Ухвала суду № 139243869, 26.08.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/3296/19

Провадження № 6/345/249/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., за участю секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання,

в с т а н о в и в:

На адресу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі, у якій заявник просить замінити стягувача у виконавчому листі № 345/3296/19 від 10.10.2019 року з АТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», видати дублікат виконавчого листа та, у разі необхідності, поновити строк для його пред`явлення до виконання.

В обґрунтування заяви покликається на те, що рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.08.2019 року у справі № 345/3296/19 було задоволено позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на виконання якого 10.10.2019 року видано виконавчий лист. Зазначає, що 22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до умов якого, за твердженням заявника, до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» перейшло право вимоги за кредитним зобов`язанням ОСОБА_1 . Також заявник зазначає, що виконавче провадження № 60887699 було завершено 01.02.2021 року, а оригінал виконавчого листа направлено стягувачу АТ КБ «ПриватБанк». Після укладення договору факторингу оригінал виконавчого листа заявнику не передавався. У зв`язку з цим 12.03.2026 року заявник звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із відповідним запитом, на який 31.03.2026 року отримав повідомлення про втрату оригіналу виконавчого листа. Посилаючись на зазначені обставини, заявник просить замінити стягувача АТ КБ «ПриватБанк» його правонаступником ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», видати дублікат виконавчого листа та, у разі необхідності, поновити строк його пред`явлення до виконання.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином. Відповідно до частини третьої статті 442 ЦПК України їх неявка не перешкоджає вирішенню питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та подані заявником докази, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник, а стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, необхідною умовою для заміни стягувача є доведення факту переходу до заявника саме того права вимоги, яке належало первісному стягувачу та було предметом виконання за відповідним виконавчим документом.

Судом встановлено, що рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.08.2019 року у справі № 345/3296/19 позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 24.03.2011 року у розмірі 14 828,28 грн, а також 1 104,57 грн судових витрат, а всього 15 932,85 грн.

На виконання зазначеного рішення 10.10.2019 року видано виконавчий лист.

Разом з тим на підтвердження переходу права вимоги заявником надано, зокрема, витяг з Реєстру боргових зобов`язань № 5 від 10.09.2025 року до договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року.

Зі змісту зазначеного витягу вбачається, що за записом № 16559 зазначено боржника ОСОБА_1 , однак кредитний договір у цьому записі зазначений як б/н від 01.08.2014 року, тоді як відповідно до рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.08.2019 року предметом судового стягнення був кредитний договір б/н від 24.03.2011 року.

Крім того, наявна істотна розбіжність щодо розміру заборгованості.

Так, рішенням суду від 29.08.2019 року встановлено та підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 24.03.2011 року у розмірі 14 828,28 грн., а разом із судовими витратами - 15 932,85 грн.

Натомість у витягу з Реєстру боргових зобов`язань № 5 від 10.09.2025 року за відповідним записом зазначено суму заборгованості за основним боргом у розмірі 13 124,11 грн.

Отже, між відомостями, що містяться у судовому рішенні від 29.08.2019 року, та відомостями, зазначеними у витягу з Реєстру боргових зобов`язань № 5 від 10.09.2025 року, наявні істотні розбіжності як щодо дати кредитного договору, так і щодо розміру заборгованості.

Сам по собі факт зазначення у витягу з Реєстру прізвища, ім`я та по батькові боржника, а також інших персональних даних, без належного підтвердження тотожності кредитного договору, не дає можливості достовірно встановити, що право вимоги, зазначене у Реєстрі боргових зобов`язань, є саме тим правом вимоги, яке було предметом розгляду у справі № 345/3296/19 та за яким видано виконавчий лист.

При цьому судове рішення від 29.08.2019 року стосується конкретного кредитного договору б/н від 24.03.2011 року, тоді як наданий заявником витяг містить відомості про кредитний договір б/н від 01.08.2014 року.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування.

При цьому частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, саме на заявника покладається обов`язок надати належні та достатні докази того, що за договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року йому передано право вимоги саме за тим кредитним договором б/н від 24.03.2011 року, за яким рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.08.2019 року у справі № 345/3296/19 було стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 .

Надані заявником документи такого факту достовірно не підтверджують.

Наявність у Реєстрі боргових зобов`язань запису щодо особи з аналогічними даними сама по собі не усуває встановлених судом розбіжностей щодо дати кредитного договору та розміру заборгованості.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заявником не доведено факт переходу до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» права вимоги саме за кредитним договором б/н від 24.03.2011 року, за яким видано виконавчий лист у справі № 345/3296/19.

Відтак правові підстави для заміни стягувача АТ КБ «ПриватБанк» його правонаступником ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» відсутні.

Оскільки вимога про видачу дубліката виконавчого листа заявлена особою, яка не довела набуття статусу правонаступника стягувача за відповідним виконавчим документом, підстави для видачі такого дубліката заявнику також відсутні.

Крім того, питання про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є похідним від права заявника звертатися до суду як належного стягувача, а тому за відсутності доведеного правонаступництва підстави для його вирішення на користь заявника також відсутні. Стаття 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає можливість поновлення пропущеного строку стягувачеві судом, а стаття 433 ЦПК України регулює відповідний процесуальний порядок.

Таким чином, за результатами розгляду заяви судом не встановлено належного та достатнього документального підтвердження переходу до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» права вимоги за кредитним договором б/н від 24.03.2011 року, за яким ухвалено рішення у справі № 345/3296/19.

Керуючись статтями 55, 76, 80, 81, 247, 431, 433, 442 ЦПК України, статтями 512, 514 ЦК України, статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі, виданому на виконання рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.08.2019 року у справі № 345/3296/19, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: