Ухвала суду № 139251280, 25.08.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/818/26

пр № 2/464/3757/26

У Х В А Л А

25 серпня 2026 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Шашуріна Г.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, зміну способу та розміру стягнення аліментів, звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів,

у с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить:

- визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- звільнити його від сплати аліментів на зазначену дитину, визначених рішенням Лебединського районного суду Сумської області 2020 року;

- змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, враховуючи, що одна дитина проживає з матір`ю, а одна з батьком;

- визначити розмір аліментів, що сплачуються мною, у частці 1/6 частини мого доходу на другу дитину яка проживає з матір`ю, у зв`язку зі зміною сімейного та матеріального стану, з урахуванням фактичного утримання мною дитини;

- стягнути аліменти з відповідачки ОСОБА_2 на користь дитини, яка проживає разом з батьком.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 лютого 2026 року таку передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.

Ухвалою судді від 16 лютого 2026 року передано дану справу за підсудністю до Лебединського районного суду Сумської області.

Постановою Львівського апеляційного суду від 07 серпня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 16 лютого 2026, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду таку передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.

Оглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшла наступного висновку.

За вимогами ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У ст.175 ЦПК України визначено вимоги до форми та змісту позовної заяви, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (ч.1 ст.177 ЦПК України).

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право (постанова Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 640/7310/19).

Як виснував Верховний Суд у постановах від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20, від 23 лютого 2023 року у справі № 990/70/22, від 08 листопада 2023 року у справі № 120/969/23, (позивач) заявник складає та подає до суду (позовну) заяву, і саме на нього покладено процесуальним законодавством обов`язок її належного оформлення. Розгляд (позовної) заяви, яка складена без дотримання передбачених ЦПК України вимог, не передбачений положеннями процесуального законодавства.

У силу положень ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Усупереч наведеним імперативним законодавчим положенням подана позовна заява не містить:

поштовий індекс, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, наявність або відсутність електронного кабінету сторін;

зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Водночас, до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору згідно з вимогами ст.4 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Отже, з огляду на кількість заявлених позовних вимог, які мають самостійні предмети і реалізують різні передбачені законом способи судового захисту, які підлягають окремій оцінці, з урахуванням обставин справи та характеру порушених прав, судовий збір, який підлягає сплаті, становить 3 993,60 грн, за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК Львiв/Сихівський р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA158999980313151206000013956

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(РНОКПП позивача; Судовий збір, за позовом ______, Сихівський районний суд м. Львова.

Посилання позивача на звільнення його від сплати судового збору як учасника бойових дій та особою з інвалідністю внаслідок війни не береться судом до уваги, виходячи з наступного.

До позову позивачем долучено посвідчення серії НОМЕР_1 особи з інвалідністю ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни осіб з інвалідністю внаслідок війн.

За положеннями ст.4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

У п.8 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Також п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам війни визначені у ст.ст.12, 13, 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

За вимогами ст.22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору особи, яка має статус ветерана війни, для правильного застосування норм ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Між тим, позов про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, звільнення від сплати аліментів та зменшення розміру аліментів не зачіпає обсяг соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту позивача як особи, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тому останній не звільняється від сплати судового збору.

Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у справі № 701/589/22 (постанова від 8 березня 2023 року), у справі № 9901/311/19 (постанова від 9 жовтня 2019 року), у справі № 545/1149/17 (постанова від 12 лютого 2020 року), у справі № 638/3810/25 (ухвала від 25 червня 2026 року).

Разом з тим, за положеннями ч.ч.4, 5 ст.19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема, визначення місця проживання дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

05 серпня 2026 року набув чинності Закон України № 2541-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту прав дітей у зв`язку з утворенням Державної служби України у справах дітей», яким змінено порядок розгляду судами окремих категорій справ з приводу прав неповнолітніх осіб.

Згідно із Законом України № 2541-IX частину першу статті 56 Цивільного кодексу України викладено в такій редакції: «Органами опіки та піклування є районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, селищних, сільських рад».

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням наведеного, позовну заяву слід залишити без руху та відповідно надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в наданні позивачем позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї для відповідача та третьої особи органу опіки та піклування.

Керуючись ст.ст.175-177, 185, 258-261 ЦПК України,

п о с т а н о в и л а:

Позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу позивача строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено та підписано 25 серпня 2026 року.

Суддя Галина ШАШУРІНА