Рішення № 139240442, 26.08.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

26 серпня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/206/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Прилуцької окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 0291011425) вул. Вячеслава Чорновола, 50-а, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500;

в інтересах держави в особі

позивача: Відділу освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 42010629) вул. Пилипенка, 3, селище Варва, Прилуцький район, Чернігівська область, 17600;

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Жеребцової Валентини Анатоліївни (РНОКПП НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1 ;

про зобов`язання повернути нежитлове приміщення

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Сидоренко Ю.К.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини ухвали.

Прилуцькою окружною прокуратурою подано позов в інтересах держави в особі Відділу освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області до Фізичної особи - підприємця Жеребцової Валентини Анатоліївни про зобов`язання повернути Відділу освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області за актом приймання - передачі нежитлове приміщення з 1 кімнати, загальною площею 13,5 кв.м. яке знаходиться на 1 поверсі будівлі за адресою: вул. Шевченка, 36, селище Варва, Прилуцький район, Чернігівська область.

Крім того, прокурор просить суд стягнути з відповідачів на користь Чернігівської обласної прокуратури понесені ним судові витрати.

Вимоги прокурора обґрунтовані тим, що після закінчення дії договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл та селища Варвинського району від 24.11.2017 № 31 б, тобто з 01.01.2021 відділом освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області з ФОП Жеребцова В.А. договір оренди комунального майна, яке перебуває в оперативному управлінні відділу освіти, а саме: частини нерухомого майна - спортзалу, яке складається із 1 кімнати, яка знаходиться на 1 поверсі вищевказаної будівлі, загальною площею 13,5 кв. м та розташоване за адресою: вул. Шевченка, 36, селище Варва, Варвинський район, Чернігівська область, не укладався.

Договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селища Варвинського району від 24.11.2017 № 31 б, з урахуванням додаткових угод від 18.06.2018 та від 25.10.2020 № 2 до нього автоматична пролонгація строку дії договору не передбачена.

Крім того, прокурор посилається на те, що передача будь-яких приміщень навчальних закладів в оренду суб`єктам господарювання для проведення господарської діяльності не пов`язаної з наданням освітніх послуг прямо заборонена законом.

Ухвалою суду від 16.03.2026 позовну заяву прокурора прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

Прокурору та позивачу ухвала суду від 16.03.2026 доставлена до Електронних кабінетів 16.03.2026.

Ухвала суду від 16.03.2026 отримана відповідачкою не була та повернута 16.03.2026 на адресу суду, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Дана ухвала від 16.03.2026 повторно була направлена на адресу відповідача та вручена ФОП Жеребцовій В.А. 04.05.2026

В розумінні статті 242 ГПК України сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про встановлені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, пояснень, заперечень.

20.05.2026 відповідачкою подано відзив на позов, відповідно до якого остання проти позовних вимог заперечила.

Відзив на позов прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається з урахуванням поданого відзиву на позов.

29.05.2026 прокурором подана відповідь на відзив, відповідно до якої останній заперечив проти доводів відповідачки, зазначивши, що захисту підлягають інтереси держави у сфері охорони права дітей на позашкільну освіту шляхом створення належних та безпечних умов для її здобуття, які порушено протиправною бездіяльністю відповідача; прокурором зазначено, що 25.03.2025 відповідач повідомлений про необхідність звільнити приміщення, проте на час подання позову до суду приміщення не звільнене; задоволення позову не позбавляє відповідача права здійснювати підприємницьку діяльність.

Відповідь на відзив прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

05.06.2026 відповідачкою подано заперечення на відповідь на відзив в якому викладені доводи відповідача, що є аналогічними за змістом до аргументів, викладених нею раніше у відзиві на позовну заяву.

З огляду на вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 статті 182 ГПК України питань, суд у підготовчому засіданні 10.06.2026 постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті у судовому засіданні на 04.08.2026.

12.06.2026 позивачем подано клопотання про розгляд справи без участі його представника. Суд клопотання задовольнив.

04.08.2026 судом розпочато розгляд справи по суті.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

24.11.2017 між Відділом освіти Варвинської районної державної адміністрації (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Жеребцовою В.А. (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селища Варвинського району № 31б(далі - Договір), за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування частину нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селища Варвинського району - спортзалу, яке складається із 1 кімнати, яка знаходиться на 1 поверсі вищевказаної будівлі, загальною площею 13,5 м2 та розташоване за адресою: вул. Шевченка, 36, смт. Варва, Варвинський район, Чернігівська область, та перебуває на балансі відділу освіти (п. 1.1 Договору).

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що майно передано в оренду з метою надання послуг перукарні.

Пунктами 2.3 та 2.4 Договору передбачено, що у разі припинення цього Договору майно повертається орендарем орендодавцю у порядку, встановленому при передачі майна орендарю.

Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

У відповідності до п. п. 10.6-10.9 Договору після закінчення строку дії договору оренди орендоване майно має бути звільнено і передано орендодавцю за актом приймання-передачі.

Реорганізація орендодавця або перехід права власності на орендоване майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників), за винятком випадку приватизації орендованого майна орендарем.

Чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації орендованого майна орендарем; загибелі орендованого майна; достроково за ініціативою орендодавця за наявності підстав, визначених цим договором, або за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; банкрутство орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством та умовами цього договору.

У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю.

У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Відповідно до акту приймання-передачі від 24.11.2017 частина нерухомого майна 1 кімната приміщення, яка знаходиться на першому поверсі будівлі за адресою: вул. Шевченка, 36, смт. Варва, Варвинський район, Чернігівська область, загальною площею 13,5 кв. м. передана ФОП Жеребцовій В.А.

Рішенням 7 сесії сьомого скликання Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області "Про безоплатне приймання окремих бюджетних установ, закладів та майна освіти у власність Варвинської селищної ради" від 19.04.2018 № 24-7/18 прийнято безоплатно із спільної власності територіальних громад сіл та селища Варвинського району Чернігівської області у комунальну власність Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області заклади та майно освіти, що розташовані на території Варвинської селищної ради.

Зокрема, передано Варвинську дитячо-юнацьку спортивну школу за адресою: вул. Шевченка, 36, смт. Варва, яка включає об`єкти нерухомого майна: спортзал, стадіон, гараж, огорожу стадіону, кочегарку, огорожу запасного поля.

Згідно з актом приймання-передачі від 27.04.2018 Варвинською районною радою Чернігівської області безоплатно передано, а Варвинською селищною радою Варвинського району Чернігівської області безоплатно прийнято у комунальну власність Варвинської селищної ради із спільної власності територіальних громад сіл та селища Варвинського району Чернігівської області нерухоме майно, в тому числі приміщення, розташоване за адресою: вул. Шевченка, 36, смт. Варва, Варвинський район, Чернігівська область.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.07.2025 № 434101998 нежитлова будівля (спортзал) по вул. Шевченка, буд. 36, в селищі Варва Прилуцького району Чернігівської області на праві власності належить Варвинській селищній раді.

Рішенням 7 сесії сьомого скликання Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області "Про передачу майна відділу освіти, дітей, молоді та спорту" від 19.04.2018 № 30-7/18отг Варвинською селищною радою передано Відділу освіти, дітей, молоді та спорту Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області в оперативне управління із зарахуванням на баланс нерухоме майно.

Згідно з додатком № 2 до вказаного рішення відділу освіти Варвинської РДА передано в оперативне управління із зарахуванням на баланс Варвинську дитячо-юнацьку спортивну школу за адресою: вул. Шевченка, 36,смт. Варва, яка включає об`єкти нерухомого майна: спортзал, стадіон, тощо.

Відповідно до п. 1.1. Статуту Варвинської дитячо-юнацької спортивної школи Варвинської селищної ради (в новій редакції), затвердженого рішенням 5 сесії 8 скликання селищної ради 18.02.2021 № 106, Варвинська дитячо-юнацька спортивна школа Варвинської селищної ради є позашкільним комунальним закладом, що забезпечує розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту, створює необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, змістовного відпочинку і дозвілля дітей, набуття навичок здорового способу життя та знаходиться в комунальній власності Варвинської селищної ради.

Заклад перебуває в управлінні Варвинської селищної ради й безпосередньо підпорядковується Відділу освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (п. 1.7. Статуту).

За змістом п. 3.1. Статуту Варвинська ДЮСШ є позашкільним навчальним закладом спортивного профілю.

Рішенням 51 сесії сьомого скликання Варвинської селищної ради "Про деякі питання оренди комунального майна" від 16.10.2020 № 247 Варвинська селищна рада уповноважила виступати орендодавцями комунального майна, що перебуває на їхньому балансі, зокрема, органи із статусом юридичної особи виконавчі органи Варвинської селищної ради.

Рішенням 4 сесії восьмого скликання Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області "Про зміну назви виконавчого органу селищної ради" від 03.02.2021 № 50 змінено назву Відділу освіти, дітей, молоді та спорту Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області на Відділ освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області.

18.06.2018 до договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селища Варвинського району від 24.11.2017 №31б укладено додаткову угоду без номеру.

Відповідно до п. 1.1 додаткової угоди від 18.06.2018 змінено назву договору, а саме: Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області.

Також внесено зміни до п. 1.1 Договору, зокрема зазначено, що орендоване майно перебуває в оперативному управлінні Відділу освіти, дітей, молоді та спорту Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області.

Згідно з додатковою угодою № 2 від 25.10.2020 до договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селища Варвинського району від 24.11.2017 №31б строк дії зазначеного договору встановлено до 31.12.2020 включно.

Як зазначає прокурор у позовній заяві, після закінчення дії договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл та селища Варвинського району від 24.11.2017 № 31б, тобто з 01.01.2021 відділом освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області з ФОП Жеребцовою В.А. договір оренди комунального майна, яке перебуває в оперативному управлінні відділу освіти, а саме: частини нерухомого майна - спортзалу, яке складається із 1 кімнати, яка знаходиться на 1 поверсі вищевказаної будівлі, загальною площею 13,5 кв. м та розташоване за адресою: вул. Шевченка, 36, с-ще Варва, Варвинський район, Чернігівська область, не укладався.

Договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селища Варвинського району від 24.11.2017 № 31б, з урахуванням додаткових угод від 18.06.2018 та від 25.10.2020 № 2 до нього автоматична пролонгація строку дії договору не передбачена.

Згідно листа Відділу освіти Варвинської селищної ради від 04.02.2026 №01-12/67 ФОП Жеребцова В.А. з 01.01.2021 по теперішній час не зверталася до відділу освіти з пропозиціями та відповідною заявою щодо продовження терміну дії договору оренди частини приміщення, розташованого за адресою: вул. Шевченка, 36, с-ще Варва, Прилуцький район, Чернігівська область. Зазначене приміщення не повернуто відділу освіти. Акт приймання-передачі приміщення не укладався. ФОП Жеребцова В.А. сплачувала лише благодійні внески.

Згідно з наданими розрахунками недоотриманої відділом освіти орендної плати та благодійних внесків встановлено, що сума благодійних внесків сплачених ФОП Жеребцова В.А. за 2023 рік - поточний період 2025 року перевищує суму нарахованої орендної плати, за умови укладення договору оренди.

У зв`язку з цим, як зазначає прокурор, підстави для стягнення з ФОП Жеребцової В.А. недоотриманої орендної плати відсутні.

Прокурор звернувся до суду з позовом у зв`язку з тим, що в порушення вимог чинного законодавства ФОП Жеребцова В.А. не звільнила приміщення, продовжує користуватися та надавати перукарські послуги у даному приміщенні, і починаючи 1 січня 2021 року ФОП Жеребцова В.А. користується об`єктом комунальної власності без належних правових підстав.

Підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Відділу освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Згідно з частинами 4, 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в особі Відділу освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області у зв`язку із невиконанням нею своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді.

Зі змісту ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що територіальна громада - це жителі, об`єднані постійним проживанням у межах, зокрема, селища, що є самостійною адміністративно-територіальною одиницею.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Правом оперативного управління визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Рішенням 51 сесії сьомого скликання Варвинської селищної ради "Про деякі питання оренди комунального майна" від 16.10.2020 № 247 Варвинська селищна рада уповноважила виступати орендодавцями комунального майна, що перебуває на їхньому балансі, органи із статусом юридичної особи виконавчі органи Варвинської селищної ради.

Згідно з Положеннм про відділ освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, затвердженого рішенням 4 сесії 8 скликання Варвинської селищної ради від 03.02.2021 № 50, відділ освіти своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та іншими нормативно-правовими документами.

У відповідності до п. 1.1 Положення про відділ освіти Варвинської селищної ради - Відділ освіти є виконавчим органом Варвинської селищної ради.

Основними завданнями відділу освіти є управління та координація діяльності навчальних закладів, які є комунальною власністю, перебувають у безпосередньому підпорядкуванні та належать до сфери управління органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Окрім того, відділ освіти забезпечує захист особистих і майнових прав неповнолітніх, які потребують соціальної допомоги.

Рішенням 8 сесії восьмого скликання Варвинської селищної ради "Про передачу майна відділу освіти, дітей, молоді та спорту" від 19.04.2018 № 30-7/18отг закріплено на праві оперативного управління із зарахуванням на баланс за відділом освіти Варвинської селищної ради майно, до складу якого включено нерухоме майно (спортзал, стадіон тощо) Варвинської ДЮСШ по вул. Шевченка, 36 в смт. Варва.

Виходячи з вимог законодавства, об`єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти, а тому передача будь-яких приміщень навчальних закладів в оренду суб`єктам господарювання для проведення господарської діяльності не пов`язаної з наданням освітніх послуг прямо заборонена законом.

