Рішення № 139244474, 26.08.2026, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 635/276/26

№ провадження 2/624/197/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Кегичівці, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 2545105287-128216 від 30.09.2021 у розмірі 12920 грн, а також стягнення судових витрат: 1) судового збору 2422,40 грн, 2) витрат на правничу допомогу 25000 грн.

Позовна заява обгрунтована тим, що 30.09.2021 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір № 2545105287-128216. Відповідно до умов цього договору відповідачу надано позику в розмірі 2000 грн 30.09.2021 на строк 14 діб до 14.10.2021, зі сплатою процентів за користування позикою в розмірі 1,95% за кожен день користування позикою, відповідно до графіку розрахунків. Відповідач умови договору не виконав та має заборгованість в розмірі 12920 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 2000 грн, заборгованість за відсотками 10920 грн. 18.01.2022 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та по ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір №18-01/2 за умовами якого останньому передано право вимоги за договором №2545105287-128216. Між ТОВ «Вердикт Капітал» та позивачем ТОВ «Коллект Центр» 10.01.2023 був укладений договір 10-01/2023 за яким позивач отримав право вимоги до відповідача за договором №2545105287-128216.

Справа надійшла до Кегичівського районного суду Харківської області 24.02.2026 за підсудністю на підставі ухвал Харківського районного суду Харківської області від 09.01.2026 та Берестинського районного суду Харківської області від 04.02.2026, відповідно до ст.31 ЦПК України.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 26.02.2026 позовна заява була прийнята до провадження та залишена без руху, позивачу наданий десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 03.03.2026, справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам було надано час для подання заяв по суті..

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 31.03.2026 були роз`єднані позовні вимоги про стягнення заборгованості: 1) за договором № 2545105287-128216 від 30.09.2021 у розмірі 12920 грн; 2) за договором №3676496 від 20.08.2021 у розмірі 27969 грн; 3) за договором №100483417 від 06.09.2021 в розмірі 30536 грн; 4) за договором №77487555 від 03.10.2021. Виділено в окремі самостійні провадження вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №3676496 від 20.08.2021 у розмірі 27969 грн; за договором №100483417 від 06.09.2021 в розмірі 30536 грн; за договором №77487555 від 03.10.2021.

Відповідач 04.06.2026 подав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що вважає заявлені до стягнення відсотки за одговором завищеними. У відповідності до п.п. 2.2, 2.3 Договору, кредит надається у сумі 2000 грн., строк користування кредитними коштами визначено у 14 днів та починається 30.09.2021 року та закінчується 14.10.2021 року. Згідно виписки про щоденні нарахування за договором №2545105287-128216 від 30.09.2021 встановлено, що після закінчення визначеного строку кредитування станом на 18.01.2022 року, часу відступлення права вимоги кредитора позивачу, ТОВ ФК Інкасо фінанс підтверджено, що станом на 18.01.2022 року заборгованість за кредитом становила 2546,00 грн, але позивачем після вказаного строку нараховувалися відсотки за кредитом. Відповідач здійснила дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем в особі ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» було перераховано грошові кошти у розмірі 2000,00 грн. Пунктом 2.3 строк період користування кредитними коштами складає 14 днів та починається з 30.09.2021 та закінчується 14.10.2021 (включно). Умовами договору позики (п.9.13) на період зазначений в п.п. 2.3. договору, плата за користування кредитом встановлена в розмірі 702% річних або 1,95%% за 1 день користування грошовими коштами. Пунктом 2.5 визначено, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити товариству плату згідно графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1 до цього договору). Згідно п. 2.7. плата за користування кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів, користування кредитом, визначену у п.п. 2.3. цього договору та починається у дату списання кредитних коштів з рахунку товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства. Відповідно до п. 6.1 договору позики, за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, Сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним Законодавством, а також відшкодовують заподіяні збитки, понад неустойку. Пунктом 6.2 договору позики погоджено, що закінчення строку дії договору не звільняє від відповідальності за невиконання та/чи неналежне виконання умов цього договору. Пунктом 9.6. договору позики передбачено, що сторони домовились, що після закінчення строку дії цього договору, проценти за користування кредитом можуть бути нараховані згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на усю суму боргу та встановлюються у розмірі 1 404 % річних та підлягають сплаті не пізніше дня, що слідує за днем відправлення відповідної Вимоги Позикодавця Позичальнику засобами ІТС та/чи на адресу електронної пошти Позичальника. Згідно розрахунку заборгованості станом на 18.01.2022, заборгованість перед ТОВ «Інкасо Фінанс» за договором становить 2546,00 грн., яка складається з: тіла кредиту - 2000,00 грн, процентів - 546,00 грн, тобто таким, який здійснений на умовах та у межах строку кредитування, які погодили сторони у договорі № 2545105287-128216 від 30.09.2021. Після відступлення права вимоги за договором, відповідно до розрахунку заборгованості, ТОВ «Коллект Центр» здійснило нарахування процентів у розмірі 3,9% за день користування кредитними коштами. Загальна заборгованість за кредитом, згідно із вказаним розрахунком складає 12920 грн., з яких: 2000,00 грн. - тіло кредиту; 10920,00 грн. - заборгованість за відсотками. Відповідач не погоджується із вказаним розрахунком, оскільки застосування відсотків у розмірі 1,95 %, передбачених п.п.2.3 договору за день користування кредитом визначених умовами договору, які кредитор погоджував не передбачено нарахування таких процентів поза межами строку дії договору. Здійснюючи зазначені нарахування, ТОВ «Коллект центр» як підставу такого нарахування вказало умови договору про відступлення прав вимоги № 18-01/22 від 18.01.2022 року, а не положення кредитного договору № 2545105287-128216 від 30.09.2021, що укладено з відповідачем. За таких обставин відсутні підстави для стягнення процентів, нарахованих ТОВ «Коллект центр». Наявні у справі докази вказують на те, що всупереч умовам кредитного договору, позичальник не виконала свого зобов`язання, а саме не повернула кредитні кошти та не сплатила проценти за користування кредитними коштами саме в межах дії цього договору, тому відповідач вважає, що з неї підлягає стягненню сума процентів у розмірі 546,00 грн за договором № 2545105287-128216, що підтверджено первісним кредитором у розрахунку заборгованості станом на момент відступлення вимоги по договору позивачу. Щодо витрат на правничу допомогу відповідач зазначає наступне. Позивач у позовній заяві просить стягнути судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у сумі 25 000,00 грн пропорційно до заявлених позовних вимог. На підтвердження витрат на надання правової допомоги до матеріалів справи долучено Договір з ФОП ОСОБА_2 , Заявка на надання правової допомоги, Акт про надання правової допомоги № 15 від 28.11.2025 року та тарифи ФОП на послуги. Згідно Акту, ФОП ОСОБА_2 виконані наступні дії: послуга з усного вивчення документів, письмове вивчення документів та складення позовної заяви. Всі ці надані послуги оцінюються ФОП в розмірі 25000 грн. Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19). Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо. Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Крім цього, вказана сума послуг на надання правової допомоги оцінюється позивачем виходячи з чотирьох позовних вимог щодо стягнення заборгованості за чотирма окремими договорами кредитів, три з яких ухвалою суду виділені в окремі провадження. Таким чином, виходячи з критерію розумності та фактично виконаної роботи, стягненню витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у сумі 2 000 грн. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість в розмірі 2546 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2000,00 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 546,00 грн. Зменшити суму витрат на надання правової допомоги по справі у відповідності до фактично виконаної роботи та пропорційно заявлених вимог.

Позивач 08.06.2026 подав відповідь на відзив, в якому зазначає, що у розрахунку заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. При цьому, перевірити правильність розрахунків можливо за допомогою елементарних математичних операцій множення, ділення та додавання. Між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2545105287-128216. Відповідно до п.п. 2.5. Договору позики, за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплатити Товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до цього Договору). Умовами Договору позики на період зазначений в п.п. 2.3. Договору, плата за користування Кредитом встановлена в розмірі 1,95 % за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2.7. Договору позики встановлено, що плата за користування Кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів, користування Кредитом, визначену у п.п. 2.3. цього Договору та починається у дату списання Кредитних коштів з Рахунку Товариства й закінчується у дату зарахування Суми кредиту та плати за користування Кредитом на Рахунок Товариства. Згідно з частиною 2 ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. У розрахунку заборгованості чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 наведено висновок про застосування норм права, суть якого полягає у тому, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). Відповідно до п. 6.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, Сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним Законодавством, а також відшкодовують заподіяні збитки, понад неустойку. Пункт 6.2. Договору погоджено, що Закінчення строку дії договору не звільняє від відповідальності за невиконання та/чи неналежне виконання умов цього договору. Відповідно до п. 9.6 Договору визначено, що Сторони домовились, що після закінчення Строку дії цього Договору, проценти за користування Кредитом можуть бути нараховані згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Відповідно до пункту 91 постанови від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Таким чином, правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до частини другої статті 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Тобто, ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження належного виконання умов договору та контррозрахунок заборгованості, здійснений Відповідачем, відповідно до погоджених умов договору. Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим. Щодо витрат на правничу допомогу. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Проте, відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Сторонами погоджено саме такі умови надання юридичної допомоги. Заперечення відповідача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та є лише особистою думкою Відповідача. Отже, такі твердження є припущеннями. Варто зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18. Крім того, договірні відносини між Позивачем та Адвокатом за Договором є виключно цивільно-правовими правовідносинами між сторонами цього договору і не впливають на жодні права Відповідача у справі. Вони мають на меті лише обумовлені угодою обов`язки та відповідні дії сторін даного договору, що не суперечать правовим нормам та не зачіпають інтереси третіх осіб. Відтак, будь-які посилання на цей договір з метою доведення порушень прав Відповідача є необґрунтованими. Розмір гонорару визначається лише за погодженням стороною надавачем послуг та клієнтом, а Відповідач не вправі втручатися в ці правовідносини. А тому, в разі неврахування судом умов договору про надання правової допомоги, щодо порядку обчислення гонорару та черговості виконання зобов`язань за цим договором, може бути розцінене як не при тримання принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, заявив про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, представник відповідача подав заяву про розгляд справи за його та відповідача відсутності, розгляд справи провести з урахуванням відзиву.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Матеріалами справи встановлено, що 30.09.2021 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» договір позики №2545105287-128216 «Проста позика».

Договір укладено в електронній формі за допомогою ІТС товариства та підписано електронним підписом, за допомогою одноразового ідентифікатора.

Згідно з п.п. 2.1-2.7. Договору, за цим договором товариство приймає на себе зобов`язання надати, а позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів, за фактичний строк користування кредитом, у порядку встановленому цим договором. Кредит надається в загальному розмірі 2000.00 грн. Строк період користування кредитними коштами складає 14 (днів) та починається з 30.09.2021 та закінчується 14.10.2021 (включно). Цільове призначення кредиту (мета використання): споживчі потреби, у т.ч. придбання позичальником будь-яких товарів, робіт, послуг для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору. Розмір фіксованої процентної ставки, встановлений цим договором, не може бути збільшений без письмової згоди Позичальника. Плата за користування кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів, користування кредитом, визначену у п.п. 2.3. цього договору та починається у дату списання кредитних коштів з рахунку товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства.

Відповідно до п. 3.2. Договору, кредит надається одноразово шляхом перерахування коштів виключно на рахунок позичальника, зазначений позичальником при подачі заяви про надання кредиту та зазначений у розділі 10 (реквізити сторін) цього договору. Згідно з розділом 10 Договору цей рахунок НОМЕР_1 .

Згідно з п.п. 3.6., 3.7. Договору, повернення кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником згідно з Графіком розрахунків, або достроково відповідно до порядку, визначеного цим договором, але в будь- якому випадку не пізніше дати остаточного повернення кредиту, встановленого цим договором. Позичальник зобов`язується здійснити повернення суми кредиту та нараховані, у відповідності до цього договору, проценти за користування кредитом згідно Графіку розрахунків.

Відповідно до п. 9.6. Договору, сторони домовились, що після закінчення строку дії цього договору, проценти за користування кредитом можуть бути нараховані товариством, згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на усю суму боргу та встановлюються у розмірі 1 404 % річних та підлягають сплаті не пізніше дня, що слідує за днем відправлення відповідної вимоги позикодавця позичальнику засобами ІТС та/чи на адресу електронної пошти позичальника.

Згідно п. 9.13 Договору, за користування, грошовими коштами у строк передбачений п.п. 2.3. Договору встановлюється процентна ставка у розмірі 702% річних (або 1,95% за 1 день користування грошовими коштами).

Відповідно до п. 4.2.7. Договору, товариство має право відступити, у будь-який спосіб (цесія, факторинг) права вимоги за цим Договором будь-якій третій особі, без отримання згоди від Позичальника.

Згідно з Графіком платежів, що є додатком №1 до договору позики, дата повернення кредиту встановлена 14.10.2021, сума кредиту 2000 грн, сума нарахованих процентів 546 грн. Разом 2546 грн. Реальна процентна ставка 53978.7%.

Відповідно до платіжного документу Platon №380427 успішно було перераховано на рахунок № НОМЕР_2 кошти в розмірі 2000 грн 30 вересня 2021 о 09:17:44 год.

Відповідно до довідки ТОВ «Платежі онлайн» №1821/03 від 27.03.2024, ТОВ «Платежі Онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг повідомляє, що на сайті Торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція по видачі, номер транзакції 33298-26620-25113, сума 2000.00 грн, дата та час проведення 2021.09.30 о 09:17:44 год, номер платіжної картки НОМЕР_2 , опис: переказ для позики 2545105287-128216.

Відповідно до розрахунку заборгованості проведеного первісним кредитором відповідач станом на 18.01.2022 має заборгованість за договором позики в розмірі 2546 грн, з яких 2000 грн тіло кредиту, 546 грн проценти за користування кредитом. Проценти нараховані за період з 01.10.2021 по 14.10.2021 включно.

18.01.2022 ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір про відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги № 18-01/22.

Відповідно до п.п. 2.1., 5.2. Договору, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги кредитора до боржників, надалі за текстом - боржники, зазначених у додатку №1 до цього договору (надалі також - реєстр боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «основні договори», надалі за текстом - права вимоги. «Права вимоги» - право грошової вимоги Кредитора до Боржників, строк платежу за якою настав (наявна вимога) та право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) щодо погашення заборгованості, яка виникла та виникне на підставі укладених між Кредитором та Боржниками Договорів позики, та підтверджуються Документацією (Розділ «Терміни»). «Дата відступлення (переходу) Прав вимоги» - означає Робочий День, в який Права Вимоги були відступлені (перейшли) від Кредитора до Нового кредитора на підставі укладеного між ними Акту приймання-передачі Прав вимоги (Розділ «Терміни»). Права вимоги вважаються відступленими (переданими) кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання- передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 2).

Відповідно до п. 5.4 Договору, з моменту відступлення прав вимоги новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів та чи процентів, за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України за договорами позики( в тому числі за періоди, що передували відступленню прав вимоги, якщо такі нарахування не були здійснені кредитором).

Відповідно до п. 8.3.4. Договору новий кредитор має право здійснювати наступні відступлення прав вимоги третім особам.

Сторонами договору підписано акт прийому-передачі реєстру боржників 18.01.2022. Згідно з реєстром боржників значиться за №739 боржник ОСОБА_1 , договір №2545105287-128216 в розмірі 2 546 грн.

Новий кредитор ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі п. 5.4 Договору про відступлення прав вимоги №18-01/22 здійснив нарахування процентів за період з 14.10.2021 по 17.01.2022 в сумі 7488 грн за ставкою 3,9% в день, а також нарахування за період з 18.01.2022 по 23.02.2022 в сумі 2886 грн.

Між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал» 10.01.2023 був укладений договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.

Згідно з умовами цього Договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього договору (надалі також - реєстр боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «основні договори», - надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором. Права вимоги, що є предметом цього договору належить первісному кредитору на підставі, зокрема, договору відступлення №18-01/22 укладеного 18.01.2022 з ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» (п. 2.1. Договору). «Права вимоги» - означає всі належні первісному кредитору, права вимоги до боржника за договором позики, включаючи всі права грошової вимоги, права, що забезпечують виконання зобов`язання боржника за кредитним договором, засоби захисту прав, які доступні первісному кредитору, щодо отримання загальної суми заборгованості (розділ Терміни). Права вимоги вважаються відступленими первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту-приймання передачі Реєстру Боржників в друкованому вигляді (п. 5.2. Договору). Ціна договору становить 5312491,59 грн та може бути сплачена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог протягом 1065 днів з дати підписання цього договору (п.п. 7.1., 7.2. Договору).

Відповідно до п. 5.4. Договору, новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів та/чи процентів, за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України за договорами позики (в тому числі за періоди, що передували відступленню прав вимоги, якщо такі нарахування не були здійснені кредитором).

Сторонами договору підписані Акти прийому-передачі Реєстру боржників, акту зарахування зустрічних однорідних вимог.

Згідно з витягом Реєстру боржників до нього включений за №82055 боржник ОСОБА_1 , номер договору №2545105287-128216, сума заборгованості 12920 грн, з яких 2000 грн тіло кредиту, 10920 грн проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У судовому засіданні встановлено факт укладення відповідачем договору позики. Факт переведення на рахунок позичальника коштів. Факт порушення позичальником умов договору щодо повернення позики та сплати процентів у визначені договором строки. Строк повернення позики настав. Відповідач ці обставини не заперечила, докази протилежного не надала.

Визначений позивачем розмір заборгованості відповідача за договором, а саме тіла кредиту та процентів відповідає умовам цього договору.

Так, відповідно до умов кредитного договору, строк період користування кредитними коштами складає 14 (днів) та починається з 30.09.2021 та закінчується 14.10.2021 (включно) (п.2.3. Договору). За користування, грошовими коштами у строк передбачений п.п. 2.3. Договору встановлюється процентна ставка у розмірі 702% річних (або 1,95% за 1 день користування грошовими коштами) (п. 9.13 Договору).

Первісним кредитором позичальнику була нарахована заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 30.09.2021 по 14.10.2021 в сумі 546 грн, що цілком відповідає вищевикладеним умовам кредитного договору. Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, погодився з цим розрахунком, не заперечує суму цієї заборгованості. Ця заборгованість підлягає стягненню з відповідача

Надалі, після відступлення прав вимоги, первісним кредитором, його правонаступником ТОВ «Вердикт Капітал», на підставі п. 5.4 договору відступлення прав вимоги № 18-01/22, та на підставі п. 9.6. Кредитного договору були донараховані проценти за користування кредитом згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, на всю суму боргу в розмірі 1404% річних, тобто 3.9% в день.

За період, що передував відступленню прав вимоги, з 14.10.2021 по 17.01.2022 нараховано заборгованість за процентами в сумі 7488 грн. За період з 18.01.2022 по 23.02.2022 нараховано заборгованість за процентами в сумі 2886 грн.

Донараховані правонаступником позикодавця проценти, після спливу строку виконання зобов`язання за своєю природою є процентами відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховані за понадстрокове користування коштами. Процентна ставка, за якою ці проценти нараховані відповідає умовам п 9.6. договору позики. Право нарахування цих процентів правонаступником позикодавця передбачено п. 5.4 договору відступлення прав вимоги. Строк нарахування цих процентів відповідає положенням п. 18 Прикінцевим та Перехідним положенням ЦК України, оскільки нараховані до 24.02.2022.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом")

Позичальник отримує «чужі» грошові кошти в борг, який зобов`язується повернути в майбутньому.

Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору (позики) обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак, якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту (позики), в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Відсотки, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України, - це спеціальний вид відповідальності на відміну від відсотків, які є звичайною платою за користування грошима, у тому числі за договором позики. Водночас поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною. Не можуть застосовуватися одночасно регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України про відсотки за договором позики та охоронна норма частини другої статті 625 ЦК України про стягнення інфляційних збитків і трьох процентів річних. Тому до прострочення з боржника стягуються відсотки від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за кредит, а за період після такого прострочення - річні відсотки відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання.

Нарахування процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Сама по собі відсутність розмежування між процентами за користування кредитом та нарахуваннями за статтею 625 ЦК України не є автоматичною підставою для відмови в позові або його часткового задоволення, оскільки суд зобов`язаний самостійно дати правову кваліфікацію вимогам.

Згідно з принципом jura novit curia (суд знає закони), суд не зв`язаний посиланням позивача на конкретні норми права і може самостійно перерозподілити або уточнити розрахунок, якщо сума вимог та підстави фактично обґрунтовані матеріалами справи.

У цивільному процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia». Активна роль суду проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі й застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Принцип «jura novit curia» застосовується у випадку, коли позивач обґрунтовує свій позов саме такими обставинами, проте помилково посилається на певні норми права.

Судом встановлено, що позичальник умови кредитного договору щодо повернення кредиту не виконала, строк кредитування спив 14.10.2021. Кредитні кошти до цього часу позичальник не повернула.

Нарахована заборгованість за процентами за період з 14.10.2021 по 23.02.2022 є процентами за прострочення виконання зобов`язання, яка передбачена ст. 625 ЦК України та умовами кредитного договору (п. 9.6.), а тому підлягає стягненню з відповідача.

Щодо права позивача пред`являти свої вимоги до боржника за договорами, то суд керується такими положеннями Закону

Згідно зі ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

На підставі викладених норм Закону та встановлених в судовому засіданні фактів укладення договору відступлення прав вимоги між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс», договору відступлення прав вимоги між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», за якими до позивача переходить право вимоги до відповідача за договором позики, тому суд доходить висновку про задоволення заявлених позивачем вимог до боржника.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в сумі 12920 грн, з яких: 1) тіло кредиту - 2000 грн; 2) проценти - 10920 грн, з яких: проценти за користування кредитом 546 грн; проценти за прострочення зобов`язання 10374 грн стягненню на користь позивача

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжної інструкції, позивач за подання позову до суду, у відповідності до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 гривень, а тому, у зв`язку з задоволенням позову ці витрати підлягають відшкодуванню відповідачем.

Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких положень Закону.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 лютого 2019 року (справа №756/2114/17) зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав такі документи: копію договору про надання правничої допомоги, копію заявки на надання юридичної допомоги, витяг з акту про надання юридичної допомоги.

Згідно з наданих документів, встановлено, що між позивачем та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладений договір про надання правової допомоги, вартість наданих позивачу послуг щодо заборгованості ОСОБА_1 становить 25000 грн, витрачено 10 годин, на надання усної консультації з вивчення документів, підготовку пропозицій, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.

Зазначена сума гонорару включає надання адвокатських послуг щодо трьох договорів боржника. Судом позовні вимоги щодо цих договорів були роз`єднані, а отже суд вирішує питання судових витрат лише в частині, яка стосується предмету спору справи, яка розглядається та становить 8333,33 грн (25000грн/3).

Отже, враховуючи заперечення відповідача, принцип співмірності та розумності судових витрат, зважаючи на характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг заявнику, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру, суд доходить висновку про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76-82, 95, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) заборгованість за договором позики №2545105287-128216 від 30.09.2021 в розмірі 12920 (дванадцять тисяч дев`ятсот двадцять) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції Харківського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306.

Представник позивача: Чайковська Марія Миколаївна, довіреність №86 від 26.02.2026, адреса: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , громадянка України, паспорт серії НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: Доценко Юрій Глібович, ордер серії АХ №1349010 від 13.05.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2045 від 23.11.2016, адреса: вул. Незламності, буд. 6, с-ще Кегичівка, Берестинського району, Харківської області, 64003.

Суддя Т.В. Богачова