Рішення № 139240440, 26.08.2026, Господарський суд Чернігівської області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/564/25 Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., розглянув матеріали заяви від 31.07.2026 б/н стягувача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», про ухвалення додаткового рішення в справі за результатами вирішення скарги від 11.07.2026 б/н, у межах виконавчого провадження № 79798038, за участю:

скаржник (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс,

проспект Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, м. Київ, 03187;

боржник: Приватне підприємство Трансавіатур,

вул. Коцюбинського, буд. 49а, м. Чернігів, 14000;

за участю державного виконавця Войтеха Валерія Феодосійовича Центрального ВДВС у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

вул. Княжа, будинок 28, м. Чернігів, 14000

без виклику (повідомлення) сторін

УСТАНОВИВ:

30.07.2026, судом постановлена ухвала в справі № 927/564/25, якою задоволено скаргу стягувача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (далі ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс») від 11.07.2026 б/н на дії державного виконавця Войтеха Валерія Феодосійовича Центрального ВДВС у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у межах виконавчого провадження № 79798038, зокрема:

визнано незаконними дії державного виконавця Войтеха В.Ф. Центрального ВДВС у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 79798038 з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 28.08.2025 у справі № 927/564/25, щодо винесення постанови від 09.07.2026 про повернення зазначеного виконавчого документа стягувачу, на підставі п. 5 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»;

скасовано постанову державного виконавця Войтеха В.Ф. Центрального ВДВС у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у межах виконавчого провадження № 79798038 від 09.07.2026 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Питання щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу, понесених учасниками виконавчого провадження в ході судового розгляду скарги, судом не вирішене.

31.07.2026, від стягувача, ТОВ «Команія «Ніко-Тайс», надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, за результатами вирішення скарги від 11.07.2026 б/н, у межах виконавчого провадження № 79798038 з проханням відшкодувати, за рахунок Центрального ВДВС у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, 9 200,00 грн судових витрат на правничу допомогу, за результатами вирішення скарги від 11.07.2026 б/н на дії державного виконавця Войтеха В.Ф., у межах виконавчого провадження № 79798038.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в цій справі, до матеріалів заяви додав: договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24.06.2026 № 24-06-2026/2, укладений між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем; акт здачі-приймання робіт щодо надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 31.07.2026 б/н до цього договору. Також до матеріалів скарги долучено довіреність від 02.04.2026 б/н, згідно з якою адвоката Грищенко О.М. уповноважено діяти в інтересах ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», зокрема, в судах господарської юрисдикції; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3888, видане, 29.10.2009 адвокату Грищенко О.М. за рішенням Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 35-8-36.

Суд установив, що стягувач подав до матеріалів справи докази на підтвердження його витрат на правничу допомогу в справі в належний строк.

Суд прийняв до розгляду заяву стягувача про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, за письмовими матеріалами, без повідомлення (виклику) сторін; установив Центральному ВДВС у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України строк, по 25.08.2026, для подачі письмових заперечень відносно цієї заяви (ухвала від 17.08.2026).

Державний виконавець Войтех В.Ф. Центрального ВДВС у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України письмово заперечив проти розподілу витрат, заявлених ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", у межах розгляду скарги на дії ДВС у ВП № 79798038 з підстав відсутності їх документального підтвердження, зокрема, відсутності в матеріалах заяви детального опису та вартості наданих адвокатом послуг.

Суд установив, що заперечення ДВС щодо розподілу судових витрат стягувача (скаржника) на професійну правничу допомогу, в межах судового розгляду скарги в ВП № 79798038, попередньо не направлені ТОВ "Компанія "Ніко - Тайс" (заявнику), а тому судом не прийняті до розгляду; як встановлено судом, фіскальний чек від 24.08.2026 до поштового відправлення № 1400000949479 (доданий виконавцем до заперечень) складений на ім`я боржника, ПП "Трансавіатур".

За частинами 1, 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішене питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Чинне законодавство не містить заборони на користування професійною правничою допомогою учасниками справи під час звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного (приватного) виконавця.

Відсутні подібні обмеження щодо використання правничої допомоги і суб`єктами оскарження.

За частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.

За статтею 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Отже, відшкодування судових витрат має відбуватися на будь-якій стадії судового провадження, зокрема, і на стадії судового контролю за виконанням судових рішень. Такий висновок викладений у п. 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 у справі № 921/357/20.

За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами частини 3 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 3 статті 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24.06.2026 № 24-06-2026/2, між адвокатом Грищенком О.М. та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (замовник) (пункти 1.1. 1.3.), виконавець зобов`язався надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, ПП «Трансавіатур» (боржник) та Центральним ВДВС у м. Чернігові Сумського МРУ МЮУ, котрі виникли в ВП № 79798038 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 28.08.2025 № 927/564/25, зокрема, щодо представництва інтересів замовника в суді під час розгляду скарги.

Правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі виконаних робіт, в якому наведений повний та остаточний перелік виконаних робіт та наданих послуг за відповідний період їх виконання/здійснення відповідно до умов договору.

Сторони в пунктах 3.1., 3.8. договору погодили, що вартість виконання передбачених цим договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи з вартості однієї години роботи адвоката 1 800,00 грн (включаючи всі витрати: поштові, комісійні, банківські, транспортні тощо) по підготовці матеріалів відповідно до п. 1.1. цього договору. Окремо сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи виконавця, зокрема, та не обмежуючись становить: ознайомлення з матеріалами справи, отриманими в суді відповідної інстанції 1 800,00 грн; судові засідання 2 000,00 грн (за одне), у випадку затримки часу початку призначеного слухання, тривалості очікування на початок слухання та, як наслідок, витрати часу понад годину від призначеного початку судового засідання, відповідна участь в судовому засіданні становить 2 500,00 грн.

Сторони також погодили, що розмір гонорару виконавця в випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволено повністю та/або частково вимог замовника відповідно до пунктів 1.1., 2.1.) визначається на рівні до двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Сторонами, 24.06.2026, на виконання умов договору від 24.06.2026 № 24-06-2026/2 підписаний акт прийому-передачі документів, за яким ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» передала адвокату Грищенку О.М. документи, складені в межах ВП № 79798038.

Факт надання правничої допомоги та розмір гонорару підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг, підписаним, 31.07.2026, обома сторонами.

Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг), наведеним в акті здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 31.07.2026, адвокатом, у межах надання правничої допомоги за договором від 24.06.2026 № 24-06-2026/2, у період з 24.06.2026 по 30.07.2026, витрачено 4 години робочого часу, що включає: організацію, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на дії державного виконавця Центрального ВДВС у місті Чернігові Сумського МРУ МЮУ Войтеха В.Ф. у ВП № 79798038 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 28.08.2025 у справі № 927/564/25; підготовку та подання до Господарського суду Чернігівської області скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на дії державного виконавця Центрального ВДВС у місті Чернігові Сумського МРУ МЮУ Войтеха В.Ф. у ВП № 79798038 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 28.08.2025 у справі № 927/564/25.

Загальна вартість наданих послуг склала 9 200,00 грн, із розрахунку як за 4 години робочого часу адвоката, з вартості 1 800,00 грн за одну годину, та участь в одному судовому засіданні вартістю 2 000,00 грн (4 х 1 800,00 грн + 2 000,00 грн).

Сторони, виходячи з умов п. 3.2. договору, встановили, що замовник повинен здійснити сплату грошових коштів (виконання грошового зобов`язання) наступним чином: 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг, протягом 30 календарних днів з дня проголошення (прийняття) судового рішення за результатами завершення розгляду справи № 927/564/25, за скаргою ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» у межах ВП № 79798038 з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 28.08.2025 у справі № 927/564/25.

Представництво інтересів стягувача в судовому засіданні, 30.07.2026, здійснював адвокат Грищенко О.М. на підставі довіреності від 02.04.2026 б/н (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3888, видане, 29.10.2009, за рішенням Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 35-8-36).

За змістом п. 1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати за надану професійну правничу допомогу, в разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 частини 2 статті 126 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 висловлена правова позиція, що домовленість про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такою, що склалась між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та значенням для сторін.

За приписами частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України.

Частинами 5, 6 даної статті передбачено, що в разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, в рішеннях: від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34 36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної в них інформації.

Зокрема, чи відповідають зазначені в документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та в сукупності відповідати вимогам статей 75 79 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджується, що під час судового розгляду скарги на дії державного виконавця Войтеха В.Ф. Центрального ВДВС у місті Чернігові Сумського МРУ МЮУ, у межах ВП № 79798038, адвокатом Грищенком О.М. фактично надано наступну правову допомогу, вартість якої підлягає розподілу між сторонами з урахуванням принципу пропорційності, розумності та обґрунтованості: 1) аналіз матеріалів виконавчого провадження; 2) підбір нормативно-правової бази, аналіз судової практики, формування правової позиції клієнта в справі шляхом подачі до суду скарги на дії державного виконавця 3) участь адвоката в судовому засіданні 30.07.2026 (у режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів).

Суд, оцінюючи співмірність обсягу та вартості наданих адвокатом послуг до ринкових цін на подібні послуги, взяв до уваги незначний обсяг матеріалів виконавчого провадження № 79798038, що підлягали опрацюванню адвокатом, тому, на переконання суду, заявлений адвокатом час на підготовку скарги до судового розгляду є завищеним.

Беручи до уваги ступінь складності предмету розгляду (скарга не є складною, предмет оскарження постанова про повернення виконавчого документу стягувачу без виконання з підстав порушення державним виконавцем положень Закону України «Про виконавче провадження»), характер та обсяг наданих адвокатом послуг (перелік яких наведений вище), виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, керуючись статями 339, 343, 344 ГПК України, суд вирішив покласти на скаржника відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в справі в сумі 5 600,00 грн (із розрахунку: 1 800,00 грн х 2 години робочого часу адвоката на підготовку скарги до судового розгляду + 2 000,00 грн за участь в судовому засіданні 30.07.2026), у межах судового розгляду скарги від 11.07.2026 б/н у ВП № 79798038.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 238, 244, 339, 343, 344 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити частково заяву стягувача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (код ЄДРПОУ 38039872), про ухвалення додаткового рішення в справі про розподіл витрат на правничу допомогу, за результатами вирішення скарги від 11.07.2026 б/н, у межах виконавчого провадження № 79798038.

2. Стягнути з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 36931595; вул. Княжа, 28, м. Чернігів, 14000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (код ЄДРПОУ 38039872; пр-т. Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, м. Київ, 03187) 5600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. В іншій частині відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини додаткового рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду, в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко