Рішення № 139248987, 26.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

26 серпня 2026 р. справа № 520/20443/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "НОВЕ ЖИТТЯ" (вул. Центральна, буд. 3, с. Олександрівка (Валківський), Богодухівський р-н, Харківська обл., 63054, код ЄДРПОУ 30957436) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство "НОВЕ ЖИТТЯ" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України, ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України щодо включення Приватного сільськогосподарського підприємства "НОВЕ ЖИТТЯ" до Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2026 рік;

- зобов`язати Державну податкову службу України, ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України виключити Приватне сільськогосподарське підприємство "НОВЕ ЖИТТЯ" з Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2026 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його відібрано до оновленого плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2026 рік, а проведення перевірки заплановано на жовтень 2026 року. Наведене включення в коригований план-графік позивач вважає незаконним, оскільки підставою його включення визначено критерій високого та незначного ступеня ризику, у той час як контролюючим органом не розкрито формулу розрахунку рівня сплати податку на додану вартість, не наведено використаних рядків податкової звітності, переліку платників, показники яких формували галузевий рівень та не надано первинних розрахункових матеріалів, а критерій щодо IP-адреси або електронної адреси, не підтверджений жодними індивідуалізованими відомостями. Позивач зауважує, що для коригування плану-графіка у першому кварталі 2026 року контролюючим органом використано показники за весь 2025 рік, тоді як законодавство передбачає врахування показників за останній податковий (звітний) період. Інформаційно-аналітична довідка містить помилку, додатковий індивідуальний аналіз контролюючим органом фактично не проводився, значення « 4» саме по собі не відповідає нормативній ознаці «більш ніж сімома платниками податків», у довідці не встановлено сумнівних постачальників першого ланцюга. На запити відповідачами не надано окремого обґрунтування підстав включення ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» до коригованого плану-графіка та документів для перевірки дати формування проекту такого коригування. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що спірні дії є службовою діяльністю податкового органу, вчиненою в межах виконання його професійних обов`язків, та самі по собі не створюють для платника податків правових наслідків у вигляді зміни чи припинення його прав, а також не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. На думку відповідача, об`єктом судового оскарження може бути виключно результат реалізації повноважень податкового органу. Також у відзиві відповідач зазначив, що оновлений план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2026 рік сформовано відповідно до вимог чинного законодавства. Позивача включено до вказаного плану-графіка у зв`язку з наявністю інформації щодо ризиків несплати податків. При цьому відповідач наголосив, що наявність у платника податків критеріїв ризику, за якими його включено до плану-графіка документальних планових перевірок, свідчить про ймовірність недоплати податків або приховування об`єкта оподаткування, що підлягає підтвердженню або спростуванню під час здійснення контрольно-перевірочної роботи.

Відповідач, Державна податкова служба України, подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що включення позивача до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2026 рік здійснено відповідно до вимог Податкового кодексу України та Порядку № 524, з урахуванням встановлених критеріїв ризику. Відповідач також вказав, що саме по собі включення платника податків до плану-графіка не створює для нього правових наслідків та не порушує його прав, а тому не може бути самостійним предметом судового оскарження.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, згідно якого підтримав свої вимоги, просив позов задовольнити.

Інші заяви по суті справи сторони до суду не подавали.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, дослідивши доводи викладені у відзиві, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом установлено, що Приватне сільськогосподарське підприємство «НОВЕ ЖИТТЯ» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, має ідентифікаційний код 30957436 та перебуває на податковому обліку у ГУ ДПС у Харківській області.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності позивача є КВЕД 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур».

Приватне сільськогосподарське підприємство "НОВЕ ЖИТТЯ" включено до оновленого плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2026 рік, оприлюдненого на офіційному веб-сайті ДПС України 26.03.2026, із запланованим проведенням документальної планової перевірки у жовтні 2026 року.

З метою з`ясування підстав включення до плану-графіка та критеріїв ризику, на підставі яких здійснено відповідний відбір, позивач звернувся до ГУ ДПС у Харківській області із запитами про надання інформації та документів.

Листом від 07.04.2026 № 47/ЗПІ/20-40-07-10-11 ГУ ДПС у Харківській області повідомило позивача про наявність критеріїв ризику, зокрема високого ступеня щодо рівня сплати податку на додану вартість, а також незначного ступеня щодо використання ІР-адреси або електронної адреси.

У подальшому ГУ ДПС у Харківській області листами від 21.05.2026 № 78/ЗПІ/20-40-07-10-11 та від 18.06.2026 № 34072/6/20-40-07-10-10 надало додаткові пояснення щодо підстав включення позивача до плану-графіка та копію інформаційно-аналітичної довідки щодо діяльності підприємства.

Не погоджуючись із правомірністю включення до плану-графіка, вважаючи, що відповідачами не доведено наявності належних підстав та дотримання встановленої законодавством процедури такого включення, ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» звернулося до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Підпунктом 14.1.164 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що план-графік документальних виїзних перевірок - це перелік платників податків, які підлягають плановій перевірці контролюючими органами у відповідний період календарного року.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з абзацом 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Пунктом 77.1 статті 77 Податкового кодексу України передбачено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Як визначено пунктом 77.2 статті 77 Податкового кодексу України, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок. Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року. Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).

Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.06.2015 за №751/27196 (далі - Порядок №524).

Так, пунктом 1 розділу І Порядку №524 визначено, що цей Порядок розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - план-графік). Річний план-графік складається відповідно до вимог статті 77 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс). План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування. Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу у першому та одного разу у другому кварталах такого року, крім випадків, коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок. Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших, ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше ніж 1 липня поточного року у разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року, і не раніше ніж 1 жовтня поточного року у разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року. Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №524 формування (коригування) планів-графіків територіальних органів Державної податкової служби України (далі - територіальні органи ДПС) здійснюється у порядку, встановленому у розділах III-V цього Порядку. Формування (коригування) планів-графіків здійснюється засобами інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.

Згідно із пунктом 3 розділу І Порядку №524 проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДПС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки засобами інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів. Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДПС не пізніше 15 числа останнього місяця першого або другого кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів. Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.

Пунктом 5 розділу І Порядку №524 передбачено, що план-графік (коригування плану-графіка) складається з планів-графіків (коригувань планів-графіків) територіальних органів ДПС та затверджується Головою ДПС. Після затвердження Головою ДПС плану-графіка (коригування плану-графіка) територіальними органами ДПС надаються підрозділу, до функцій якого входить організація роботи щодо формування плану-графіка, засобами автоматизованої інформаційної системи «Управління документами» плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка). Затверджений план-графік є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДПС. Належну якість формування плану-графіка та його коригування забезпечує територіальний орган ДПС, який сформував план-графік (коригування плану-графіка).

За змістом пунктів 1, 2 розділу III Порядку №524 до розділів I, II плану-графіка включаються платники податків реального сектору економіки, які провадять фінансово-господарську діяльність, сплачують податки та взяті на облік в контролюючих органах як платники податків за основним місцем обліку, або щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або які знаходяться у стані зміни свого місцезнаходження. Формування переліку платників податків до розділів I, II плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами цього розділу, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів. При формуванні плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік. При коригуванні плану-графіка враховуються показники за результатами діяльності платника податків за останній податковий (звітний) період, крім показників за результатами діяльності платника податків за перший квартал.

Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку №524 до плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів.

Критерії відбору платників податків - юридичних осіб наведені у пункті 5 розділу III Порядку №524, зокрема:

До критеріїв ступеня ризику пункт 5 розділу III Порядку №524 відносить, зокрема:

1) високого ступеня ризику: рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю;

3) незначного ступеня ризику: ІР-адреса або електронна адреса, яка використовується платником податків для листування з контролюючими органами, використовується більш ніж сімома платниками податків з обсягами реалізації понад 4 млн гривень.

Аналіз вищезазначених норм права свідчить, що документальна планова перевірка платника податків повинна бути передбачена у річному плані-графіку проведення планових документальних перевірок, проект якого складається територіальними органами ДПС не пізніше 01 грудня року, що передує року перевірки та який оприлюднюється до 25 грудня року, що передує року перевірки. До плану-графіка відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення цих перевірок визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків (високий, середній та незначний).

При цьому, законодавець передбачив внесення змін до річного плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік, шляхом його коригування, яке допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року.

За конструкцією статті 77 Податкового кодексу України та розділу III Порядку №524 Порядку №524 випливає, що в разі наявності у платника податків визначених цією нормою ризиків за 9 місяців поточного року, такий платник включається у річний план-графік документальних планових перевірок на поточний рік, який оприлюднюється до 25 грудня року, що передує року перевірки. У той же час, в разі наявності змін у господарській діяльності платника, тобто виникнення визначених цією нормою ризиків за останній податковий (звітний) період (після 01 грудня року, що передує року перевірки), такий платник включається в оновлений (коригований) план-графік документальних планових перевірок, що оприлюднюється до 30 числа останнього місяця кварталу.

Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДПС не пізніше першого або другого кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 05.12.2019 справа № 826/3678/16.

Отже, предметом доказування у даній справі є правомірність/неправомірність включення позивача до оновленого плану-графіка у І кварталі 2026 року, а також наявність/відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача спірними діями відповідачів.

Відповідно до оновленого плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2026 рік, оприлюдненого 26.03.2026 на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику ДПС України ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» включено до розділу I, підрозділу Б, I групи за кодом 1201.

Відтак, позивач був включений до оновленого плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний 2026 рік внаслідок коригування плану-графіка у першому кварталі 2026 року.

З листа ГУ ДПС у Харківській області від 07.04.2026 № 47/3П1/20-40-07-10-11 слідує, що коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків у І кварталі 2026 року затверджено в.о. Голови ДПС України 25.03.2026 (лист ДПС України від 25.03.2026 №6689/7/99-00-07-01-01-07). По ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» відповідно до пункту 5 розділу ІІІ вимог Порядку встановлено наступні критерії, а саме: високого ступеня ризику - «рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю» розраховано згідно з показниками наданих до ГУ ДПС у Харківській області податкових декларацій з податку на додану вартість за 2025 рік, як відхилення між рівнем сплати податку на додану вартість ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» та рівнем сплати податку на додану вартість, які декларують галузь « 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур». Рівень сплати податку на додану вартість позивача становить 0,43 відсотка, рівень сплати по відповідній галузі 2,17 відсотка, відхилення становить 1,74 відсотка. Критерій ризику «ІР-адреса або електронна адреса, яка використовується платником податків для листування з контролюючими органами, використовується більш ніж сімома платниками податків з обсягами реалізації понад 4 млн гривень» становить 4. ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» включено до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2026 рік на жовтень місяць за період діяльності з 01.01.2024 по 30.06.2026.

За результатами подальших запитів позивача та його представника ГУ ДПС у Харківській області надало листи дещо тотожного змісту від 21.05.2026 №78/3ПІ/20-40-07-10-11, від 11.06.2026 №32521/6/20-40-07-10-10, від 18.06.2026 №34072/6/20-40-07-10-10 та копію інформаційно-аналітичної довідки щодо діяльності Підприємства, яке включається до плану-графіка перевірок на 2026 рік (доперевірочний аналіз).

Зі змісту зазначених листів убачається, що показники критерію щодо рівня сплати податку на додану вартість розраховані ГУ ДПС у Харківській області за 2025 рік. В інформаційно-аналітичній довідці зафіксовано балансову вартість основних фондів ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» у розмірі 0 грн та відсутність серед постачальників першого ланцюга суб`єктів господарювання з ознаками сумнівності. Стосовно критерію використання IP-адреси або електронної адреси наведено показник « 4».

В аспекті критерію рівня сплати податку на додану вартість суд зазначає, що наведені ГУ ДПС у Харківській області показники 0,43 відсотка та 2,17 відсотка є лише кінцевими числовими результатами. Відповідачами не розкрито складу показників, використаних для визначення рівня сплати ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ», не зазначено формули розрахунку, переліку декларацій та уточнюючих розрахунків, а також не наведено складу галузевої сукупності, на підставі якої отримано значення 2,17 відсотка.

Суд не підміняє контролюючий орган у здійсненні податкової аналітики та не визначає самостійно належний галузевий показник. Проте судовий контроль за критерієм ризику неможливий, якщо суб`єкт владних повноважень наводить лише підсумкове число без вихідних даних і способу його отримання. За таких умов унеможливлюється перевірка достовірності розрахунку та відповідності використаного масиву платників визначеній галузі.

Разом з тим, Порядок розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (пункт 1 розділу І Порядку № 524), тому через неможливість перевірки достовірності розрахунку та відповідності використаного масиву платників визначеній галузі, не можна визнати забезпечення контролюючим органом єдиного підходу до формування плану-графіка стосовно включення позивача до оновленого плану-графіка.

При цьому, норми абзацу 2 п. 77.2 ст. 77 Податкового кодексу України та Порядку № 524 не дозволяють контролюючому органу безпідставно відбирати платників до коригування плану-графіка без реальної зміни їхніх показників ризиковості, тобто оновлення плану-графіка не може бути необґрунтованим.

