Рішення № 139243754, 13.08.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4/26

Провадження № 2/191/3/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 серпня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В.,

за участі секретаря судового засідання Силкіної О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

В С Т А Н О В И В :

02.01.2026 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов цивільний Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», в особі представника позивача Ткаченко М.М. до ОСОБА_1 , яким позивач просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2110415713460 від 14.04.2021 року в загальній сумі 73899,86 грн., судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 14.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба миттєвого кредитування" та ОСОБА_1 укладено Договір № 2110415713460.

Згідно Договору, основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього Договору.

Згідно п. 1.1. Договору за цим договором товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5900.00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

Відповідно до п. 1.9. Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік.

Згідно п. 1.4. Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2.00 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1.64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а);

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6);

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в).

д) тип процентної ставки - фіксована.

Позивач стверджує, що Первісний кредитор виконав свої зобов`язання, надавши кредитні кошти в розмірі, визначеному кредитним договором; зазначає, що відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

Посилається на п.п. 1.5, 1.6 кредитного договору згідно яких він вважається укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства. Датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

01.12.2021 укладено договір № 1-12 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба миттєвого кредитування" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2110415713460.

10.01.2023 укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2110415713460.

Згідно розрахунків позивача станом на дату подання позову заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Коллект центр» становить 73899,86 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 5900,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами первісним кредитором - 67999,86 грн. та відсотки нараховані ТОВ «Коллект центр» - 0,00 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.; заборгованість за комісіями - 0.00 грн.; інфляційні збитки - 0.00 грн.; нараховані 3% річних -0.00 грн.

Ухвалою суду від 14.01.2026 відкрите провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 10.03.2026 року задоволене клопотання позивача про витребування доказів, витребувано від АТ «Ощадбанк» інформацію про ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки НОМЕР_1 ; докази зарахування на картку № НОМЕР_2 кредитних коштів у сумі 5900,00 грн., які 14.04.2021 року були на неї зараховані; виписку по рахунку за № НОМЕР_2 за період з 14.04.2021 по день надання відповіді на запит суду; чи відкривалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка № НОМЕР_2 (віртуальна чи фізична) та надати повний номер банківської картки № НОМЕР_2 ; щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операції (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 14.04.2021 по 21.04.2021; чи знаходиться номер телефону НОМЕР_4 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

14.07.2026 на виконання ухвали суду надійшла відповідь від банку про надання інформації.

В ніч з 01 на 02 квітня 2026 року, в результаті влучання ворожого дрону, пошкоджено будівлю Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у зв`язку з цим, з 02 квітня поточного року, прийом громадян, реєстрація кореспонденції, розгляд справ судом призупинено.

06.07.2026 відновлено роботу суду, судове засідання призначене на 13.08.2026 року о 09.00 годині.

Представник позивача Німченко А.Р. надала клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 викликався шляхом розміщення оголошення про виклик на сайті «Судової влади» та направлення судової повістки засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням на зареєстроване місце проживання, яка повернулася з відміткою «Адресат відмовився», про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву, заяв та клопотань до суду не подавав.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи наявність умов проведення заочного розгляду справи встановлених ст. 280 ЦПК, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Розглянувши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання фінансових послуг № 2110415713460 «Стандартний» (кредитний договір), згідно з п. 1.1. якого Товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5900 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

Відповідно до п. 1.2. та 1.3. Договору кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною. Строк кредитування складає 365 днів з правом повернення достроково. Орієнтований строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту.

Згідно п. 1.4. Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2.00 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1.64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а);

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6);

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в).

д) тип процентної ставки - фіксована.

Додатком № 2 до договору визначається графік платежів, їх розмір та загальна вартість кредиту у розмірі 7788,00 грн.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, судом встановлено, що кредитний договір між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отримання грошових коштів ОСОБА_1 підтверджується листом ТОВ «Фінансова компанія «Вей Фор Пей», згідно з яким останнє повідомило ТОВ « Служба миттєвого кредитування» про переказ грошових коштів: номер картки НОМЕР_2 , власник картки (емітент) банк JSC OSCHADBANK, категорія картки MasterCard, час запиту 14.04.2021 7:38:49, номер договору згідно інформації від кредитора 2110415713460, сума 5900, валюта UAH.

Також отримання грошових коштів у розмірі 5900,00 грн. підтверджується наданим банком на запит суду меморіальним ордером №0467438905 від 16.04.2021 року.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Служба миттєвого кредитування» виконало свої зобов`язання за Договором №2110415713460 від 14.04.2021 року та надало відповідачці кредит у розмірі 5900,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості первісного кредитора за договором № 2110415713460 від 14.04.2021 року, станом на 30.11.2021 заборгованість відповідача перед первісним кредитором склала 45843,00 грн., з них 5900,00 - тіло кредиту, 39943,00 - відсотки.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт капітал» за договором № 2110415713460 від 14.04.2021 року, за період з 01.12.2021 року по 13.04.2022 року (включно) заборгованість відповідача склала 106482,02 грн., з яких 5900,00 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 39943,00 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 60639,02 грн - нараховані відсотки згідно кредитного договору.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ Коллект центр» за договором № 2110415713460 від 14.04.2021 року заявлена до стягнення заборгованість ОСОБА_1 станом на 11.12.2025 року складає 73899,86 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 5900 грн., заборгованість за відсотками - 67999,86 грн.

Судом також встановлено, що 01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» і ТОВ «Вердикт капітал» укладений Договір факторингу №1-12, відповідно до п.2.1 клієнт - первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а фактор зобов`язується, збійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками.

Акт приймання-передачі Реєстру боржників від 03.12.2021 року до договору факторингу №1-12, переданий новому кредитору (позивачу), згідно Реєстру боржників в ньому міститься інформація щодо відступлення права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2110415713460 від 14.04.2021, загальна сума заборгованості - 45843,00 грн.

З платіжного доручення №307600018 від 03.12.2021 вбачається, що ТОВ «Вердикт капітал» здійснив оплату ТОВ «Служба миттєвого кредитування» за згідно договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 року, сума платежу - 5535543,12 грн.

Також судом встановлено, що 10.01.2023 року ТОВ «Вердитк капітал» і ТОВ «Коллект центр» укладений Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до п.2.1 в порядку та наумовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору (надалі Реєстр боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.

Акт приймання-передачі Реєстру боржників від 10.01.2023 року до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, переданий новому кредитору (позивачу), згідно Реєстру боржників в ньому міститься інформація щодо відступлення права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2110415713460 від 14.04.2021, загальна сума заборгованості - 106482,02 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, право вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Коллект центр» на підставі договору факторингу.

Дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, відповідач отримав 5900,00 грн. кредитних коштів, строк їх використання закінчився і позивач має всі правові підстави вимагати їх повернення.

Разом з тим, при вирішенні питання про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 67999,86 гривень, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

За правилами ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до частини 3 статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

За змістом положень статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування". Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. При цьому, частина 4 статті 18 Закону не містить застереження щодо незастосування зазначених положень пункту 5 частини 3 цієї статті до умови договорів про надання споживчого кредиту.

Частинами 5 та 7 статті 18 Закону передбачено, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку про те, що нарахований позивачем розмір відсотків є несправедливим, а первісний кредитор, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Так, з аналізу умов кредитного договору, укладеного між сторонами, вбачається, що розмір нарахованих відсотків за користування кредитом майже у одинадцять разів перевищує розмір самого кредиту.

Суд вважає, що нарахування такого високого розміру процентів порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідачка як споживач, тим самим порушує її права споживача, тому вимога позивача про стягнення цієї суми заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим ст. 3 п. 6, ст. 509 ч.3 та ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідачки та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем, а наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання.

З огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту.

Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09.04.1985 №39/248 "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", в якій зазначено, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

При цьому, суд вважає релевантним посилання на вказане рішення Конституційного суду при вирішенні питання про розмір відсотків за порушення відповідачем грошового зобов`язання.

Враховуючи наведене, при вирішенні питання щодо стягнення процентів, суд, встановивши співрозмірність нарахованих відсотків невиконаному зобов`язанню відповідачки та враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності, вважає, що належить зменшити суму відсотків до 5900,00 грн., який на переконання суду, буде справедливим, забезпечить розумний баланс інтересів сторін та є адекватним у розрізі конкретних правовідносин.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 11800,00 гривень, з яких - 5900,00 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту), а 5900,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначено в ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено позовні вимоги на суму 73899,86 грн., з яких задоволено вимоги в сумі 11800,00 грн. При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Отже, з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 386,86 грн.

Стосовно розміру витрат на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн., суд дійшов наступного.

Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з витягу з Акту №16 від 28.11.2025, адвокат Ткаченко М.М. надавала правничу допомогу позивачу, вартість послуг становить 25000,00 грн.. В акті наданий детальний опис наданих послуг, який включає в себе усну консультацію з вивченням документів, підготовка пропозиції, складення позовної заяви для подачі до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не подано суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зроблено висновки про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, суд враховує, що адвокат - це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою. При підготовці позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутня необхідність у вивченні та опрацюванні великої за обсягом законодавчої бази, що регулює спірні відносини, оскільки існує усталена судова практика, представник позивача участі в судових засіданнях не приймав.

За таких обставин, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 25000,00 грн є занадто завищеним, виходячи з критерію розумності та враховуючи конкретні обставини справи, тому суд дійшов висновку, що загальна вартість виконаних представником робіт (наданих послуг), які є реальними та необхідними становить 3000,00 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ 44276926) суму заборгованості в розмірі 11800 (одинадцять тисяч вісімсот) грн. 00 коп., з яких: 5900 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 5900 грн. - заборгованість по відсотках.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ 44276926) судовий збір в розмірі 386 грн. (триста вісімдесят шість) грн. 86 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування та місцезнаходження сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133,м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 19.08.2026 року.

Суддя О. В. Чорна