Ухвала суду № 139239553, 26.08.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/13/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.08.2026 Справа № 908/556/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Славської Маріель Станіславівни (вих. № 908/556/26 від 09.08.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/556/26

за позовом Фізичної особи-підприємця Нечепуренко Олександра Сергійовича, АДРЕСА_1

до відповідача Фізичної особи-підприємця Славської Маріель Станіславівни, АДРЕСА_2

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Благодійна організація Благодійний Фонд Сильна і вільна Україна, 69005, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 41, кв. 22

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення заборгованості

без виклику представників сторін

установив

10.08.2026 через підсистему Електронний суд від Фізичної особи-підприємця Славської М.С. суд отримав заяву про ухвалення додаткового рішення (сформована у підсистемі 09.08.2026), в якій заявниця просить суд:

1) прийняти до розгляду цю заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 908/556/26;

2) долучити до матеріалів справи докази понесення ФОП Славською М.С. витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 22 000,00 грн;

3) ухвалити у справі № 908/556/26 додаткове рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем ФОП Славською М.С.;

4) стягнути з Фізичної особи-підприємця Нечепуренка Олександра Сергійовича на користь Фізичної особи-підприємця Славської Марієль Станіславівни понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у справі № 908/556/26 у розмірі 22 000,00 грн, а у разі визначення судом необхідності пропорційного розподілу у розмірі, визначеному судом відповідно до частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.08.2026 вказану заяву передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.08.2026 заяву представника відповідача Новікова Ігоря Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/556/26 прийнято до розгляду. Ухвалено розгляд заяви здійснювати без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання. Встановлено позивачу строк до 20.08.2026 для надання суду обґрунтованих письмових заперечень на заяву з доказами направлення відповідачу.

Заява мотивована тим, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.08.2026 у даній справі позов задоволено частково, що є підставою для стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на правову допомогу.

Від позивача 12.08.2026 до суду надійшли заперечення на заяву відповідача на додаткове рішення (стягнення судових витрат), в яких позивач вказану заяву визнав безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а розмір витрат на правничу допомогу неспівмірним з складністю справи та обсягом наданої правничої допомоги. Крім того, за доводами позивача, з огляду на той факт, що позовні вимоги позивача задоволено (хоча і частково), відповідач не має права на відшкодування витрат на правничу допомогу, адже спір виник саме з неправомірних дій відповідача та порушення ним прав позивача.

Розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У провадженні Господарського суду Запорізької області перебувала справа № 908/556/26 за позовом Фізичної особи-підприємця Нечепуренко Олександра Сергійовича до відповідача Фізичної особи-підприємця Славської Маріель Станіславівни з вимогами про:

- розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 1607-2025 від 16.07.2025, укладений між Фізичною особою-підприємцем Нечепуренком Олександром Сергійовичем та Фізичною особою-підприємцем Славською Маріель Станіславівною;

- зобов`язання відповідача звільнити шляхом виселення та повернення позивачу орендованого приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Парковий, буд. 15, загальною площею 417,7 кв.м.;

- стягнення з відповідача суми оренди (фіксований платіж) за липень 2025 року квітень 2026 року у розмірі 56 312,94 грн, подвійний розмір оренди (фіксований платіж х 2) за травень червень у розмірі 72 000,00 грн, суму змінної частини орендної плати у розмірі 10 943,90 грн (9571,90 грн + 840,00 грн + 840,00 грн) (з урахуванням прийнятої судом заяви про збільшення розміру позовних вимог).

03.08.2026 у справі суд ухвалив рішення про часткове задоволення позовних вимог, зокрема: стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 47 884,88 грн; в іншій частині позову відмовив; стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1803,48 грн.

Повний текст рішення у справі № 908/556/26 складний та підписаний 07.08.2026.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За загальним правилом питання, як розподілити між сторонами судові витрати, суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (п. 5 ч. 1 ст. 237, п. 2 ч. 5 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України.

У наданому суду 13.04.2026 відзиві на позов (сформований у підсистемі 10.04.2026) представник відповідача Плецька Юлія Вікторівна зазначала орієнтовний розмір очікуваних витрат у зв`язку із розглядом справи, в тому числі на правничу допомогу, в сумі 15 000,00 грн.

У заяві про ухвалення додаткового рішення представник відповідача Новіков Ігор Олександрович зазначив про фактичне понесення відповідачем витрат на правничу допомогу в сумі 22 000,00 грн.

Відповідачем надано до матеріалів справи копії: ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1330037 від 06.07.2026, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП 001226. До заяви про ухвалення додаткового рішення представником відповідача надано розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу на загальну суму 22 000,00 грн, акт виконаних робіт від 03.08.2026 з переліком юридичних послуг та повідомлення адвоката (серія 023 № 41) про отримання від ФОП Славської Маріель Станіславівни 22 000,00 грн.

Розрахунок суми гонорару місить перелік послуг та їх вартість:

06.07.2026 надання правової консультації, вивчення матеріалів справи та надання оцінки з урахуванням судової практики 5000,00 грн;

06.07.2026 складання відзиву, клопотання про об`єднання справи та відкладення для ознайомлення 2000,00 грн;

07.07.2026 представництво інтересів у Господарському суді Запорізької області у справі № 908/556/26 3 х 5000,00 грн.

Згідно з наданим відповідачем Актом виконаних робіт від 03.08.2026, що складений адвокатом Новіковим І.О. та ФОП Славською Маріель Станіславівною, Виконавець надав, а Замовник прийняв юридичні послуги у формі :

- надання правової консультації;

- складання відзиву, клопотання про об`єднання справи та відкладення справи для ознайомлення;

- представництво інтересів у Господарському суді Запорізької області у справі № 908/556/26 (три засідання).

Інших доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу суду не надано.

У долученому до матеріалів позовної заяви ордері на надання правничої допомоги серія АР №1330037 від 06.07.2026 міститься посилання про видачу ордеру на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № б/н від 06.07.2026. Проте, самого договору до матеріалів справи не надано.

За визначенням ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Всупереч ч. 3 ст. 126 ГПК України, позивачем не надано суду договору на правову допомогу.

Водночас, ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Така норма кореспондується з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи № 908/556/26, у наданому 13.04.2026 відзиві на позов представник відповідача Плецька Ю.В. зазначила про очікуваний розмір понесення витрат на правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн, документи на підтвердження яких будуть надані після розгляду справи.

Однак, відповідачем заяву, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, під час судових дебатів 03.08.2026 у справі не було подано. Також присутній у судовому засіданні представник відповідача Новіков І.О. не зазначив до закінчення судових дебатів у справі про подання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів на підтвердження розміру судових витрат.

Вирішуючи питання про судові витрати та своєчасного подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, суд зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах:

- кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому згідно з положеннями ст. 124 Господарського процесуального кодексу України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені. За вказаних обставин вирішення питання стосовно витрат, які відповідач поніс у суді, має вирішуватися з урахуванням положень ч. 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, а саме того, чи подавала особа відповідний розрахунок до цього суду (пункт 5.5 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 908/574/20);

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень ст. ст. 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.07.2021 у справі 910/16803/19);

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та пункт 20 постанови від 31.05.2022 у справі №917/304/21);

- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (пункти 57 - 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц);

- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанови колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №908/574/20, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №911/2130/21).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21, від 13.02.2024 у справі №757/33206/22-ц, від 22.04.2024 у справі №346/2744/21.

Судом встановлено, що стосується заяви про винесення додаткового рішення про стягнення з позивача 22 000,00 грн витрат на правничу допомогу, відповідач або його представник Новіков Ігор Олександрович не подали докази, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу в суді до ухвалення судом судового рішення, або заяву про те, що докази розміру судових витрат будуть надані після ухвалення судового рішення протягом п`яти днів. До закінчення судових дебатів у справі Новіков І.О. заяву про подання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду не зробив.

Не заявлення до ухвалення судового рішення про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу в суді та про подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

Суд зазначає, що відповідач та його представник не дотрималися порядку звернення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу та надання доказів на підтвердження їх понесення (відповідний договір на надання правничої допомоги відсутній).

Відповідно до ухвали Верховного суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2021 у справі № 910/9714/22, аналіз положень частин третьої четвертої статті 244 ГПК України дає підстави дійти висновку, що уразі якщо при ухваленні судового рішення за результатами розгляду справи (вирішення спору по суті) не було вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою сторони в тому самому складі ухвалити додаткове судове рішення. Заява сторони про ухвалення додаткового рішення має бути розглянута протягом десяти днів із дня надходження.

У разі якщо така заява підлягає задоволенню, суд ухвалює додаткове рішення (постанову). У випадку якщо суд розглядає заяву про ухвалення додаткового рішення та вона не підлягає задоволенню, то суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення.

На підставі викладеного вище, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача Фізичної особи-підприємця Славської Маріель Станіславівни (вих. № 908/556/26 від 09.08.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/556/26.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 221, 236 - 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Славської Маріель Станіславівни (вих. № 908/556/26 від 09.08.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/556/26, відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписаний 26 серпня 2026 року.

Суддя І. С. Горохов