Крім того, з інформаційно-аналітичної довідки вбачається, що періодом розрахунку ризиків контролюючим органом визначено весь 2025 рік, що суперечить положенням пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 524, який передбачає врахування при коригуванні плану-графіка показників за результатами діяльності платника податків за останній податковий (звітний) період, крім показників за результатами діяльності платника податків за перший квартал.

Водночас коригування плану-графіка здійснювалося відповідачами у першому кварталі 2026 року, а пункт 2 розділу III Порядку №524 вимагає врахування показників за останній податковий (звітний) період з установленими цим Порядком винятками.

Отже, сукупність показників за 2025 рік не відповідає визначенню останнього податкового (звітного) періоду для кожного використаного показника, доказів та пояснень зворотного відповідачами не надано до матеріалів справи.

Протягом судового розгляду відповідачами також не надано пояснень чому не враховувалася актуальна на дату формування коригування плану-графіка інформація, тоді як законодавець саме на суб`єкта владних повноважень покладає обов`язок доведення правомірності своїх дій, що є спірними.

При цьому, як вище зазначалося, в інформаційно-аналітичній довідці зафіксовано балансову вартість основних фондів ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» у розмірі 0 грн., проте долученою позивачем до позову фінансовою звітністю за 2025 рік підтверджується відображення основних засобів Підприємства балансовою вартістю 18 055 390,05 грн., що перевищує показник 0 (нуль) грн.

Суд погоджується з доводами позивача, що про наявність у ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» земельних ділянок, майнового комплексу, сільськогосподарської техніки та транспортних засобів свідчать також подані платником податків до контролюючого органу повідомлення за формою №20-ОПП, тобто в ІКС ДПС наявна ця інформація.

Крім того, під час розгляду справи відповідачами не спростовано належність цих відомостей до інформаційних ресурсів контролюючого органу на час проведення відбору.

Отже, наведені в інформаційно-аналітичній довідці контролюючого органу відомості про балансову вартість основних фондів ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» у розмірі 0 грн. не узгоджуються з фінансовою звітністю позивача за 2025 рік та наявною у контролюючого органу інформацією за формою №20-ОПП. Під час розгляду справи відповідачами не надано обґрунтованих пояснень причин такої невідповідності та доказів перевірки коректності відповідного показника перед включенням позивача до плану-графіка.

У даному контексті варто відзначити, що для суб`єкта господарювання, основним видом діяльності якого є вирощування зернових та олійних культур, дані про відсутність основних фондів мають істотне значення для оцінки належності до реального сектору економіки та економічної інтерпретації його показників. Як зазначав позивач, ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» є землекористувачем більш ніж 3000 га земель сільськогосподарського призначення, власником цілісного майнового комплексу по вирощуванню великої рогатої худоби, власником сільськогосподарської техніки та транспортних засобів. Тому використання очевидно неповних або недостовірних даних у документі, який є складовою процедури відбору, свідчить, що передбачений пунктом 4 розділу III Порядку №524 додатковий аналіз не забезпечив досягнення своєї мети.

Перевіряючи правомірність формування оновленого плану-графіка на 2026 рік стосовно позивача, судом враховано, що відповідачами не надано окремого обґрунтування підстав включення ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» до коригування плану-графіка, розрахункових матеріалів щодо кожного критерію та доказів дати формування територіальним органом проекту коригування. Саме по собі посилання на лист ДПС України від 25.03.2026 про затвердження коригування не підтверджує дотримання всіх попередніх етапів процедури.

Попри це, з Порядку №524 слідує, що формування переліку платників податків до розділів I, II плану-графіка проводиться за критеріями ризиків, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів, проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДПС не пізніше 01 грудня року, що передує року перевірки та при формуванні плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування, та при коригуванні враховуються показники за результатами діяльності платника податків за останній податковий (звітний) період, крім показників за результатами діяльності платника податків за перший квартал. Проекти коригування планів-графіків формуються не пізніше 15 числа останнього місяця першого або другого кварталу, з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до коригування плану-графіка.

З огляду на викладене, оскільки позивача не було включено ГУ ДПС у Харківській області до річного плану-графіка на 2026 рік по результатах діяльності за 9 місяців 2025 року, то контролюючий орган повинен обґрунтувати включення позивача до коригування плану-графіка на 2026 рік, зазначити підстави врахування показників за результатами діяльності ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» за 2025 рік замість останнього податкового (звітного) періоду та документально підтвердити зміну показників за результатами діяльності позивача у четвертому кварталі 2025 року порівняно з показниками 9 місяців 2025 року, чого матеріали справи не містять.

Водночас, відповідачами не надано доказів того, які ж показники діяльності позивача змінилися у ІV кварталі 2025 року, що слугували підставою включення його до оновленого плану-графіку на 2026 рік, оскільки без виникнення нових чітких обставин, визначених Порядком № 524, контролюючий орган не наділений повноваженнями коригувати річний план-графік, відбираючи нових платників без належного обґрунтування. Тобто, якщо фінансово-економічні дані платника протягом року не змінювалися, відповідно, не з`явилися нові ризики, його включення в оновлений план-графік не можна визнати законним. Обов`язок доведення нових ризиків покладено на контролюючий орган, який має документально підтвердити, які саме нові обставини з`явилися. Якщо ж для відбору платника використовуються дані, які вже мали місце та були відомі контролюючому органу станом на 01 грудня 2025 року - дату формування річного плануграфіка 2026 року, то його оновлення у І кварталі 2026 року є протиправним, зворотне суперечитиме принципу правової визначеності.

Також слід констатувати, що усупереч вимог пункту 3 розділу III Порядку №524 відповідачами не надано доказів того, що позивач за результатами господарської діяльності останнього податкового (звітного) періоду має найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів.

Суд відзначає, що посилання позивача на особливі умови господарської діяльності у Харківській області саме по собі не скасовує встановленого Порядком № 524 галузевого критерію та не зобов`язує ДПС формувати окремий регіональний середній показник, якщо це прямо не передбачено нормативним актом.

Між тим, прифронтові умови діяльності, характер активів та особливості сільськогосподарської діяльності мали бути оцінені контролюючим органом в межах обов`язкового додаткового індивідуального аналізу, проте у даному випадку були залишені поза увагою через механічне застосування автоматизованого показника.

Стосовно критерію використання IP-адреси або електронної адреси судом встановлено, що в листах ГУ ДПС у Харківській області та в інформаційно-аналітичній довідці наведено значення « 4», без будь-якої ідентифікації адреси та інших платників. Тоді як нормативний критерій виникає за умови використання відповідної адреси більш ніж сімома платниками податків з обсягами реалізації понад 4 млн грн., що слідує з положень пункту 5 розділу III Порядку №524. Тому відсутність обґрунтування підстав включення платника податків до коригування плану-графіка не дозволяє перевірити визначення контролюючим органом даного ризику.

За таких обставин, наведене відповідачем-1 значення « 4» без будь-яких додаткових пояснень та документального підтвердження, наявність такої ознаки щодо позивача не підтверджує.

Відповідачами також не ідентифіковано IP-адресу або електронну адресу, не наведено переліку інших платників, періоду використання адреси та обсягів їх реалізації.

Отже, наявність критерію незначного ступеня ризику по ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» не доведена належними та допустимими доказами.

Разом з тим, з інформаційно-аналітичної довідки убачається, що серед постачальників першого ланцюга позивача не встановлено суб`єктів господарювання з ознаками сумнівності.

Зазначена обставина підлягає врахуванню у сукупності з іншими даними при визначенні того, чи належить позивач саме до платників податків з найбільшими ризиками несплати податків.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, посилання контролюючого органу на автоматизований характер відбору не звільняє територіальний орган ДПС від обов`язку перевірити достовірність інформації та провести додатковий аналіз, прямо передбачений пунктом 4 розділу III Порядку №524.

За наведених обставин, відповідачами не доведено, що відбір ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» до оновленого плану-графіка ґрунтувався на повних, достовірних та актуальних даних, що кожен заявлений критерій фактично існував, а територіальним органом ДПС було проведено передбачений Порядком №524 додатковий аналіз. Не підтверджено також повну документальну послідовність формування коригування плану-графіка на 2026 рік.

Отже, оскаржувані дії відповідачів не узгоджуються з вимогами статті 19 Конституції України, статті 4, пункту 21.1 статті 21, пунктів 77.1, 77.2 статті 77 Податкового кодексу України та пунктів 5, 11 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 та положеннями Порядку №524.

Абзацами 1 та 2 пункту 5 розділу І Порядку № 524 передбачено, що план-графік (коригування плану-графіка) складається з планів-графіків (коригувань планів-графіків) територіальних органів ДПС та затверджується Головою ДПС. Після затвердження Головою ДПС плану-графіка (коригування плану-графіка) територіальними органами ДПС надаються підрозділу, до функцій якого входить організація роботи щодо формування плану-графіка, засобами автоматизованої інформаційної системи «Управління документами» плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

Як визначено в абзаці четвертому пункту 5 розділу I Порядку № 524, належну якість формування плану-графіка та його коригування забезпечує територіальний орган ДПС, який сформував план-графік (коригування плану-графіка).

На переконання суду, наведені порушення контролюючим органом положень Порядку № 524 дають підстави для висновку про протиправність дій відповідачів, оскільки ГУ ДПС у Харківській області не забезпечило належну якість формування плану-графіка та його коригування, а голова ДПС України, не проконтролювавши виконання цим територіальним органом вимог законодавства, у тому числі, положень Порядку № 524, не перевіривши правомірність формування оновленого плану-графіка, його затвердила.

У свою чергу, в абзаці третьому пункту 5 розділу I Порядку № 524 визначено, що затверджений план-графік є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДПС.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті або вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою його надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно та своєчасно.

В аспекті наведеної норми суд зазначає, що оскаржувані дії вчинені відповідачами необґрунтовано, не на підставі вимог законодавства та без урахуванням усіх обставин, що мають значення.

З`ясовуючи питання належності позивачу відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні) та наявності/відсутності факту порушення прав позивача у справі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 55 Конституції України та стаття 5 Кодексу адміністративного судочинства України не обмежують право на судовий захист виключно оскарженням останнього у послідовності владних рішень акта. Предметом судового контролю можуть бути також дії суб`єкта владних повноважень, якщо вони завершені, індивідуалізовані, безпосередньо стосуються законного інтересу особи та створюють реальну передумову застосування до неї владного примусу.

За приписами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений цією статтею.

Також слід зазначити, що за приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Європейський суд з прав людини у рішеннях «Чуйкіна проти України» та «Суомінен проти Фінляндії» і «Звежинський проти Польщі» наголошував, що засіб захисту прав повинен бути спроможним запобігти порушенню або припинити його, а орган влади зобов`язаний наводити достатнє обґрунтування своїх рішень.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" і "Москаль проти Польщі"). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії" і "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії), постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (п. 94).

Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.10.2023 у справі №480/12329/21, відповідно до яких план-графік має ознаки проміжного планувального документа, а саме по собі включення до нього платника податків не в кожному випадку створює безпосередні правові наслідки, на відміну від наказу про проведення документальної планової перевірки.

Водночас висновок щодо застосування норми права підлягає врахуванню з огляду на фактичні обставини конкретної справи. У цій справі позивач оскаржує не абстрактну аналітичну або внутрішню службову діяльність контролюючого органу, а завершені спільні дії територіального та центрального органів ДПС, результатом яких стало затвердження, оприлюднення та чинне перебування конкретного платника у плані-графіку із визначенням місяця проведення перевірки.

Саме перебування позивача в цьому плані-графіку тягне за собою такі правові наслідки як прийняття контролюючим органом наказу про призначення перевірки та, відповідно, її фактичне проведення, доказів зворотного відповідачами суду не надано.

План-графік у частині, що стосується ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ», не залишився внутрішнім документом. Він затверджений керівником ДПС України, оприлюднений на офіційному веб-сайті та відповідно до пункту 5 розділу I Порядку № 524 є обов`язковим для виконання підрозділами територіальних органів ДПС. Включення позивача до такого плану є необхідною та безальтернативною передумовою видання наказу про планову перевірку. Тоді як незаконність включення платника до плану-графіка нівелює правомірність не тільки наказу, але і результатів перевірки.

Так, перевірку заплановано на конкретний місяць жовтень 2026 року, а відповідачами не надано доказів скасування включення або відмови від реалізації затвердженого плану. Очікування видання наказу означало б покладення на платника обов`язку зазнавати наслідків подальшого розвитку правовідносин, сформованих на підставі недостовірних даних і з порушенням обов`язкової процедури.

Отже, у встановлених судом обставинах справи вимоги про визнання протиправними дій щодо включення позивача до затвердженого плану-графіка та про зобов`язання усунути результат таких дій є належним та ефективним способом захисту. Такий спосіб не перешкоджає реалізації податкового контролю загалом, а забезпечує дотримання законодавчих норм, щоб планова перевірка призначалася лише за результатами процедури, проведеної відповідно до закону.

Системний аналіз статті 77 Податкового кодексу України та Порядку №524 свідчить, що дискреція контролюючого органу при відборі платників до плану-графіка не є необмеженою. Такий відбір має ґрунтуватися на передбачених Порядком критеріях, достовірних і актуальних даних, додатковому індивідуальному аналізі та документально підтвердженій послідовності формування, направлення і затвердження коригування.

Верховний Суд у постанові від 28.01.2020 у справі №520/3161/19 зазначив, що план-графік повинен формуватися у визначені строки та включати платників, які мають найбільші критерії ризику, а контролюючий орган має надати документи та інформацію щодо процедури і підстав включення суб`єкта господарювання, а також обґрунтування ризиків, зазначених в інформаційно-аналітичній довідці.

Подібний підхід викладено Верховним Судом у постановах від 27.11.2018 у справі №821/1759/17 та від 03.02.2022 у справі №420/4911/19: до предмета доказування належать не лише наявність плану-графіка і включення до нього платника, але й дотримання строків, наявність підстав та процедура такого включення.

Суд враховує правовий підхід Верховного Суду, відповідно до якого не кожне процедурне порушення є достатньою підставою для скасування правильного по суті владного рішення. Межа між формальним та істотним порушенням визначається, зокрема, відповіддю на питання, чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання передбаченої законом процедури. Такий підхід викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12.09.2024 у справі №640/21435/22.

У цій справі порушення не є технічними. Недостовірні відомості про відсутність основних фондів безпосередньо впливають на оцінку реальності та масштабу діяльності позивача; недоведеність IP-критерію виключає одну із заявлених підстав відбору; відсутність вихідних даних щодо рівня сплати податку на додану вартість позбавляє можливості встановити наявність основного критерію; невизначеність звітного періоду ставить під сумнів актуальність розрахунку.

За умови використання достовірних відомостей, підтвердження належного звітного періоду, перевірки фактичної наявності критеріїв та проведення реального додаткового аналізу результат відбору був би іншим. Отже, йдеться про істотні порушення, які стосуються самої підстави та змісту владного рішення, а не лише зовнішньої форми його оформлення.

Щодо заперечень відповідачів проти позову з підстав того, що відбір позивача до плану-графіка є лише процедурним проміжним рішенням суд зауважує, що протиправні дії не можуть створювати для особи обов`язкові правові наслідки. Суб`єкт владних повноважень не може обґрунтовувати подальше видання наказу про перевірку результатом процедури, правомірність якої ним не доведена. Перебування позивача в плані-графіку за таких обставин суперечило б принципам правової визначеності, належного урядування та заборони державному органу отримувати перевагу від власної процедурної помилки.

При цьому, суд звертає увагу на те, що чинне законодавство не містить положень, які б дозволяли суб`єкту владних повноважень діяти на власний розсуд, так само як і видавати акти індивідуальної дії, проміжні рішення, які є очевидно протиправними. Тобто чинне законодавство презюмує таку поведінку контролюючого органу, яка має суворо відповідати вимогам законодавства.

Аналізовані законодавчі норми не дозволяють проведення перевірки платника контролюючим органом без дотримання процедури, встановленої податковим законодавством, не дозволяють видавати наказ на проведення перевірки на підставі плану-графіка, сформованого незаконно, безвідносно до того, чи є таке рішення основним, чи проміжним. Тобто спірні дії щодо формування плану-графіка слугують підґрунтям прийняття відповідачем наказу про перевірку та, відповідно її проведення, адже законодавством презюмується обов`язковість плану-графіка.

Разом з тим, незважаючи на те, що планова перевірка платника проводиться лише після видання наказу на її проведення, позивач не позбавлений права в судовому порядку оскаржити дії щодо відбору його до такого плану-графіка із порушенням законодавчо встановленої процедури, що безумовно і безпосередньо стосується його прав та охоронюваних законом інтересів.

Право на оскарження дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень надано особі, прав, свобод та інтересів якої вони безпосередньо стосуються. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.

Подібний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 06 жовтня 2021 року у справі №9901/26/21, від 03 листопада 2021 року у справі №9901/226/21, від 02 лютого 2022 року у справі № 9901/256/21, від 16 березня 2023 року у справі № 9901/494/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 990/152/22, від 14 вересня 2023 року у справі №990/73/23.

Можливість оскарження як дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень, так і актів індивідуальної дії не шкодить самій суті права на доступ до суду, оскільки ці дії/бездіяльність та акти можуть бути оскаржені в суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні дії та акти створюють права та/чи обов`язки. Тобто як дії, так і бездіяльність та індивідуально-правові акти можуть бути предметом оскарження в адміністративній справі.

Отже, у разі включення суб`єктом владних повноважень, в даному випадку ГУ ДПС у Харківській області, позивача до оновленого плану-графіка у і кварталі 2026 року, затвердженого ДПС України, платник, враховуючи очевидну протиправність такого включення, має законне право звернутись до суду з позовом про визнання протиправними таких дій в частині, яка безпосередньо стосується позивача та вимагати відновлення порушених прав шляхом зобов`язання виключити позивача з цього відкоригованого плану-графіка. Позаяк за усталеною судовою практикою протиправні дії чи рішення не можуть спричиняти правомірних наслідків.

Юридичні наслідки порушень прав особи, допущені внаслідок протиправності рішення чи дій суб`єкта владних повноважень, породжують необхідність виправлення таких помилок як необхідний захід, який поверне сторін в правовий стан, що був до моменту порушення.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в межах позовних вимог, однак може вийти за їх межі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав та інтересів особи від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду у разі задоволення позову визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень та зобов`язати його вчинити певні дії.

ГУ ДПС у Харківській області забезпечувало формування матеріалів відбору та якість коригування плану-графіка, а ДПС України затвердила коригування і забезпечує існування оприлюдненого плану-графіка як обов`язкового для виконання документа. Тому дії обох відповідачів перебувають у причинному зв`язку з включенням позивача до оновленого плану-графіка.

За таких обставин та з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що такий спосіб судового захисту як визнання протиправними дій відповідачів та зобов`язання повернення позивача у попередній стан, є ефективним та належним, не призводить до порушення публічних правовідносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а, навпаки, дозволяє попередити порушення прав та законних інтересів платника з боку контролюючого органу.

Саме зобов`язання виключити позивача з чинного плану-графіка забезпечить відновлення становища, яке існувало до вчинення протиправних дій, та виключить можливість видання наказу про планову перевірку на підставі відбору, законність якого не доведена. Такий спосіб захисту не позбавляє контролюючий орган можливості надалі реалізовувати визначені законодавством повноваження за наявності законних підстав і з дотриманням встановленої процедури.

З урахуванням розподілу повноважень між відповідачами суд вважає належним зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області сформувати та направити до ДПС України необхідні матеріали коригування, а ДПС України - виключити ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» із плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2026 рік.

За таких обставин суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та адміністративний позов ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» задовольнити частково.

Інші доводи учасників справи не спростовують наведених висновків суду та не потребують окремої оцінки, оскільки не впливають на результат вирішення спору.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позов Приватного сільськогосподарського підприємства "НОВЕ ЖИТТЯ" (вул. Центральна, буд. 3, с. Олександрівка (Валківський), Богодухівський р-н, Харківська обл., 63054, код ЄДРПОУ 30957436) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо формування та направлення матеріалів для включення Приватного сільськогосподарського підприємства «НОВЕ ЖИТТЯ» до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2026 рік.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо затвердження коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2026 рік у частині включення Приватного сільськогосподарського підприємства «НОВЕ ЖИТТЯ» (код ЄДРПОУ 30957436).

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) сформувати та направити до Державної податкової служби України матеріали для коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2026 рік у частині виключення Приватного сільськогосподарського підприємства «НОВЕ ЖИТТЯ» (вул. Центральна, буд. 3, с. Олександрівка (Валківський), Богодухівський р-н, Харківська обл., 63054, код ЄДРПОУ 30957436).

Зобов`язати Державну податкову службу України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) виключити Приватне сільськогосподарське підприємство «НОВЕ ЖИТТЯ» (вул. Центральна, буд. 3, с. Олександрівка (Валківський), Богодухівський р-н, Харківська обл., 63054, код ЄДРПОУ 30957436) з плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2026 рік.

Відмовити в задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «НОВЕ ЖИТТЯ» (вул. Центральна, буд. 3, с. Олександрівка (Валківський), Богодухівський р-н, Харківська обл., 63054, код ЄДРПОУ 30957436) суму судового збору у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «НОВЕ ЖИТТЯ» (вул. Центральна, буд. 3, с. Олександрівка (Валківський), Богодухівський р-н, Харківська обл., 63054, код ЄДРПОУ 30957436) суму судового збору у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 26 серпня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