Рішення № 139239602, 26.08.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 21/38/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026 Справа № 908/3497/25 (908/77/26)

м. Запоріжжя Запорізької області

За позовною заявою - Молозького ліцею Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (вул. Кишинівська, буд. 310, село Молога, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67751, код ЄДРПОУ 24774321, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про стягнення 65 436, 08 грн.

в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Розпорядник майна - Сєдова Наталя Іванівна (вул. Гагаріна, буд. 8, офіс 69, м. Запоріжжя, 69005, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

До підсистеми "Електронний суд" від Молозького ліцею Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області надійшла позовна заява від 07.01.2026 (вх. № 109/08-07/26 від 07.01.2026) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" про стягнення 65 436, 08 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду розгляд позовної заяви (єдиний унікальний номер № 908/77/26) визначено судді Черкаському В.І., у провадженні якого перебуває справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 22.07.2026 позовну заяву Молозького ліцею Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (вх. № 109/08-07/26 від 07.01.2026) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" про стягнення 65 436, 08 грн. прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" та відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Присвоєно справі номер провадження 21/38/25. Ухвалено розглядати позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Тим же судовим актом визначено відповідачу процесуальні строки на подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву на позов, а також роз`яснено позивачу право надати відповідь на відзив.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.02.2023 між ним (Покупець) та відповідачем (Постачальник) укладено договір поставки № 895 паливно-мастильних матеріалів - бензину А-95 у кількості 1 100 літрів на загальну суму 53 900, 00 грн. (в т. ч. ПДВ).

Оплату за товар позивач здійснив у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією (видатковою накладною) № 0038/0000702 від 13.02.2023.

Постачальник передав Покупцю скретч-картки (довірчі документи) на отримання паливно-мастильних матеріалів на АЗС "АВІАС", проте фактичну поставку (відпуск) оплаченого товару не забезпечив.

Представники позивача неодноразово зверталися на АЗС "АВІАС" (вул. Лісова, м. Білгород-Дністровський), однак кожного разу отримували відмову у видачі пального через його відсутність (акти про відмову у відпуску пального від 25.03.2025, 31.03.2025, 02.04.2025 та інші).

З метою досудового врегулювання спору 08.10.2025 позивач звернувся до відповідача з проханням роз`яснити неможливість отримання товару, а 06.11.2025 надіслав вимогу-претензію з вимогою або забезпечити поставку, або повернути сплачені кошти у розмірі 53 900, 00 грн., встановивши 10-денний строк для добровільного виконання. Відповіді на звернення та претензію не надійшло, вимоги не виконано.

За порушення грошового (майнового) зобов`язання позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (31 % річних) від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання (53 900, 00 грн.) за період з 25.03.2025 по 01.12.2025 (252 дні), що склало 11 536, 08 грн. (розрахунок: 53 900, 00 х 31 % / 365 х 252 = 11 536, 08 грн.).

Правовою підставою позову позивач зазначив статті 11, 15, 16, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 612, 626, 627, 629, 662, 663, 664, 670, 693, 712 Цивільного кодексу України, статті 2, 4, 11, 74, 129, 162 Господарського процесуального кодексу України, статтю 20 та частину 6 статті 232 Господарського кодексу України.

У встановлений судом строк відзив на позовну заяву від відповідача не надійшов; заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасники справи не заявляли.

Відповідно до частин 5, 7 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 9 статті 165, частина 2 статті 178 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

Згідно ч. ч. 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

У провадженні судді Черкаського В.І. знаходиться справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 18.12.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну.

18.12.2025 на офіційному веб-сайті Верховного Суду оприлюднено оголошення № 77982 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ". Наразі процедура розпорядження майном ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" триває.

13.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (Постачальник) в особі менеджера зі збуту Воротнік Ольги Миколаївни, що діяла на підставі Довіреності № 62 від 02.01.2023, та Молозьким закладом загальної середньої освіти (Покупець) в особі директора Осолінської Валентини Станіславівни, що діяла на підставі статуту закладу, укладено договір поставки № 895 (далі - Договір). Рішенням Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 05.06.2024 № 1011-VIII назву закладу змінено на Молозький ліцей Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Предметом Договору відповідно до пункту 1.1 є передача Постачальником у власність Покупця паливно-мастильних матеріалів для роботи генератора: код товару за ДК 021:2015 - 09130000-9 "Нафта та дистиляти"; код УКТ ЗЕД 2710124512 - бензин А-95, у кількості 1 100 літрів.

Відповідно до пункту 3.2 Договору загальна сума Договору становить 53 900, 00 грн. (у тому числі ПДВ - 3 526, 17 грн.).

Пунктом 4.1 Договору умови оплати визначено: оплата товару здійснюється Покупцем у національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що строк поставки товарів діє до закінчення терміну дії довірчого документа (скретч-карти).

Відповідно до пунктів 5.2.1, 5.2.2 Договору передача Покупцю товару здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред`явлених уповноваженими особами Покупця скретч-карток (довірчих документів). Скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС зазначеного в карті об`єму і марки товару.

Пунктами 7.1, 7.2 Договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором. За невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов`язання за кожен день прострочення.

Свої зобов`язання щодо оплати товару Покупець виконав у повному обсязі: 13.02.2023 сплатив на рахунок Постачальника 53 900, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 0038/0000702 від 13.02.2023.

Постачальник передав Покупцю скретч-картки (довірчі документи) на отримання паливно-мастильних матеріалів. Разом з тим фактичну поставку (відпуск) оплаченого Покупцем товару Постачальник не забезпечив.

Представники Молозького ліцею неодноразово зверталися до АЗС "АВІАС" (вул. Лісова, м. Білгород-Дністровський, GPS координати 46.1800835, 30.3132351) для отримання оплаченого товару, однак кожного разу отримували відмову працівників АЗС у видачі пального через його відсутність.

Ці факти зафіксовано у Актах про відмову у відпуску палива від 25.03.2025, від 31.03.2025, від 02.04.2025, складених працівниками Молозького ліцею Осолінською В.С., Мінчевою О.М. та Сурковою Т.Д. у присутності працівника АЗС "АВІАС", яка відмовилась представитись.

08.10.2025 Молозький ліцей звернувся до постачальника - ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (за адресою, визначеною Договором) з проханням роз`яснити неможливість отримання представниками Молозького ліцею товару на АЗС "АВІАС", повідомити конкретні строки, коли будуть усунені перешкоди для виконання Договору, запропонувати варіанти вирішення цієї ситуації та забезпечити можливість отримання оплаченого товару найближчим часом. Відповіді на звернення не надійшло.

06.11.2025 Молозький ліцей надіслав на адресу ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" вимогу-претензію щодо виконання умов Договору поставки № 895 від 13.02.2023, згідно з якою альтернативно вимагав: або негайно забезпечити можливість отримання оплаченого товару, або повернути сплачені кошти у розмірі 53 900, 00 грн., встановивши строк для добровільного виконання вимоги - 10 календарних днів з дня її отримання. У претензії позивач попередив про звернення до господарського суду у разі невиконання вимог. У встановлений строк вимогу відповідач не виконав, відповіді не надіслав.

Таким чином, станом на дату звернення позивача до суду загальна сума невиконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" зобов`язань за Договором поставки № 895 від 13.02.2023 становить 53 900, 00 грн. (бензин А-95 у кількості 1 100 літрів).

Отже, судом установлено, що відповідач, отримавши повну оплату за товар, не виконав кореспондуючого обов`язку з передачі оплаченого Покупцю товару у порядку та в спосіб, визначені Договором.

Оцінюючи спірні правовідносини, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною 1 статті 693 ЦК України встановлено, що якщо договором купівлі-продажу встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема за товар, який має бути поставлений. При цьому такий аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17 та Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19).

Оскільки законом не визначено форми пред`явлення вимоги покупця про повернення попередньої оплати, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі, тобто у формі позову.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи повністю підтверджено: факт укладення між сторонами Договору поставки № 895 від 13.02.2023; факт повної оплати Покупцем товару у сумі 53 900, 00 грн.; факт передання Покупцю скретч-карток (довірчих документів) на отримання пального; факт систематичної відмови АЗС Постачальника у видачі оплаченого пального, підтверджений Актами про відмову у відпуску палива від 25.03.2025, від 31.03.2025, від 02.04.2025; факт направлення позивачем відповідачу звернення від 08.10.2025 та вимоги-претензії від 06.11.2025 із вимогою про виконання Договору або повернення сплачених коштів; факт неотримання відповіді від відповідача та невиконання ним заявлених вимог у встановлений строк.

Виходячи з наведеного, зобов`язання Постачальника з передачі товару, за який отримано повну попередню оплату, у встановленому Договором порядку не виконано; відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання (стаття 612 ЦК України).

З урахуванням системного тлумачення статей 525, 526, 610, 612, 662, 693 ЦК України та статті 193 ГК України, у Покупця в силу закону виникло право вимагати повернення сплаченої суми попередньої оплати.

Матеріали справи не містять доказів поставки відповідачем пального (бензин А-95 у кількості 1 100 літрів) або повернення позивачеві коштів у розмірі 53 900, 00 грн.

Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем за непоставлений товар за Договором поставки № 895 від 13.02.2023 складає 53 900, 00 грн. та є доведеною.

Щодо стягнення пені суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

Згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 3 статті 549 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Пунктами 7.1, 7.2 Договору визначено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором, Сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов`язання за кожний день прострочення.

Позивач нарахував пеню за період з 25.03.2025 (дата першої зафіксованої відмови АЗС Постачальника у видачі оплаченого пального) по 01.12.2025 (усього 252 дні) із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ (15,5 % х 2 = 31 % річних), від суми невиконаного зобов`язання 53 900, 00 грн., і визначив розмір пені у розмірі 11 536, 08 грн. (розрахунок: 53 900,00 х 31 % / 365 х 252 = 11 536, 08 грн.).

Разом з тим суд не може погодитися із зазначеним періодом нарахування пені з огляду на таке.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами Договору поставки № 895 від 13.02.2023 інший, ніж встановлений частиною 6 статті 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання не передбачений; спеціальні норми закону, які б установлювали інший строк нарахування пені для спірних правовідносин, відсутні.

Отже, нарахування пені у спірних правовідносинах припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, тобто у межах шестимісячного строку, який спливає 25.09.2025 (шість місяців з 25.03.2025).

За цих обставин суд, застосовуючи частину 6 статті 232 ГК України, здійснив власний перевірочний розрахунок пені за період з 25.03.2025 по 24.09.2025 включно (184 дні прострочення у межах шестимісячного строку) від суми невиконаного зобов`язання 53 900, 00 грн. за подвійною обліковою ставкою НБУ 31 % річних становить: 53 900, 00 х 31 % / 365 х 184 = 8 423, 17 грн.

Таким чином, обґрунтованим і таким, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача є розмір пені 8 423, 17 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені в частині, що перевищує 8 423, 17 грн. (3 112, 91 грн. - різниця між заявленою (11 536, 08 грн.) та обґрунтованою судом (8 423, 17 грн. пенею) слід відмовити.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України покладено на сторони та інших учасників справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин у їх сукупності, застосувавши стандарт вірогідності доказів (стаття 79 ГПК України), та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову: стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 53 900, 00 грн. та 8 423, 17 грн. пені. В іншій частині вимог щодо стягнення пені у розмірі 3 112, 91 грн., нарахованих поза межами шестимісячного строку слід відмовити.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково у розмірі 62 323, 17 грн. (95,25 % від заявленої суми позову 65 436, 08 грн.), на відповідача покладаються судові витрати позивача зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у розмірі 2 535, 74 грн. В іншій частині судові витрати у розмірі 126 грн. 66 коп. покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 13, 73, 74, 76, 79, 86, 123, 129, 236, 238, 240, 241, 247, 252, 255-257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8 кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Молозького ліцею Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (вул. Кишинівська, буд. 310, село Молога, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67751, код ЄДРПОУ 24774321) 53 900 (п`ятдесят три тисячі дев`ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 8 423 (вісім тисяч чотириста двадцять три) грн. 17 коп. пені, 2 535 (дві тисячі п`ятсот шістдесят сім) грн. 74 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Копію рішення надіслати позивачу, відповідачу (до електронних кабінетів).

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (статті 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено та підписано 26.08.2026.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