Рішення № 139247111, 25.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17434/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 9,43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн), встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2026 рік, для перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 року у відповідності до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн.), встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2026 рік, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовим пенсіонером та отримує пенсію на підставі Закону №2262-ХІІ. У зв`язку з визнанням протиправними та скасуванням пунктів 1, 2, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - постанова № 103), та відповідно відновленням попередньої редакції пункту 4 постанови №704 та пункту 5 і додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок № 45), він звернувся до відповідача із заявою про оформлення та направлення до ГУ ПФУ довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до постанови №704 станом на 01.01.2026 року з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Однак, відповідач довідку не виготовив, що, на думку позивача, порушує його право на належне пенсійне забезпечення.

Відповідач подав відзив, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що у спірних правовідносинах у відповідача відсутні правові підстави для складання довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії позивача із зазначенням складових грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, судом встановлено наступне.

Позивач є пенсіонером та отримує пенсію, яка призначена на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив виготовити та направити до ГУ ПФУ в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до постанови КМУ №704 станом на 01.01.2026 року з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 року на відповідний тарифний коефіцієнт.

На звернення позивача відповідач листом повідомив про відсутність підстав для виготовлення довідки.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців є положення ч. 3 ст. 43 та ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно із частиною другою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.

Пунктом 1 Порядку №45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Системний аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведеного на підставі рішення Кабінету Міністрів України, позаяк саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу, з якого пенсіонер звільнився зі служби, відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Частиною 4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 постанови № 704 визначено порядок обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб.

12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» (далі - Постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023.

Пунктом 1 Постанови №481 скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Постановою №481 змінено п. 4 постанови № 704, в зв`язку з чим з цієї дати норма права має наступну редакцію: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Згідно з частинами першою - третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

При цьому Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19 та від 10 січня 2023 року у справі № 340/507/22).

Таким чином, пункт 4 Постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Так, станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" і становить 3328,00 грн.

Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення у 2026 році, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262 та право на перерахунок пенсії на її підставі.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, що стосуються реалізації конституційного права на соціальний захист, і сформулював юридичні позиції, згідно з якими за Конституцією України певні категорії громадян України потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, Рішення від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016).

Так, у Рішенні від 20 грудня 2016 № 7-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, пов`язані з особливістю виконуваних ними обов`язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захист суверенітету і територіальної цілісності України (частина перша статті 17 Основного Закону України); потреба в додаткових гарантіях соціального захисту цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

У первинній редакції пункту 4 Постанови № 704 Кабінет Міністрів України визначив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями прожитковий мінімум, встановлений законом на поточний рік, як державний соціальний стандарт, встановлений законом, який був покликаний забезпечити достатній рівень життя військовослужбовців на фоні росту цін та інфляції в країні та уникнути необхідності одноразових, штучних підвищень грошового забезпечення за рахунок видання окремих нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою, зокрема визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (положення статті 2 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").

Згідно з приписами статті 6 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.

Відповідно до пояснювальної записки до проєкту Постанови № 704 необхідність її прийняття була зумовлена потребою реформування системи грошового забезпечення військовослужбовців, оптимізації структури грошового забезпечення та підвищення рівня грошового забезпечення військовослужбовців, який узгоджено з мінімальною заробітною платою в державі шляхом установлення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням у співвідношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Натомість пункт 4 Постанови № 704 в редакції пункту 2 Постанови № 481 замінює такий державний соціальний стандарт як прожитковий мінімум на сталу величину - 1762,00 грн, застосування якої при визначенні посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців не лише суттєво зменшує їх розміри окладів, а й зводить нанівець мету прийняття Постанови № 704 як такої.

Така зміна правового регулювання щодо розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців скасовує основну новелу пункту 4 Постанови № 704, яка полягала в тому, що розміри посадових окладів, окладів за військовим званням співвідносилися до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлюється законом про Державний бюджет на відповідний календарний рік, а також призводить до збільшення питомої частки додаткових видів грошового забезпечення, що нівелює ідею оптимізації структури грошового забезпечення та гарантії захищеності грошового забезпечення військовослужбовців від негативних економічних факторів.

Приписи пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції відповідали вимогам Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, який запровадив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів різних категорій публічних службовців саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Враховуючи наведене, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 600/3516/24-а та від 22 жовтня 2025 року у справі № 420/3824/25, у яких викладено правовий висновок про те, що з дня набрання чинності Постановою № 481 (20 травня 2023 року) та протягом усього періоду її дії (до 18 червня 2025 року) правові підстави для видачі довідок про розмір грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відсутні.

У цій постанові колегія суддів сформувала такий правовий висновок:

"до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01 січня 2024 року відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн".

Суд вважає, що цей правовий висновок є релевантним до обставин цієї справи та підтверджує правомірність тверджень позивача про наявність у нього права на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 для здійснення перерахунку його пенсії з 01.02.2026.

При розгляді цієї справи суд враховує висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24, відповідно до яких Кабінет Міністрів України на підставі частини четвертої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" наділений повноваженнями встановлювати розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі визначати розрахункову величину, що використовується для обчислення посадових окладів та окладів за військовими званнями.

Водночас суд зауважує, що врахування правового висновку Верховного Суду не означає його автоматичне поширення на будь-які правовідносини, які тією чи іншою мірою пов`язані з грошовим забезпеченням військовослужбовців. Для застосування відповідного висновку суд повинен встановити подібність спірних правовідносин за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Норма аналогічного змісту закріплена в частині п`ятій статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верхового Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 констатувала, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо оцінки правовідносин на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Тож, суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Невідповідність правозастосовному висновку Верховного Суду (висловленому за наслідками розгляду (іншої) справи у касаційному порядку) матиме місце тоді, коли суд (суди) попередніх інстанцій, розглядаючи справу за схожих предмета спору, підстав позову, обставин справи та правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо суті заявлених вимог, застосувавши норму права по-іншому, аніж це роз`яснив суд касаційної інстанції (в іншій подібній справі).

Суд зауважує, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених обставин у кожній конкретній справі окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 18 серпня 2025 року у справі №320/11622/22.

Суд звертає увагу на те, що предметом спору у справі №320/29450/24 була правомірність дій Кабінету Міністрів України під час прийняття постанови від 12 травня 2023 року №481 та вимога про скасування пункту 2 цієї постанови як нормативно-правового акта, яким внесено зміни до пункту 4 Постанови №704.

У справі №320/29450/24 Верховний Суд досліджував передусім межі нормотворчої компетенції Кабінету Міністрів України у сфері встановлення грошового забезпечення діючих військовослужбовців.

Натомість у цій справі Кабінет Міністрів України не є відповідачем, нормативно-правовий акт не є предметом оскарження, а позивач просить зобов`язати уповноважений орган скласти документ, необхідний для реалізації права на перерахунок пенсії відповідно до положень Закону №2262.

Правовідносини у цій справі виникли між пенсіонером та органом, уповноваженим видавати довідки для перерахунку пенсій. Їх зміст становлять право пенсіонера на отримання належної довідки та кореспондуючий обов`язок уповноваженого органу скласти таку довідку за наявності передбаченої законом підстави.

Таким чином, у цій справі застосуванню підлягає спеціальне пенсійне законодавство, у той час як у справі №320/29450/24 Верховний Суд вирішував питання застосування частини четвертої статті 9 Закону України №2011-ХІІ у відносинах щодо визначення розміру грошового забезпечення.

Окрему увагу суд звертає на те, що у постанові від 16 липня 2026 року Верховний Суд сам визнав відмінними правовідносини у справі №320/29450/24 від правовідносин у справі №440/6017/21, в якій безпосередньо вирішувалося питання про обов`язок уповноваженого органу видати довідку для перерахунку пенсії станом на 1 січня календарного року. Верховний Суд не заявив про відступ від висновку у справі №440/6017/21, а мотивував його незастосування саме неподібністю правовідносин.

З огляду на це постанова у справі №320/29450/24 не може розглядатися як така, що скасувала або змінила висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 2 серпня 2022 року у справі №440/6017/21, щодо обов`язку скласти довідку станом на 1 січня календарного року в разі зміни встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У справі №440/6017/21 Верховний Суд прямо визнав протиправною відмову у видачі довідки станом на 1 січня 2021 року та зобов`язав визначити посадовий оклад і оклад за військовим званням із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Безпосередньо релевантними до цієї категорії спорів є також висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24 червня 2020 року у зразковій справі №160/8324/19, згідно з якими за наявності передбаченої законодавством підстави для перерахунку пенсії на уповноважений орган покладається обов`язок скласти відповідну довідку, а відсутність окремого рішення Кабінету Міністрів України, невнесення ним змін до підзаконного порядку або бюджетні обмеження не усувають такого обов`язку.

Також застосовним до обставин цієї справи є вищевказаний правовий висновок судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24, згідно з яким у правовідносинах, пов`язаних з оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн.

У постанові Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24 відсутній відступ від правового висновку судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24.

Також суд звертає увагу на те, що у постанові від 9 червня 2022 року у справі №520/2098/19 Велика Палата Верховного Суду сформулювала загальний висновок, відповідно до якого суд на підставі статті 7 КАС України повинен застосовувати закон, а не підзаконний нормативно-правовий акт, який йому не відповідає, незалежно від того, чи був такий підзаконний акт формально скасований або визнаний нечинним.

Отже, чинність пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції постанови №481 сама по собі не позбавляє суд повноваження перевірити можливість застосування його положень у конкретних пенсійних правовідносинах на відповідність нормам Закону №2262. Така перевірка не означає визнання нормативно-правового акта нечинним, а полягає у вирішенні питання про те, чи може підзаконна норма бути застосована у конкретній справі з урахуванням положень Закону №2262 та правових висновків Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду.

Наявність у Кабінету Міністрів України повноважень на визначення розміру грошового забезпечення не означає, що будь-яке прийняте в межах цієї сфери рішення автоматично відповідає закону.

На переконання суду використання сталої величини 1762 грн, що відповідала прожитковому мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року, фактично унеможливлює зміну основних складових грошового забезпечення для цілей перерахунку пенсії незалежно від подальшої зміни законодавчо встановленого прожиткового мінімуму. Таке регулювання за своїми правовими наслідками виходить за межі технічного визначення способу обчислення грошового забезпечення та безпосередньо впливає на можливість реалізації передбаченого Законом №2262 права на перерахунок пенсії.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 3028 грн. Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" із 1 січня 2026 року його збільшено до 3328 грн.

Таким чином, з 1 січня 2026 року відбулася зміна відповідного державного соціального стандарту та виник юридичний факт, з яким висновок Верховного Суду, викладений у справах №440/6017/21 та №520/5814/24, пов`язує необхідність актуалізації розмірів грошового забезпечення для цілей перерахунку пенсії.

Отже, суд не відступає від висновків Верховного Суду, викладених у справі №320/29450/24, а визнає їх нерелевантними до обставин цієї справи через відмінність правовідносин за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

При вирішенні цієї справи підлягають застосуванню релевантні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у справах №160/8324/19 і №520/2098/19, та висновки Верховного Суду, викладені у справах №440/6017/21 та №520/5814/24.

За таких обставин відмова відповідача скласти та направити до територіального органу Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 1 січня 2026 року є протиправною.

Належним способом захисту є зобов`язання відповідача підготувати відповідну довідку із зазначенням передбачених статтею 43 Закону №2262 складових грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії позивача з 1 лютого 2026 року.

Водночас, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача вказати у новій довідці конкретні розміри складових грошового забезпечення (у відсотковому значенні), оскільки такі вимоги є передчасними.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір розподілу не підлягає, оскільки позивач звільнений від його сплати.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 року для перерахунку його пенсії.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (код ЄДРПОУ 38643633) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2026 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку його пенсії з 01.02.2026 року.

У задоволені іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов