і дозвілля змінює свою назву на Роменський міський будинок культури. Наказую: 1. Привести у відповідність установчі документи. 2 Змінити печатку установи. 3.Змінити внутрішню документацію установи. 4. Внести зміни в трудові книжки. 5. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою".

30 жовтня 2009 року Роменська міська рада прийняла рішення "Про реорганізацію Роменського міського центру культури і дозвілля в Роменський міський будинок культури та затвердження Статуту Роменського МБК", яким вирішила реорганізувати Роменський МЦКіД в Роменський МБК і затвердила Статут МБК. 30 квітня 2010 року Роменська міська рада прийняла рішення, яким доповнила вищевказане рішення п.3, в якому вказано привести штатний розпис міського будинку культури відповідно до типових штатів клубних закладів системи Міністерства культури і туризму.

Пунктом 5.15.Статуту Роменського міського будинку культури передбачено, що кошторис будинку культури формується, затверджується та використовується керівником закладу та погоджується з відділом культури міської ради, міським фінансовим управлінням відповідно до чинного законодавства.

Згідно п. 2 колективного договору між адміністрацією і трудовим колективом Роменського центру культури і дозвілля МЦКіД не допускатиме без попередження і згоди профкому розірвання трудового договору з ініціативи адміністрації, крім випадків передбачених КЗпП.

Відповідно п. 2 колективного договору між адміністрацією і трудовим колективом міського будинку культури забезпечуватиме економічні основи діяльності МБК,організацію роботи працівників згідно з Конституцією України, КЗпП України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно наказу № 15 від 12 травня 2010 року "Про внесення змін до штатного розпису" в штатний розпис МБК внесені зміни у відповідності з обсягом бюджетного фінансування і виключено ряд посад в тому числі культорганізатор і методист з розвитку декоративно-прикладного мистецтва. Цим же наказом включені посади художника, 2 прибиральниць та електрика і художника ОСОБА_5 переведено на повну ставку.

13 травня 2010 року ОСОБА_1 ознайомлена з попередженням, в якому вказано: на підставі рішення 48 сесії Роменської міської ради від 30.04.2010 року "Про внесення змін до рішення сорокової сесії Роменської міськради… привести штатний розпис міського будинку культури відповідно до типових штатів клубних закладів системи Міністерства культури і туризму, відповідно до статті 49-2КЗпП України 14.07.2010 року. Пропонуємо Вам переведення на посади: 1.Прибиральник…2. Електрик…

Згідно наказу № 6-к від 5 серпня 2010 року про звільнення, по міському будинку культури, ОСОБА_1, культорганізатора 1 категорії, звільнено 5 серпня 2010 року в зв'язку зі скороченням штату, п. 1 ст. 40 КЗпП України.

З подання № 33 від 28.07. первинній профспілковій організації працівників культури вбачається, що директор ОСОБА_2 просить дати згоду на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

З відповіді Роменської галузевої ради голів профспілкових організацій директору Роменського МБК ОСОБА_2 вбачається, що для розірвання трудового договору з працівником членом виборного профспілкового органу, головою профспілкової групи Роменського МБК власник зобов'язаний дістати попередню згоду профспілкового органу, членом якого є працівник, а також вищестоящої профспілки або об'єднання, до складу якого входить профспілкова організація даного закладу, а саме: Роменської галузевої ради голів профспілкових комітетів працівників культури. Подання роботодавця про розірвання трудового договору повинне бути обґрунтованим, давати розгорнуту мотивацію, описувати усі фактичні обставини, які послужили причиною звільнення. Дану відповідь ОСОБА_2 отримала 5 серпня 2008 року.

З довідки про доходи ОСОБА_1 вбачається, що заробітна плата ОСОБА_1 в червні 2010 року склала 1214,99 грн. а у липні 2010 року 1516,19 грн.

З довідки про доходи ОСОБА_1 від 27 жовтня 2010 року, вбачається, що заробітна плата ОСОБА_1 в травні 2010 року склала 1214,99 грн., а в червні 2010 року - 1214,99 грн. Середньоденна зарплата становить 63,95 грн.

