Рішення № 139245968, 26.08.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 серпня 2026 рокум. Ужгород№ 260/4034/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головне управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м.Ужгород, пл. Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427), у якому просить:

-Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2023-2025 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 03.03.2026.

-Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2023-2025 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 03.03.2026.

В обгрунтування позову вказує, що позивачу було призначено пенсію відповідно до норм Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 р. № 1788-XII. На підставі заяви про призначення пенсії за віком 03.03.2026 р. позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 р. № 1058-IV, однак при розрахунку розміру пенсії за віком відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передували зверненню з призначенням пенсії за вислугу років, а саме за 2014, 2015, 2016 роки. Однак, позивач вважає це протиправним, оскільки за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-IV позивач звернувся вперше у 2026 році, а тому пенсія повинна бути обчислена із застосуванням середньої заробітної плати в України, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2023-2025 роки.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

19 червня 2026 року відповідач 1 подав відзив та вказує, що позивачем було подано заяву від 03.03.2026 р. про позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Також, вказує, що позивача первинно було призначено пенсію не у 2026 році, у відповідача відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2023-2025 роки при перерахунку пенсії за віком, оскільки показник середньої заробітної плати по Україні за 2023-2025 роки застосовуються лише при первинному призначенні пенсії у 2026 році.

У вказаному відзиві було заявлено клопотання про залучення до участі по даній справі Головне управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року залучено до участі в адміністративній справі № 260/4034/26 в якості відповідача 2 - Головне управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

На день розгляду справи відповідачем 2 не подано відзиву на позовну заяву. Ухвалу від 25 червня 2026 року доставлено до електронного кабунету 26.06.2026 року відповідно до довідки про доставку електронного листа.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 05.11.1991 року №1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 03.03.2026 року про переведення на інший вид пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV.

З 03.03.2026 року позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV.

При цьому, позивачу було застосовано показник середньої заробітної плати визначений за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014-2016 роки .

Вважаючи, що розмір його пенсії має бути розрахований із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2023-2025 роки, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вважаючи дії відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

За приписом п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Питання виникнення та реалізації права громадян на пенсійне забезпечення врегульоване положеннями Законів України Про пенсійне забезпечення № 1788-XII від 05.11.1991 р. та Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 р. № 1058-IV (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 ст. 2 Закону № 1058-IV перший рівень у системи пенсійного забезпечення в Україні складає солідарна система загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно зі ст. 10 Закону № 1058-IV, особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Отже, Законом № 1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною 2 статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з п.2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV (у редакції на час призначення позивачу пенсії за вислугу років) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. 16 розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Водночас, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Як вачається із матеріалів справи, позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше 03.03.2026 року.

Враховуючи викладене, застосування до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV є безпідставним.

Отже, суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2023, 2024, 2025 роки.

Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років, призначених відповідно до Закону № 1788-XII, з 01.01.2004 р. здійснюється на підставі Закону № 1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на той факт, що призначення пенсії за вислугу років зумовлено положеннями Закону № 1788-XII.

При цьому ст. 9 Закону № 1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постановах Верховного Суду від 18.01.2019 р. у справі № 562/557/17, від 11.09.2019 р. у справі № 213/1226/16-а, від 15.05.2019 р. у справі № 504/503/17, від 27.11.2024 р. у справі № 560/11681/23 тощо.

Крім того, аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 р. по справі № 876/5312/17 (№577/2576/17) (провадження №11-731апп18), згідно з яким у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV.

Також безпідставними є покликання відповідача на те, що відбулось переведення з одного виду пенсії на інший в межах норм одного Закону (Закону № 1058-IV), та зазначає, що на момент первинного призначення позивачу пенсії за вислугу років Закон № 1058-IV не містив норми статті 114, оскільки Закон № 1058-IV було доповнено даною нормою Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII (набрав чинності з 11.10.2017 р.).

З огляду на те, що позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше 03.03.2026 р., суд дійшов висновку про протиправність обчислення розміру пенсії позивача без застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме 2023-2025 роки.

Також, з огляду на матеріали справи, суд вказує, що розгляд заяви від 03.03.2026 року було здійснено відповідачем 2, то суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2023-2025 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 03 березня 2026 року та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2023-2025 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 03 березня 2026 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м.Ужгород, пл. Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2023-2025 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 03 березня 2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2023-2025 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 03 березня 2026 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЮ.Ю.Дору