Ухвала суду № 139238952, 20.08.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

20 серпня 2026 року Справа № 903/779/25 Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М. П., розглянувши

заяву Головного управління ДПС у Волинській області

про визнання грошових вимог до боржника

у справі №903/779/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомунтех", м.Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Борей", м.Луцьк

про банкрутство,

за участю представників:

від ініціюючого кредитора: н/з,

від боржника: н/з,

від кредитора ОСОБА_1 : н/з,

від кредитора ГУ ДПС у Волинській області: Кулик А.С. - діє в порядку самопредставництва,

від кредитора Західного міжобласного територіального відділення АМКУ: Мудрик І. В. - діє в порядку самопредставництва,

у судовому засіданні взяв участь ліквідатор Франко О. П.,

в с т а н о в и в:

ухвалою суду від 09.10.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Будівельна компанія "Борей"; визнано вимоги ініціюючого кредитора - ТзОВ "Спецкомунтех" до ТзОВ "Будівельна компанія "Борей" у загальному розмірі - 1 281 036 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТзОВ "Будівельна компанія "Борей"; введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Будівельна компанія "Борей" строком на сто сімдесят календарних днів до 27.03.2026 включно; розпорядником майна ТзОВ "Будівельна компанія "Борей" призначено арбітражного керуючого Франка Олега Павловича; розгляд справи в попередньому судовому засіданні призначено на 13.11.2025.

Ухвалою суду від 29.01.2026 визнано у встановленому порядку доведені додаткові грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомунтех" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Борей" на загальну суму 929 844 грн 80 коп. у наступній черговості: 925 000 грн - вимоги четвертої черги; 4844 грн. 80 коп. - вимоги першої черги. Визнано у встановленому порядку доведені грошові вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Борей" на загальну суму 4 699 496 грн у наступній черговості: 4 693 440 грн - вимоги четвертої черги; 6056 грн - вимоги першої черги.

Постановою Господарського суду Волинської області від 19.03.2026 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Борей"; припинено повноваження арбітражного керуючого Франка Олега Павловича; визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Борей" та відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Борей" строком на 12 місяців; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Борей" призначено арбітражного керуючого Франка Олега Павловича.

01.06.2026 сформовано в системі "Електронний суд", а 02.06.2026 зареєстровано в Господарському суді Волинської області заяву Головного управління ДПС у Волинській області, в якій кредитор просить визнати грошові вимоги до боржника на суму 17 137 114,69 грн та на суму 5 324,80 грн, що є судовими витратами.

Ухвалою суду від 08.06.2026 заяву Головного управління ДПС у Волинській області про визнання грошових вимог залишено без руху; встановлено Головному управлінню ДПС у Волинській області строк впродовж 5-ти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху усунути встановлені при поданні заяви недоліки та надати суду відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог.

09.06.2026 через систему "Електронний суд" від Головного управління ДПС у Волинській області надійшло клопотання про усунення недоліків заяви про визнання грошових вимог.

Ухвалою від 15.06.2026 заяву кредитора - Головного управління ДПС у Волинській області про визнання грошових вимог до боржника прийнято до розгляду; розгляд заяви в судовому засіданні призначено на 16 липня 2026 року; зобов`язано ліквідатора ТзОВ "Будівельна компанія "Борей" Франка О. П. розглянути заяву Головного управління ДПС у Волинській області про визнання грошових вимог до боржника та надати кредитору і суду нормативно-документальне обґрунтування щодо визнання або відхилення кредиторських вимог.

19.06.2026 ліквідатор через систему "Електронний суд" подав повідомлення про результати розгляду заявлених грошових вимог, в якому повністю визнав вимоги кредитора - Головного управління ДПС у Волинській області на суму 17 142 439,49 грн.

16.07.2026 ліквідатор через систему "Електронний суд" подав уточнене повідомлення про результати розгляду заявлених грошових вимог, в якому повністю визнає вимоги кредитора - Головного управління ДПС у Волинській області на суму 17 142 439,49 грн із такою черговістю: 15 547 489,23 грн - вимоги третьої черги задоволення; 1 558 954,90 грн - вимоги шостої черги задоволення; 5 324,80 грн - судові витрати.

Ухвалою суду від 16.07.2026 постановлено розгляд заяви кредитора - Головного управління ДПС у Волинській області про визнання грошових вимог до боржника відкласти на 20.08.2026; Головному управлінню ДПС у Волинській області у строк до 14.08.2026 подати суду письмові пояснення, в яких: обґрунтувати нарахування пені за податковим повідомленням-рішенням від 08.04.2026 №00857203200706 форми "Р" у сумі 15 073,73 грн та податковим повідомленням-рішенням від 08.04.2026 №00859003200706 форми "Р" у сумі 15 596,83 грн; обґрунтувати нарахування штрафних санкцій в сумі 764 155, 80 грн згідно повідомлення-рішення від 08.04.2026 №00857203200706 форми "Р" за період 2022-2025 роки; обґрунтувати приєднання до заяви з грошовими вимогами податкового повідомлення-рішення № 00860403200706 від 08.04.2026.

17.08.2026, на виконання вимог ухвали суду від 16.07.2026 ГУ ДПС у Волинській області через систему «Електронний суд» подало додаткові пояснення, в яких обґрунтовує нарахування пені, також зазначає, що помилково приєднано до заяви з грошовими вимогами податкове повідомлення-рішення № 00860403200706 від 08.04.2026.

Заслухавши пояснення представника ГУ ДПС у Волинській області та ліквідатора, дослідивши матеріали, додані до заяви, суд дійшов висновку про визнання вимог кредитора до боржника у повному обсязі.

За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (ст. 1 КУзПБ).

Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 19.01.2021 - № 916/4181/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16, від 14.06.2023 - № 904/5743/20.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство юридичних осіб та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, статтями 45, 46, 47 КУзПБ.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 45 КУзПБ склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим НБУ на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна (абзац перший частини другої статті 47 КУзПБ).

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів (абзац четвертий частини шостої статті 45 КУзПБ).

Під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд, в силу наведених вище норм, має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги, а обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16.

Водночас, розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство.

Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України (надалі - ПК України), положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45 - 47 Кодексу України з процедур банкрутства, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, які ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25.07.2023 у справі № 922/5231/21, постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20.

Податковий кодекс України містить визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме: грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПКУ).

Пункт 14.1.156. ПК України визначає податкове зобов`язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

У постанові від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що аналіз приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються. Однак неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.

У податковому законодавстві податковий обов`язок включає в себе обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1. ст. 36 ПК України).

Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку (п. 37.2. ст. 37 ПК України).

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкова декларація, розрахунок, звіт (надалі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (п. 46.1. ст. 46 ПК України).

Пунктами 49.1., 49.2. статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Пунктом 54.1. ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Отже, наведені норми законодавства дають підстави дійти висновку про наступні етапи податкового обов`язку платника податку за загальним правилом:

- виникнення об`єкту оподаткування,

- обчислення платником суми податкового зобов`язання,

- подання декларації,

- сплата податку у визначені податковим законодавством строки.

За умови добросовісного виконання платником податків наведених вище етапів податкового обов`язку платник податків уникає наслідків порушення податкового законодавства, зокрема, покладення на нього штрафних санкцій, визначених ПК України, а податковий орган, в свою чергу, може належно виконати свій обов`язок з реєстрації, перевірки та обліку платників податків тощо.

Проте, у випадку, коли платник податку в установлені строки не подає декларації або дані перевірок свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань та надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Зазначена стаття встановлює загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов`язує із цією дією виникнення податкового зобов`язання у платника податку (п. 6.15, 6.16. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19).

Положеннями податкового законодавства визначено обов`язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов`язок самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації. Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ, "конкурсні кредитори" - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; "поточні кредитори" - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; "забезпечені кредитори" - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

Згідно з ч. 4 ст. 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної ст. 64 КУзПБ. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Відповідно до ст. 191.1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу, зокрема здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України ГУ ДПС у Волинській області було проведено камеральну перевірку ТзОВ «Будівельна компанія «Борей» щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з податку на прибуток підприємства.

За результатом проведення перевірки складено акт камеральної перевірки від 22.07.2025 №20227/03-20-04-07-37033031, яким встановлено, що ТзОВ «Будівельна компанія «Борей» несвоєчасно сплачено податок на прибуток підприємства за 2024 рік в сумі 31 065,00 грн. На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення від 18.08.2025 №00246010407 форми «Ш», яким нараховано штрафні санкції у розмірі 3 106,50 грн.

На підставі вищевказаного акту ГУ ДПС у Волинській області винесено також податкове повідомлення-рішення від 08.04.2025 №00246010407 форми «Ш» на суму 3 106, 5 грн (штрафні санкції) за період 2024 рік.

Згідно із п.п.78.1.7 п.78 ст.78 ПК України контролюючий орган мас право здійснити документальну позапланову перевірку у разі коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про банкрутством платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Крім цього, Головним управлінням ДПС у Волинській області на підставі наказу від 15.01.2026 №101-п, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1, пункту 79.2 статті 79 та з урахуванням підпункт 10 розділу ХХ ПК України у зв`язку із відкриттям провадження у справі про банкрутство було проведено документальну позапланову перевірку ТзОВ «Будівельна компанія «Борей».

За результатом проведення перевірки складено акт документальної перевірки від 04.03.2026 №4729/07-06/37033031, яким встановлено порушення податкового законодавства за наступними платежами:

- заниження податку на прибуток на суму 7 641 558,00 грн , в тому числі за 2022 рік в сумі 1 217 989,00 грн, за 2023 рік - 5 470 378,00 грн, за 2024 рік - 522 553,00 грн, за 2025 рік - 430 638,00;

- неподання боржником декларації з податку на прибуток підприємств за 2,3 квартал 2024 року;

- завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 18 180 242,00 грн та відповідне заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 7 906,726,00 грн за період з січня 2022 року по серпень 2025 року;

- платником не сплачено 1 765,68 грн військового збору;

- платником не сплачено 12 850,35 грн податку на доходи фізичних осіб.

На підставі вищевказаного акту ГУ ДПС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення від 08.04.2025:

- №00857203200706 форми «Р» на суму 8 405 713,80 грн (7 641 558,00 грн основного платежу та 764 155,80 грн штрафних санкцій) за період 2022-2025 роки;

- №00859003200706 форми «Р» на суму 8 697 398, 6 грн (7 906 726,00 грн основний платіж та 790 672,60 грн штрафні санкції);

- №0860103202408 на суму 1 765,68 грн (основний платіж) за період серпень 2020 рік - квітень 2025 рік;

- №0860003202408 на суму 12 850,35 грн (основний платіж) за період серпень 2020 рік - квітень 2025 рік;

- №0859603202408 на суму 1 020,00 грн (штрафні санкції) за період ІІ та ІІІ квартал 2024 року

Згідно з податковими повідомленнями - рішеннями від 29.12.2025 сума нарахованого грошового зобов`язання підлягає сплаті протягом 10 робочих днів, що настають за днем їх отримання, а при проведенні адміністративного або судового оскарження - протягом 10 робочих днів, наступних за днем узгодження.

Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу III Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 (надалі - Порядок) після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкових повідомлень-рішень за формами «Ф» та «МПЗФ») не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків.

Податковим органом на адресу місцезнаходження боржника, було надіслано податкові повідомлення-рішення у порядку, визначеному статтею 42 ПК України.

07.09.2025 року (податкове повідомлення-рішення від 18.08.2025) та 21.03.2026 року (податкове повідомлення-рішення від 08.04.2026) податкові повідомлення-рішення були повернуті на адресу ГУ ДПС у Волинській області у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до пункту другого розділу III Порядку податкове повідомлення - рішення вважається належним чином надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

На підставі ст. 42 ПК України податкові повідомлення-рішення вважаються врученими боржнику 07.09.2025 та 21.03.2026.

Оскільки боржником добровільно не було сплачено здійснені контролюючим органом нарахувань в силу приписів статті 129 ПК України було нараховано пеню на податкове повідомлення-рішення від 08.04.2026 №00859003200706 форми «Р» у сумі 15 596,83 грн та на податкове повідомлення-рішення від 08.04.2026 №00857203200706 форми «Р» у сумі 15 073,73 грн, яка відображена в інтегрованій картці платника податків.

