Рішення № 139255147, 24.08.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 295/17397/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Буткевичa М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.05.2024 року в розмірі 31 487,14 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань та не погашає заборгованість за вказаним договором, що є підставою для позивача звернутися до суду із даним позовом.

Позивач зауважує, що внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором з боку позичальника виникла заборгованість за договором № б/н від 01.05.2024 року в розмірі 31 487,14 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 16 264,56 грн, заборгованість по відсоткам 13 972,58 грн, пеня 1 250,00 грн.

Ухвалою суду від 13.01.2026 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також даною ухвалою суду було визначено строки для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Копія ухвали про відкриття провадження направлялася відповідачу за зареєстрованим місцем проживання та за останнім відомим місцем проживання, однак конверт з поштовим повідомленням повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідачем через систему «Електронний суд» на адресу суду був скерований відзив на позовну заяву, у якому останній не погоджується з позовними вимогами, оскільки вважає їх завищеними і такими, що не підтверджені належними доказами.

Також відповідачем подано до суду клопотання, у якому останній просить, у разі ухвалення судом рішення про стягнення заборгованості, надати йому розстрочку виконання рішення суду.

Суд, на підставі ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, виходить із наступного.

01.05.2024 року відповідач шляхом підписання анкети-заяви приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» з метою укладання кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки з встановленням кредитного ліміту на поточний рахунок (а. с. 7-заворот - 10).

На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуга А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 6,8% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

Із паспорту споживчого кредиту «Кредитна картка «Вигода» вбачається, що 01.05.2024 року ОСОБА_1 за допомогою накладання електронного підпису підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту (а. с. 11-заворот 12-заворот).

АТ «А-БАНК» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору, що підтверджується випискою по картці (а. с. 13-15).

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором (а. с. 6,7).

Таким чином, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 08.12.2025 становить 31 487,14 грн та складається із заборгованість за тілом кредиту 16 264,56 грн, заборгованість по відсоткам 13 972,58 грн, пеня 1 250,00 грн..

Зазначені правовідносини врегульовані та відповідають наступним нормам матеріального права.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі п. 1 ст. 1049 ЦК України, Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. ст. 627-629, 638 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами і є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо вимог позивача про стягнення основного боргу та заборгованості з процентами за користування кредитом суд вважає ці вимоги обґрунтованими та задовольняє їх в повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за пенею в розмірі 1 250,00 грн, суд враховує положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за пенею у розмірі 1 250,00 грн, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» підлягають частковому задоволенню, а з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.05.2024 року в розмірі 30 237,14 грн, з яких: сума кредиту 16 264,56 грн., сума заборгованості по відсоткам 13 972,58 грн.

Щодо клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, про що зазначає в резолютивній частині рішенні (пункт 2 частини сьомої статті 265, частина перша статті 267 ЦПК України).

Стаття 265 ЦПК України не містить окремо визначені підстави для розстрочення виконання рішення суду, тому застосовуються положення статті 435 цього Кодексу.

Так, підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина третя та четверта статті 435 ЦПК України).

Розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (частина п`ята статті 435 ЦПК України).

Беручи до уваги соціальний аспект та ті, виклики, що постали перед українським суспільством внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації, що призвело до значного погіршення матеріального становища більшості громадян, у тому числі й відповідача, враховуючи надані відповідачем відомості про її матеріальний стан, суд приходить до переконання про наявність підстав для розстрочки виконання судового рішення строком на один рік.

Розстрочка виконання рішення стане стимулом для добровільного виконання боржником своїх зобов`язань та забезпечить задоволення вимог кредитора, що відповідає завданню цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими міркуваннями.

Також, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК, суд стягує із відповідача судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 2 326,23 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 01.05.2024 року в розмірі 30 237,14 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 326,23 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання судового рішення шляхом сплати заборгованості рівними частинами протягом 12 місяців, тобто по 2 519,76 щомісяця, починаючи з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074; код ЄДРПОУ: 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя М.І.Буткевич