Ухвала суду № 139241154, 03.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42228/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 звернулася до суду із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотивуючи означене клопотання слідчий вказує, що Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва групи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025050010026087 від 18.07.2025, за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України та за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 309 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410 КК України.

06.11.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Вишгород, Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , офіцер групи логістики штабу батальйону безпілотних систем, старшого лейтенанта затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, та 07.11.2025 повідомлено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.

23.03.2026 повідомлено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

20.07.2026 повідомлено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 07.10.2025 до підозрюваного ОСОБА_5 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 18 год. 02 хв. 04.01.2026.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 29.12.2025 підозрюваному ОСОБА_5 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 05.02.2026.

25.12.2025 постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 06.02.2026.

28.01.2026 ухвалою Печерського районного суду м. Києва, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 06.05.2026.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 29.01.2026 підозрюваному ОСОБА_5 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 30.03.2026.

23.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 26.03.2026 підозрюваному ОСОБА_5 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 06.05.2026.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 05.05.2026 підозрюваному ОСОБА_5 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 01.07.2026.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 29.06.2026 підозрюваному ОСОБА_5 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 06.08.2026.

04.05.2026 ухвалою Печерського районного суду м. Києва, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до дев`яти місяців, тобто до 06.08.2026.

20.07.2026 повідомлено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

29.07.2026 ухвалою Печерського районного суду м. Києва, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до дев`яти місяців, тобто до 06.11.2026.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

Переховуватися від органів досудового розслідування та суду:

Досудове розслідування, як процедура, пов`язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки підозрюваного ОСОБА_5 . Адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим. Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідство вважає такі дії цілком вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.

Крім того, на всій території України введений воєнний стан таким чином ОСОБА_5 користуючись ситуацією в країні має змогу переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема в місцях постійного проведення бойових дій або місцях непідконтрольних органам державної влади України.

Зазначений ризик також підтверджується тим, що повне коло осіб, причетних до вчинення цього та інших злочинів не встановлені, тому останні можуть переховувати ОСОБА_5 та вчиняти інші дії за його вказівкою спрямовані на протидію кримінальному провадженню.

Незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження:

Наявність зазначених ризиків обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем, з огляду на спосіб вчинення вищевказаного злочину, відкритий і зухвалий характер дій підозрюваного, досить високим є ризик незаконного впливу на свідків, яким відомі відомості що мають значення для кримінального провадження.

Так, для уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення підозрюваний, маючи навички поводження та доступ до вогнепальної зброї, може здійснювати вплив на свідків у кримінальному провадженні не лише шляхом прохань, а й залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою зміни або ненадання ними викривальних показів, щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, що в свою чергу може призвести до неможливості притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності.

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. У зв`язку з чим достатня вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до інших осіб, підозрюваний може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Також, у вказаному кримінальному провадженні проводиться низка експертних досліджень, на висновки за результатами яких сторона обвинувачення може покликатись під час судового розгляду в обґрунтування обвинувачення.

Відповідно до ч. 7 ст. 101 КПК України, експерт може бути викликаний для допиту під час судового розгляду для доповнення чи роз`яснення свого висновку, отже існує й ризик незаконного впливу на експертів у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, для здійснення тиску на учасників кримінально провадження, не обов`язково знати їх особисто. Для цього достатньо того, що підозрюваному після ознайомлення з матеріалами справи, стануть відомі анкетні дані свідків, спеціалістів, які можуть залучатися для надання консультацій та пояснень, експертів.

Знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення:

Підозрюваний ОСОБА_5 може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом намагатися знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію щодо вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, вказаний ризик є вагомим, адже невстановленим на даний час особам, що можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення та повне коло яких не встановлено, також вигідно знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як останні можуть викривати їх протиправну діяльність.

Крім того, на даний час у кримінальному провадженні проведений не весь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі співучасники злочину, місця зберігання знаряддя та засобів вчинення злочину; отримано не всі дані щодо місць проживання та перебування підозрюваного та інших осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, що дає обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази, які мають значення для кримінального провадження.

Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується:

Встановлено, що слідчим управлінням ГУ НПУ в Донецькій області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженні № 12023050000000035 від 12.01.2023 за ч. 4 ст. 191 КК України, де також досліджується питання щодо підприємницької діяльності ОСОБА_5 у поставці не якісних бронежилетів та повідомлено останньому про підозру.

Також, 21.04.2026 ОСОБА_5 у рамках кримінального провадження № 12025110000000755 від 27.08.2025, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України.

Крім того, ОСОБА_5 є військовослужбовцем військової служби, що обумовлює ймовірність вчинення ним іншого військового кримінального правопорушення. А також враховуючи системний характер здійснення зберігання та збуту бойових припасів та вибухових речовин є підстави вважати ОСОБА_5 може вчинити тотожні злочинні діяння.

Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином:

У підозрюваного ОСОБА_5 наявні відповідні фінансові та організаційні можливості, особистісні та ділові зв`язки, які він перебуваючи на волі зможе використати, для того щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином.

Станом на теперішній час вищевказані ризики, які стали підставою для застосування та продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 не зникли та продовжують існувати.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просить задовольнити.

Захисник в судовому засіданні щодо обставин викладених у клопотанні та наявності ризиків визначених у ньому заперечував, просить відмовити в задоволенні клопотання.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення прокурора, сторони захисту, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, регламентовані ст.177 КПК України.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та відсутності доказів щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 до інкримінованих кримінальних правопорушень, на даній стадії кримінального провадження, є безпідставними.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке можу бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].

«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення від кримінальної відповідальності, вчинення впливу на інших учасників кримінального провадження, в тому числі тих, з якими злочин вчинено у співучасті, можливість сховати чи знищити речі, які мають значення для кримінального провадження, а також доведена можливість впливу на свідків.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено, що заявлені ризики не зменшилися, а також доведено, що обставини, які є підставами у продовжені запобіжного заходу є поважними.

Отже, слідчий суддя у відповідності до положень ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Приймаючи до уваги, що ризики, передбачені, ст. 177 КПК України, не зменшилися, є триваючими та продовжують існувати, обставини викладені у клопотанні, знайшли своє підтвердження та виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 9-р(ІІ)/2026 від 21.07.2026, зазначає, що законодавче унормування застави, розмір якої покладає на особу, яку підозрюють чи обвинувачують, значне фінансове зобов`язання, має бути спрямоване на ефективну мотивацію особи утримуватися від неправомірної поведінки, оскільки лише в такий спосіб застава є реальною альтернативою запобіжному заходу у виді тримання під вартою. Тому законодавче врегулювання застави вимагає індивідуалізації стосовно особи, яку підозрюють чи обвинувачують, а також щодо обставин кримінального провадження, тобто розмір застави має бути відчутним для особи, однак не таким, що фактично унеможливлює її альтернативність триманню під вартою.

Правовий сенс інституту застави як засобу, що є менш обтяжливим втручанням держави у право на свободу та особисту недоторканність, гарантоване частиною першою статті 29 Основного Закону України, полягає в тому, що особа має реальну можливість замінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді застави, беручи на себе одночасно процесуальні обов`язки, які випливають із досягнення завдань кримінального провадження. Застосування застави уможливлює досягнення цих завдань без застосування до підозрюваного чи обвинуваченого найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою.

У другому реченні частини четвертої статті 182 Кодексу законодавець установив, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Конституційний Суд України окремо зауважує, що вимоги частини четвертої статті 182 Кодексу щодо обов`язку врахування обставин, ризиків та заборони завідомо непомірного розміру застави мають загальний характер та є застосовними й у виключних випадках, передбачених оспорюваними приписами Кодексу - абзацом п`ятим частини п`ятої статті 182 Кодексу.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що абзац п`ятий частини п`ятої статті 182 Кодексу у взаємозв`язку з приписами частини четвертої статті 182, частини третьої статті 183 Кодексу встановлює параметри (обставини, ризики), які дають змогу слідчому судді, суду у вмотивованому рішенні на підставі індивідуальної оцінки таких критеріїв призначити справедливий та домірний розмір застави також і в тих випадках, коли застава у зазначених Кодексом межах (вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно) не здатна забезпечити виконання особою, яку підозрюють чи обвинувачують у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків у кримінальному провадженні.

Ураховуючи те, що законодавець не встановив максимального розміру (верхньої межі) застави у виключних випадках, зазначених в оспорюваних приписах Кодексу, Конституційний Суд України акцентує на тому, що майнова й інша соціальна диференціація сучасного суспільства є значною, а тому будь-який максимальний розмір застави може виявитися нерелевантним у забезпеченні стримувальної ролі застави як запобіжного заходу в кримінальному провадженні.

Конституційний Суд України зважає на те, що оспорювані приписи Кодексу у взаємозв`язку з іншими приписами Кодексу передбачають потребу враховувати майновий стан особи, а тому дають змогу слідчому судді, суду на підставі індивідуальної оцінки визначити для неї такий розмір застави, який має стримувальний характер для кожної особи незалежно від показників її майнового стану.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_5 та характер інкримінованих діянь, їх корисливий мотив та підвищену суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, наявність ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, та стадію досудового розслідування, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 998 400 грн., оскільки внесення застави у зазначеному розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім цього, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1. прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

2. не відлучатися із м. Вишгорода Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. утримуватися від спілкування з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 ; ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ;

ОСОБА_16 здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 01.10.2026 включно.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн., яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м. Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави, наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1. прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

2. не відлучатися із м. Вишгорода Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. утримуватися від спілкування з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 ; ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 .

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 01.10.2026 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Покласти на прокурора у кримінальному провадженні контроль за виконанням ухвали суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1