Частиною 1 ст. 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з абз. 11 ст. 1 КУзПБ конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 КУзПБ для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

У постановах Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 926/869-б/23, від 02.07 .2024 у справі № 908/855/22, від 27.08.2024 у справі № 908/88/22 викладено правовий висновок про те, що якщо основне податкове зобов`язання, і його момент невиконання, з яким у податкового органу виникає право нарахування штрафних санкцій, виникло у боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, відповідно, незалежно від часу документального оформлення таких зобов`язань податковим органом, такі вимоги можуть вважатися конкурсними, тобто такими, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 09.10.2025 у справі №903/779/25 було відкрито провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Будівельна компанія "Борей" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ТзОВ "Будівельна компанія "Борей".

Оскільки допущені порушення та нараховані штрафні санкції стосуються періоду фінансово-господарської діяльності боржника за період із серпня 2020 року по серпень 2025, тобто до введення мораторію, вони можуть вважатися конкурсними незалежно від дати оформлення податковим органом такого порушення.

Вказаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 926/869-б/23, від 02.07.2024 у справі № 908/855/22 та від 27.08.2024 у справі № 908/88/22.

З огляду на викладене, грошові вимоги ГУ ДПС у Волинській області в сумі 17 142 439,49 грн (3 106,50; 7 641 558,00 грн + 764 155,80 грн = 8 405 713 грн 80 коп.; 15 073,72 грн; 7 906 726,00 грн + 790 672,60 грн = 8 697 398 грн 60 коп.; 15 596,83 грн; 1 765,68 грн; 12 850,35 грн; 1020,00 грн) є конкурсними вимогами, оскільки порушення боржником податкового законодавства допущені за період з серпня 2020 року по серпень 2025 року, тобто, до відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Будівельна компанія "Борей", а тому підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів (без вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів) у такій черговості: 15 547 498 грн 23 коп. коп. - вимоги третьої черги; 1 589 625 грн 46 коп. - вимоги шостої черги.

Крім цього, за звернення до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника, заявником було сплачено судовий збір у розмірі 5324,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2466 від 26.05.2026.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяв кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною становить два розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 328,00 грн. Судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських вимоги до боржника становить 6 656,00 грн.

Заявником сплачено судовий збір у розмірі 5 324,80 грн з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено, що при поданні документів через "Електронний суд" судовий збір сплачується з понижуючим коефіцієнтом в розмірі 0,8.

Отже, сплачений кредитором судовий збір у розмірі 5 324,80 грн підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства до задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч.1 ст.64 КУзПБ кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

1) у першу чергу задовольняються:

вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

вимоги кредиторів за договорами страхування;

витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури;

витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

вимоги кредиторів за договорами залучення проміжного та/або нового фінансування у процедурі превентивної реструктуризації;

2) у другу чергу задовольняються:

вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються:

вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів);

вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Згідно зі ст. 1 КУзПБ, ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст. 61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; подає відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

З огляду на викладене, враховуючи визначену ст. 64 КУзПБ черговість задоволення вимог кредиторів, суд дійшов висновку про те, що грошові вимоги ГУ ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Борей" підлягають визнанню на загальну суму 17 142 439,49 грн із наступною черговістю їх задоволення:

- 5 324 грн 80 коп. - вимоги першої черги (судовий збір);

- 15 547 498 грн 23 коп. - вимоги третьої черги (податки і збори);

- 1 589 625 грн 46 коп. грн - вимоги шостої черги (штраф, пеня).

Керуючись ст.ст. 1, 2, 59, 60, 61, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

постановив:

1. Заяву Головного управління ДПС у Волинській області від 01.06.2026 про визнання грошових вимог до боржника задовольнити повністю.

2. Визнати у встановленому порядку доведені грошові вимоги Головного управління ДПС у Волинській області (Київський майдан,4, м.Луцьк, Волинська область, 43010, код ЄДРПОУ 44106679) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Борей" (вул.Мирослава Скорика,2, м. Луцьк, Волинська область, 43006,код ЄДРПОУ 37033031) на загальну суму 17 142 439,49 грн, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості:

- 5 324 грн 80 коп. - судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання грошових вимог - вимоги першої черги;

- 15 547 498 грн 23 коп. - вимоги третьої черги;

- 1 589 625 грн 46 коп. - вимоги шостої черги.

3. Зобов`язати ліквідатора Франка О. П. внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Відповідно до ч.4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 25.08.2026

Суддя І. О. Якушева