Рішення № 139245095, 26.08.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 369/6593/26

Провадження № 2/727/2595/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.

при секретарі Маковійчук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №24.08.2025-100001258 від 24.08.2025 року в сумі 10 800 грн, а також судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивач посилався на те, що 24.08.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі, шляхом підписання електронного правочину одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер телефону відповідача, укладено Кредитний договір №24.08.2025-100001258, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 3 000,00 грн на строк 140 днів з дати надання, з датою повернення кредиту 10.01.2026 року, за фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит.

ТОВ «Споживчий центр» взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 3 000,00 грн, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів від 24.08.2025 року на рахунок електронного платіжного засобу відповідача, в той час як ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань не виконала, у встановлений умовами Кредитного договору строк жодних дій щодо погашення кредиту не вчиняла.

Таким чином, за твердженням позивача, у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за Кредитним договором №24.08.2025-100001258 від 24.08.2025 у загальному розмірі 10 800,00 грн, з яких: 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 4 200,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 600,00 грн заборгованість за комісією, пов`язаною з наданням кредиту; 3 000,00 грн проценти, нараховані відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

Також позивач просив стягнути з відповідача на свою користь понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2 662,40 грн, повідомивши, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа. Згідно з п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки ціна даного позову є меншою, ніж тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа обґрунтовано віднесена до категорії малозначних та підлягала розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26.05.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а також заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до довідки про причини повернення поштового відправлення, копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви разом з копіями доданих до неї документів, які направлялись за адресою місця проживання (реєстрації) відповідача, повернулись до суду без вручення адресату по причині відсутності адресата за вказаною адресою.

У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач не скористалася своїм правом та не направила суду відзиву на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї, а також не подала заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

За даних обставин суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст.178 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємному зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 24.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладений Кредитний договір №24.08.2025-100001258, за умовами якого позичальнику надано кредит у сумі 3 000,00 грн на строк 140 днів з дати надання, з датою повернення кредиту 10.01.2026 року.

Кредитний договір підписаний позичальником з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер телефону відповідача, вказаний останньою під час реєстрації в інформаційній системі кредитодавця, а ідентифікацію позичальника здійснено за допомогою Системи BankID Національного банку України, абонентом якої ТОВ «Споживчий центр» є з 26.10.2020 року.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Факт перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на рахунок електронного платіжного засобу відповідача кредитних коштів у розмірі 3 000,00 грн підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією про перерахування коштів від 24.08.2025 року, отриманою за результатами здійснення інтернет-еквайрингу на підставі договору, укладеного позивачем з відповідною платіжною системою.

Таким чином, відповідач, реалізуючи свою волю на отримання кредитних коштів, здійснила дії, спрямовані на укладення Кредитного договору, а саме заповнила заявку про надання кредиту, підтвердила умови кредитування одноразовим ідентифікатором та пройшла ідентифікацію через Систему BankID, зазначивши реквізити свого електронного платіжного засобу, на який Кредитодавцем перераховано кредитні кошти у розмірі 3 000,00 грн.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за Кредитним договором №24.08.2025-100001258 від 24.08.2025 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 10 800,00 грн, з яких: 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 4 200,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, 600,00 грн заборгованість за комісією, пов`язаною з наданням кредиту, 3 000,00 грн проценти, нараховані відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Правилами ч.1 ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Частинами 1 та 2 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. За змістом ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором. У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача спростувати розмір існуючої заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов`язання ТОВ «Споживчий центр» перед відповідачем виконало, перерахувавши відповідачу обумовлені Кредитним договором кошти в повному обсязі, тоді як відповідач своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконала.

Щодо стягнення комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 600,00 грн, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17, відповідно до якої немає підстав вважати умову конкретного кредитного договору про встановлення плати за управління кредитом нікчемною ані з огляду на приписи статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», ані з огляду на приписи статті 228 ЦК України. Відповідачем зазначена умова договору в установленому порядку не оспорена та недійсною судом не визнана, а тому нарахована позивачем комісія в розмірі 600,00 грн є правомірною та підлягає стягненню.

Разом з тим, щодо вимоги про стягнення 3 000,00 грн процентів, нарахованих позивачем відповідно до частини другої статті 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання, суд зазначає таке.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, яким визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим же пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зазначена норма пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України законодавцем не скасовувалася, не виключалася та є чинною на час ухвалення цього рішення. Воєнний стан в Україні, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», продовжується та є чинним на момент ухвалення цього рішення. Кредитний договір з відповідачем укладений 24.08.2025 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану, а прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за цим договором виникло після настання строку повернення кредиту (10.01.2026) та триває по теперішній час, тобто повністю припадає на період дії в Україні воєнного стану.

За таких обставин відповідач, на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання за Кредитним договором №24.08.2025-100001258 від 24.08.2025, а тому позовна вимога про стягнення 3 000,00 грн процентів, нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягає.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за Кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитом та комісією, наведеною позивачем.

Відтак, оскільки на час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості, доказів на спростування розміру заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитом та комісією, наведеного позивачем, а відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання у строки, передбачені умовами Кредитного договору, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «Споживчий центр», а саме про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором №24.08.2025-100001258 від 24.08.2025 у розмірі 7 800,00 грн, з яких: 3 000,00 грн тіло кредиту, 4 200,00 грн проценти за користування кредитом, 600,00 грн комісія, пов`язана з наданням кредиту, з відмовою в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3 000,00 грн процентів, нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, з підстав, наведених вище.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задоволено на суму 7 800,00 грн, що становить 72,22% від заявленої ціни позову (10 800,00 грн), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1 922,84 грн (2 662,40 грн х 72,22%), сплата якого підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 174, 178, 247, 263-265, 274, 279, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 598, 599, 610-612, 617, 625-629, 638, 639, 1048-1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за Кредитним договором №24.08.2025-100001258 від 24.08.2025 року в розмірі 7 800 гривень 00 копійок, з яких: 3 000,00 грн тіло кредиту, 4 200,00 грн проценти за користування кредитом, 600,00 грн комісія, пов`язана з наданням кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 922 гривні 84 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок процентів, нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя: Н.М. Танасійчук