Рішенням Роменського міськрайонного суду від 9 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Роменського міського будинку культури про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, позов задоволено і поновлено ОСОБА_6 на роботі та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. В рішенні зокрема вказано: про те, що в Роменському МБК 27.11.2009 року була створена первинна профспілкова організація працівників культури за участю ОСОБА_6, директору МБК було достовірно відомо з протоколу установчих зборів профорганізації, копію якого вона сама надала … Дослідивши надані суду представником відповідача штатні розписи МБК на 1.07.2010 року, тобто до звільнення позивачки ОСОБА_6 і на 6.08.2010 року, тобто після скорочення штату, суд прийшов до висновку, що обсяг посад бюджетного фінансування, на який посилався директор МБК в наказі від 12 травня 2010 року про виключення посад, скоротився тільки на 60,2 грн… Так фонд заробітної плати на місяць на 1. 07.2010 року по МБК складав 11519,6 грн., а на 6.08.2010 року складав 11459,4 грн. При цьому в такому ж розмірі залишилися розміри посадових окладів та надбавок… Такий "результат" скорочення штату не свідчить про економію бюджетних коштів, як пояснювала суду представник відповідача і не відповідає жодному типовому штату клубних закладів Міністерства культури і туризму, так як такого документа взагалі не існує, як зізналась директор МБК. Отже суд, не може прийняти доводи представника відповідача про необхідність скорочення штату МБК як достовірні. Крім цього відповідач не виконала вимоги ст. 49-2 та ст. 49-4 КЗпП України про порядок вивільнення працівників, так як одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці не довела до відому державну службу зайнятості про наступне вивільнення працівника…

Наявність первинної профспілкової організації в Роменському міському будинку культури, крім наведених доказів, підтверджена й іншими доказами наданими у справу. Та обставина, що ОСОБА_1 була членом профспілки працівників МБК підтверджена довідкою про сплату членських внесків та іншими доказами.

В штатному розписі міського центру культури та дозвілля на 1.01.2010 р. кількість штатних одиниць 10,5, посадовий оклад 9823,5 грн., фонд заробітної плати на місяць 11122,3 грн. В штатному розписі Роменського міського будинку культури на 01.01.2011 р. кількість штатних одиниць 10, фонд заробітної плати на місяць 10962,8 грн. Різниця в фондах заробітної плати в 2010 та в 2011 роках становить 159,5 грн. При цьому, посадовий оклад директора збільшився в 2011 році на 176 грн., а посадовий оклад художнього керівника на 134 грн.

ОСОБА_1 має вищу освіту та спеціальність "культурно-осівтня робота".

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера ОСОБА_1 сплатила 1 вересня 2010 року 300 грн. за складання позовної заяви.

За таких обставин суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Аналіз наданих сторонами доказів свідчить про те, що в Роменському МБК скорочення штатів не проводилося, оскільки:

в жодному з наданих суду наказів по МБК не йде мова про скорочення, так як одні посади виключаються, а інші включаються, тобто насправді скорочення не було, в попередженні ОСОБА_1 про звільнення також не йде мова про скорочення;

наказ № 15 від 12 травня 2010 року "Про внесення змін до штатного розпису" суд не може взяти до уваги як доказ наявності обґрунтованих підстав для звільнення ОСОБА_1 за скороченням штату, оскільки суд його оцінює критично з тих підстав, що - даним наказом виключена посада методиста з розвитку декоративно-прикладного мистецтва, але в штатному розписі на 2011 рік така посад вказана, на неї виділена ставка і визначений оклад; до штату введені дві посади прибиральників, але в штатному розписі на 1.01.2010 року мається дві посади прибиральників, а в штатному розписі на 1.01.2011 року мається не чотири, як мало б бути за наказом № 15 від 12.05.10, а лише три посади прибиральників; посада художника була як в 2010 році так і в 2011 році, лише розмір ставки в 2010 році був 0,5 а в 2011 1, а тому не зрозуміло чому до штату введена посада яка вже була;

доказів того, що змінився обсяг фінансування, і це викликало необхідність скорочення штату, відповідач не надав і не довів суду цього у встановленому порядку, навпаки порівняння штатних розписів на 01.01.2010 року та на 01.01.2011 року свідчить про збільшення розміру заробітної плати працівників на творчих посадах;

типові штати закладів культури, у відповідність з якими мали привести штат Роменського МБК, відповідачем не надані, а тому не зрозуміло якими міркуваннями керувався Роменський МБК змінюючи посади творчих працівників на технічні, крім цього керівник клубного закладу самостійно затверджує та погоджує структуру і формує штатний розпис закладу. Наказом Міністерства культури і туризму України від 31 липня 2007 року затверджено Положення про клубний заклад, але типові штати в положенні відсутні;

Роменський МБК не повідомив державну службу зайнятості про наступне вивільнення працівників. Пояснення ОСОБА_2 про те, що МБК не повинен був цього робити, суд оцінює критично, так як відділ культури не повинен був повідомляти про скорочення штатів в Роменському МБК.

