Рішення № 139241580, 25.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23969/26

Провадження № 2-а/761/461/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань Путрі Д.В.

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання дій протиправними , визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Департаменту територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову інспектора з паркування Казакова В.В. 2 КІ 0008956300 від 04.06.2026 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.3 КУпАП, визнати протиправними дії інспектора з паркування Казакова В.В. щодо тимчасового затримання транспортного засобу - автомобіля «VW», д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом евакуації автомобіля та поміщення його на спеціальний майданчик.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником автомобіля «VW», д.н.з. НОМЕР_1 .

04.06.2026 р. позивач залишив автомобіль на краю проїзної частини по вул. Козацька, 122 з дотриманням ПДР України.

04.06.2026 інспектором з паркування Казаковим В.В. винесено постанову 2 КІ 0008956300 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.3 КУпАП за те, що автомобіль було зупинено ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території.

Постанову про накладення адмінстягнення та дії інспектора дії щодо тимчасового затримання автомобіля позивач вважає протиправними, оскільки:

-автомобіль не перешкоджав дорожньому руху та не створював загрози безпеці дорожнього руху;

-саме виїзду з прилеглої території у місці вчинення правопорушення не було, територія огороджена парканом, можливість проїзду була відсутня.

Вказане стало підставою для звернення до суду.

У відзиві на позов представник відповідача заперечує щодо задоволення позову, вважає, що позивача правомірно було притягнуто до адмінвідповідальності за порушення ч. 3 ст. 122 КУпАП. Автомобіль «VW», д.н.з. НОМЕР_1 , було зупинено ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території. Вказане місце інспектором було ідентифіковано саме місце виїзду, оскільки там понижений бордюрний камінь та зміна конструкції з огорожі на ворота, які можуть відчинятись. Звертає увагу на презумпцію перешкоджання дорожньому руху або створення загрози дорожньому руху за умови розміщення автомобіля ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території.

У відповіді на відзив позивач наголошує на відсутності виїзду у місці вчинення правопорушення, його автомобіль не перешкоджав дорожньому руху та не створював загрози безпеці дорожнього руху;

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи через відпустку. В попередньому засіданні заперечив щодо задоволення позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 205 КАС України, Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Верховний Суд вже неодноразово у своїх рішеннях, зокрема у справах №802/562/18-а, №826/4504/17, звертав увагу на те, що повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними.

При цьому для цілей дотримання принципу верховенства права суд повинен обирати такий варіант вирішення клопотання про відкладення судового засідання, який є максимально доцільним та справедливим у відповідній ситуації, а обраний ним процесуальний наслідок розгляду відповідного клопотання, як результат реалізації наданих йому дискреційних повноважень, завжди вимагає мотивації зробленого вибору.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 липня 2022 року у справі №260/4504/20.

Враховуючи те, що позиція відповідача у справі зрозуміла, відображена у відзиві на позов, дата судового засідання була погоджена з представником відповідача, оскільки відповідач є юридичною особою, доказів представлення їх інтересів виключно представником Рябоконь В.В.. не надано, беручи до уваги предмет позову, те, що справа перебуває в провадженні суду з 12.06.2026 р., суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторони відповідача. Своїм правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції сторона відповідача не скористалась.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А. від 23.06.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, витребувано письмові докази.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Так, судом враховано, що постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 року).

Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Постановою головного інспектора з паркування Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Казакова В.В. про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) від 04.06.2026 р. серії 2КІ № 0008956300 притягнуто ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за порушення ст. 122 ч.3 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 грн. З постанови вбачається, що автомобіль VW», д.н.з. НОМЕР_1 , 04.06.2026 р. о 18:09 год. на вул. Козацька, 122 в м. Київ зупинено ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим порушено п. 15.9 и ПДР України

Згідно ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Частина 3 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

У примітці ст. 122 КУпАП роз`яснено, що суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент його вчинення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмежень швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки і стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, - юридична або фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Розділом 15 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватися у спеціально відведених місцях чи на узбіччі. За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).

Пунктом 15.9 "и" Правил дорожнього руху передбачено, що зупинку заборонено ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху визначено, що прилегла територія - це територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них. Проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів.

Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги.

Відтак, прилегла територія межує з проїзною частиною і розпочинається безпосередньо на цій межі, яка є місцем прилягання до дороги.

Виїздом з прилеглої території є уявна лінія, яка прилягає до проїзної частини.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем до суду було надано фотознімки, які зроблені АРМ Інспектор.

Так із фотознімків, що здійснені працівником відповідача вбачається перебування/знаходження транспортного засобу VW», д.н.з. НОМЕР_1 , по краю проїзної частини.

Проте, з наданих фотознімків неможливо беззаперечно встановити, що транспортний засіб позивача знаходиться біля виїзду з прилеглої території, оскільки в проїзді встановлена металеві ворота, які закриті для виїзду.

Як визначено пунктом 1.10 ПДР, прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.

В даному випадку, відповідачем не надано доказів, що транспортний засіб позивача знаходиться біля виїзду з прилеглої території, що через вказані ворота відбувається заїзд/виїзд з прилеглої території.

При цьому, з кольорового фотознімку, наданого позивачем (а.с. 10), вбачається наявність перешкоди окрім металевих воріт, а саме: запаркованих автомобілів за воротами, що унеможливлює використання вказаного місця для виїзду з прилеглої території.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

У той же час, відповідачем у ході розгляду даної справи не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП, за викладених у оскаржуваній постанові про притягання до відповідальності обставин.

Згідно ст. 286 ч.1, 3 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Так, встановлений частиною третьою ст. 286 КАС України перелік можливих судових рішень вичерпним, і не передбачає право місцевого загального суду як адміністративним судам визнавати постанову чи дії суб`єкта владних повноважень протиправними у цій категорії справ.

До схожого висновку неодноразово приходив Шостий апеляційний адміністративний в постановах від 16.03.2021 р. у справі 761/26944/20 , від 03.08.2021 р. у справі № 752/25043/20, від 28.06.2022 р. у справі № 753/8647/21, від 17.11.2025 р. у справі 757/44679/24-а

При цьому саме по собі затримання та евакуація автомобіля, яке оформлено відповідним актом, лише фіксує певні факти та не є для позивача документом, який безпосередньо породжує для нього будь-які права чи обов`язки.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення даного позову та скасування постанови головного спеціаліста-інспектора з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Казакова В.В. 2КІ №0008956300 від 04.06.2026 відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч.3 КУпАП та закриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, потрібно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь позивача судовий збір в розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 25, 72, 77, 78, 286 КАС України, ст.ст. 9, 14-2, 122, КУПАП, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання дій протиправними , визнання протиправною та скасування постанови,, - задовольнити частково.

Скасувати постанову головного спеціаліста-інспектора з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Казакова В.В. 2КІ №0008956300 від 04.06.2026 відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч.3 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч.3 КУпАП, - закрити.

В іншій частині позовну заяву,- залишити без задоволення.

Стягнути з Департаменту територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1

Відповідач : Департамент територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),, код ЄДРПОУ 34926981, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корп.. 2

Суддя: А.А.Осаулов