Рішення № 139238946, 17.08.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" серпня 2026 р. Cправа № 905/154/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Андрущенко Г.В.,

за участю представників:

позивача - Єрашов Ілля Євгенович (поза межами суду )

відповідача - ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 (в залі суду)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (вул. Олеси Тихого, 8-Д, м. Краматорськ, 84313)

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 75 718,31 грн

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області за підсудністю надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення 75 718,31 грн заборгованості за договором купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №97 від 26.09.2008.

Ухвалою суду від 08.04.2026 відкрито провадження у справі №905/154/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

10.04.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 10.04.2026) (вх.канц. №01-30/3533/26).

Ухвалою суду від 02.06.2026 судом здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання 23.06.2026. Також даною ухвалою подовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

05.06.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (б/н від 05.06.2026), в якій останній зазначає про часткове погашення заборгованості в сумі 3 500,00 грн та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 72 218,31 грн заборгованості та 2 662,40 грн витрат зі сплати судового збору.

Також у заяві представник просить суд проводити підготовче судове засідання за його відсутності, закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

05.06.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 05.06.2026).

В судовому засіданні 23.06.2026 судом прийнято та долучено до матеріалів справи заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

За наслідками проведеного судового засідання 23.06.2026 постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 29.07.2026.

Ухвалою суду від 24.06.2026 повідомлено позивача про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

25.06.2026 до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 25.06.2026) про долучення доказів до матеріалів справи.

28.07.2026 від представника позивача до суду надійшли заперечення на заяву (б/н від 28.07.2026).

В судовому засіданні 29.07.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 06.08.2026.

31.07.2026 до суду від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення (б/н від 30.07.2026).

06.08.2026 від представника відповідача до суду надійшли заперечення (б/н від 05.08.2026) на пояснення позивача.

В судовому засіданні 06.08.2026 судом оголошено перерву до 17.08.2026.

В судовому засіданні 17.08.2026 прийняли участь представники позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", є юридичною особою, яка відповідно до Статуту здійснює виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, виробництво комунальних послуг з централізованого опалення.

26.09.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (Теплопостачальна організація) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) укладено Договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 97.

Відповідно до п. 1.1 Договору теплопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію споживачу до точки продажу (або до точки розподілу - у разі відсутності вузлів обліку) теплової енергії згідно додатку №1 "Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін", що є невід`ємною частиною цього договору, а споживач зобов`язується приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки та на умовах, передбачених цим договором.

Теплова енергія постачається на об`єкти споживача в обсягах згідно Додатку №2 "Перелік об`єктів та обсяги постачання теплової енергії", що є невід`ємною частиною цього договору на такі потреби: опалення - в опалювальний період, гаряче водопостачання - протягом календарного року, за умовами цього договору (п. 2.1. Договору).

Початок та закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами та встановлюються теплопостачальною організацією згідно рішення місцевих органів влади. За наявності окремої рамки вводу або окремо розташованого приміщення на об`єкті споживача терміни початку та закінчення опалювального періоду за письмовим зверненням споживача можуть встановлюватися інші, про що між сторонами укладається письмова угода (п.2.3 Договору).

Згідно з п.3.1 Договору споживач має право отримувати теплову енергію в обсягах та якості відповідно до додатку №2 договору та у відповідності до п.3.2.5 договору вчасно проводити розрахунки за теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов цього договору.

Пунктом 3.2.25 Договору встановлено, що споживач зобов`язаний протягом трьох робочих днів з моменту закінчення розрахункового періоду отримувати в теплопостачальній організації акти - рахунки та податкові накладні. У разі неотримання уповноваженим представником споживача акту - рахунку теплопостачальна організація надсилає акт - рахунок поштою. В такому разі акт - рахунок вважається отриманим і узгодженим споживачем на третю добу з моменту його надсилання.

Теплопостачальна організація зобов`язується забезпечити споживачу постачання теплової енергії в обсягах та на умовах цього договору (п. 4.2.1 Договору).

