Ухвала суду № 139243678, 25.08.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1787/26

1-кс/0187/218/26

У Х В А Л А

"25" серпня 2026 р. селище Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , учасників судового провадження прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 та її захисника адвокат ОСОБА_6 , розглянув клопотання слідчого СВ відділення поліції № 3 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42026042150000126, відомості про яке 03.07.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку м. Вільногірськ Дніпропетровської області, в.о. директора Відокремленого структурного підрозділу «Вільногірський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій», зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -

Встановив:

25.08.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ відділення поліції № 3 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42026042150000126, відомості про яке 03.07.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Своє клопотання слідчий мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що у липні 2026 року до голови приймальної комісії в.о. директора Відокремленого структурного підрозділу «Вільногірський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій» ОСОБА_5 звернувся гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з приводу вступу до навчального закладу.

В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди, для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням свого службового становища.

У невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 09.07.2026, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе від ОСОБА_7 за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням свого службового становища повідомила останньому, що для того щоб позитивно здати вступні іспити , бути зарахованим до Відокремленого структурного підрозділу «Вільногірський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій» та отримати відстрочку від призову до лав ЗСУ, йому потрібно надати неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США, в іншому разі вступник не зможе позитивно скласти іспити та не буде зарахований до коледжу.

Таким чином, ОСОБА_5 , використовуючи своє службове становище, яке вона займає у Відокремленому структурному підрозділі «Вільногірський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій», створила умови за яких ОСОБА_7 , змушений був погодитись з її вимогою надання неправомірної вигоди в сумі 1000 (тисяча) доларів США.

В подальшому, ОСОБА_5 перебуваючи на території адміністративної будівлі Відокремленого структурного підрозділу «Вільногірський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій» за адресою: вул. Центральна, 33, м. Вільногірськ, Кам`янський район, Дніпропетровська область, реалізуючи злочинний умисел на вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе, діючи умисно, з корисливих мотивів, одержала від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 1000 доларів США за надання ОСОБА_7 можливості позитивно здати вступні іспити, бути зарахованим до Відокремленого структурного підрозділу «Вільногірський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій» та отримати відстрочку від призову до лав ЗСУ.

Таким чином, ОСОБА_5 довела злочинний умисел направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди, для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням свого службового становища до кінця.

Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, поєднані з вимаганням неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням свого службового становища, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

25.08.2026 о 11:28 год.ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

28.08.2026 року в порядку ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчий зазначає, що в ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлена наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При встановленні наявності ризику, передбаченого п. 1, ч. 1, ст. 177 КПК України, тобто ризику переховування від органу досудового розслідування та суду обумовлюється можливістю притягнення підозрюваної до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваної наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, у якому підозрюється ОСОБА_5 є тяжким, санкція якого, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

В обґрунтування ризику, який передбачено п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризику знищення або спотворення доказів, враховуючи, що ОСОБА_5 займає посаду голови приймальної комісії та являється в.о. директора Відокремленого структурного підрозділу «Вільногірський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій», вона може знищити або спотворити документи, які подавалися ОСОБА_8 для вступу у коледж, та на підставі яких останній повинен скласти вступні іспити.

В обґрунтування ризику, який передбачено п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризику незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження необхідно врахувати передбачену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК). За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий зауважує, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту не зможуть запобігти викладеним вище ризикам, оскільки такі запобіжні заходи не пов`язані із ізоляцією підозрюваної у відповідній кримінально-виконавчій установі ОСОБА_5 будучи не обмеженою у пересуванні та засобах комунікації, зможе вчинити дії, спрямовані на переховування від органу досудового розслідування та суду, перешкоджання кримінальному провадженню, а також продовження злочинної діяльності.

Таким чином, слідчий зазначає, що на думку органу досудового розслідування та прокурора, враховуючи що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, вчиненого з корисливих мотивів, беручи до уваги те, що в рамках вказаного кримінального провадження встановлено, що неправомірна вигода для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, становить 1 000 (одна тисяча) доларів США, тобто підозрювана ОСОБА_5 мала незаконний заробіток на вказану суму коштів та застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не здатна забезпечити підозрюваною ОСОБА_5 покладених на неї обов`язків.

У зв`язку з чим, слідчий просить суд:

1.Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто в межах строку проведення досудового розслідування, з утриманням його у державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

2.Визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 266 240 грн.

3.У разі внесення застави, покласти на підозрювану

ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він проживає;

- утримуватись від спілкування із свідками по кримінальному провадженню, крім участі у процесуальних діях;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В судовому засіданні слідчий і прокурор підтримали клопотання та просили його задовольнити.

ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечуючи свою винуватість пояснила, що їй взагалі не відомий громадянин ОСОБА_7 . Він, дійсно, здавав документи та проходив процедуру зарахування до навчального закладу, однак жодних розмов про передачу їй грошових коштів вона не вела. Причину та підставу сьогоднішнього прибуття ОСОБА_9 їй невідомо. Вона мала з ним розмову в приймальні, а далі, в службовому кабінеті, але виключно з приводу оплати навчання та проходження навчання. ОСОБА_10 жбурнув їй на стіл пакунок вміст якого їй не відомо. Через декілька хвилин до кабінету зайшли працівники поліції, яким вона добровільно видала пакунок, який вона поклала у верхню шухлядку робочого столу.

Захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечуючи проти клопотання слідчого наполягає на тому, що відсутні будь-які докази існування ризиків про які вказано в клопотанні слідчого. Аналізуючи протокол допиту свідка ОСОБА_7 та відомості в ЄРДР вважає, що вданому випадку має місце провокація з боку правоохоронних органів. Просить врахувати стан здоров`я підозрюваної, а саме наявність у неї гіпертонічної хвороби. Вважає безпідставним твердження сторони обвинувачення про те, що інший більш м`який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частина 1 ст. 5 Конвенції встановлює, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність і нікого не може бути позбавлено свободи, крім певних випадків (наприклад, законний арешт особи, яка підозрюється у вчиненні правопорушення) і відповідно до процедури, встановленої законом. Згідно зі ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. При розгляді клопотання слідчий суддя враховує, що, як неодноразово підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років

Санкцією ч. 3 ст. 368 КК України визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Слідчим суддею встановлено, що 03.07.2026 відповідно до витягу з кримінального провадження внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026042150000126 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

25.08.2026 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає за змістом ч. 1 ст. 184 КПК України, копія клопотання та підтверджуючих необхідність застосування запобіжного заходу матеріалів своєчасно вручена підозрюваній на виконання ч. 2 ст. 184 КПК України.

З наданих письмових доказів, зокрема, матеріалів кримінального провадження, вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 даного кримінального правопорушення.

З урахуванням наданих стороною обвинувачення доказів, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі розслідування підозра достатньо обґрунтована, достовірність отриманих відомостей буде перевірятись під час досудового розслідування шляхом здійснення слідчих (розшукових) дій, що надає підстави для застосування до підозрюваної вказаного запобіжного заходу.

Слідчий суддя зауважує, що стороною обвинувачення в судовому засіданні достатньо обґрунтовано та доведено наявність ризиків, передбачених п.1, 2, 3 ст. 177 КПК України, а саме, ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду, ризик знищення чи спотворення доказів та ризик незаконно впливу на свідка в цьому провадженні.

Так, злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , згідно зі ст.12 КК України, віднесений до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Суд погоджується з твердження обвинувачення, що таким видом та тяжкістю покарання обумовлено наявність ризику переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду.

ОСОБА_5 займає посаду голови приймальної комісії та являється в.о. директора Відокремленого структурного підрозділу «Вільногірський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій», а тому цілком доведеним є твердження про те, що існує ризик знищення або спотворення доказів, а саме ризик знищення або спотворити документи, які подавалися ОСОБА_8 для вступу у коледж, та на підставі яких останній повинен скласти вступні іспити.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК). За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Оскільки на даний час триває досудове розслідування та коло свідків, які можуть надати покази в даному провадженні встановлюється правоохоронними органами, відомі свідки ще не допитані судом, тому твердження сторони обвинувачення про існування ризику незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження суд вважає належно обґрунтованим та доведеним.

Слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України, крім обставин, зазначених у ст.177 цього Кодексу, серед іншого, враховує ряд встановлених під час судового засідання особистих характеристик підозрюваної, зокрема її тривалу службову діяльність в навчальному закладі. Підозрювана заміжня, проживає за місцем реєстрації, раніше не судима.

За змістом ч.1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, розцінюючи зазначені ризики як реальні та такі, що виправдовують обмеження свободи фізичної особи, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, в межах строку досудового розслідування, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків. Застосування домашнього арешту, як і інших, більш м`яких, запобіжних заходів за наведених умов не є доцільним.

Слідчим суддею враховується також, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних про те, що поточний стан здоров`я підозрюваної перешкоджає перебуванню в умовах слідчого ізолятора.

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст. 178,182 КПК України. Слідчий суддя, оцінюючи у справі ризики, характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, його наслідки, а також реальну можливість забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрювана не буде порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, вважає за необхідне визначити заставу у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов`язки передбачені пунктами 1-4 вказаної частини відповідної статті.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваної і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

Строк дії таких обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя доходить висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 205 КПК України ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-194, 197, 369, 372 КПК України, суд -

Постановив:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 24:00 години 23 жовтня 2026 року, тобто в межах строку проведення досудового розслідування, з утриманням її у державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області (реквізити - одержувач: ТУ ДСАУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, банк одержувача: ГУ ДКСУ в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, як міра запобіжного заходу за (ПІП особи, за яку внесено заставу), ухвала (найменування суду, номер справи, дата ухвали), ПІП особи, яка вносила кошти).

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 23 жовтня 2026 року, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому вона проживає;

- утримуватись від спілкування із свідками по даному кримінальному провадженню, крім участі у процесуальних діях;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 3, 8 ст. 182, ч. 5 ст. 194 КПК України роз`яснити підозрюваній, що у разі невиконання своїх обов`язків як обвинуваченого, зокрема явки за викликом прокурора чи суду без поважних причин, чи неповідомлення про поважні причини неявки, чи відлучення із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, перебуває чи проживає без дозволу прокурора або суду, сума застави може бути звернута в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, тоді особа може подати апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня її отримання.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 26.08.2026 о 11:50.

Суддя:ОСОБА_1