Ухвала суду № 139239747, 26.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

м. Київ

26.08.2026Справа № 910/10470/26Суддя Господарського суду міста Києва Курдельчук І.Д., дослідивши матеріали (вх. №10470/26 від 20.08.2026) позовної заяви Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва Ясь Олексій Олександрович Код ЄДРПОУ/Умовний код: 0291001922 вул. Каунаська, 3-В, м. Київ, 02105 адреса електронної пошти: public2@kyiv.gp.gov.ua в інтересах держави в особі Київської міської ради ЄДРПОУ 22883141 вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044 елпошта kmr@kmr.gov.ua до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ «ЄВРОІНВЕСТМЕНТ» ЄДРПОУ 43159625 вул. Лариси Руденко, 6-а літ. А, м. Київ, 02141 про усунення перешкод територіальній громаді у розпорядженні та користуванні земельною ділянкою, без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Керівником Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ «ЄВРОІНВЕСТМЕНТ» ЄДРПОУ 43159625 з вимогами усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у розпорядженні та користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:012:0001 площею 0,75 га по вул. Лариси Руденко, 6-а у Дарницькому районі міста Києва та земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:012:0086 площею 0,25 га по вул. Олександра Мишуги, 5 у Дарницькому районі міста Києва шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ «ЄВРОІНВЕСТМЕНТ» знести за власний рахунок споруду-прибудову, яка зведена на цих земельних ділянках.

Право власності територіальної громади міста Києва на частину вказаних земельних ділянок порушено внаслідок здійснення самочинного будівництва двоповерхового об`єкту нерухомості - прибудови по вул. Лариси Руденко, 6-а у м. Києві.

Так, згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ «ЄВРОІНВЕСТМЕНТ» зареєстровано групу приміщень № 387 загальною площею 441,3 кв.м за адресою: вул. Лариси Руденко, будинок 6-а літ. А м. Київ (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 829563480363).

Первинна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна здійснена 13.01.2016 на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24.04.2015 у справі № 755/4410/15-ц приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу , ним прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за Сідєльніковим С.В. на групу приміщень № 387 літ. А по вул. Лариси Руденко, 6-а літ. А у м. Києві, загальною площею 198,9 кв.м.

У подальшоу відбували реконструкції і перебудови.

Вказана група приміщень частково є приміщенням цокольного поверху у складі нежитлових приміщень, які набуті на праві власності на підставі рішення суду, по вул. Лариси Руденко, буд. 6-а у м. Києві, а частково - двоповерховою прибудовою до вказаного багатоповерхового об`єкту нерухомого майна, яка розташована на земельних ділянках з кадастровим мономерами 8000000000:90:012:0086 та 8000000000:90:012:0001.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:90:012:0001 площею 75 кв.м та 8000000000:90:012:0086 площею 25 кв.м зайняті самочинно збудованим об`єктом нерухомого майна - прибудовою, право власності на яке зареєстровано за ТОВ «КУМ «ЄВРОІНВЕСТМЕНТ».

вказані земельні ділянки ТОВ «КУМ «ЄВРОІНВЕСТМЕНТ» або іншим особам у користування та для будівництва не надавалась, у зв`язку з чим, частина групи приміщень № 387 по вул. Лариси Руденко, 6-а літ. А у м. Києві, а саме двоповерхова прибудова є об`єктом самочинного будівництва.

Порушення інтересів держави у даному випадку полягає у тому, що Київська міська рада позбавлена можливості користуватись та розпоряджатися частиною земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:012:0001 по вул. Лариси Руденко, 6-а та частиною земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:021:0086 по вул. Мішуги Олександра, 5 у Дарницькому районі міста Києва, внаслідок здійснення самочинного будівництва - прибудови по вул. Лариси Руденко, 6-а літ. А у місті Києві.

Прокурор повідомляє, що з наданих Департаментом ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ) відомостей вбачається , що інформація, про вжиті Київською міською радою заходи реагування цивільно-правового характеру щодо усунення вказаних порушень, у Департаменті відсутня.

Прокурором не виявлено наміру Київської міської ради самостійно звернутись з позовом до суду для захисту порушених прав.

Водночас, ДЕПАРТАМЕНТ зазначив, що Дарницька окружна прокуратура міста Києва не позбавлена можливості прийняття рішення про вжиття заходів цивільно-правового характеру щодо усунення вказаних у запиті порушень. Департамент буде сприяти у наданні наявної та необхідної інформації з порушеного питання.

Прокурор, підсумовуючи підстави представництва, зазначив, що звернення прокурора з вказаним позовом до суду в повній мірі кореспондується з вимогами статті 131-1 Конституції України, оскільки несвоєчасне перерахування коштів до бюджету в умовах воєнного стану порушує інтереси держави, а уповноваженим органом заходи щодо стягнення коштів не вживаються тривалий час, унаслідок чого порушення інтересів держави триває.

У зв`язку з цим, такий випадок у розумінні чинного законодавства є тим виключним, який визначено Конституцією України, щоб інтереси держави не залишились не захищеними.

Оцінка судом першої інстанції питання виключності підстав звернення прокуратури на підставі статті 131-1 Конституції України не висвітлена у вказаній постанові апеляційної інтанції, як підстава для скасування ухвали суду від 05.03.2026.

Слід враховувати, що розв`язуючи порушені в конституційній скарзі питання, Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 03.12.2025 №6-р (ІІ)/2025) розкриваючи зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням своїх юридичних позицій щодо визначення понять "інтереси держави" та "представництво інтересів держави в суді", наведених, зокрема, у рішеннях від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 та від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004, зазначив, що:

"…представництвом інтересів держави в суді, що його здійснює прокурор відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, є правовідносини, у яких прокурор, реалізуючи визначену цим пунктом функцію прокуратури, вчиняє в суді відповідні процесуальні дії у разі, якщо цього вимагає захист інтересів держави.

Визначальним за пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України для представництва прокуратурою інтересів держави в суді є те, що ці інтереси мають узгоджуватись із принципами, закріпленими в Конституції України, включно з тими, які встановлюють спосіб та межі втручання держави у зміст та обсяг конституційних прав і свобод людини і громадянина. Це випливає із засад конституційного ладу України, зокрема зі статей 1, 8, 19 Конституції України в їх посутньому зв`язку з пунктом 3 частини першої її статті 131-1. Неодмінною умовою для реалізації прокуратурою цієї функції є потреба в захисті інтересів держави".

У пунктах 4.2., 4.3. цього рішення Конституційний Суд України наголосив на тому, що пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України уповноважує прокуратуру на здійснення представництва інтересів держави в суді тільки у виключних випадках та в порядку, що визначені законом, а не на здійснення такого представництва у випадках, визначених органами прокуратури.

Унаслідок унесення Законом № 1401 змін до Конституції України відбулося звуження конституційної функції прокуратури, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, порівняно з тією, яка була визначена в пункті 2 частини першої статті 121 Конституції України до конституційної реформи 2016 року. Таке звуження полягає, зокрема, у встановленні ознаки виключності для випадків здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді, що їх має бути визначено в законі.

У Рішенні від 5 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України також указував, що "стосовно повноваження прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді в Основному Законі України міститься застереження "у виключних випадках і в порядку, що визначені законом" . Це обумовлюється недопущенням свавільного втручання прокуратури у здійснення господарської та статутної діяльності юридичних осіб, досягнення цілей функціонування учасника відповідних правовідносин, виконання ним договірних зобов`язань тощо. При цьому на прокуратуру покладається обов`язок щодо обґрунтування необхідності такого втручання" (перше, третє, четверте речення абзацу дев`ятого підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Конституційний Суд України констатує, що в пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прикметник "виключний" означає виняток із загальних правил. З огляду на це словосполучення "у виключних випадках", яке міститься в зазначеному конституційному приписі, вказує на обмежувальний характер останнього. Він не наділяє прокуратуру універсальними повноваженнями щодо представництва інтересів держави в суді та не встановлює для неї загальної чи альтернативної компетенції, а стосується представництва інтересів держави в суді лише у виняткових, нетипових за своєю юридичною природою обставинах.

Відповідно й припис "у виключних випадках і в порядку, що визначені законом", який міститься в пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, серед іншого, означає, що хоча законодавець і має дискрецію щодо унормування в законах України випадків і порядку здійснення представництва прокуратурою інтересів держави в суді, однак обов`язковим є те, щоб такі випадки не лише установлювалися законом, а й були об`єктивно винятковими, чітко обмеженими, зведеними до мінімально необхідних, обумовленими особливими обставинами та сприймалися стороннім спостерігачем не як загальні правила, а саме як винятки.

У цьому аспекті суд враховує сталі та послідовні висновки Верховного Суду, зокрема, що з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено. Прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Водночас системний аналіз судової практики і відомостей ЄДРСР свідчить, що звернення прокурора з вимогами про стягнення коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є непоодинокими (зокрема справи під номером: 910/5457/24; 910/5630/24; 910/6373/24; 910/7288/24; 910/9020/24; 910/11061/25; 910/13783/25; 910/16410/25; 910/16416/25; 910/16562/25 910/805/26; 910/1441/26; 910/1530/26; 910/1641/26; 910/2228/26; 910/2355/26; 910/2863/26; 910/3368/26; 910/4385/26; 910/4869/26), а систематичними, що вказує на нездійснення або неналежне здійснення суб`єктами місцевого самоврядування захисту інтересів громади у сфері розвитку інфраструктури і ставить під загрозу можливість ефективного поновлення порушених прав держави, що в свою чергу не може називатись виключним (-ими) випадком (-ами).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Основного Закону в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи необхідність підтвердження права прокурора на представництво інтересів держави у даному спорі на підставі пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, прокурор зобов`язаний повідомити обставини та надати докази таких обставин, які підтверджують виключність випадку, описаного у поданому позові.

Відповідно до частини 3 статті 12 ГПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У Рішенні від 5 червня 2019 року № 4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України також указував, що «стосовно повноваження прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді в Основному Законі У країни міститься застереження "у виключних випадках і в порядку, що визначені законом".

Конституційний Суд України констатує, що в пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прикметник "виключний" означає виняток із загальних правил. З огляду на це словосполучення "у виключних випадках", яке міститься в зазначеному конституційному приписі, вказує на обмежувальний характер останнього .

Конституційний Суд України враховує низку вимог щодо діяльності прокурора поза сферою кримінального права, що їх висунуто на міжнародному рівні. Передусім це стосується дотримання ним принципів поділу влади, суддівської незалежності та забезпечення кожному права на судовий захист.

Загальновизнаним є те, що прокурор не може набувати особливої ролі в судових провадженнях, що не є кримінальними, а будь-яка його діяльність у цій сфері має бути повно, чітко і зрозуміло регламентована законом, обумовлена правомірною метою захисту інтересів держави та бути обґрунтованою й виправданою.

Конституційний Суд України наголошує, що участь прокурора в судових провадженнях поза сферою кримінального права не має ставити під сумнів реалізацію конституційного права на судовий захист, гарантованого статтею 55 Основного Закону України, для суб`єктів, прав та інтересів яких це стосується, а також дотримання основних засад судочинства, що їх визначено, зокрема, пунктами 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України.

Розв`язуючи питання про конституційність абзацу першого частини третьої статті 23 Закону, Конституційний Суд України виходив із того, що в ньому йдеться про виключні випадки представництва прокуратурою (прокурором) інтересів держави в суді відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України [абзац п`ятий, перше, друге речення абзацу дев`ятого підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 5 червня 2019 року № 4-р(ІІ)/2019].

Такі випадки в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону сформульовані через перелік, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Дискреція прокурора та суду, яка випливає зі змісту відповідних приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону, є такою, що її межі не визначені Законом чітко і зрозуміло.

Таке нормативне регулювання закладає підґрунтя не лише для різного застосування відповідної норми на практиці та невизначеності ситуацій і правовідносин, а й для можливих зловживань та необґрунтованого втручання прокурора у законну діяльність різних суб`єктів в усіх сферах суспільного життя.

У разі відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави суддя повертає позовну заяву й додані до неї документи пункт 4 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Законодавче порушення конституційних меж такого представництва може призвести до втручання у зміст права на судовий захист.

Нечіткість визначення окремими приписами абзацу першого частини третьої статті 23 Закону відповідних випадків представництва прокурором інтересів держави в суді та підстав його звернення до суду не забезпечує юридичної визначеності для інших суб`єктів владних повноважень та заінтересованих учасників суспільних відносин. Це створює суттєві ризики, реальну загрозу порушення основних засад судочинства, закріплених пунктами 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України, ще на стадії звернення прокурора до суду та Істотно ускладнює реалізацію учасниками процесу конституційного права на судовий захист.

З огляду на зазначене Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді) від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 дійшов висновку, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, суперечать також статті 55, пунктам 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України.

Суд зазначає, що відповідно до частини 7 статті 11 ГПК України к разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

Питання про підстави представництва прокурора підлягає вирішенню у підготовчому провадженні на підставі наданих прокурором пояснень та доказів. Водночас вирішення вказаного питання у підготовчому провадженні надасть можливість іншим учасникам справи повідомити свою позицію щодо даного процесуального питання.

Беручи уваги предмет позову, характер спірних правовідносин, предмет доказування, категорію спору, суд згідно з частиною 3 статті 247 ГПК України дійшов висновку про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись статтями 12, 29, 176, 177, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі.

3. Підготовче засідання призначити на 22.09.26 о 17:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 1 .

4.1. Зобов`язати Керівника Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в строк до 11.09.2026 включно надати:

- пояснення про обставини, які підтверджують право прокурора на представництво інтересів держави у даному спорі на підставі пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України з урахуванням позиції КСУ у Рішенні від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 щодо необхідності встановлення ознаки виключності для даного випадку здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді.

- повідомити про результати кримінальному провадженні 12024100020000369 від 17.01.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 Кримінального кодексу України.

4.2. Зобов`язати Київську міську раду в строк до 11.09.2026 включно надати пояснення щодо :

- реалізації функцій представництва прокурором у даній справі;

- заперечень проти користування земельною ділянкою відповідачем у справі. Якщо власник земельної ділянки не заперечує проти користування нею для будівництва, то чи такі відносини оформлені у формі суперфіцію або оренди.

4.3 Повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ «ЄВРОІНВЕСТМЕНТ» ЄДРПОУ 43159625 вул. Лариси Руденко, 6-а літ. А, м. Київ, 02141) в порядку ч. 7 ст. 42 ГПК України в редакції Закону №3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023 про обов`язок зареєструвати "Електронний кабінет" в ЄСІТС.

5. Визначити строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відповіді на відзив та заперечення (якщо такі буде подано) - протягом 5 днів з дня отримання відзиву та/або відповіді.

6. Заяви по суті справи та з процесуальних питань необхідно подавати у електронній чи паперовій формі з доказами надсилання/вручення іншим учасникам справи у визначені даною ухвалою та ГПК України строки.

7. Повідомити учасників справи, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

7.1. Повідомити учасників справи про подання до суду заяв/клопотань окремим документом з доказами надсилання/вручення іншим учасникам справи.

7.2. Повідомити учасників справи, що додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи можуть бути подані учасником справи з дозволу суду (частина 5 статті 161 ГПК України).

7.3. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.

7.4. Повідомити учасників справи про можливість відповідно до вимог статті 197 ГПК України брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою програми захищеного відеоконференцзв`язку із судом "ВКЗ" (vkz.court.gov.ua) у порядку статті 197 ГПК України.

8. Повідомити учасників справи про дату, час і місце засідання.

Ухвала набрала законної сили 26.08.2026 та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Ігор Курдельчук