Що стосується самої процедури скорочення, суд вважає що відповідач провів звільнення з порушенням вимог чинного законодавства ст. 43 КЗпП України, так як звільнення ОСОБА_1 за скороченням штатів з профспілковою організацією не погоджене. Звернення директор МБК до ОСОБА_3 суд не може розцінювати як належне, оскільки директору МБК було роз'яснено яким чином і в якому порядку має бути отримана згода профспілкової організації на звільнення ОСОБА_1 і дане роз'яснення ОСОБА_2 5 серпня 2010 року отримала. Крім цього суд критично оцінює пояснення представника відповідача в частині того, що звільнення погоджене з профспілкою так як у випадку ненадання профспілкою відповіді, вважається що профспілка згодна зі звільненням. Такий висновок базується на тому, що подання про звільнення ОСОБА_1, ОСОБА_3 отримала 28 липня і мала 15 денний строк для його розгляду, але директор Роменського МБК не дотримався строку визначеного законом для розгляду профспілкою питання звільнення і звільнив ОСОБА_1 5 серпня - на 9 день з дня вручення подання.

Крім цього, на думку суду, відповідач не врахував вимоги ст.ст. 40, 42 КЗпП України а саме можливість переведення на іншу посаду та переважне право ОСОБА_1 на залишення на роботі, так як ОСОБА_1 мала тривалий безперервний стаж роботи в даній установі порівняно з особою яка була прийнята на посаду методиста з розвитку декоративно-прикладного мистецтва.

Розмір заробітку ОСОБА_1 суд визначає виходячи з фактичних доказів що маються у справі довідок і вважає доведеним розмір заробітної плати позивача 1214,99 грн. на місяць. Середньоденна зарплата становить 63,95 грн.

Керуючись постановою КМ України № 100 від 8 лютого 1995 року, суд визначає розмір оплати за час вимушеного прогулу за період з 5 серпня 2010 року по 14 лютого 2011 року в сумі 8505,35 грн. Такий розмір визначений шляхом множення середньоденного заробітку на кількість робочих днів в період вимушеного прогулу в межах заявлених позовних вимог. Середньоденний заробіток позивача суд визначає із суми фактичного заробітку, який встановлений судом, підтверджений належними і допустимими доказами.

Відповідно ст. 88 ЦПК України, враховуючи що спір виник з вини відповідача, з нього, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в фактично понесених і підтверджених розмірах. До такого висновку суд приходить виходячи з тих обставин, що позивач сплатив 300 грн. за складання позовної заяви. Суд вважає, що 300 гривень витрат на правову допомогу заявлених позивачем до стягнення, є розумним розміром. При цьому суд враховує ступінь складності справи, обсяг та зміст позовної заяви, кількість позовних вимог і їх обґрунтування, обсяг наданих доказів.

Крім цього, з огляду на звільнення позивача від сплати судових витрат при зверненні до суду у справах такої категорії, суд вважає необхідним стягнути з відповідача судовий збір та витрати на інформаційно технічне-забезпечення розгляду справи.

Керуючись п.1) ч. 1 ст.40, ст.ст. 42,43, 235 КЗпПУ, ст. ст. 10, 11, 14, 60, 88, 208, 209, 212-215, 216, 292, 294, 296 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Роменського міського будинку культури, третя особа директор Роменського міського будинку культури ОСОБА_2, про поновлення на роботі і стягнення заробітку за час прогулу задоволити частково.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді культорганізатора Роменського міського будинку культури .

Стягнути з Роменського міського будинку культури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі вісім тисяч п'ятсот п'ять гривень тридцять п'ять копійок (8505,35 грн.) та триста (300) гривень витрат на правову допомогу.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Стягнути з Роменського міського будинку культури на користь держави судовий збір за розгляд справи у суді в розмірі вісімдесят п'ять гривень п'ять копійок (85,5 грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі сто двадцять гривень (120 грн.).

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи перерахувати р/р 31217259700011, МФО 837013, Банк ГУДК в Сумській обл., код ОКПО 23635184, отримувач коштів м.Ромни 22050000; судовий збір слід сплачувати - р/р 31412537700011, МФО 837013, Банк УДК в Сумській обл., код платежу 22090100, одержувач місцевий бюджет м.Ромни.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга