Ухвала суду № 139252560, 26.08.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/23824/26

Провадження № 2/947/5715/26

УХВАЛА

26.08.2026 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський 27» про захист честі, гідності та ділової репутації, захист прав споживача, зобов`язання припинення протиправних дій, спростування недостовірної інформації, визнання протиправними дій, визнання незаконними дій, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

10.06.2026 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський 27» про захист честі, гідності та ділової репутації, захист прав споживача, зобов`язання припинення протиправних дій, спростування недостовірної інформації, визнання протиправними дій, визнання незаконними дій, відшкодування моральної шкоди, в якій позивачка просить суд:

1. Визнати недостовірною інформацію, поширену представниками, посадовими особами та особами, які діяли в інтересах ЖБК «Приморський-27» щодо ОСОБА_2 , а саме твердження про: нібито вчинення нею безпідставного нападу на інших мешканців будинку; нібито вчинення нею кримінально караних або інших протиправних дій; нібито її «кримінальність», суспільну небезпечність чи необхідність застосування до неї заходів примусу; нібито необхідність її виселення, позбавлення права користування житлом або примусового відчуження належного їй майна; нібито безспірну наявність заборгованості перед ЖБК «Приморський-27»; інші відомості, які формують негативне ставлення до Позивача, підривають її авторитет серед мешканців будинку, дискредитують її як споживача житлово-комунальних послуг, співвласника багатоквартирного будинку та учасника житлових правовідносин, принижують її честь, гідність та ділову репутацію.

2. Зобов`язати ЖБК «Приморський-27» спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом: оголошення резолютивної частини рішення суду на найближчих загальних зборах кооперативу; доведення змісту спростування до відома мешканців будинку способом, аналогічним способу поширення недостовірної інформації; розміщення письмового спростування у загальнодоступному місці багатоквартирного будинку строком не менше 30 календарних днів; інформування співвласників будинку про те, що поширена щодо Позивача інформація визнана судом недостовірною; та в інший спосіб, який забезпечить доведення спростування до тієї ж аудиторії осіб, якій була доведена недостовірна інформація.

3. Визнати протиправними дії ЖБК «Приморський-27», що полягали у систематичному психологічному тиску, переслідуванні, створенні ворожої атмосфери проживання, дискредитації позивача серед мешканців будинку, створенні перешкод у реалізації її прав як співвласника житла та споживача житлово-комунальних послуг, а також у використанні залежного становища виконавця житлово-комунальних послуг для впливу на позивача через висловлення погроз, поширення негативної інформації та інші форми морального впливу.

4. Зобов`язати ЖБК «Приморський-27» припинити поширення будь-якої недостовірної інформації щодо Позивача, а також утриматися від будь-яких дій, спрямованих на формування негативного ставлення до позивача серед співвласників будинку та інших осіб.

5. Окремо визначити обов`язок уповноважених представників та посадових осіб ЖБК «Приморський-27», які брали участь у поширенні недостовірної інформації, публічно визнати недостовірність поширених відомостей та принести ОСОБА_2 публічні вибачення у формі та порядку, визначених судом, як спосіб повного відновлення порушених особистих немайнових прав, права на повагу до честі, гідності, ділової репутації та права на справедливий і ефективний захист порушених прав споживача житлово-комунальних послуг.

6. Визнати незаконними дії ЖБК «Приморський-27» щодо ненадання Позивачу як споживачу житлово-комунальних послуг повної, достовірної, своєчасної та доступної інформації про діяльність кооперативу, структуру тарифів, фінансову діяльність, використання коштів мешканців, підстави здійснення нарахувань, прийняті рішення органів управління кооперативу, укладені договори та інші документи, що безпосередньо стосуються прав та законних інтересів Позивача.

7. Стягнути з ЖБК «Приморський-27», на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 38 150 333,00 грн. (тридцять вісім мільйонів сто п`ятдесят тисяч триста тридцять три гривні 00 копійок), завдану внаслідок тривалого психологічного тиску, поширення недостовірної інформації, приниження честі та гідності, втручання у приватне життя, порушення прав споживача та створення перешкод у користуванні належним їй житлом.

Відповідно до протоколу автоматизованої системи розподілу судових справ між суддями, цивільну справу за вказаною заявою розподілено судді Калініченко Л.В. та передано головуючому судді 11.06.2026 року.

Оглянувши матеріали цивільної справи, суддя дійшла до висновку про невідповідність позовної заяви вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

За наслідком чого, ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 15.06.2026 року, постановлено звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору в сумі 1331 гривня 20 копійок за пред`явлення позовної заяви до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський 27» в частині вимоги про визнання дій незаконними, на підставі положень ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів». У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення або зменшення від сплати судового збору відмовлено.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський 27» про захист честі, гідності та ділової репутації, захист прав споживача, зобов`язання припинення протиправних дій, спростування недостовірної інформації, визнання протиправними дій, визнання незаконними дій, відшкодування моральної шкоди залишено без руху.

Надано позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до зазначеної ухвали, позивачеві встановлено зазначений процесуальний строк для усунення наступних недоліків пред`явленого позову, а саме:

- визначення, яких публікацій, ресурсів, тощо, стосується інформація, яка заявлена позивачкою у позовній вимозі про визнання недостовірною та її спростування, приймаючи що позовна вимога позивачки про визнання недостовірною інформацію, поширену представниками, посадовими особами та особами, які діяли в інтересах ЖБК «Приморський-27» щодо ОСОБА_2 , не є чіткою і конкретизованою, оскільки не містить інформації щодо публікацій, ресурсів, тощо, з визначенням їх дати, в яких відбулось поширення відносно позивачки інформації, яка заявлена останньою для визнання недостовірною та спростування;

- надання доказів на підтвердження сплати судового збору за пред`явлення позовної заяви що містить вимогу немайнового характеру про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації та її спростування, за якою підлягає сплаті судовий збір у розмірі по 1331,20 грн. за кожною з цих вимог, виходячи з кількості публікацій, ресурсів, тощо, в яких відбулось поширення відносно позивачки інформації, яка заявлена останньою для визнання недостовірною та спростування, що підлягає уточненню позивачкою, та кожна з яких є окремою позовною вимогою;

- надання доказів на підтвердження сплати судового збору за пред`явлення позовної заяви що містить вимогу майнового характеру про відшкодування моральної шкоди в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації, який підлягає сплаті у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з зазначенням що 1,5 відсотка від ціни позову за даною вимогою визначеної позивачкою в сумі 38 150 333,00 грн. становить в сумі 572 254,99 грн. /38150333*1,5/100 = 572254,99/;

- надання доказів на підтвердження сплати судового збору за пред`явлення позовної заяви що містить вимогу немайнового характеру про визнання дій протиправними, за якою підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1331,20 грн.;

- роз`яснено позивачці, що судовий збір підлягає сплаті за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа);

- роз`яснено позивачці, що у разі сплати судового збору у належному розмірі, позивачеві необхідно надати відповідний орієнтовний розрахунок судових витрат;

- належним чином засвідчити усі копії поданих до суду документів, в якості додатків до позовної заяви;

- роз`яснено, що у разі надання до суду в порядку усунення недоліків позовної заяви додаткових документів, позивачці також необхідно їх надати з копіями у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб.

Зазначеною ухвалою суду роз`яснено позиваці, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копія зазначеної ухвали суду від 15.06.2026 року отримана позивачкою 08.07.2026 року засобами поштового зв`язку, що підтверджується наявним рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції.

Отже, встановлений ухвалою суду від 15.06.2026 року п`ятиденний строк на усунення недоліків розпочався з 09.07.2026 року по 13.07.2026 року включно.

13.07.2026 року до суду від позивачки, через засоби поштового зв`язку (кур`єрської служби КСД) надійшла заява в порядку усунення недоліків пред`явленого позову, в якій позивачка будучи незгодною з викладеними мотивами ухвали суду, просила суд: визнати недоліки позовної заяви усунутими у тій частині, в якій позивачем надано відповідні пояснення та уточнення; виправити очевидні помилки (описки), неправильне відтворення змісту позовної заяви, доказів та норм законодавства, викладені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху від 15.06.2026 року, відповідно до наведених у цій заяві обґрунтувань; конкретизувати спосіб усунення кожного із недоліків, якщо суд вважає, що такі недоліки фактично залишилися неусунутими, із зазначенням: конкретного документа; конкретного недоліку; конкретного способу його усунення; врахувати, що позивач відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» вважає себе звільненою від сплати судового збору за поданим позовом, а питання визначення його розміру, викладене в ухвалі, потребує усунення наведених у цій заяві суперечностей; у разі якщо суд дійде висновку про необхідність додаткового засвідчення окремих документів, повідомити, які саме документи потребують такого засвідчення, та надати можливість засвідчити копії документів, що вже містяться у матеріалах справи, безпосередньо у приміщенні суду; у разі якщо після виправлення зазначених у цій заяві очевидних помилок суд вважатиме, що окремі недоліки позовної заяви все ж залишилися неусунутими, продовжити (або встановити додатковий) строк для їх усунення, оскільки до моменту усунення процесуальної невизначеності позивач була об`єктивно позбавлена можливості виконати вимоги ухвали належним чином; після усунення зазначених процесуальних перешкод вирішити питання про відкриття провадження у справі відповідно до вимог ЦПК України.

Зазначена заява передана головуючому судді 14.07.2026 року.

Дослідивши зміст зазначеної заяви позивачки, судом було встановлено, що доводи сторони позивача викладені у зазначеній заяві з приводу незгоди з мотивами суду щодо визначення судового збору за пред`явленим позовом, мотивами суду про наявність недоліків з належного засвідчення копій доказів поданих позивачкою до позовної заяви в якості додатків, підставами відмови у задоволенні клопотання про звільнення або зменшення від сплати судового збору за пред`явлення позовної заяви, не є свідченням будь-яких помилок чи описок в ухвалі суду від 15.06.2026 року.

Також за наслідком поданої позивачкою до суду заяви на усунення недоліків пред`явленого позову та додатково викладених в ній доводів, яка надійшла 13.07.2026 року, судом було додатково встановлено, що вимога позивачки про відшкодування моральної шкоди у визначеному позивачкою розмірі в сумі 38 150 133,00 грн. заявляється в порядку відшкодування шкоди не лише у спосіб захисту честі, гідності та ділової репутації від поширення недостовірної інформації, а у тому числі як спосіб захисту прав споживачів, що регламентовано Законом України «Про захист прав споживачів».

Поряд з цим, з заявленої позивачем вимоги не вбачалось можливим встановити, який розмір моральної шкоди заявляється до відшкодування в порядку способу захисту честі, гідності та ділової репутації від поширення недостовірної інформації, за якою підлягає до сплаті судовий збір за пред`явленим позовом.

Оскільки вказані доводи позивачки вплинули на зміну первісно визначеного розміру судового збору за відповідною вимогою, який був визначений в ухвалі суду від 15.06.2026 року, у зв`язку з чим судом встановлені нові недоліки пред`явленого позову, судом 16.07.2026 року постановлено ухвалу, якою позовну заяву ОСОБА_1 повторно залишено без руху, та з метою забезпечення належного доступу до суду та можливості усунути недоліки пред`явленого позову, надано позивачеві строк в десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення наступних недоліків поданої заяви, які в цілому визначені у наступний спосіб:

1) на усунення невідповідності позовної заяви вимогам ч.4 ч.3 ст. 177 ЦПК України:

- визначити, яких саме публікацій, ресурсів, тощо, або якої їх кількості, стосується інформація, яка заявлена позивачкою у позовній вимозі про визнання інформації недостовірною та її спростування;

- визначити яку суму коштів, зі складової у розмірі 38 150 333,00 грн. заявленої до стягнення у вимозі про відшкодування моральної шкоди, становить розмір заявлений до стягнення моральної шкоди саме в порядку способу захисту честі, гідності та ділової репутації від поширення недостовірної інформації, за якою підлягає до сплаті судовий збір за пред`явленим позовом;

2) на усунення невідповідності позовної заяви вимогам ч.4 ст. 177 ЦПК України надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору за пред`явленим позовом, а саме:

