Ухвала суду № 139242116, 25.08.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Крижопільський районний суд Вінницької області

2/134/892/2026

Справа № 134/1531/26

УХВАЛА

Іменем України

25 серпня 2026 року селище Крижопіль

Суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Лабай О.В., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди.

В С Т А Н О В И В:

До Крижопільського районного суду Вінницької надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди.

Вивчивши заяву встановлено, що вона не відповідає вимогам, встановленим ст.ст.175,177 ЦПК України і підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Як вбачається із позовної заяви позивач в прохальній частині звернувся із однією позовною вимогою стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду, спричинену розповсюдженням недостовірних відомостей, в розмірі 3000000,00 грн. Інших позовних вимог не заявлено.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Пунктом першим частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Позивачем у позовній заяві зазначена ціна позову немайновий спір.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17, від 16.03.2020 у справі № 910/16651/19, від 12.09.2018 у справі № 922/3655/16: «майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».

Верховний суд у Постанові від 28.11.2018 року по справі № 761/11472/15ц зазначив, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою і судовий збір підлягає сплаті, як за вимогою майнового характеру.

Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (див. постанову Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17).

Проте позивачем не вказано в позовній заяві ціни позову.

Доказів сплати судового збору за вимогу про відшкодування моральної шкоди позивачем до позовної заяви не надано. Однак в позовній заяві позивач зазначає, що він має статус учасника бойових дій та на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни (до яких належать учасники бойових дій), забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в цій справі є стягнення з фізичної особи, моральної шкоди, спричиненої розповсюдженням недостовірних відомостей, в розмірі 3000000,00 грн.

У постанові Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 373/86/21 зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 у справі № 9901/70/20 вказала, що за пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду з вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 червня 2026 року у справі № 752/3051/25 зазначив, що «законодавець не пов`язує сплату / звільнення від сплати судового збору учасників бойових дій у разі захисту ними питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, від того мають вони статус позивача чи відповідача у справі», а тому визнання апеляційної скарги неподаною з підстав несплати судового збору лише з огляду на те, що учасник бойових дій є відповідачем, а не позивачем, є «звуженим тлумаченням пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір"», що є неправильним.

Аналіз викладених положень закону з урахуванням правових висновків Верховного Суду свідчить про те, що в кожному випадку суди мають враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до неї особи).

Оскільки даний позов не стосується питань соціального і правового захисту позивача ОСОБА_1 як учасника бойових дій, а тому за відсутності інших підстав для звільнення його від сплати судового збору позивачу слід сплатити судовий збір у загальному порядку.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року, за подання фізичною особою позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме: позовної заяви немайнового характеру в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 року з 01 січня встановлений у розмірі 3328,00 гривень.

Отже, за пред`явлення позовної заяви, що містить: вимогу майнового характеру про відшкодування моральної шкоди в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5 відсотку від визначеного розміру ціни позову, однак не менше ніж 3328,00 грн.

Таким чином, за подачу до суду позивачем даного позову із позовною вимого про стягнення моральної шкоди, враховуючи кількість позовних вимог, необхідно було сплатити 4500,00 грн судового збору.

З огляду на вище викладене, позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 4500,00 грн. за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./смт Крижопiль/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858; Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача: UA108999980313161206000002876 ; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Крижопільський районний суд Вінницької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного вважаю за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху, надавши позивачу час для усунення виявлених недоліків шляхом зазначення ціни позову та подання до суду документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 4500,00 грн.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, ст.ст. 19, 164, 165 СК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди, слід залишити без руху і надати позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали суду, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили після підписання її суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: