Рішення № 139244800, 26.08.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6712/25

Провадження № 2/635/534/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Омельник М.М.,

за участю секретаря судового засідання Сліпченко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом,Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № 3714938 від 23.02.2021 у розмірі 49150,00 гривень, суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 гривні, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 23.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 3714938, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 15000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором. Відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору. 21 вересня 2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу № ККАУ-21092021, відповідно до якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3714938 від 23 лютого 2021 року. Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить 49150 гривень та складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15000 гривень та заборгованості за відсотками у розмірі 34150 гривень.

Виклад позиції відповідача.

02 жовтня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Темнюкова М.І. надала відзив на позовну заяву. Зазначила, що відповідач вважає, що жодних належних та допустимих доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позові, щодо отримання відповідачем кредитних коштів, наявності заборгованості та її розміру, матеріали справи не містять, а відтак у задоволенні позову ТОВ ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості необхідно відмовити, оскільки останній є недоведеним та необґрунтованим.

07 жовтня 2025 року представник відповідача - ОСОБА_2 надав відповідь на відзив. Зазначивши, що аргументи у відзиві на позовну заяву представника відповідача безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання.

Рух справи.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 29 серпня 2025 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 29 січня 2026 року, задоволено клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - Усенка Михайла Ігоровича про витребування доказів по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 березня 2026 року, задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - Темнюкової Марини Ігорівни про витребування доказів по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - Усенко М.І., надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, також зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, разом з тим, матеріали справи містять відзив його представника - адвоката Темнюкової М.І.

Крім того, згідно довідки про доставку електронного документу, а саме судової повістки на судове засідання призначеного на 26 серпня 2026 року, адвокат Темнюкова М.І. отримала 06 липня 2026 року, причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладання судового засідання до суду не надходили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

23.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 3714938

Договір підписано одноразовим ідентифікатором: С457131.

Відповідно до п.1.3. кредитного договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 15000 гривень, тип кредиту-кредит.

Відповідно до п.1.4. кредитного договору, строк кредиту 30 днів.

Відповідно до п.1.5. кредитного договору, стандартна процентна ставка становить 1.90% в день.

Згідно п. 2.4 кредитного договору кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1. Договору.

Згідно п. 2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Згідно п. 1.8-п. 1.8.1 кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору складає 23550,00 гривень.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

23 лютого 2021 року ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором С457131 підписав паспорт споживчого кредиту.

23 лютого 2021 року ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором С457131 підписав графік платежів, з якого вбачається, що датою повернення кредиту та сплати нарахування процентів - 25 березня 2021 року.

Згідно з листом ТОВ «Фінансова компанія «Контактний дім» за вих. № 7/13177 від 18 липня 2025 року, вбачається, що 23 лютого 2021 року о 09:44 ТОВ «Фінансова компанія «Контактний дім» перераховано на платіжну картку № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 15000,00 грн. Номер транзакції: 915195635, статус: успіх.

21 вересня 2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу № ККАУ-21092021, відповідно до якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3714938 від 23 лютого 2021 року.

12 серпня 2025 року позивач направив на адресу відповідача, а саме: АДРЕСА_1 досудову вимогу.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 49150 гривень та складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15000 гривень та заборгованості за відсотками у розмірі 34150 гривень.

Відповідно до інформації наданої АТ «Універсал банк», вбачається, що транзакція, здійснена 23.02.2021 року, в сумі 15000.00 гривень на банківську картку НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_3 ) була успішною.

Грошові кошти були зараховані за цією транзакцією о 09:44:21 годині на відповідний рахунок власника банківської карти НОМЕР_2 .

Доказів повернення відповідачем кредиту та сплати процентів за користування кредитними грошима у повному обсязі матеріали справи не містять.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» (далі Закону) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію». Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 року дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

При цьому, відповідно до положень ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Враховуючи наведене та долучені позивачем до матеріалів справи письмові докази у повній мірі підтверджують укладення відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору та отримання кредитних коштів.

