Рішення № 139240119 від 11.08.2026 , Господарський суд Полтавської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2026 Справа № 917/2203/25

Суддя Мацко О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 917/2203/25

за позовом ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

до відповідачів: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лубенський молочний завод", 37500, Полтавська обл., м. Лубни, вул. Індустріальна, 2, код ЄДРПОУ 00446813,

2. ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

3. ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

4. ОСОБА_4 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ,

про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору, визнання недійсним акту, скасування державної реєстрації, визначення розміру статутного капіталу

за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1:

1. ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_6 ;

2. ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_7 ;

3. ОСОБА_7 РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_8 ;

4. ОСОБА_8 РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_9 ;

5. ОСОБА_9 РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_9 ;

6. ОСОБА_10 РНОКПП НОМЕР_10 , адреса: АДРЕСА_10 ;

7. ОСОБА_11 РНОКПП НОМЕР_11 , адреса: АДРЕСА_11 ;

8. ОСОБА_12 РНОКПП НОМЕР_12 , адреса: АДРЕСА_12 ;

9. ОСОБА_13 , РНОКПП НОМЕР_13 , адреса: АДРЕСА_13 ;

10. ОСОБА_14 , РНОКПП НОМЕР_14 , адреса: АДРЕСА_14 ;

11. ОСОБА_15 , РНОКПП НОМЕР_15 , адреса: АДРЕСА_15 ;

12. ОСОБА_16 , РНОКПП НОМЕР_16 , адреса: АДРЕСА_16 ;

13. ОСОБА_17 , РНОКПП НОМЕР_17 , адреса: АДРЕСА_34;

14. ОСОБА_18 , РНОКПП НОМЕР_18 , адреса: АДРЕСА_17 ;

15. ОСОБА_19 , РНОКПП: НОМЕР_19 , адреса: 37740, Полтавська область, с. Заріг;

16. ОСОБА_20 , РНОКПП: НОМЕР_20 , адреса: АДРЕСА_18 ;

17. ОСОБА_21 , РНОКПП: НОМЕР_21 , адреса: АДРЕСА_19 ;

18. ОСОБА_22 , паспорт серія НОМЕР_22 , виданий ВВС Полтавської області, міста Лубни, 07.02.1980, адреса: АДРЕСА_20 ;

19. ОСОБА_23 , РНОКПП: НОМЕР_23 , адреса: 37533, Полтавська область, Лубенський район, с. Вовчик;

20. ОСОБА_24 , РНОКПП: НОМЕР_24 , адреса: АДРЕСА_21 ;

21. ОСОБА_25 , РНОКПП: НОМЕР_25 , адреса: АДРЕСА_22 ;

22. ОСОБА_26 РНОКПП: НОМЕР_26 , адреса: АДРЕСА_23 ;

23. ОСОБА_27 РНОКПП: НОМЕР_27 , адреса: АДРЕСА_24 ;

24. ОСОБА_28 , РНОКПП: НОМЕР_28 , адреса: АДРЕСА_25 ;

25. ОСОБА_29 , РНОКПП: НОМЕР_29 , адреса: АДРЕСА_26 ;

26. ОСОБА_30 , РНОКПП: НОМЕР_30 , адреса: 37570, Полтавська область, Лубенський район, с. Михнівці;

27. ОСОБА_31 , РНОКПП: НОМЕР_31 , адреса: АДРЕСА_27 ;

28. ОСОБА_32 Паспорт серія НОМЕР_32 , виданий ВВС Хмельницької області, 16.11.1979, адреса: 37712, Полтавська область, с. Покровське;

29. ОСОБА_33 РНОКПП: НОМЕР_33 , адреса: АДРЕСА_28 ;

30. ОСОБА_34 РНОКПП: НОМЕР_34 , адреса: 37515, Полтавська область, Лубенський район, с. Тишки;

31. ОСОБА_35 , РНОКПП: НОМЕР_35 , адреса: 37500, Полтавська область, Лубенський район, с. Чуднівці;

32. ОСОБА_36 , РНОКПП: НОМЕР_36 , адреса: 37514, Полтавська область, Лубенський район, с.Ждани;

33. ОСОБА_37 , РНОКПП: НОМЕР_37 , адреса:

АДРЕСА_29 . ОСОБА_38 паспорт серія НОМЕР_38 , виданий ВВС Радянського району м. Вороніж, 06.12.1977, адреса: АДРЕСА_19 ;

35. ОСОБА_39 РНОКПП: НОМЕР_39 , адреса: 37554, Полтавська область, Лубенський район, с. Войниха;

36. ОСОБА_40 РНОКПП: НОМЕР_40 , адреса: АДРЕСА_30 ;

37. ОСОБА_41 , РНОКПП: НОМЕР_41 , адреса: АДРЕСА_31 ;

38. ОСОБА_42 РНОКПП: НОМЕР_42 , адреса:

АДРЕСА_32 . ОСОБА_43 РНОКПП: НОМЕР_43 , адреса: АДРЕСА_33

Секретар судового засідання: Токар А.В.

Представники: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що при проведенні загальних зборів товариства, які відбулися 24.01.2025р. (протокол №13) були грубо порушені права позивачки, яка на час проведення зборів володіла часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 19,31%: її не було повідомлено про проведення зборів, не надано можливості ознайомитися з порядком денним; внаслідок прийнятого рішення про збільшення розміру статутного каптілату відбулося т.зв. «розмивання частки», і частка, зокрема, позивачки зменшилася до 6,124% статутного капіталу. Позивачка наполягає, що оспорювані збори відбулися з порушенням процедури їх скликання та проведення; за відсутності кворуму; порушено порядок збільшення статутного капіталу товариства та процедури прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства; порушено процедуру прийняття рішення про затвердження часток учасників у статутному капіталі товариства. У зв`язку з цим, позивачка просить визнати недійсним рішення Загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод» від 24.01.2025р., оформлене протоколом №13 по кільком питанням порядку денного.

Крім того, позивачка стверджує, що відповідачами грубо порушено процедуру прийняття рішення про відчуження частки ТОВ «Лубенський молочний завод» у власному капіталі та передача її іншому учаснику, у зв`язку з чим окремо заявляє вимоги про визнання недійсним договору про безоплатне відчуження частки у статутному капіталі ТОВ «Лубенський молочний завод» та Акту приймання-передавання частки у статутному капіталі ТОВ «Лубенський молочний завод» від 28 січня 2025р.

Позивачка також просить скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 11.02.2025 10:56:30, 1005861070043001094, в частині зміни кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника; зміни розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи; зміни складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; зміни структури власності; зміни установчих документів.

Для повного та ефективного захисту порушеного права позивачка також заявляє позовну вимогу про визначення розміру статутного капіталу ТОВ «Лубенський молочний завод» у сумі 2 786 760,00 грн та часток учасників у ТОВ «Лубенський молочний завод» у розмірах, що існував до стверджуваного порушення прав (згідно п.4 прохальної частини позову). Крім того, позивачка просить відшкодувати їй понесені судові витрати, які складаються з судового збору та витратна професійну правову допомогу адвоката. В порядку ч.8 ст.129 ГПК України до закінчення судових дебатів представник позивачки заявив про подання доказів у підтвердження судових витрат протягом 5 днів після прийняття рішення.

Ухвалою від 03.12.2025р. було задоволено заяву позивачки (вх.№15556 від 03.02.2025р.) про вжиття заходів забезпечення позову. Заборонено суб`єктам державної реєстрації, в тому числі, державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації щодо юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод» (код ЄДРПОУ: 00446813, адреса: 37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Індустріальна, буд. 2), а саме: вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну складу та часток учасників юридичної особи, розміру статутного капіталу юридичної особи та пов`язане з цим затвердження нової редакції Статуту товариства. Постановою Схдного апеляційного господарського суду від 27.01.2026р. вказану ухвалу залишено без змін.

Ухвалою від 09.12.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, призначено підготовче засідання, встановлено строки для подання заяв по суті спору, задоволено клопотання позивача про зобов`язання відповідачів надати відповіді на запитання, подані позивачем; зобов`язано відповідачів не пізніше як за 5 днів до підготовчого засідання подати до суду відповідно до ст. 90 ГПК України відповіді у формі заяви свідка (фізичної особи чи керівника або іншої посадової особи юридичної особи) на запитання, вказані у додатку до позовної заяви «Письмове опитування Позивача в порядку ст. 90 ГПК України».

Ухвала про відкриття провадження у справі була отримана позивачем (представником) та відповідачем-1 у системі електронний суд; відповідач-2 та відповідач-4 отримали ухвали поштою, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення; від відповідача-3 копія ухвали повернулася без врученння у зв"язку з відсутністю адресата за місцезнахоженням (а.с.175-176, том 2). З метою недопущення порушення прав та інтересів відповідачів, суд перевірив актуальність інформації щодо місця реєстрації відповідачів-фізичних осіб у Єдиному демографічному реєстрі та встановив, що вказана позивачем при поданні позову інформація щодо адрес реєстрації відповідачів є актуальною та співпадає з даними Єдиного державного демографічного реєстру (відповідні аитяги з Реєстру долучено до матеріалів справи). Відтак, подальші направлення поштової кореспонденції судом на вказані в ухвалі адреси відповідачів 2,3,4 свідчить про належне повідомлення останніх про судовий розгляд справи, призначені у справі судові засідання та покладені на учасників справи процесуальні обов"язки.

23.12.2025р. до суду надійшов відзив на позов від відповідача-1 (а.с.1-13, том 2), у якому відповідач-1 заперечує проти позову з наступних підстав:

- позов спрямований не на реальний захист прав та інтересів позивачки, а є спробою ретроспективного перегляду законних корпоративних рішень, прийнятих у в умовах економічної кризи та рятування підприємства від банкрутства; у товариства існувала значна прострочена заборгованість перед контрагентами, була необхідність вжиття термінових заходів;

- сам факт незгоди з управлінським рішенням або його економічними наслідками не є підставою для судового втручання;

- позивач, посилаючись на процедурні порушення («формальне відхилення від окремих процедурних вимог»), фактично намагається переглянути наслідки вже реалізованих корпоративних рішень, відновити корпоративний вплив без участі у фінансуванні товариства та поставити під сумнів стабільність правовідносин, що склалися після прийняття та виконання відповідних рішень;

- доводи позивача не відповідають вимогам доказування, а заявлені порушення не можуть бути підставою для задоволення позову за відсутності доведеного порушення конкретного права; навіть гіпотетична участь позивачки на загальних зборів не могла змінити результати голосування;

- позивачка неправильно обраховує кількість голосів, необхідних для кворуму;

- позивач будує значну частину своїх доводів на категорії т. зв. «розмивання частки», надаючи їй ознак нібито протиправної дії з боку товариства та інших учасників, однак чинне законодавство не містить такого поняття, отже, воно не може розглядатися як самостійна правова категорія та не може бути самостійною підставою для задоволення позовних вимог;

- майнові права позивачки порушені не були, її частка у статутному капіталі не відчужувалася, право власності на неї не припинялося, номінальна вартість частки не зменшувалася;- подання даного позову є зловживанням позивачкою корпоративними правами;

- позивачка пропустила розумний строк звернення до суду.

По тексту відзиву відповідач-1 здійснив чимало посилань на релевантну та актуальну, на його думку, практику Верховного Суду в подібних правовідносинах.

29.12.2025р. від позивачки надійшла відповідь на відзив (а.с.151-159, том 2), у якій спростовуються доводи відповідача-1, а також надано аналіз судових рішень, на які посилається відповідач-1 у відзиві на позов. З вказаного аналізу (арк.справи 164-169, том 2) вбачається, що судові рішення Верховного Суду, на які робив посилання відповідач-1, стосуються взагалі інших правовідносин, а частини справ з вказаними реквізитами - не існує.

Крім того, 29.12.2025р. позивач заявив клопотання про застосування до відповідача-1 та його представника, адвоката Шматько Т.М., заходу процесуального впливу у вигляді попередження; 06.01.2026р. позивач надав суду заяву про застосування заходів процесуального примусу до відповідачів у вигляді штрафу.

Також 06.01.2026р. позивачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору (згідно переліку, арк.справи 185-187, том 2). Ухвалою від 05.02.2026р. було задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -1, повідомлено їх про судовий розгляд, встановлено строк для направлення позивачем на адреси залучених третіх осіб копій позовної заяви з додатками, строк для подання письвоих пояснень по суті спору. Жодних письмових пояснень по суті спору від третіх осіб не надходило.

Також вказаною ухвалою частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Витребувано у відповідача-1 - ТОВ "Лубенський молочний завод" належним чином оформлені та завірені копії наступних документів:

1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод» (код ЄДРПОУ: 00446813) в редакції, що була чинна на час скликання і проведення загальних зборів учасників товариства 24.01.2025р. (оформлені протоколом №13).

2. Протоколів загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод» (код ЄДРПОУ: 00446813), на яких прийняті рішення про затвердження змін до Статуту товариства щодо встановлення іншої кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідної для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, ніж визначена в Законі України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», зокрема щодо рішень з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону - у разі. якщо такі рішення приймалися. Якщо такі рішення загальними зборами товариства не приймалися - письмово повідомти про це суд у срок, встановлений для подання витребуваних доказів.

3. Документів, які підтверджують дотримання порядку скликання загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод» (код ЄДРПОУ: 00446813) (повідомлення про дату, час, місце проведення, порядок денний Загальних зборів, докази надсилання позивачу - учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод» (код ЄДРПОУ: 00446813) повідомлення про проведення Загальних зборів 24.01.2025р., які були офорлмені протоколом №13.

4. Договору відчуження частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод» (код ЄДРПОУ: 00446813), яка належала Товариству з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод».

Зобов""язано відповідача-1 надати витребувані документи суду у строк до 24.02.2026р. (з доказами направлення позивачу). У вказаний строк витребувані документи від відповідача-1 не надійшли.

У зв`язку з цим, ухвалою від 09.04.2026р. частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Витребувано у ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ЛУБЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЛУБЕНСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (код ЄДРПОУ 04057439) з матеріалів реєстраційної справи №158600109487 Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУБЕНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ: 00446813) належним чином оформлені копії наступних документів:

2. Договору відчуження частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод» (код ЄДРПОУ: 00446813), яка належала Товариству з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод». Надати витребувані документи суду у строк до 7 днів з дня отримання даної ухвали суду (при наданні документів послатися на номер справи 917/2203/25).

Крім того, судом повторно звернуто увагу відповідача-1 на необхідність виконання ухвал суду, які набрали законної сили, від 09.12.2026р. та від 05.02.2026р. Попереджено відповідача-1 про те, що згідно ст.135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема, невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.

Протокольною ухвалою у судовому засіданні 30.04.2026 р., закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 21.05.2026 р. на 12:00 год, про що повідомлено усіх учасників справи. Вирішення клопотань позивача про застосування до відповідача-1 та його представника заходів процесуального примусу відкладено на стадію вирішення справи по суті.

30.04.2026р., після закриття підготовчого засідання, до суду надійшла заява відповідача-1 про надання витребуваних ухвалою від 05.02.2026р. документів, до якої додано копію протоколу №12 загальних зборів учасників товариства від 19.09.2024р., протоколу №13 від 24.01.2025р., Статуту ТОВ «Лубенський молочний завод» в ред.затвердженій цим потоколом, Акт приймання-передавання частки у статутному капіталі ТОВ «Лубенський молочний завод» від 28.01.2025р. враховуючи, що дані докази надані з грубим порушенням строку, встановленого судом на їх подання, без клопотання про його поновлення та без доказів направлення копій доказів іншим учасникам справи, суд не бере їх до уваги при розгляді справи по суті.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, розгляд справи по суті не розпочався та був перенесений на 11.06.2026р. 11.06.2026 року о 09:00 год. судове засідання не відбулось у зв`язку з тим, що по Полтавській області в цей час була оголошена довготривала повітряна тривога, судове засідання відкладено на 30.07.2026р. Від відповідача-1 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість представника в іншому судовому засіданні. Протокольною ухвалою, постановленою у судовому засіданні 30.07.2026р., відмовлено у задоволенні даного клопотання; у судовому засіданні 30.07.2026 р. суд розглянув справу по суті, перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав ухвалення та проголошення рішення на 11.08.2026 р. 11:00. У вказаний час проголошено вступну та резолютивну частини рішення, роз`яснено строк та порядок його оскарження та набрання ним законної сили; повідомлено, що повне рішення буде складено протягом 10 днів.

Аргументи сторін та обставини справи, встановлені судом при вирішенні спору:

ТОВ «Лубенський молочний завод» є юридичною особою, зареєстрованою 29.12.1995р. відповідно до законодавства України; основним видом діяльності є перероблення молока, виробництво масла та сиру.

Позивачка - ОСОБА_1 - є учасницею ТОВ «Лубенський молочний завод» (відповідач-1) та станом на час розгляду справи має частку у статутному капіталі товариства 6,124% статутного капіталу, що становить 538 107,84 грн. Вказане відображено у статуті товариства, відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та не заперечується відповідачем-1.

Між тим, позивачка вважає, що саме внаслідок неправомірних дій відповідачів її частка була неправомірно зменшена («розмита»), і фактично розмір її частки становить 19,31%.

Так, матеріалами справи підтверджується, що згідно з редакцією Статуту ТОВ, затвердженою Загальними зборами учасників (протокол №12 від 22.10.2024р.), загальний розмір Статтуного капіталу ТОВ становив 2 786 760,00 грн, який розподілявся наступним чином:

1) ОСОБА_5 - 0,0179% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

2) ОСОБА_6 - 0,0179% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

3) ОСОБА_7 - 0,0359% статутного капіталу, що становить 1000, 00 (одна тисяча) гривень.

4) ОСОБА_8 - 0,0179% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

5) ОСОБА_9 - 0,0449% статутного капіталу, що становить 1 250,00 (одна тисяча двісті п`ятдесят) гривень.

6) ОСОБА_10 - 0,0179% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

7) ОСОБА_11 - 0,0269% статутного капіталу, що становить 750,00 (сімсот п`ятдесят) гривень.

8) ОСОБА_12 - 0,0179% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

9) ОСОБА_13 - 0,0179% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

10) ОСОБА_14 - 0,0359% статутного капіталу, що становить 1000, 00 (одна тисяча) гривень.

11) ОСОБА_15 - 0,0179% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

12) ОСОБА_16 - 0,0193% статутного капіталу, що становить 540,00 (п`ятсот сорок) гривень.

13) ОСОБА_17 - 0,0179% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

14) ОСОБА_18 - 0,0269% статутного капіталу, що становить 750,00 (сімсот п`ятдесят) гривень.

15) ОСОБА_19 - 0,0179% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

16) ОСОБА_20 - 0,0179% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

17) ОСОБА_21 - 0,0341% статутного капіталу, що становить 950,00 (дев`ятсот п`ятдесят) гривень.

18) ОСОБА_22 - 0,0179% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

19) ОСОБА_23 - 0,0179% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

20) ОСОБА_24 - 0,0179% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

21) ОСОБА_25 - 0,0179% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

22) ОСОБА_26 - 0,0179% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

23) ОСОБА_27 - 0,0359% статутного капіталу, що становить 1000, 00 (одна тисяча) гривень.

24) ОСОБА_28 - 0,0180% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

25) ОСОБА_29 - 0,0180% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

26) ОСОБА_30 - 0,0180% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

27) ОСОБА_31 - 0,0180% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

28) ОСОБА_32 - 0,0180% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

29) ОСОБА_33 - 0,0180% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

30) ОСОБА_34 - 0,0180% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

31) ОСОБА_35 - 0,0180% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

32) ОСОБА_36 - 0,0180% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

33) ОСОБА_37 - 0,0180% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

34) ОСОБА_38 - 0,0269% статутного капіталу, що становить 750,00 (сімсот п`ятдесят) гривень.

35) ОСОБА_39 - 0,0180% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

36) ОСОБА_40 - 0,0180% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

37) ОСОБА_41 - 0,0090% статутного капіталу, що становить 250,00 (двісті п`ятдесят) гривень.

38) ОСОБА_42 - 0,0180% статутного капіталу, що становить 500,00 (п`ятсот) гривень.

39) ОСОБА_4 - 22% статутного капіталу, що становить 613 138,44 (шістсот тринадцять тисяч сто тридцять вісім гривень сорок чотири копійки).

40) ОСОБА_2 - 26,041% статутного капіталу, що становить 725 683,06 (сімсот двадцять п`ять тисяч шістсот вісімдесят три гривні шість копійок).

41) ОСОБА_3 - 23,484% статутного капіталу, що становить 654 425,60 (шістсот п`ятдесят чотири тисячі чотириста двадцять п`ять гривень шістдесят копійок).

42) ОСОБА_1 - 19,31% статутного капіталу, що становить 538 107,84 (п`ятсот тридцять вісім тисяч сто сім гривень вісімдесят чотири копійки).

43) ОСОБА_43 - 6,43% статутного капіталу, що становить 179 183,50 (сто сімдесят дев`ять тисяч сто вісімдесят три гривні п`ятдесят копійок).

44) Товариство з обмеженою відповідальністю "Лубенський молочний завод" - 0,0269% статутного капіталу, що становить 750,00 (сімсот п`ятдесят) гривень.

Проте, рішенням загальних зборів, що оформлене протоколом №13 від 24.01.2024р., статуnний капітал товариства було збільшено до 8 786 760,00 грн (тобто, на 6 000 000 грн) за рахунок додаткових внесків у часників, які були присутні на цих зборах:

- ОСОБА_4 в розмірі: 3 709 726,11 грн; - ОСОБА_2 в розмірі: 1 287 325,22 грн; - ОСОБА_3 в розмірі: 1 302 948,67 грн. Внаслідок чого затверджено частки статутному капіталі, зокрема:

1) ОСОБА_4 - 45,792% номінальна вартість 4 023 614,55 грн.

2) ОСОБА_2 - 22,910% номінальна вартість 2 013 008,28 грн.

3) ОСОБА_3 - 22,882% номінальна вартість 2 010 605,83 грн.

4) ОСОБА_1 - 6,124% номінальна вартість 538 107,84 грн.

5) ТОВ «Лубенський молочний завод» - 0,012% номінальна вартість 750,00 грн (частка у власному статутному капіталі).

Крім того, вказаним протоколом № 13 прийнято рішення здійснити відчуження частки Відповідача у власному капіталі у розмірі 0,012% (з урахуванням додаткових вкладів) безоплатно на користь ОСОБА_4 . На виконання вказаного рішення укладеного Договір про безоплатне відчуження частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод» (код ЄДРПОУ: 00446813) та складено Акт приймання передавання частки у статутному капіталі ТОВ «Лубенський молочний завод» від 28.01.2025р., згідно якого ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_4 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ «Лубенський молочний завод» у розмірі 0,012%, що становить 750,00 грн (а.с.67, том 1).

10.02.2025р. проведено відповідні реєстраційні дії.

Як зазначалося вище, вважаючи свої права порушеними, позивачка звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на численні порушення законодавства та статуту товариства, допущені, зокрема, при скликанні і проведенні оспорюваних загальних зборів.

Так, згідно ст..ст.32-33 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», які регламентують порядок скликання та проведення загальних зборів учасників товариства, передбачено наступне:

Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.

У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Будь-який учасник має право внести пропозиції щодо включення питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 5 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. Таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників.

Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті. До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої і дев`ятої цієї статті не застосовуються. Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому законом та статутом товариства. Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників. Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно, чи із застосовуванням інших засобів електронної ідентифікації.

На загальних зборах учасників ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа з числа учасників товариства або їх представників, якщо інше не передбачено статутом товариства. Протокол, що містить відомості про рішення про зміну керівника товариства, у разі якщо для прийняття такого рішення достатньо голосів не більше 10 осіб, підписується учасниками (їх представниками), які голосували за таке рішення та кількості голосів яких достатньо для прийняття рішення, якщо інше не передбачено статутом товариства. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол.

Рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів учасників, приймається лише за умови, що у них беруть участь всі учасники товариства, які одностайно надали згоду на розгляд таких питань. Повноваження представника за довіреністю щодо надання такої згоди мають бути спеціально обумовлені довіреністю.

Судом також досліджено Статут ТОВ «Лубенський молочний завод» в редакції, чинній на момент скликання та проведення загальних зборів товариства та встановлено, що приписи Статуту не містять іншого порядку скликання і проведення загальних зборів у порівнянні з наведеними нормами Закону.

Так, загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених чинним законодавством, зокрема: 1) з ініціативи виконавчого органу Товариства; 2) на вимогу учасника або учасників Товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу Товариства (п.7.8. Статуту 2024 року).

За п.7.18. Статуту, загальні збори учасників скликаються виконавчим органом Товариства. Виконавчий орган Товариства скликає Загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику Товариства поштовим відправленням або електронною поштою. Виконавчий орган Товариства зобов`язаний повідомити учасників Товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення Загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений Статутом Товариства. Повідомлення надсилається поштовим відправленням. У повідомленні про Загальні збори учасників зазначається дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до Статуту Товариства, до повідомлення додається проєкт запропонованих змін.

Згідно п.7.30 Статуту, загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому цим Статутом та чинним законодавством.

Також Статутом передбачено, що рішення з питань , передбачних абз.2,3,12 п.7.6 цього Статуту, приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають прао голосу з відповідних питань (в т.ч. зміна розміру статутного капіталу товариства). Рішення з питань , передбачених п.4,5,8,10 п.7.6 Статуту, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Однак, як доводить позивачка, жодних повідомлень у будь-якій формі про скликання загальних зборів товариства, які відбулися 24.01.2025р., їх порядок денний, вона не отримувала. Вказане не спростовано ні відповідачем-1, ні іншими відповідачами.

Крім того, заслуговують на увагу доводи позивачки стосовно відсутності кворуму для прийняття рішення на оспорюваних загальних зборах: так, згідно з п.3 ч.2 ст.30 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», до компетенції загальних зборів учасників належить зміна розміру статутного капіталу товариства, а згідно ч.2 ст.34 Закону закріплено, що рішення з питань, передбачених пунктами 2,3,13 ч.2 ст.30 Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Водночас Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Між тим, жодним з відповідачів не надано рішення загальних зборів учасників, яким би одностайно були внесені до статуту вказані положення, незважаючи на те, що позивачка намагалася отримати такі докази і шляхом подання адвокатського запиту №1798 від 02.10.2025р. перед зверненням до суду, і шляхом письмового опитування в порядку ст..90 ГПК України (питання №5), і шляхом витребування доказів в порядку ст..80.81 ГПК України (клопотання було судом задоволено, витребувані докази у встановлений строк - не надано).

Повертаючись до питання наявності кворуму: суд вважає правомірними посилання позивачки на те, що навіть з урахуванням того факту, що на час проведення оспорюваних зборів Товариство володіло часткою в статутному капіталі, яка не надає права голосу, не враховується при визначенні кворуму та не може впливати на результати голосування, то для встановленого Законом кворуму (3/4) відповідачам все рівно не вистачило 1,536% голосів - тобто, оспорювані збори відбулися за відсутності кворуму для прийняття рішення, зокрема, про збільшення розміру статутного капіталу.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Отже у справах з позовною вимогою про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з`ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 910/10275/20.

Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постановах від 02.05.2018 у справі № 910/807/17 та від 27.11.2018 у справі № 916/58/18.

При цьому відповідач-1 у відзиві на позов навіть не стверджує, що ним повідомлялися учасники товариства, у т.ч. позивачка, про скликання і проведення оспорюваних загальних зборів, зводячи усі твердження про порушення до поняття «формальних недоліків», які були допущені товариством під час проведення загальних зборів, на яких вирішувалося, зокрема, питання значного збільшення розміру статутного капіталу. Суд категорично не погоджується з такими доводами відповідача-1, та вважає, що з огляду на розмір частки позивачки в статутному капіталі товариства та зміст рішень, які були прийняті на оспорюваних зборах, відповідач зобов`язаний був дотриматися порядку їх скликання та проведення, визначеного чинним законодавством та Статутом. Більше того, прийняття рішення за відсутності кворуму є безумовною підставою для визнання такого рішення недійсним.

Як вбачається зі змісту оспорюваного рішення, загальними зборами було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок додаткових вкладів (питання 3 порядку денного). Так, пристутній на зборах учасник ОСОБА_4 наголосив, що «…учасники товариства відповідно до ст.18 ЗУ «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю» збільшили статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників ТОВ «Лубенський молочний завод» до 8 786 760,00 грн, тобто на 6 000 000,00 грн, а загальний коефіцієнт відношення суми збільшення учасників у статутному капіталі становить 1,464. Також ОСОБА_4 повідомив, що зі свого боку вніс додатковий вклад у розмірі 3 409 726,11 грн. В свою чергу, ОСОБА_2 повідомив, що вніс додатковий вклад у розмірі 1 287 325,22 грн, а ОСОБА_3 - 1 302 948,67 грн. Після голосування вирішено затвердити статутний капітал ТОВ у розмірі 8 786 760,00 грн., а за результатами голосування по четвертому питанню порядку денного затверджено частки учасників у статутному капіталі Товариства в редакції, процитованій вище в даному рішенні.

З цього приводу позивачка наполягає на порушенні порядку збільшення статутного капіталу товариства, що призвело до порушення її прав та законних інтересів.

Суд зазначає наступне:

Порядок збільшення статутного капіталу товариства за рахунок додаткових вкладів регламентовано ст..18 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Так, учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.

Кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі. Треті особи та учасники товариства можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками додаткових вкладів, лише якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів. У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшення статутного капіталу товариства, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу.

Додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка. Додаткові вклади можуть вноситися шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між товариством та учасником та/або третьою особою.

Учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом строку, встановленого рішенням загальних зборів учасників, але не більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів. Треті особи та учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом шести місяців після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, які мають намір реалізувати своє переважне право, якщо рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів не встановлено менший строк. Статутом або одностайним рішенням загальних зборів учасників, в яких взяли участь всі учасники товариства, можуть встановлюватися інші строки для внесення додаткових вкладів, може встановлюватися можливість учасників вносити додаткові вклади без дотримання пропорцій їхніх часток у статутному капіталі або право лише певних учасників чи лише третіх осіб вносити додаткові вклади, а також може бути виключений етап внесення додаткових вкладів лише тими учасниками товариства, які мають переважне право. З учасником товариства та/або третьою особою може бути укладено договір про внесення додаткового вкладу, за яким такий учасник та/або третя особа зобов`язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство - збільшити розмір його частки у статутному капіталі чи прийняти до товариства з відповідною часткою у статутному капіталі.

Протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів, встановленого відповідно до цієї статті, загальні збори учасників товариства приймають рішення про:

1) затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками товариства та/або третіми особами;

2) затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів;

3) затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства.

Аналогічні положення містяться у Статуті Товариства (арк..справи 23-25 том 1, пункти Статуту 3.12-3.22).

Таким чином, чинний на час проведення зборів Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (стаття 18) регулює порядок збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів, зокрема, встановлює строк (протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів), передбачає можливість укладення договору про внесення додаткового вкладу, за яким учасник та/або третя особа зобов`язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство - збільшити розмір його частки у статутному капіталі; визначає наслідки невнесення учасником товариства додаткового вкладу, з яким укладено договір про внесення додаткового вкладу: розірвання договору або затвердження розміру частки, виходячи з фактично внесеного ним додаткового вкладу.

Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів відбувається в декілька етапів: спочатку приймається рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів, в якому визначається запланований розмір статутного капіталу та інші умови. Наступним етапом є внесення додаткових вкладів. І лише після цього приймається рішення про затвердження результатів внесення додаткових вкладів, затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів та затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства. Саме це рішення відповідно до частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" є підставою для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Подібні висновки містяться, зокрема, у постанові КГС у складі Верховного Суду від 11.12.2023р. у справі №925/200/22, від 12.09.2024р. у справі №922/2145/21, від 21.08.2024р. у справі №912/363/22.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що Товариством було грубо порушено порядок збільшення статутного капіталу, внаслідок чого, зокрема, позивачка, маючи значну частку в статутному капіталі товариства, не була взагалі проінформована про плани товариства збільшити розмір статутного капіталу; була позбавлена права зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до її частки у статутному капіталі.

Так, у позовнй заяві позивачка стверджує, що їй не відомо про проведення загальних зборів Товариства, на яких було прийнято рішення про необхідність збільшення статутного капіталу, визначено запланований розмір, до якого необхідно збільшити статутний капітал та було визначено розмір та строк здійснення додаткових вкладів учасників Товариства, також Протокол № 13 від 24.01.2025 не містить жодних посилань на вказані обставини, замість цього рішенням по питанню третьому порядку денного було констатовано внесення трьома учасниками додаткових вкладів і нічого не вказано про відмову інших учасників здійснити такі вклади, або порушення строку учасниками товариства щодо здійснення додаткових вкладів. Вказані обставини жодним з відповідачів не спростовані.

Крім того, як Законом, так і Статутом товариства встановлена імперативна заборона на більшення статутного капіталу Товариством, яке володіє часткою у власному статутному капіталі (п.3.11 Статуту, ст.16 Закону). Однак, станом на січень 2025р. товариство, як уже зазначалося вище, володіло часткою у власному статутному капіталі у розмірі 0,0269 % (750,00 грн).

Відтак, з урахуванням вищенаведеного, суд погоджується з позивачкою в тому, що оспорюване рішення загальних зборів товариства в цій частині (збільшення розміру статутного капіталу та затвердження часток учасників) є незаконним, оскільки прийнято з грубими порушеннями законодавства та статуту товариства, порушує права та законні інтереси позивачки.

При цьому суд відхиляє заперечення відповідача-1, викладені у відзиві на позов, які зводяться до того, що збільшення статутного капіталу товариства у даному випадку було «антикризовим заходом» та мало «економічну доцільність», а позивачка ніколи не заявляла про намір реалізувати переважне право на внесення додаткових вкладів пропорційно до її частки, відтак - відсутнє порушення її права, та як наслідок - відсутні підстави для судового втручання, оскільки вказані доводи не нівелюють доведених та підтверджених належними та допустимими доказами позивачкою обставин. Також критично ставиться до доводів відповідача-1, викладених у відзиві, стосовно відсутності у чиннму законодавстві поняття «розмивання частки», яким оперує у позові позивачка: у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №916/2584/18 та від 01.10.2020 у справі №916/3007/19 чітко вказано, що збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів учасників та зміна пропорції часток у статутному капіталі, що призвело до зменшення розміру частки позивача у відсотковому вимірі без зменшення її номінальної вартості, за певних умов може бути кваліфіковане як розмивання частки учасника, який не вніс додаткового вкладу. Верховний Суд також звертає увагу, що чинне законодавство містить цілу низку приписів, спрямованих на запобігання такому явищу як "розмивання частки учасника у статутному капіталі". Для цього законом передбачене переважне право учасників на внесення додаткових вкладів, принцип пропорційності (право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі) тощо.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини також виснував, що розмивання частки у статутному капіталі порушує право власності учасника товариства. У справі "Совтранавто-Холдинг проти України" заявник, посилаючись на статтю 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, скаржився, що внаслідок реєстрації Луганським міськвиконкомом незаконних рішень ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" про збільшення розміру статутного капіталу його акції були знецінені і що, внаслідок цього, він втратив контроль над діяльністю і майном ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ". Він також наполягав, що компенсація, яку він отримав внаслідок ліквідації ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ", не була пропорційною частці капіталу, яким він володів на початку. Європейський суд з прав людини у рішенні від 25.07.2002 у справі "Совтранавто-Холдинг проти України" (заява №48553/99) вказав:

"91. Суд зазначає, що в своєму рішенні щодо прийнятності він вже констатував, що акції, якими володів заявник, мали безсумнівно економічну цінність та становили "майно" в розумінні статті 1 Протоколу №1…

92. Суд також має своїм завданням дослідити, яке положення статті 1 застосовується в цьому випадку.

Суд нагадує у зв`язку з цим, що "акція товариства є складною річчю. Вона свідчить про те, що власник має частину акціонерного капіталу та відповідні права. Тут мова не йде лише про непрямий контроль за акціонерними активами, оскільки й інші права, особливо право голосу та право впливати на товариство, можуть випливати з акції" (N 11189/84, "Товариство S. і T. проти Швеції", рішення від 11.12.1986, Рішення та Звіти (D.R.) 50, с. 158).

Суд зазначає, що у цьому випадку заявник спочатку володів 49% акцій ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ". Внаслідок кількох збільшень статутного фонду ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" частина капіталу, що була в його володінні, знизилася з 49% до 20,7%. Відтак, зазнали змін власні повноваження заявника як власника акцій, а саме: його здатність керувати товариством та контролювати його майно".

Суд також погоджується з тим, що відповідачем-1 протиправно було безоплатно відчужено частку у власному статутному капіталі (у розмірі 0,012 %, з урахуванням додаткових вкладів, що становить 750 грн) на користь відповідача-4 - ОСОБА_4 , про що укладено договір та Акт передачі зазначеної частки.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» У разі придбання частки (частини частки) учасника самим товариством без зменшення статутного капіталу товариства воно зобов`язане здійснити відчуження такої частки відплатно не пізніше ніж через один рік з дня придбання частки (частини частки), якщо інший строк не встановлено статутом товариства. Відповідне положення може бути внесене до статуту товариства, змінене або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства. Відповідно до п. 6.11. Статуту товариства також зазначено, що у разі придбання частки (частини частки) учасника самим Товариством без зменшення статутного капіталу Товариства воно зобов`язане здійснити відчуження такої частки відплатно не пізніше ніж через один рік з дня придбання частки (частини частки). При цьому, як зазначає позивач, частка у власному статутному капіталі номінальною вартістю в 750,00 грн була сформована в кінці 2022 на початку 2023 року за рахунок частки ОСОБА_44 (500,00 грн) та ОСОБА_45 (250,00 грн), в цей час розміру статутного капіталу не змінювався та залишався 2 786 760,00 грн.

Отже, суд погоджується з твердженнями позивачки про те, що рішення про безоплатне відчуження Товариством частки у власному капіталі прямо суперечить чинному законодавству та Статуту Товариства. Посилаючись на вказані обставини, позивачка просить визнати недійсними Договір про безоплатне відчуження частки у статутному капіталі ТОВ «Лубенський молочний завод» та Акт приймання передавання частки у статутному капіталі ТОВ «Лубенський молочний завод» від 28.01.2025р.

На підставі матеріалів справи та встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що позивачем доведено, а жодним з відповідачів не спростовано наявність грубих порушень при скликанні і проведенні 24.01.2025р. загальних зборів ТОВ «Лубенський молочний завод», оформлених протоколом №13, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивачки, а також при безоплатному відчуженні товариством частки у власному капіталі на користь одного з учасників, та здійсненні державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу від 11.02.2025р. Доводи, викладені у відзиві відповідача-1, жодним чином не спростовують вказані висновки суду.

Однак, вирішуючи по суті спір, виходячи з позовних вимог, викладених у прохальній частині позовної заяви, суд враховує наступне:

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11.02.2025 у справі № 922/985/24, від 12.11.2024 у справі № 911/3292/23, від 03.09.2024 у справі № 907/358/20, від 27.08.2024 у справі № 924/128/21, від 11.06.2024 у справі № 914/3293/20, від 07.05.2024 у справі № 910/11383/23.

Право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога щодо захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалися Верховним Судом та узагальнено викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Крім того, в контексті обраного способу захисту, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18).

Ефективність позовної вимоги має оцінюватися з огляду на обставини справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, відповідати встановленим обставинам.

Заявлений позивачкою зміст позовних вимог та підстав позову свідчить про те, що позивачка фактично не погоджується та оспорює зміни, що відбулися у розмірі часток ТОВ «Лубенський молочний завод» внаслідок прийняття загальними зборами товариства оспорюваного рішення від 24.01.2025р., оформленого протоколом №13 . При цьому, з огляду на те, що, крім вимог про визнання недійсним рішення (в частині), Договору про безоплатне відчуження частки у статутному капіталі ТОВ «Лубенський молочний завод» та Акту приймання передавання частки у статутному капіталі ТОВ «Лубенський молочний завод» від 28.01.2025р., позивачка заявила і вимогу про скасування державної реєстрації змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю, зміст цих вимог у їх сукупності свідчить про те, що метою поданого позову є саме відновлення становища у складі учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод" та розмірі їх часток у статутному капіталі цього товариства, що існувало до стверджуваного позивачем порушення його прав та інтересів.

Заявлена позивачкою вимога про скасування державної реєстрації змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод» свідчить про те, що позивачка прагне саме відновити зазначене становище за рахунок проведення реєстраційної дії на підставі судового рішення зі скасування попередніх реєстраційних записів, що були вчинені на підставі спірних (1) рішення загальних зборів, (2) Договору про безоплатне відчуження частки у статутному капіталі ТОВ «Лубенський молочний завод» та Акту приймання передавання частки у статутному капіталі ТОВ (оскільки для вчинення реєстраційної дії подавався саме Акт).

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зауважує, що на сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Верховний Суд у постанові від 06 березня 2025 року у справі № 912/781/22 (правовідносини в якій є подібними до справи, що розглядається) вказує, що у спірних правовідносинах, що склалися між сторонами у цій справі, поновлення порушених корпоративних прав позивача у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов`язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про відповідача 1, тобто пов`язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку здійснити державну реєстрацію змін до відомостей щодо Товариства.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Відповідно до підпунктів «д», «е» пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:

- судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

- судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Верховний Суд неодноразово підкреслював, що перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей щодо розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, розмірів часток учасників такого товариства чи склад учасників товариства, стягнення з відповідача частки за заявою учасника такого товариства, чітко визначений статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" і є вичерпним.

Так, у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 Великою Палатою Верховного Суду, зазначено, що:

- позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі;

- вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мали врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про можливість позбавлення учасників - відповідачів своїх часток у статутному капіталі за рішенням суду, зокрема про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства, у такому разі суд має надавати оцінку добросовісності поведінки відповідачів.

У постанові від 02.09.2020 у справі № 904/1409/19 Верховний Суд послався на те, що аналіз частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" свідчить про те, що учасник товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту. При цьому за змістом згаданої норми Закону зазначені способи захисту (визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві та стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю) є альтернативними.

В ухвалі від 15.09.2020 Велика Палата Верховного Суду, повертаючи справу № 5017/1221/2012 відповідній колегії суддів Верховного Суду, з огляду на відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, дійшла висновку про належні та ефективні способи захисту прав та інтересів позивача - учасника товариства, що полягають у відновленні становища, що існувало до визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства, оскільки саме задоволення таких вимог після внесення законодавчих змін може бути підставою для самостійного ініціювання внесення до державного реєстру змін до відповідних відомостей про юридичну особу учасником товариства як заявником.

Верховний Суд у постанові від 06 березня 2025 року у справі №912/781/22 зауважує, що згідно з усталеною практикою та правовою позицією Великої Палати Верховного Суду щодо належних та ефективних способів захисту прав та інтересів позивача - учасника товариства, у разі, коли позивач прагне відновити становище, яке існувало до стверджуваного порушення його прав або інтересів, позов про визначення розміру капіталу та розміру часток учасників заміняє інші вимоги (про визнання рішення загальних зборів недійсним, визнання недійсними змін до статуту, скасування реєстраційної дії/реєстраційного запису).

У цьому контексті також слід зазначити, що під час розгляду справи за позовними вимогами про застосування належного способу захисту (визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж позов про стягнення (витребування з володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства) відмова в позові з тих мотивів, що рішення про державну реєстрацію, відомості чи запис про державну реєстрацію права на майно, договір відчуження не визнані недійсними, або що вони не оскаржені, відповідні позовні вимоги не пред`явлені, не допускається (п.84 постанови Верховного Суду від 06 березня 2025 року у справі №912/781/22).

У постанові Верховного Суду від 03 лютого 2026 року справі № 902/560/20(902/1247/24) також зроблено висновок про те, що позовні вимоги про визнання недійсними Статутів ФГ "Ленецького" у редакціях, згідно з рішеннями зборів засновників господарства від 25.03.2020 та від 02.04.2020, та скасування в ЄДРЮОФОПГФ реєстраційних записів від 27.03.2020, від 04.04.2020, від 06.04.2020 та від 07.04.2020, не підлягають задоволенню, оскільки позивачем неправильно обрано спосіб захисту своїх порушених прав, який не відповідає критерію ефективності та змісту порушеного права, що є самостійною підставою для відмови у позові (п.7.47 постанови). Наведене узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема, відповідні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.13). №902/560/20(902/301/21) від 01.08.2024р., де також виснувано Верховним Судом, що позовні вимоги про визнання недійсними Статутів та скасування реєстраційних записів не є ефективним способом захисту порушеного права.

Верховний Суд також неодноразово вказував, що відсутність судового рішення про визнання недійсним рішення зборів учасників товариства, спрямованих на зміну складу учасників, розміру часток чи розміру статутного капіталу, а також про визнання недійсними правочинів, спрямованих на відчуження часток, не свідчить про чинність останніх. Під час розгляду справи за належною позовною вимогою, яка відповідає пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", суд у мотивувальній частині рішення дає правову оцінку рішенням загальних зборів учасників товариства та укладених правочинів, які, на думку позивача, призвели до порушення його прав.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 зазначила, що рішення загальних зборів учасників товариства, яке за своїм змістом не відповідає закону, не створює правових наслідків, оскільки застосування імперативної норми закону не може залежати від волі приватних осіб. Такі ж наслідки настають, якщо рішення загальних зборів учасників товариства за своїм змістом не відповідає правомірним нормам статуту, оскільки останній є локальним нормативним актом юридичної особи.

Так, у постановах від 01.04.2020 у справі № 813/1056/18 та від 18.03.2020 у справі № 466/3221/16-а Велика Палата Верховного Суду вказала, що вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт «е» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду мають загальний характер та мають враховуватись при вирішенні питання щодо належності обраного позивачем способу захисту в усіх справах, що стосуються зміни розміру часток та відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення прав або інтересів учасників товариства.

Отже, за наведеними позиціями Великої Палати Верховного Суду застосування такого способу захисту як визначення розмірів часток учасників товариства має здійснюватися завжди у випадках, якщо право особи на частку не може бути захищене у спосіб її стягнення (витребування з володіння) (постанова Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 925/1437/21). У подібних правовідносинах в учасника немає іншого ефективного способу судового захисту порушеного права, окрім як звернення до суду з вимогою про встановлення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (див. також постанову від 31.10.2024 у справі № 918/124/23).

Верховний Суд у постанові від 28 серпня 2024 року у справі № 918/822/23(918/1073/23), правовідносини в якій є подібними до правовідносин у цій справі, що розглядається, зауважив про те, що зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 та застосовані в інших постановах Великої Палати Верховного Суду, мають загальний характер та мають враховуватись при вирішенні питання щодо належності обраного позивачем способу захисту в усіх справах, що стосуються зміни розміру часток та відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення прав або інтересів учасників товариства.

Відтак, з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивачки суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги позивачки про визначення розміру статутного капіталу ТОВ «Лубенський молочний завод» у сумі 2 786 760,00 грн та часток учасників у ТОВ «Лубенський молочний завод» у розмірах, що існував до стверджуваного порушення прав (згідно п.4 прохальної частини позову), та про відмову у задоволенні позову в іншій частині через обрання неефективного способу захисту порушеного права у даних правовідносинах.

Крім того, як було зазначено в описовій частині рішення, 29.12.2025р. позивач заявив клопотання про застосування до відповідача-1 та його представника, адвоката Шматько Т.М., заходу процесуального впливу у вигляді попередження; 06.01.2026р. позивач надав суду заяву про застосування заходів процесуального примусу до відповідачів у вигляді штрафу. Дані клопотання обгрунтовані тим, що відповідачем-1 (за підписом представника Шматько Т.В.) подано до суду відзив на позов, повністю згенерований за допомогою штучного інтелекту, що є проявом неповаги до суду та інших учасників процесу. Крім того, відповідачі повністю проігонорували свої процесуальні обов`язки, які визначені процесуальним законодавством та судом (в чсатині подання відповідей на опитування у формі заяви свідків у відповіності до ст.90 ГПК України).

При вирішенні даного клопотання суд виходить з того, що одним з основних принципів госпдарського судочинства є принципзмагальності. Так, згідно ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Іншими засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч. 3 ст. 2 ГПК).

За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 2 цієї статті Кодексу наведено перелік дій, які суд може визнати зловживанням процесуальними правами, що суперечить завданню господарського судочинства, проте не встановлює виключного переліку дій, які можуть розцінюватися судом як зловживання правом.

Згідно ст. 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Заходами процесуального примусу згідно зі ст. 132 ГПК України є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Отже, наведені процесуальні норми надають суду право шляхом постановлення ухвали вчинити дії з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

При цьому суд констатує, що застосування до особи заходів процесуального примусу не є його обов`язком, відповідно суд користується таким правом на власний розсуд, а подання клопотань про застосування до особи заходів процесуального примусу з боку учасників справи процесуальним законодавством не передбачене та не є безумовною підставою для такого застосування.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення клопотань позивачки про застосування до відповідачів та адвокта Шматько Т.В. заходів процесуального примусу.

Стосовно розподілу судових витрат:

Згідно ст.129 ГПК України, судовий збір, сплачений позивачкою при зверненні до суду з даним позовом, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки судом задволено одну немайнову вимогу позивачки, а солідарне відшкодування витрат по сплаті судового збору не передбачено, стягненню з кождного з відповідачів на користь позивачки підлягає по 665,60 грн. судового збору.

Керуючись статтями 126,129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенський молочний завод" (код ЄДРПОУ 00446813) у сумі 2 786 760,00грн (два мільйони сімсот вісімдесят шість тисяч сімсот шістдесят 00 коп.) та розмірів часток учасників у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Лубенський молочний завод" (код ЄДРПОУ 00446813), а саме: