Рішення № 139249410, 26.08.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 317/749/26

Провадження по справі 2/305/318/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

за участі секретаря судового засідання Тафійчук М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК, інтереси якого представляє Дашко Володимир Миколайович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний Банк "ПриватБанк" (далі Позивач) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ "ПРИВАТБАНК", з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву №б\н від 03-06-2008 та приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. З моменту підписання відповідачем заяви, між Банком та відповідачем був укладений договір в порядку ч.1 ст. 634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору. На підставі вищевказаної анкети-заяви Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який надалі збільшився до 60000.00 грн. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту Відповідач отримав кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 06/12, тип - Універсальна. Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору. У виписці по руху коштів чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей, отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Із виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також частково сплачував заборгованість за договором. Отже, Відповідач не лише отримав кредитну картку, а й визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків. Після спливу строку дії першої картки Відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані картки: 1. Кредитна картка номер - 5211537422690383, строк дії - 06/16, тип - Універсальна; 2. Кредитна картка номер - 5168755524062417, строк дії - 01/20, тип - Універсальна; 3. Кредитна картка номер - 4149439106468071, строк дії - 10/21, тип - Універсальна. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 42.0 % річних. У процесі користування кредитним рахунком клієнту були завжди доступні у вільному доступі на сайті банку та у додатку Приват24 умови обслуговування кредитних карток, які банк постійно пропонує клієнту для ознайомлення огляду кожного наступного разу, коли відбуваються навіть незначні зміни. Також, в зв`язку зі змінами у законодавстві - впровадженні нормами закону "Про споживче кредитування" паспорту споживчого кредиту - клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 11.11.2021, в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитування по картковим рахункам. Клієнт не надавав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування. Позивач звертає увагу суду, що далі у процесі користування рахунком 11.11.2021 Відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 09/25, тип - Універсальна, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України" При цьому, на момент підписання зазначеної вище Заяви Відповідача мав заборгованість, що вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості. Тобто, Відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 11.11.2021 відсотки нараховувалися відповідно до підписаної Відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно з п. 1.3. у розмірі 42.0%. При цьому за погодженою ставкою Банком нараховано відсотків у розмірі 12564,52 грн. Згодом Відповідач додатково отримав кредитну картку номер - НОМЕР_3 , строк дії - 09/28, тип - Картка "Універсальна" та кредитну картку номер - НОМЕР_4 , строк дії - 09/28, тип - Картка "Універсальна". Також Позивач звертає увагу суду, що у зв`язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, Банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 - розмір 0 %, а в подальшому з 01.04.2022, відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру. Таким чином, Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями Відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а Відповідач отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим Відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку. Відповідач зобов`язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями й станом на 06.01.2026 року має заборгованість - 63168,06 грн, яка складається із: 50603,54 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12564,52 грн - заборгованість за простроченими відсотками. На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ "ПРИВАТБАНК". Позивач поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. З огляду на викладене, просить стягнути з Відповідача - ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 03-06-2008 у розмірі 63168,06 грн, що складається із: 50603,54 грн заборгованість за тілом кредиту та 12564,52 грн заборгованості за простроченими відсотками, а також просить стягнути судовий збір у розмірі 2662.40 грн.

Копію позовної заяви з додатками Позивач направив ОСОБА_1 26.01.2026.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О. від 26.03.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження та надано Відповідачу п`ятнадцятиденний термін з дня вручення ухвали про відкриття провадження на подання відзиву на позов.

Сторони в судове засідання не викликались, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України.

Відповідачці, ОСОБА_1 , копія ухвали про відкриття провадження по справі була направлена за зареєстрованим місцем проживання, але повернута уповноваженою особою "Укрпошти" з відміткою від 31.03.2026 "адресат відсутній за вказаною адресою", отже вона, відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України вважається такою, що повідомлена про відкриття провадження у справі 31.03.2026.

З огляду на відсутність відомостей про інше місце перебування ОСОБА_1 , Рахівський районний суд 01.06.2026 розмістив оголошення на офіційному сайті судової влади про відкриття провадження у справі та можливість подати відзив на позов, що є також належним повідомленням Відповідача відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Крім того, на її номер телефону було направлено СМС-повідомлення з повідомленням про розгляд цієї справи.

Крім того, повідомлення про розгляд справи було доставлено 26.02.2026 у додаток Viber на номер телефону ОСОБА_2 .

Відповідачка в установлений ч.7 ст.178 ЦПК України строк не подала до суду відзив на позовну заяву.

Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що Відповідачка в установлений законом строк відзив не подав, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд прийшов до такого висновку.

Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд встановив, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву № б\н від 03-06-2008, вона ознайомився з умовами кредитування та підписала Паспорт кредиту й Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, що складає між нею та банком договір. Так, зокрема, Відповідачка була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" й погодила такі умови: встановлення кредитного ліміту на рахунок Позичальника до 200000 гривень, процентну ставку за користування кредитними 42% річних для карт Універсальна та 40,8 % річних для карт "Універсальна Голд", строк кредитування - 24 місяці з можливістю пролонгації, кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п. 1.4. Договору); розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п. 1.4. Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п. 1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору) та інше.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.ст.526, 611 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачка для користування кредитними коштами отримала 03.06.2008 кредитну картку "Універсальна" НОМЕР_1 , на яку 12.06.2008 було встановлено кредитний ліміт 260 гривень, але до травня 2025 року Відповідачці було випущено ще дев`ять платіжних карт "Універсальна" , востаннє 09.05.2025 № 4149 609049047808 з терміном дії 09/28. також за це період кредитний ліміт по картках Відповідачки мав динаміку - спочатку збільшувався, а з 27.04.2025 зменшувався.

Виписка за договором б/н за період 03.06.2008-08.01.2026 свідчить про те, що Відповідачка активно користувалася кредитними коштами, здійснювала з неї витрати та періодично поповнювала картку для погашення заборгованості.

Однак, у порушення умов договору Відповідачка зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим, згідно з розрахунком заборгованості за договором №б/н від 03.06.2008 станом на 06.01.2026 мала заборгованість в сумі 63168,06 грн, яка складається із: 50603,54 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12564,52 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У ст.611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Банк на підтвердження наявності невиконаних кредитних зобов`язань надав розрахунок заборгованості за договором, виписку з особового рахунку ОСОБА_1 , в яких показані всі операції зі зняття грошових коштів, погашення та нарахування відсотків і неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ч.3 ст.83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно з ч.2 ст.43 ЦПК України, відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача, на думку суду, свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріально права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, виходячи з принципу змагальності цивільного процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції у установлений законом строк.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово вказував на те, що відповідно до норм ЦПК України подання тих чи інших доказів стосовно обставин, які мають значення для справи, обмежується встановленими законом процедурами та строками. При цьому, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

Враховуючи те, що Позивач надав обґрунтовані та правові докази порушення та невиконання Відповідачкою умов договору, а Відповідачка жодних доказів у визначений для подання доказів строк відсутності у неї заборгованості перед Позивачем не надала, з іншими заявами, у тому числі про продовження строку для подання доказів до суду, не зверталася, суд вважає, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеного, враховуючи положення ст. ст.133 та 141 ЦПК України та взявши до уваги те, що у зв`язку із розглядом справи в суді Позивач, поніс судові витрати, а саме, сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 гривні суд стягує з Відповідачки вищенаведені витрати у повному обсязі, на користь Позивача.

Керуючись ст. ст. 1-13, 76- 83, 141, 247, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.06.2008 у розмірі 63168,06 грн (шістдесят три тисячі сто шістдесят вісім гривень 06 копійок), що складається із: 50603,54 грн заборгованості за тілом кредиту та 12564,52 грн заборгованості за простроченими відсотками.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" м. Київ, вул, Грушевського 1Д, ЄДРПОУ 14360570.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , мешканка АДРЕСА_1 , зареєстрована як внутрішньо переміщена особа у АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча: М.О. Марусяк