Ухвала суду № 139255037, 25.08.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3227/24

4-с/295/46/26

УХВАЛА

25.08.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Чішман Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Лайчук В.В.,

розглянувши скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на дії та постанови державного виконавця, заінтересована особа: Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, -

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника звернулася до суду зі скаргою, в якій просить:

- поновити строк на подання скарги на дії державного виконавця та постанови;

- визнати протиправними дії Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо відкриття виконавчого провадження № 78739688, стягнення в його межах виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та накладення штрафів;

- скасувати постанову державного виконавця від 06.10.2025 про відкриття виконавчого провадження № 78739688;

- скасувати постанову державного виконавця ВП № 78739688 від 06.10.2025 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16 000,00 грн;

- скасувати постанову державного виконавця ВП № 78739688 від 06.10.2025 про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 135,87 грн;

- скасувати постанову державного виконавця ВП № 78739688 від 04.11.2025 про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн;

- скасувати постанову державного виконавця ВП № 78739688 від 25.03.2026 про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн;

- зобов`язати Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України закрити виконавче провадження № 78739688 як таке, що відкрито без належних правових підстав.

Ухвалою суду від 08.04.2026 скаргу призначено до розгляду.

В судовому засіданні 25.08.2026 представник скаржника адвокат Янчук М.О. вимоги скарги підтримав, просив визнати обов"язкову явку стягувача ОСОБА_3 .

Пояснив, що предметом розгляду даної справи є, в тому числі, нібито невиконання ОСОБА_1 мирової угоди, затвердженої ухвалою суду, а також вчинення нею перешкод стягувачу у спілкуванні з дитиною, а тому, з метою з`ясування таких обставин необхідності примусового виконання мирової угоди є необхідність у визнанні явки стягувача ОСОБА_3 в судові засідання обов`язковою.

Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Дослідивши клопотання представника заявника, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, а тому задовольняє його та визнає явку стягувача ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 12:00 год 16.11.2026 обов`язковою.

Частиною першою статті 74 Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат ВП та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, Закон відносить до справ адміністративної юрисдикції спори, крім іншого, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження.

У постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 759/15553/14-ц (провадження № 14-579цс19) та від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17 (провадження № 11-1009апп19) Велика Палата Верховного Суду виклала правові висновки, згідно з якими імперативним правилом частини другої статті 74 Закону врегульовано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

У постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 229/1026/21 (провадження № 14-205цс21) Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи частину другу статті 74 Закону з огляду на принципи визначення юрисдикції спорів, пов`язаних з виконанням виконавчих документів, виснувала, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень судів, за винятком рішень щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, здійснюється до суду, який ухвалив судове рішення. Оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень інших органів, у тому числі щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні, здійснюється до судів адміністративної юрисдикції.

У постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 310/2210/21 (провадження № 14-82цс24) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що спір щодо оскарження постанови виконавця про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Такий спір не є спором учасників приватноправових відносин, виконавець під час прийняття постанови про визначення розміру додаткових витрат не був у приватноправових відносинах із заявником.

Отже, практика щодо того, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження постанов виконавця про стягнення витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, зокрема й судом якої юрисдикції, вони видані, є послідовною і сталою.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі №522/1515/16.

Суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

У відповідності із ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

У зв`язку із тим, що предметом розгляду скарги ОСОБА_1 , серед іншого, є вимоги про скасування постанов державного виконавця про стягнення з неї виконавчого збору, мінімальних витрат виконавчого провадження, які належать до юрисдикції адміністративного суду, суд вважає за необхідне закрити провадження у зазначеній частині вимог скарги.

Дана практика Верховного Суду є сталою на момент розгляду скарги ОСОБА_1 та має враховуватись судом першої інстанції з огляду на положення частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 128, 255, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі у частині вимог скарги ОСОБА_1 про:

- визнання протиправними дій Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо відкриття виконавчого провадження № 78739688, стягнення в його межах виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та накладення штрафів;

- скасувати постанову державного виконавця ВП № 78739688 від 06.10.2025 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16 000,00 грн;

- скасування постанови державного виконавця ВП № 78739688 від 06.10.2025 про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 135,87 грн;

- скасування постанови державного виконавця ВП № 78739688 від 04.11.2025 про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн;

- скасування постанови державного виконавця ВП № 78739688 від 25.03.2026 про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн. закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд вимог скарги про скасування постанови про стягнення виконавчого збору, постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, винесених старшим державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зарембінською В.Ю. 06.10.2025 року у виконавчому провадженні №78739688 віднесений до юрисдикції Житомирського окружного адміністративного суду.

Визнати явку стягувача ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 12:00 год 16.11.2026 обов`язковою.

Ухвала в частині закриття провадження може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.

Суддя Л.М. Чішман