У відповідності до пунктів 1.9, 3.1 Положення про відділ освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Відділу підпорядковані заклади загальної середньої, дошкільної і позашкільної освіти, інклюзивно-ресурсний центр та міжшкільний навчально-виробничий комбінат трудового навчання і професійної орієнтації здобувачів освіти. Відділ освіти здійснює управління закладами освіти, що є комунальною власністю.

Враховуючи викладене, Відділ освіти Варвинської селищної ради, наділений правом розпоряджатися комунальним майном, а тому, як зазначає прокурор, правильне застосування відповідачем положень чинного законодавства у сфері розпорядження об`єктами майна комунальної власності беззаперечно становить суспільний інтерес.

Отже, позивачем у даній справі, з огляду на викладене вище, виступає саме Відділ освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, який є баланслансоутримувачем спірного майна, має право укладати договір оренди щодо майна, яке перебуває в оперативному управлінні та якому (у разі доведення обґрунтованості позовних вимог) має бути повернуто спірне майно ФОП Жеребцовою В.А.

Відділ освіти Варвинської селищної ради усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, не вчиняє належних дій щодо захисту інтересів держави у зв`язку із чим вони залишаються порушеними, своїми діями сприяє порушенням останніх, а тому у прокурора наявні підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді в особі останнього.

Прокурор наголошує на тому, що Відділу освіти Варвинської селищної ради достеменно відомо, що з 01.01.2021 ФОП Жеребцова В.А. використовує 1 кімнату приміщення спортзалу для надання послуг перукарні без укладення договору оренди, але упродовж більше 5 років не вживаються заходи щодо усунення порушень законодавства щодо звільнення відповідачем приміщення, яке перебуває в оперативному управлінні відділу освіти Варвинської селищної ради та може використовуватися лише для надання освітніх послуг.

Прилуцькою окружною прокуратурою листами від 14.10.2025 № 54-77-6828ВИХ-25 23.01.2026, № 54-73-520ВИХ-26 повідомлено відділ освіти Варвинської селищної ради про виявленні порушення при використанні нерухомого майна, що належить до комунальної форми власності та перебуває в оперативному управлінні відділу освіти.

Листом від 24.10.2025 за № 08-01/531 та від 04.02.2026 № 01-12/67 відділ освіти повідомив, що причини неповернення приміщення ФОП Жеребцовою В.А. після закінчення договору оренди невідомі. При цьому в листі не зазначено про те, що відділ освіти Варвинської селищної ради самостійно забезпечить усунення виявлених окружною прокуратурою порушень.

Отже, у відділу освіти Варвинської селищної ради, як компетентного органу на управління комунальним майном, була можливість у розумні строки відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом вчинення дій для виправлення ситуації, проте останній не здійснив заходів до захисту інтересів територіальної громади.

При цьому, бездіяльність відділу освіти щодо використання спірного майна прямо кореспондує з конституційним правом громадян на отримання освіти та державним обов`язком щодо створення державою належних умов її надання громадянам та подальшого розвитку.

Отже, неналежне використання такого майна (якщо таке буде доведене) прямо порушує державний інтерес у забезпеченні конституційного права громадян на освіту, соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, інвестування в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави, оскільки освіта є державним пріоритетом.

З огляду на вищевикладене, твердження відповідачки щодо недоведення прокурором порушення інтересів держави не знайшли свого підтвердження.

На виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Прилуцькою окружною прокуратурою листом від 24.02.2026 за № 54-73-1306ВИХ-26 повідомлено позивача - відділ освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області про намір звернутися з позовною заявою до суду за захистом інтересів держави в його особі.

За таких обставин в їх сукупності суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Відділу освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.

Нормативно-правове обґрунтування та оцінка аргументів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

З огляду на те, що на момент закінчення строку дії договору оренди (31.12.2020) вже діяли положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який набрав чинності 27.12.2019 та введений в дію 01.02.2020, умови щодо продовження строку дії договору оренди підпадали під регулювання цим Законом.

17.06.2020 набрав чинності Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 № 483 (далі - Порядок).

Частиною першою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до положень частини другої статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 Закону відповідно до вимог статті 15 Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

Термін дії Договору оренди нерухомого майна № 31б від 24.11.2017 (в редакції на дату укладення) сторонами погоджено до 24.10.2020.

Додатковою угодою № 2 від 25.10.2020 до Договору оренди від 24.11.2017 сторони внесли зміни, а саме: продовжили термін дії договору до 31.12.2020 включно.

Тобто, на момент введення в дію Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди нежитлового приміщення від 24.11.2017 вже продовжувався, у зв`язку з чим для продовження терміну дії даного договору була наявна необхідність проведення аукціону.

Відповідно до п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Суд встановив, що у матеріалах справи відсутні докази звернення відповідачки безпосередньо до орендодавця (позивача) із письмовою заявою про продовження терміну дії договору оренди у тримісячний строк до закінчення строку дії договору або в будь-який інший строк.

За приписами ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено.

Таким чином, строк дії договору оренди нерухомого № 31б від 24.11.2017 сплинув 31.12.2020.

Даний факт не заперечується сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з п. 10.9. договору у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю.

Проте, відповідачка не повернула об`єкт оренди після закінчення терміну дії договору оренди нерухомого майна від 24.11.2017, а продовжувала користуватись ним без належної правової підстави.

Враховуючи той факт, що термін дії договору, на підставі якого орендар користується спірним майном, є припиненим, а доказів повернення майна у встановленому вказаним договором порядку матеріали справи не містять, вимога прокурора про зобов`язання відповідачку повернути об`єкт оренди підлягає задоволенню.

Надаючи оцінку втручанню у право орендаря на мирне володіння майном, встановленим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає таке.

Закон обмежив передання майна закладів освіти у користування третім особам для використання за іншим призначення ніж для забезпечення освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (частина третя статті 13 Конституції України).

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Контроль за використанням такого майна є важливим, враховуючи, зокрема, обмеженість його, їхнє значення для держави, а також суспільну зацікавленість у цільовому використанні. Такий інтерес є як загальнодержавним, так і локальним інтересом членів відповідної територіальної громади.

Отже, повернення спірного майна переслідує легітимну мету контролю за використанням цього майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим правовим режимом майна закладів освіти.

Заволодіння цим майном всупереч чинному законодавству може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства.

У цій справі суспільний інтерес спрямований на повернення спірного майна з користування відповідачки на користь комунального закладу освіти для задоволення соціальної потреби у відновленні становища, яке існувало до порушення права, а саме: у цільовому його використанню; у недопущенні передання майна закладів освіти у користування усупереч чинному законодавству; у недопущенні маніпуляцій із цільовим призначенням такого майна шляхом використання для здійснення комерційної діяльності виключно у власних інтересах.

Вирішуючи питання про повернення спірного майна, суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності, насамперед, володільця цього майна. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків. Обидві сторони правочину, починаючи зі стадії, яка передує його вчиненню, мають поводитися правомірно, зокрема, добросовісно. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов`язків та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (пункти 37, 38), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 52), від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20(пункт 40),).

Мета отримання майна закладу освіти у користування зумовлене інтересом особи в його отриманні за відсутності для цього визначених законом перешкод. Наявність останніх має унеможливлювати реалізацію відповідного інтересу. Крім того, пропозиція нерозумних умов, тобто таких, які завідомо є неприйнятними через існування законодавчих заборон і обмежень, а також прийняття іншою стороною таких умов може підтверджувати недобросовісність поведінки обох сторін.

В силу об`єктивних, видимих властивостей такого майна, ФОП Жеребцова В.А. проявивши розумну обачність, могла та повинна була знати про те, що це майно має використовуватись виключно для забезпечення освітнього процесу або обслуговування учасників освітнього процесу.

Таким чином, загальний інтерес у контролі за використанням майна за цільовим призначенням для гарантування забезпечення освітнього процесу у цій справі переважає приватний інтерес відповідачки у збереженні права його користування.

Відтак задоволення цього позову не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право мирного володіння майном, не порушить справедливий баланс та не покладе надмірний індивідуальний тягар на орендаря.

Статтею 129 Конституції України та статтею 2 Господарського процесуального кодексу України до основних засад судочинства віднесено рівність і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 14 ГПК).

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 статті 74 ГПК України).

Під час розгляду цієї справи сумнівів у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

Виходячи з викладеного, господарський суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про повернення за актом приймання-передачі нежитлового приміщення є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Згідно з пунктом 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позову, судовий збір в сумі 2662,40 грн покладається на відповідачку.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Фізичну особу - підприємця Жеребцову Валентину Анатоліївну (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) повернути Відділу освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 42010629) вул. Пилипенка, 3, селище Варва, Прилуцький район, Чернігівська область, 17600) за актом приймання - передачі нежитлове приміщення з 1 кімнати, загальною площею 13,5 кв.м, яке знаходиться на 1 поверсі будівлі за адресою: вул. Шевченка, 36, смт. Варва, Прилуцький район, Чернігівська область.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Жеребцової Валентини Анатоліївни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач - Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача UA248201720343140001000006008, код ЄДРПОУ 02910114) судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 26.08.2026.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк та в порядку, встановлені ст.256, ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/