- за пред`ялення позовної заяви, що містить вимогу немайнового характеру про спростування недостовірної інформації та її спростування в порядку способу захисту честі та гідності фізичної особи, ділової репутації та її спростування, за якою у відповідності до п.п.5 п.1 ч. ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», підлягає сплаті судовий збір у розмірі по 1331,20 грн. за кожною з цих вимог, виходячи з кількості публікацій, ресурсів, тощо, в яких відбулось поширення відносно позивачки інформації, яка заявлена останньою для визнання недостовірною та спростування, що підлягає уточненню позивачкою, та кожна з яких є окремою позовною вимогою;

- за пред`явлення позовної заяви, що містить вимогу про відшкодування моральної шкоди в порядку способу захисту честі, гідності та ділової репутації, за якою у відповідності до п.п.5 п.1 ч. ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5 відсотка від розміру суми коштів, який підлягає визначенню позивачкою та повинен становити розмір заявлений до стягнення моральної шкоди саме в порядку способу захисту честі, гідності та ділової репутації від поширення недостовірної інформації, однак судовий збір за відповідною вимогою не може бути меншим ніж 3328,00 грн.;

- за пред`ялення позовної заяви, що містить вимогу немайнового характеру про визнання дій протиправними, за якою підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1331,20 грн.;

- роз`яснити позивачці, що судовий збір підлягає сплаті за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа);

- роз`яснено позивачці, що у разі сплати судового збору у належному розмірі, позивачеві необхідно надати відкорегований відповідний орієнтовний розрахунок судових витрат на виконання приписів п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК України;

3) на усунення невідповідності позовної заяви вимогам ч.5 ст. 177 ЦПК України, у поєднанні з положеннями ч.2 ст. 95 ЦПК України та ч.3 ст. 100 ЦПК України, надати до суду належним чином завірені копії поданих до позовної заяви документів та інших доказів, зазначених за переліком у підпунктах 4-82 пункту 3 розділу ІІ графи Додаток у позовній заяві, а також зазначені за переліком у підпунктах 84-89 розділу ІІІ графи Додаток у позовній заяві.

Визначено спосіб усунення названих вище недоліків шляхом подання заяви у новій редакції, долучивши при цьому докази, які вказано в ухвалі.

Роз`яснено позивачеві, що у разі надання до суду в порядку усунення недоліків позовної заяви додаткових документів чи заяви в новій редакції, позивачеві на виконання приписів ч.1 ст. 177 ЦПК України, також необхідно надати копії відповідних документів у відповідності до кількості відповідачів і третіх осіб.

Роз`яснено позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копія ухвали суду від 16.07.2026 року отримана ОСОБА_1 30.07.2026 року, що підтверджується її підписом на повернутому до суду рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення за №R067232932314.

Отже, встановлений ухвалою суду від 16.07.2026 року десятиденний строк на усунення недоліків розпочався з 31.07.2026 року по 10.08.2026 року включно.

У зазначений десятиденний строк для усунення недоліків, від позивачки ОСОБА_1 07.08.2026 року надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та виправлення описки в ухвалі суду від 16.07.2026 року в частині визначення судом номерів додатків доданих до позову, до якої позивачкою також додано клопотання про звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору.

Вказана заява передана головуючому судді по справі по виходу з щорічної основної відпустки 24.08.2026 року.

Оглянувши подану до суду заяву позивачки вбачається, що остання не містить доданих документів на виконання вимог ухвали суду від 15.06.2026 року, з урахуванням ухвали суду від 16.07.2026 року, недоліки пред`явленого позову належним чином не усунуті.

У заяві про усунення недоліків пред`явленого позову, яка надійшла до суду 07.08.2026 року, позивачкою фактично викладені доводи щодо незгоди з мотивами суду про залишення позову без руху, що не є виконанням визначених судом недоліків пред`явленого позову, а відтак не вважається їх усуненням.

Щодо доводів визначених позивачкою у заяві про виправлення описки в ухвалі суду від 16.07.2026 року про те, що в ухвалі суду зазначені неіснуючі номери підпунктів додатків розділу ІІ та розділу ІІІ графи Додатки у позовній заяві, суд вважає безпідставними, оскільки оглянувши подану позовну заяву та ухвалу суду від 16.07.2026 року судом встановлено відсутність допущення будь-яких описок чи помилок під час виготовлення тексту ухвали суду, а визначені номери підпунктів додатків в ухвалі суду безпосередньо відповідають додаткам за їх порядковим номером, що зазначені особисто позивачкою у позовній заяві.

Щодо клопотання позивачки про звільнення або відстрочення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Частинами 1, 3 статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Підстави для відстрочення та розстрочення сплати судового збору визначені у ст. 8 Закону України «Про судовий збір», якою встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Слід зазначити, що разом з позовною заявою, позивачкою було додано клопотання про звільнення або зменшення судового збору, з посиланням на скрутне матеріальне становище, до якої позивачкою було додано відомості про застраховану особу відносно ОСОБА_1 з Пенсійного фонду України відповідно до якої взагалі відсутні будь-які відомості з 2017 по 2026 роки, а також відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 20.05.2026 року за період з 2021 року по березень 2026 рік, з яких вбачається отримання ОСОБА_1 за вказаний період доходів від банківських установ в загальній сумі 4908,66 грн.

Так, ухвалою суду від 15.06.2026 року, позивачку було звільнено від сплати судового збору в частині вимог, що стосувались захисту прав споживачів, а саме вимоги про визнання дій незаконними, на підставі положень ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів». У задоволені вказаного клопотання ОСОБА_1 про звільнення або зменшення від сплати судового збору за пред`явлення позовної заяви в іншій частині вимог, ухвалою суду від 15.06.2026 року було відмовлено.

За наслідком чого, позивачеві підлягав до сплати судовий збір за іншими заявленими вимогами, не пов`язаними з вказаною вимогою про визнання дій незаконними, заявленою в порядку захисту прав споживачів.

Судом в ухвалі суду від 15.06.2026 року, за наслідком надання оцінки доказам, наданих позивачкою на підтвердження майнового стану який перешкоджає сплаті судового збору за пред`явленим позовом, було встановлено, що вказані відомості не є беззаперечним доказом наявності усіх чи відсутності інших доходів у відповідної особи. Судом було зазначено, що будь-яких інших доказів на підтвердження відсутності доходів позивача, у тому числі: довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідки фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, доказів на підтвердження усього наявного у позивача рухомого та нерухомого майна, тощо, до суду не надано.

Також судом було враховано, що Велика Палата Верховного суду при розгляді справи №0940/2276/18 від 14.01.2021 зробила висновок, що з аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Особа, яка заявляє клопотання (заяву) про звільнення/ розстрочку, відстрочку від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В ухвалі суду від 15.06.2026 року суд встановив, що заява позивача не містить достатніх обґрунтувань про неможливість сплати судового збору і таке не підтверджено належними доказами. Такими доказами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (у тому числі, фіскальних органів), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, відомості щодо тощо.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

В ухвалі суду від 15.06.2026 року суд встановив, що наведені позивачем доводи не дають достатніх підстав для звільнення чи зменшення розміру сплати судового збору за пред`явленим позовом, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

У зв`язку з чим, дане клопотання про звільнення або відстрочення від сплати судового збору, додане до заяви про усунення недоліків пред`явленого позову, яке надійшло до суду 07.08.2026 року, є повторно поданим позивачкою.

Підставою для звільнення або відстрочення від сплати судового збору у даному клопотанні, позивачка фактично посилається на незгоду з мотивами суду викладеними в ухвалі суду від 15.06.2026 року щодо відмови у задоволенні клопотання про звільнення чи зменшення розміру сплати судового збору, та додатково до первісно викладених доводів, яким було надано судом оцінку в ухвалі суду від 15.06.2026 року, позивачка на підтвердження майнового стану додатково додала докази на підтвердження наявності в неї на праві власності рухомого майна: автомобіля марки «Mercedes-Benz», 1980 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; автомобіля марки «Subaru Outback», 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Разом з тим, суд зазначає, що статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Стаття 136 ЦПК України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас саме стаття 8 Закону України «Про судовий збір», яка є спеціальною, конкретизує порядок, умови такого звільнення і коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).

Для відстрочення сплати судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для відстрочення такій особі сплати судового збору.

Як вбачається, судом в ухвалі суду від 15.06.2026 року було встановлено, що подані позивачкою докази не є беззаперечними доказами наявності усіх чи відсутності інших доходів у відповідної особи. Також судом зазначалось, що будь-яких інших доказів на підтвердження відсутності доходів позивача, у тому числі:довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідки фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, доказів на підтвердження усього наявного у позивача рухомого та нерухомого майна, тощо, до суду не надано.

Разом з тим, до повторно поданого клопотання, позивачкою додано інформацію щодо наявності у власності двох транспортних засобів.

Поряд з цим, надані докази не містять повної інформації про дійсний майновий стан позивачки, та не є підтвердженням наявного у позивача усього рухомого та нерухомого майна у власності.

Як вже судом наголошувалось в ухвалі суду від 15.06.2026 року, такими доказами, наприклад, можуть бути відомості отримання чи неотримання інших видів доходу, наявність грошових коштів на інших рахунках, наявність майна у власності, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї чи перебування на утриманні інших осіб, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Відповідних доказів позивачкою до суду не надано.

Слід зазначити, що подання до суду інформації про відсутність у позивача доходів, ніж отримання від банківських установ додаткового блага, та подання доказів на підтвердження наявності у власності окремих об`єктів нерухомого та рухомого майна, без повної інформації щодо усього майна належного особі на праві власності, без подання інших вищезазначених доказів на підтвердження дійсного майнового стану особи, суд сприймає вкрай критично, оскільки не підтверджує дійсний майновий стан особи та не підтверджує наявність обставин, які перешкоджають сплаті судового збору за пред`явленим позовом.

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зазначав, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховний Суд в ухвалі від 29.05.2025 року у справі №197/734/22 (провадження № 61-6367ск25) зауважив, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо).

У відповідності до висновків Верховного Суду в ухвалі від 17.04.2025 року у справі №947/8435/21, Верховний Суд вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, дійшов висновку, що зазначені заявником обставини не є безумовними підставами для відстрочення сплати судового збору, оскільки заявник не надав суду касаційної інстанції доказів на підтвердження свого реального майнового стану (докази щодо відсутності інших доходів, майна тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором. За наслідком чого Верховний Суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення від сплати судового збору.

В ухвалі Верховного Суду від 20 квітня 2026 року по справі №757/49906/25-ц Верховний Суд також зазначив, що: «Разом з тим, подання до суду інформації про відсутність в особи доходів суд сприймає вкрай критично, оскільки це свідчить про приховування від суду дійсного розміру і джерел доходу, адже фізична особа, як суб`єкт соціально-економічних відносин, не може існувати в суспільстві взагалі без жодних доходів.».

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 02.02.2023 року у справі №320/2083/21 зазначив, що, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

Надані позивачкою докази на підтвердження заявленого клопотання, не є достатніми доказами, які свідчать про дійсний майновий стан позивача, а відтак не дають достатніх підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору за пред`явленим позовом.

Слід зазначити, що відмова у задоволенні поданого позивачем клопотання не порушує положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий суд, оскільки не перешкоджає позивачу у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об`єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення та відстрочення сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволення клопотання позивача про звільнення або відстрочення сплати судового збору за пред`явлення позовної заяви за вимогами, за якими позивачка не звільнена ухвалою суду від 15.06.2026 року на підставі положень ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме в частині вимог про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов`язання припинення протиправних дій, спростування недостовірної інформації, визнання протиправними дій, відшкодування моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Приймаючи викладене, оскільки позивачкою у визначений ухвалою суду недоліки пред`явленого позову не усунуті, суддя вважає, що у відповідності до ст. 185 ЦПК України, позовну заяву ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський 27» про захист честі, гідності та ділової репутації, захист прав споживача, зобов`язання припинення протиправних дій, спростування недостовірної інформації, визнання протиправними дій, визнання незаконними дій, відшкодування моральної шкоди, слід вважати неподаною, повернути позивачеві та роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню, а також заявник не обмежений права на повторне звернення до суду з цією заявою після усунення недоліків, що слугували для її повернення.

Керуючись ст. 136, 185, 261, 269, 352-354 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Київського районного суду міста Одеси від 16.07.2026 року відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення або відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський 27» про захист честі, гідності та ділової репутації, захист прав споживача, зобов`язання припинення протиправних дій, спростування недостовірної інформації, визнання протиправними дій, визнання незаконними дій, відшкодування моральної шкоди - вважати неподаною та повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Калініченко Л. В.