Щодо вимог позивача про стягнення процентів за користування кредитними коштами суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 23.02.2021 між сторонами укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 15000 грн строком на 30 днів. Кінцевою датою повернення кредиту визначено 25.03.2021. Процентна ставка за користування кредитними коштами встановлена у розмірі 1,9 % за день користування кредитом.

З розрахунку заборгованості убачається, що за період з 23.02.2021 по 24.03.2021 позивачем нараховувалися проценти у розмірі 285 грн за кожен день користування кредитними коштами. Таким чином, за вказаний період нараховано 8 550 грн процентів (285 грн ? 30 днів).

Станом на 25.03.2021 у розрахунку заборгованості зазначено тіло кредиту у розмірі 15000 грн, загальну заборгованість у розмірі 23550 грн, при цьому процентів за 25.03.2021 не нараховано.

Разом з тим, позивачем здійснено подальше нарахування процентів у розмірі 285 грн за кожен день у період з 26.03.2021 по 23.06.2021, тобто після спливу визначеного договором строку кредитування.

Відповідно до умов кредитного договору (п.4.2.2.-п.4.3.1) передбачено можливість продовження строку користування кредитом. При цьому пропозиція споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Строк такого продовження відповідно до умов договору не може перевищувати 90 днів.

З матеріалів справи вбачається, що 15.07.2021 відповідачем здійснено платіж у розмірі 50 грн.

Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що зазначена сума відповідала встановленій договором умові щодо розміру платежу, необхідного для продовження строку користування кредитом, а саме становила не менше суми нарахованих та несплачених процентів станом на дату здійснення платежу.

Сам по собі факт здійснення відповідачем платежу у розмірі 50 грн не свідчить про продовження строку користування кредитом, оскільки відповідно до умов укладеного сторонами договору необхідною умовою такого продовження є здійснення платежу у визначеному договором розмірі.

Отже, належних доказів продовження строку кредитування після 25.03.2021 суду не надано.

Вирішуючи питання щодо можливості нарахування процентів після закінчення строку кредитування, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Положення частини першої статті 1048 ЦК України щодо права на одержання процентів можуть застосовуватися лише в межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу такого строку права кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються, зокрема, наслідками прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченими статтею 625 ЦК України. (Верховний Суд?)

Зазначений правовий висновок також послідовно застосовується Верховним Судом, який зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту. (Верховний Суд?)

Таким чином, оскільки строк кредитування за договором закінчився 25.03.2021, а належного продовження цього строку відповідно до умов договору судом не встановлено, позивач не мав правових підстав для нарахування відповідачу договірних процентів у розмірі 285 грн за день у період з 26.03.2021 по 23.06.2021.

За вказаний період позивачем нараховано 25650 грн процентів (90 днів ? 285 грн), які нараховані поза межами строку кредитування та не підлягають стягненню з відповідача.

Отже, обґрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами лише за період у межах строку кредитування - з 23.02.2021 по 24.03.2021 - у розмірі 8550 грн.

При цьому сплачена відповідачем 15.07.2021 сума у розмірі 50 грн підлягає врахуванню при визначенні фактичного розміру заборгованості відповідно до встановленого договором та законом порядку зарахування платежів.

Таким чином, у задоволенні вимог про стягнення процентів, нарахованих після 25.03.2021, слід відмовити.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Щодо судових витрат.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 цього Кодексу, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 8000,00 грн. є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи.

У позовній заяві представником позивача зазначено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без участі представника позивача. Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, а отже не відноситься до складних справ.

Враховуючи викладене, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, а також розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, суд вважає можливим зменшити розмір судових витрат та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача в сумі 4000,00 гривень, що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 3714938 від 23 лютого 2021 року у розмірі 23550 (двадцять три тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок. (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» суму судового збору в розмірі 1160 (одна тисяча сто шістдесят) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок та судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок. (за реквізитами код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх).

В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості, що не проголошуються:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28;

представник позивача: Усенко Михайло Ігорович, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 ;

представник відповідача: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Суддя М.М.Омельник