За змістом п. 5.1 Договору облік обсягу споживання поставленої теплової енергії здійснюється за приладами комерційного обсягу, що занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та пройшли державну метрологічну атестацію і опломбовані теплопостачальною організацією. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку або їх не відповідності встановленим вимогам, та/або пошкодження (зриву) пломб на таких приладах, обсяг споживання теплової енергії здійснюється розрахунковим способом відповідно до теплових навантажень споживача, виконаних за вимогами пункту 3.2.13 цього Договору. У разі відсутності у теплопостачальної організації даних про фактичне споживання теплової енергії відповідно до показників приладів обліку за умовами цього Договору або ненадання споживачем теплових навантажень за вимогами пунктів 3.2.13. 5.3. цього Договору, обсяг споживання теплової енергії обраховується виходячи з опалювальної площі споживача.

Згідно п. 6.1 Договору Споживач здійснює розрахунок протягом 3 робочих днів з дня отримання споживачем акту - рахунку за умовами цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок теплопостачальної організації:

- за фактичний обсяг спожитої теплової енергії за розрахунковий період, визначений за показниками приладів обліку або на підставі наданих споживачем теплових навантажень (у разі відсутності або виходу з ладу приладу обліку), за тарифом (ціною) 466,72 грн. за 1 Гкал (у тому числі ПДВ у розмірі 20%) (п. 6.1.1 договору);

- у разі відсутності у теплопостачальної організації даних про фактичне споживання теплової енергії відповідно до показників приладів обліку або ненадання споживачем теплових навантажень за вимогами пунктів 3.2.13., 5.3 цього Договору, виходячи з опалювальної площі споживача за тарифом (ціною) 14,14 гривень за 1 квадратний метр опалювальної площі (у тому числі ПДВ у розмірі 20%) (п. 6.1.2. Договору).

У випадку встановлення інших тарифів (цін) на теплову енергію уповноваженими на це органами сторони застосовують нові тарифи (ціни) з моменту їх затвердження (погодження) уповноваженими на це органами без додаткового узгодження їх сторонами (п. 6.2. Договору).

Пунктом 6.4 Договору закріплено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

За невиконання або неналежне виконання сторонами зобов`язань за Договором, винна сторона відшкодовує іншій завдані збитки без зарахування неустойки. Відшкодування збитків та сплата штрафу, пені не звільняє сторони від виконання зобов`язань (п. 8 Договору).

Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє протягом одного календарного року з дня набрання його чинності. Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору не заявила про його розірвання, Договір вважається продовженим сторонами на наступний рік (п. 11 Договору).

Також до договору між сторонами підписано додатки, зокрема:

- Додатку № 1" Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності" та погоджено відповідну схему теплопостачання споживача, а саме:

- точка продажу (розподілу) теплової енергії: транзитні трубопроводи, які проходять через будівлю Соціалістична, 51;

- межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності Теплопостачальної організації: транзитні трубопроводи, які проходять через будівлю Соціалістична, 51; теплопостачальна організація несе відповідальність за обслуговування теплоустаткування і теплових мереж до межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності теплопостачальної організації.

- межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності Споживача: трубопроводи від стояків та нагрівальні прилади; споживач несе відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію теплоустаткування, теплових мереж до межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності споживача, а також за збереження приладів обліку.

- Додаток №2 "Перелік об`єктів та обсяги постачання теплової енергії" згідно якого теплова енергія поставляється на об`єкт, що знаходиться за адресою: вул. Соціалістична, буд.51, кв.34, магазин "Фараон", об`єм 193,89 м куб., площа 77,5 м.кв., висота 2,50 м.

Також між сторонами підписано Додаткову угоду №1 від 01.10.2009 внесено зміни Додатку №2, відповідно до якого зазначено проектне теплове навантаження: опалення - 0,00173 Гкал/год.

За твердженнями позивача за відповідачем обліковується заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2022 по жовтень 2024 у розмірі 75 718,31 грн, що підтверджується актами-рахунками за вказаний період, які наявні в матеріалах справи.

З урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог (б/н від 05.06.2026) заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії складає 72 218,31 грн.

У відзиві на позовну відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову або зменшити суму заявлену до стягнення з урахуванням надання послуг не в повному обсязі та неналежної якості.

Відповідач зазначає, що є внутрішньо переміщеною особою та неспожила теплову енергію у заявленому позивачем обсязі, оскільки не проживала у м. Краматорську.

Також відповідач зауважує про часткову оплату послуг, як підтвердження добросовісності дій останньої.

У відповіді на відзив позивач зазначає про необґрунтовані належними доказами доводів відповідача викладених у відзиві. Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задоволити позов.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про теплопостачання" виробництвом теплової енергії є господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору; постачанням теплової енергії (теплопостачанням) є господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Позивач в розумінні ст.1 Закону України "Про теплопостачання" як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію, є теплогенеруючою та теплопостачальною організацією.

Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води тощо, також є предметом регулювання ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

У п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Частиною 7 ст. 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За змістом абз. 1 ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ч. 6 ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (спожиті житлово-комунальні послуг), якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (ч. 5 ст. 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно зі ст. 13 ЗУ «Про теплопостачання» встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством, належить до повноважень органів місцевого самоврядування.

Пунктом 31 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затв. постановою КМУ від 21.08.2019 №830, визначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.

Плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства (п. 32 Правил надання послуги з постачання теплової енергії).

Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором (п. 36 Правил надання послуги з постачання теплової енергії).

Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період; порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством (ч.3.ст.21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладений договір купівлі - продажу (постачання) теплової енергії №97 від 26.09.2008, відповідно до умов якого позивач здійснює поставку теплової енергії до об`єкта відповідача, а відповідач зобов`язаний оплачувати її вартість.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується виконання умов договору позивачем та постачання до об`єкта відповідача теплової енергії, що знаходиться за адресою: м. Краматорськ, вул. Соціалістична, буд.51, кв.34, магазин "Фараон" за період з січня 2022 по жовтень 2024.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач не має індивідуального теплового лічильника.

Нежитлове приміщення, по якому нараховується теплова енергія знаходиться в багатоповерховому будинку, на якому встановлено загальний лічильник.

Укладеним між сторонами договором передбачено, що у разі відсутності у теплопостачальної організації даних про фактичне споживання теплової енергії відповідно до показників приладів обліку теплової енергії, обсяг споживання теплової енергії обраховується виходячи з опалювальної площі споживача.

Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (Методика), встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахований у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.

Згідно з п. 1 розділу VI Методики для споживачів, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об`єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4 оC від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.

В підтвердження розміру позовних вимог позивачем надано розрахунок заборгованості, у якому наведено загальний обсяг спожитої в будинку теплової енергії на опалення, площі для розподілення опалення, площу будинку, площу приміщення відповідача, мінімальну частку за м. кв.

При цьому, долучені відповідачем до письмових пояснень докази не спростовують наявності спірної заборгованості за спожиту теплову енергію.

Тому, вимога позивача про стягнення з відповідача 72 218,31 грн заборгованості за договором купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 97 від 26.09.2008 є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню судом.

Також суд зазначає, що договір підписано ОСОБА_1 як фізичною-особою підприємцем.

Умови договору недійсними не визнавалися, добровільно узгоджені відповідачем з дотриманням вимог ст. ст. 3, 6, 627 ЦК України.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились (Постанова ВП ВС від 13 лютого 2019 року у справі №910/8729/18).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи задоволення позову повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 662,40 грн покладаються на відповідача. При обрахунку ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт пониження 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-92, 129, 238-240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (вул. Олеси Тихого, 8-Д, м. Краматорськ, 84313, код - 34657789) 72 218,31 грн заборгованості, 2 662,40 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Примірник повного судового рішення направити сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 26 серпня 2026 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи