Ухвала суду № 139239894, 25.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.08.2026 Справа № 914/1847/26

Господарський суд Львівської області в складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Мархоцької В. І.

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом: Львівського обласного центру зайнятості, м. Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Караповського Андрія Сергійовича, м. Львів

про: стягнення мікрогранту у розмірі 250 000, 00 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Сушицька С.І.;

від відповідача: не з`явився;

встановив:

Львівський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Караповського Андрія Сергійовича про стягнення мікрогранту у розмірі 250 000, 00 грн.

Ухвалою від 22.06.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 11.08.2026.

Ухвалою від 11.08.2026 суд відклав судове засідання на 25.08.2026.

17.08.2026 позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів за вх. № 23127/26.

25.08.2026 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання від 24.08.2026 (вх. № 3924/26) про зупинення провадження у справі, а також заяви про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 25.05.2026 з`явилась представник позивача надала пояснення по суті клопотання, щодо поданого клопотання про зупинення провадження у справі поклалась на розсуд суду. Відповідач не з`явився.

Суд, дослідивши клопотання про зупинення провадження, зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Судом встановлено, що 25.08.2026 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання (вх. № 3924/26) про зупинення провадження у справі, у якому повідомив суд, що з 03 липня 2026 року по теперішній час проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині, що підтверджується довідкою цієї військової частини від 18 серпня 2026 року № 1/101/6-1758.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення (постанова Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 914/2150/18).

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

12 листопада 2025 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 754/947/22. Так, Велика Палата Верховного Суду погодилася з доводами колегії суддів Третьої судової палати щодо наявності підстав для відступу від висновків Верховного Суду щодо застосування положень пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України (аналогічні положення містяться в пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та пункті 5 частини першої статті 236 КАС України), сформульованих у постановах колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17, від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20, від 13 березня 2025 року у справі № 557/1226/23, колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2025 року у справі № 904/4027/22 та колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 квітня 2024 року у справі № 852/2а-1/24 (провадження № А/990/24).

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначала, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

У пункті 66 постанови від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з настанням особливого періоду вся структура Збройних Сил України та інші військові формування як цілісний організм почали функціонувати в умовах особливого періоду та були переведені на організацію і штати воєнного часу.

Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави (пункт 75 постанови від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22).

Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗС України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них (пункт 79 постанови від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22).

Мета законодавця у формулюванні такої конструкції була в тому, щоб гарантувати недоторканність прав тих осіб, які у запроваджений в Україні воєнний стан виконують конституційний обов`язок, пов`язаний із захистом Батьківщини від ворога. - військовослужбовців (пункт 95 постанови від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Аналогічні за змістом положення містяться також у пункті 3 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та у пункті 5 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд (пункти 73, 74, 76 постанови від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22).

У п. 117 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду виклала такі правові висновки:

Отже, під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що переведені на воєнний стан;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі»

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 3 частини першої статті 227 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Таким чином, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права, які викладені в постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22, суд вважає за необхідне задоволити клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та зупинити провадження у справі згідно п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України. У зв`язку з чим підстави для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відсутні.

При цьому суд зобов`язує відповідача невідкладно повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 227, 229, 234, 235 України, суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі № 914/1847/26 до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

2. Зобов`язати відповідача невідкладно повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Суддя Запотічняк О.Д.